Група запорізьких атомників відбула у Францію. Обмін цільовими командами між атомними станціями Запоріжжя та Бюже здійснюється вже майже два десятиліття. Колегам завжди є чому повчитися одне в одного, - вважає генеральний директор ВП ЗАЕС Володимир Пишний
Альтернативи атомній енергетиці у світі наразі не існує, - переконаний керівник найбільшої в Європі атомної станції. А відтак і ставлення до діяльності АЕС має бути відповідним. Скажімо, Законом України “Про ядерно-стратегічну безпеку…” передбачені тарифні пільги на електроенергію для населення, що проживає поблизу розташування АЕС. А також додаткові видатки на розвиток регіону, на території якого збудована атомна станція. Однак, за словами Володимира Пишного, ухвалення законів не завжди означає, що вони будуть виконані.
В.Пишний: “Законодавство існує, але, на жаль, немає механізму реалізації цього закону. Тому сьогодні пільг не існує, власне, як немає й можливості закласти до собівартості електроенергії ( у той найнижчий тариф) хоча б якусь суму безпосередньо на розвиток регіону.”
Обурення генерального директора ВП ЗАЕС цілком зрозуміле, оскільки через спілкування з колегами пан Пишний з”ясував, що північний сусід – Росія – активно розробляє механізми реалізації аналогічного законодавства. Спробували нагадати про себе державі й українські атомники. Спільно з НАЕК “Енергоатом”, відокремленим підрозділом якої є Запорізька АЕС, керівники міст-супутників та атомних станцій України ініціювали кілька проектів розвитку ядерної енергетики. Але за умов жорсткої економії, у яких перебуває нині не лише Запорізька атомна, говорити про захист фінансових інтересів регіону якось незручно.
Нинішній тариф, за яким держава розраховується з атомниками за спожиту електроенергію, - 6,5 копійок кіловат/година – змушує ЗАЕС якщо й не ігнорувати, то, принаймні, недостатньо враховувати фінансові зобов’язання перед регіоном. Бо й самим “не до жиру”, - скаржиться генеральний директор.
В. Пишний: “Знову залишається режим жорсткої внутрішньої економії. Економимо на всьому: на телефонних розмовах, на відрядженнях, на операційних видатках, щоб виконати свої боргові зобов’язання. Але це стає надто складним.”
За словами Володимира Пишного, ЗАЕС разом із головним управлінням економіки відправили в НКРЕ пропозиції щодо змін у тарифі. Зокрема, пропонується включити у тарифну ставку на поточний рік 18 мільйонів гривень для повернення хоча б частини коштів, отриманих ВП ЗАЕС на розвиток інфраструктури.
В.Пишний: “Поки що немає такого рішення. Ми сподіваємось, що, все ж-таки, Мінпаливенерго за участю компанії включать це до тарифів, і ми зможемо працювати нормально з ОДА з метою розвитку регіону.”
Народний депутат України Володимир Бронников, колишній директор ЗАЕС, зі свого боку намагається лобіювати інтереси станції на законодавчому рівні. Принаймні, щодо оподаткування об’єктів енергетичної галузі, й у першу чергу – найбільшої і найпотужнішої в Європі атомної станції – Запорізької.
До речі, ЗАЕС виробляє більше половини усієї електроенергії в Україні та чверть від її загальноєвропейського обсягу. На початку нинішнього року на ВП ЗАЕС перетнули межу 500 мільярдів кіловат/годин електроенергії.
Альтернативи атомній енергетиці у світі наразі не існує, - переконаний керівник найбільшої в Європі атомної станції. А відтак і ставлення до діяльності АЕС має бути відповідним. Скажімо, Законом України “Про ядерно-стратегічну безпеку…” передбачені тарифні пільги на електроенергію для населення, що проживає поблизу розташування АЕС. А також додаткові видатки на розвиток регіону, на території якого збудована атомна станція. Однак, за словами Володимира Пишного, ухвалення законів не завжди означає, що вони будуть виконані.
В.Пишний: “Законодавство існує, але, на жаль, немає механізму реалізації цього закону. Тому сьогодні пільг не існує, власне, як немає й можливості закласти до собівартості електроенергії ( у той найнижчий тариф) хоча б якусь суму безпосередньо на розвиток регіону.”
Обурення генерального директора ВП ЗАЕС цілком зрозуміле, оскільки через спілкування з колегами пан Пишний з”ясував, що північний сусід – Росія – активно розробляє механізми реалізації аналогічного законодавства. Спробували нагадати про себе державі й українські атомники. Спільно з НАЕК “Енергоатом”, відокремленим підрозділом якої є Запорізька АЕС, керівники міст-супутників та атомних станцій України ініціювали кілька проектів розвитку ядерної енергетики. Але за умов жорсткої економії, у яких перебуває нині не лише Запорізька атомна, говорити про захист фінансових інтересів регіону якось незручно.
Нинішній тариф, за яким держава розраховується з атомниками за спожиту електроенергію, - 6,5 копійок кіловат/година – змушує ЗАЕС якщо й не ігнорувати, то, принаймні, недостатньо враховувати фінансові зобов’язання перед регіоном. Бо й самим “не до жиру”, - скаржиться генеральний директор.
В. Пишний: “Знову залишається режим жорсткої внутрішньої економії. Економимо на всьому: на телефонних розмовах, на відрядженнях, на операційних видатках, щоб виконати свої боргові зобов’язання. Але це стає надто складним.”
За словами Володимира Пишного, ЗАЕС разом із головним управлінням економіки відправили в НКРЕ пропозиції щодо змін у тарифі. Зокрема, пропонується включити у тарифну ставку на поточний рік 18 мільйонів гривень для повернення хоча б частини коштів, отриманих ВП ЗАЕС на розвиток інфраструктури.
В.Пишний: “Поки що немає такого рішення. Ми сподіваємось, що, все ж-таки, Мінпаливенерго за участю компанії включать це до тарифів, і ми зможемо працювати нормально з ОДА з метою розвитку регіону.”
Народний депутат України Володимир Бронников, колишній директор ЗАЕС, зі свого боку намагається лобіювати інтереси станції на законодавчому рівні. Принаймні, щодо оподаткування об’єктів енергетичної галузі, й у першу чергу – найбільшої і найпотужнішої в Європі атомної станції – Запорізької.
До речі, ЗАЕС виробляє більше половини усієї електроенергії в Україні та чверть від її загальноєвропейського обсягу. На початку нинішнього року на ВП ЗАЕС перетнули межу 500 мільярдів кіловат/годин електроенергії.
