Прага, 27 травня 2003 – На місці катастрофи українського літака, що розбився в понеділок у Туреччині, повертаючись із Афганістану з іспанськими миротворцями на борту, знайдені бортові самописці, але, за словами турецьких урядовців, вивчати їх будуть не в Україні.
Причини аварії тим часом не відомі; говорять про густий туман поблизу міста Трабзона, де літак заходив на посадку для дозаправки; не виключаються й технічні проблеми. Дехто з турецьких урядовців і турецька преса звинувачують пілотів, бо літак, мовляв, ударився об гору без жодної помітної причини. «Літак повернув не туди» – так названо статтю в щоденнику “Хюррієт”, який стверджує, що пілоти не виконали інструкції диспетчерів.
Преса Туреччини, та й Іспанії, ставить під сумнів рішення Іспанії найняти літак із України, враховуючи загалом погану безпеку на українському повітряному транспорті. Оглядачі також уважають, що, крім недостатнього догляду за безпекою, українській авіації бракує фінансування.
Іще одна аварія з довгого переліку нещасть, які оточують літаки колишнього Східного блоку – так згадує про понеділкову катастрофу президент Іспанської профспілки пілотів цивільних авіаліній Андоні Нієто в своїй статті в іспанському щоденнику “АбеСе”. Яковлев, Туполев, Антонов свого часу змагалися з Боїнґом чи МакДонелл-Дуґласом; а нині залишилася тільки пам’ять про ту технологічну війну та ще трагічний ланцюжок аварій із тими легендарними радянськими літаками, який усе повертає їх до газет.
Політична й економічна криза, якої зазнали країни Варшавського пакту, зруйнувала їхню колись вочевидь квітучу авіаційну промисловість, пише автор. Але все-таки останніми роками їхні літаки й вертольоти – з тими самими незмінними своїми характеристиками – винаймають у країнах, де стандарти безпеки набагато вищі. Так само, як діється на морі, де безліч суден під «зручними прапорами» кладе край традиційному торговельному флотові, і в авіації спостерігаємо прихід літаків і екіпажів, які отримують посвідчення політної придатності в кількох країнах із зовсім іншими правилами гри, наголошує автор.
Пілоти, які раптом перестали отримувати платню від своєї армії, з літаками, що колись були державними, змагаються на міжнародному ринку за контракти, в яких ніхто не цікавитиметься якістю і станом літака – була б лишень ціна конкурентоздатною. Тільки сьогодні вони потрапляють у новини в Іспанії, а завтра це буде деінде, мовиться в статті президента Іспанської профспілки пілотів цивільних авіаліній Андоні Нієто в іспанському щоденнику “АбеСе”.
Міністерство оборони Іспанії орендує літаки в колишньому Радянському Союзі, щоб заощадити – ці слова виносить у заголовок статті інший іспанський щоденник “Ель Мундо”.
Компанія «Українсько-Середземноморські авіалінії», за словами автора статті, – ще один зразок квітучого бізнесу далеких чартерних перевезень, який зростає в Україні; там існує з 80 компаній ( деякі з них цілковито контрольовані військовими цієї післярадянської республіки), які пропонують свої послуги арміям усього світу, котрим, як іспанській, бракує належних засобів транспортування військ у все більш далекі закордонні місії, пише газета.
Агентство забезпечення і постачання НАТО, яке влаштувало іспанські армії послуги української авіакомпанії, запевнило, що має «всі сертифікати відповідності українського літака, які перевірила й іспанська влада». Та й міністр оборони Іспанії Федеріко Трійо-Фіґероа, пише щоденник “Ель Мундо”, заявив уже після аварії, що «українські літаки чудові, мають повну ґарантію й перевірені Північноатлантичним союзом».
Але німецький щоденник “Зюддойче Цайтунґ”, зазначаючи, що нещастя біля Трабзона коштувало більше життів, ніж уся дотеперішня діяльність міжнародних стабілізаційних сил у столиці Афганістану, наголошує: європейським державам тепер доведеться перевірити практику далі вдаватися за браком власних можливостей до орендованих в України чи Росії літаків. Так, можливо, вдасться зменшити небезпеку для членів воєнних місій у всьому світі, мовиться в статті.
Активно відгукнулася на катастрофу й російська преса, яка звертає увагу більше не на нинішнє нещастя, а на загальний стан української авіації. Те, що сталося, вкотре поставило під сумнів надійність української авіації, пише “Россійская газета”.
А “Нєзавісімая газета”, яка теж пише, що катастрофа українського Як-42 може остаточно підірвати й так хистку довіру міжнародного ринку авіаперевезень до української авіації, свою статтю назвала «Монополія на авіакатастрофи: Захоплюючи ринок авіаперевезень у третіх країнах, українські компанії менш за все готові витрачатися на обслуговування техніки».
Перелічуючи останні аварії українських літаків, російський щоденник пише, що простим збігом драматичних обставин таку кількість авіакатастроф пояснити не можна – це вже явище, що має своє коріння. Представники авіапрому і Росії, і України разом заявляють, що техніка надзвичайно надійна; а от її експлуатація подекуди-подеколи далеко не відповідає технічним нормам і вимогам інструкцій.
Крім того, Україна, яка активно взялася опановувати міжнародний ринок авіаперевезень, вочевидь стала заручницею недалекоглядної стратегії цього опанування. У конкурентній боротьбі українські авіакомпанії, щоб запевнитися на ринку слабкорозвинених держав, фактично зробили ставку на демпінґ. За неофіційними даними, які наводить “Нєзавісімая газета”, свої послуги вони пропонують утричі-вчетверо дешевше, ніж європейські чи американські авіакомпанії. Але така політика доводить до того, що перевізник, заробляючи за мінімумом, не здатен розвивати наземну інфраструктуру, підняти до рівня сучасних вимог технічне обслуговування машин, поновлювати парк літаків.
Українські авіаперевізники, які легко відтіснили західних конкурентів на ринку деяких країн Африки й Азії, так само легко можуть ці ринки й утратити, якщо ця трагічна низка авіакатастроф не перерветься – а об’єктивних передумов для такої зміни, на думку «знавців галузі», на яких посилається російська “Нєзавісімая газета”, Україна наразі не створила.
Причини аварії тим часом не відомі; говорять про густий туман поблизу міста Трабзона, де літак заходив на посадку для дозаправки; не виключаються й технічні проблеми. Дехто з турецьких урядовців і турецька преса звинувачують пілотів, бо літак, мовляв, ударився об гору без жодної помітної причини. «Літак повернув не туди» – так названо статтю в щоденнику “Хюррієт”, який стверджує, що пілоти не виконали інструкції диспетчерів.
Преса Туреччини, та й Іспанії, ставить під сумнів рішення Іспанії найняти літак із України, враховуючи загалом погану безпеку на українському повітряному транспорті. Оглядачі також уважають, що, крім недостатнього догляду за безпекою, українській авіації бракує фінансування.
Іще одна аварія з довгого переліку нещасть, які оточують літаки колишнього Східного блоку – так згадує про понеділкову катастрофу президент Іспанської профспілки пілотів цивільних авіаліній Андоні Нієто в своїй статті в іспанському щоденнику “АбеСе”. Яковлев, Туполев, Антонов свого часу змагалися з Боїнґом чи МакДонелл-Дуґласом; а нині залишилася тільки пам’ять про ту технологічну війну та ще трагічний ланцюжок аварій із тими легендарними радянськими літаками, який усе повертає їх до газет.
Політична й економічна криза, якої зазнали країни Варшавського пакту, зруйнувала їхню колись вочевидь квітучу авіаційну промисловість, пише автор. Але все-таки останніми роками їхні літаки й вертольоти – з тими самими незмінними своїми характеристиками – винаймають у країнах, де стандарти безпеки набагато вищі. Так само, як діється на морі, де безліч суден під «зручними прапорами» кладе край традиційному торговельному флотові, і в авіації спостерігаємо прихід літаків і екіпажів, які отримують посвідчення політної придатності в кількох країнах із зовсім іншими правилами гри, наголошує автор.
Пілоти, які раптом перестали отримувати платню від своєї армії, з літаками, що колись були державними, змагаються на міжнародному ринку за контракти, в яких ніхто не цікавитиметься якістю і станом літака – була б лишень ціна конкурентоздатною. Тільки сьогодні вони потрапляють у новини в Іспанії, а завтра це буде деінде, мовиться в статті президента Іспанської профспілки пілотів цивільних авіаліній Андоні Нієто в іспанському щоденнику “АбеСе”.
Міністерство оборони Іспанії орендує літаки в колишньому Радянському Союзі, щоб заощадити – ці слова виносить у заголовок статті інший іспанський щоденник “Ель Мундо”.
Компанія «Українсько-Середземноморські авіалінії», за словами автора статті, – ще один зразок квітучого бізнесу далеких чартерних перевезень, який зростає в Україні; там існує з 80 компаній ( деякі з них цілковито контрольовані військовими цієї післярадянської республіки), які пропонують свої послуги арміям усього світу, котрим, як іспанській, бракує належних засобів транспортування військ у все більш далекі закордонні місії, пише газета.
Агентство забезпечення і постачання НАТО, яке влаштувало іспанські армії послуги української авіакомпанії, запевнило, що має «всі сертифікати відповідності українського літака, які перевірила й іспанська влада». Та й міністр оборони Іспанії Федеріко Трійо-Фіґероа, пише щоденник “Ель Мундо”, заявив уже після аварії, що «українські літаки чудові, мають повну ґарантію й перевірені Північноатлантичним союзом».
Але німецький щоденник “Зюддойче Цайтунґ”, зазначаючи, що нещастя біля Трабзона коштувало більше життів, ніж уся дотеперішня діяльність міжнародних стабілізаційних сил у столиці Афганістану, наголошує: європейським державам тепер доведеться перевірити практику далі вдаватися за браком власних можливостей до орендованих в України чи Росії літаків. Так, можливо, вдасться зменшити небезпеку для членів воєнних місій у всьому світі, мовиться в статті.
Активно відгукнулася на катастрофу й російська преса, яка звертає увагу більше не на нинішнє нещастя, а на загальний стан української авіації. Те, що сталося, вкотре поставило під сумнів надійність української авіації, пише “Россійская газета”.
А “Нєзавісімая газета”, яка теж пише, що катастрофа українського Як-42 може остаточно підірвати й так хистку довіру міжнародного ринку авіаперевезень до української авіації, свою статтю назвала «Монополія на авіакатастрофи: Захоплюючи ринок авіаперевезень у третіх країнах, українські компанії менш за все готові витрачатися на обслуговування техніки».
Перелічуючи останні аварії українських літаків, російський щоденник пише, що простим збігом драматичних обставин таку кількість авіакатастроф пояснити не можна – це вже явище, що має своє коріння. Представники авіапрому і Росії, і України разом заявляють, що техніка надзвичайно надійна; а от її експлуатація подекуди-подеколи далеко не відповідає технічним нормам і вимогам інструкцій.
Крім того, Україна, яка активно взялася опановувати міжнародний ринок авіаперевезень, вочевидь стала заручницею недалекоглядної стратегії цього опанування. У конкурентній боротьбі українські авіакомпанії, щоб запевнитися на ринку слабкорозвинених держав, фактично зробили ставку на демпінґ. За неофіційними даними, які наводить “Нєзавісімая газета”, свої послуги вони пропонують утричі-вчетверо дешевше, ніж європейські чи американські авіакомпанії. Але така політика доводить до того, що перевізник, заробляючи за мінімумом, не здатен розвивати наземну інфраструктуру, підняти до рівня сучасних вимог технічне обслуговування машин, поновлювати парк літаків.
Українські авіаперевізники, які легко відтіснили західних конкурентів на ринку деяких країн Африки й Азії, так само легко можуть ці ринки й утратити, якщо ця трагічна низка авіакатастроф не перерветься – а об’єктивних передумов для такої зміни, на думку «знавців галузі», на яких посилається російська “Нєзавісімая газета”, Україна наразі не створила.
