Прага, 30 травня 2003 – У нашому сьогоднішньому короткому огляді головних міжнародних подій, що сталися минулого тижня, ми порушимо передусім відновлення близькосхідного мирного процесу і ситуацію в Іраку, де американська тимчасова адміністрація приступила до радикальних заходів з метою відновити спокій і порядок, а також розпочати відбудову країни. Дещо коротше згадаємо також про ускладнення відносин США й Ірану у зв’язку зі спробами Тегерана за допомогою шиїтського кліру в Іраку викликати антиамериканські виступи. У кількох словах згадаємо про ситуацію в Афганістані та про інші події.
Отже, почнімо від відновлення близькосхідного мирного процесу і, можливо, від найважливішої у цьому контексті події тижня – четвергових переговорів у Єрусалимі прем’єр-міністра Ізраїлю Шарона з палестинським прем’єром Аббасом. Обидва лідери обговорили міжнародний план врегулювання конфлікту на Близькому сході під назвою «дорожня карта», який запропонували Сполучені Штати, Європейський союз, ООН і Росія. Це була вже друга зустріч обох керівників упродовж останніх двох тижнів. Коментуючи перспективи нинішніх мирних зусиль, оглядачі наводять головні перешкоди і труднощі, які можуть стати на шляху переговорів і вимагатимуть від сторін компромісу. Так, зокрема ізраїльський лідер Шарон відкинув можливість повернення із сусідніх арабських країн до Ізраїлю кількох мільйонів палестинських біженців і їхніх дітей. Для цього нема ні економічних, ні природних ресурсів. Зате ізраїльський уряд погодився згорнути єврейські поселення на палестинських землях, що викликало обурення серед ізраїльських консервативно настроєних політиків, кліру, самих поселенців і їхніх прихильників. В Ізраїлі вже пройшли демонстрації протесту, учасники яких обзивали Шарона зрадником.
Тим часом палестинське керівництво теж стоїть перед серйозними труднощами. Напередодні переговорів із Шароном палестинський прем’єр Аббас заявив у інтерв’ю, що він сподівається домовитися, а точніше підписати угоду з екстремістським угрупованням “Хамас” про припинення терористичних актів проти ізраїльського цивільного населення. Саме ця вимога стала головною передумовою реалізації нинішнього міжнародного мирного плану, проте деякі скептично настроєні оглядачі висловлюють сумніви , чи вдасться новому палестинському керівництву зупинити терористичну діяльність кількох екстремістських угруповань, які отримують фінансову і військову допомогу із сусідніх арабських країн і які не зацікавлені у мирному врегулюванні конфлікту. Наступного тижня відбудеться близькосхідний саміт за участю президента США Буша і кількох арабських лідерів. Як підкреслюють деякі оглядачі, саме ця зустріч може стати справжнім початком врегулювання близькосхідного конфлікту.
Наступна наша тема – ситуація в Іраку. Останнім часом американське командування стало об’єктом серйозної критики з боку засобів інформації і деяких політичних діячів США. Не бажаючи виглядати окупантами, військові підрозділи намагаються не втручатися у місцеві конфлікти і не застосовувати сили навіть там, де під загрозою опиняється їхня безпека. Це допровадило до зростання злочинності, грабежів і активізації шиїтських фундаменталістів і просадамівських угруповань, а головне – до нападів на коаліційні підрозділи. Протягом тижня загинули принаймні п’ять американських солдатів. У відповідь на це американське командування оголосило в четвер про намір вжити радикальних заходів для наведення порядку. Зокрема на північний захід Іраку буде перекинуто додатковий військовий контингент.
Протягом тижня у Багдаді пройшли демонстрації протесту проти дій тимчасової американської адміністрації. Так, у середу працівники міністерства інформації протестували проти закриття їхньої установи, а студенти й викладачі технічних вузів міністерства оборони – проти закриття їхніх навчальних закладів унаслідок розпуску армії Саддама. У четвер у Багдаді протестували мусульмани-шиїти проти арешту дев’ятьох шиїтських мулл у двох містах на півдні Іраку. Учасники протестів роздавали летючки із погрозами на адресу коаліційних сил. Командування тим часом заперечило цей арешт.
До речі, в активізації шиїтських клерикалів в Іраку звинувачують Іран, який є базою шиїтського різновиду ісламу. Міністр оборони США Рамсфелд звинуватив Тегеран у намаганнях спровокувати в Іраку акції проти коаліційних сил і закликав іранських керівників рахуватися з можливими наслідками таких дій.
Тим часом Вашингтон звернувся принаймні до 50 країн із закликом надіслати до Іраку свої поліцейські контингенти для підтримання порядку і безпеки цивільного населення. Досі сім країн погодилися надіслати своїх поліцейських, а також фахівців для підготовки іракської поліції. 15 країн заявили про намір надіслати свої миротворчі підрозділи. Серед інших сюди мали би прибути до 1700 українських миротворців, які будуть у складі польських підрозділів, 680 румунських військовослужбовців будуть у складі італійських миротворчих сил. Угорщина теж оголосила готовність надіслати кількасот своїх миротворців.
Цього тижня Світовий банк заявив про те, що днями він надішле до Багдада одного зі своїх керівників для підрахунків потреб у фінансових коштах для відбудови і розвитку Іраку.
Серед інших тем, які залишалися минулого тижня у центрі уваги західної преси, була ескалація насилля в Афганістані. Крім міжусобиць між провінційними ватажками, жертвами яких стають переважно мирні жителі, продовжуються також напади на миротворців та урядові підрозділи й установи. Журналісти підкреслюють, що влада підтримуваного Заходом уряду Карзая фактично не поширюється поза межі Кабула. У провінціях правлять місцеві ватажки, які грабують гуманітарну допомогу і тероризують місцеве населення. На сході країни, особливо уздовж кордону з Пакистаном, де ще залишаються й орудують рештки “Аль-Каїди” й талібану, протягом тижня сталося кілька нападів на американських військових. У середу по американській військовій базі неподалік від Ґардезу випущені дві ракети. Наступного дня стався вибух на руїнах палацу на околиці Кабула неподалік від штаб-квартири канадських миротворців, що патрулюють Кабул. Унаслідок вибуху загинув афганець, який, згідно зі здогадами, намагався підкласти бомбу. У четвер від вибуху міни загинув німецький миротворець, інший був поранений. Тим часом сапери ООН, теж у четвер припинили всі операції розміновування доріг і комунікацій після того, як їх обстріляно у провінції Газні. Місцеві жителі влаштували широкі протести з вимогою продовжити розміновування.
До цього додаймо, що у п’ятницю президент США Буш розпочав поїздку до низки країн Європи і Близького сходу. У п’ятницю Буша з великими почестями привітали у Кракові. Звідси він відбув до Санкт-Петербурга для відзначень 300-ліття міста, у Франції він братиме участь у саміті лідерів великої сімки і Росії, а звідти прибуде до Йорданії на близькосхідний саміт.
Отже, почнімо від відновлення близькосхідного мирного процесу і, можливо, від найважливішої у цьому контексті події тижня – четвергових переговорів у Єрусалимі прем’єр-міністра Ізраїлю Шарона з палестинським прем’єром Аббасом. Обидва лідери обговорили міжнародний план врегулювання конфлікту на Близькому сході під назвою «дорожня карта», який запропонували Сполучені Штати, Європейський союз, ООН і Росія. Це була вже друга зустріч обох керівників упродовж останніх двох тижнів. Коментуючи перспективи нинішніх мирних зусиль, оглядачі наводять головні перешкоди і труднощі, які можуть стати на шляху переговорів і вимагатимуть від сторін компромісу. Так, зокрема ізраїльський лідер Шарон відкинув можливість повернення із сусідніх арабських країн до Ізраїлю кількох мільйонів палестинських біженців і їхніх дітей. Для цього нема ні економічних, ні природних ресурсів. Зате ізраїльський уряд погодився згорнути єврейські поселення на палестинських землях, що викликало обурення серед ізраїльських консервативно настроєних політиків, кліру, самих поселенців і їхніх прихильників. В Ізраїлі вже пройшли демонстрації протесту, учасники яких обзивали Шарона зрадником.
Тим часом палестинське керівництво теж стоїть перед серйозними труднощами. Напередодні переговорів із Шароном палестинський прем’єр Аббас заявив у інтерв’ю, що він сподівається домовитися, а точніше підписати угоду з екстремістським угрупованням “Хамас” про припинення терористичних актів проти ізраїльського цивільного населення. Саме ця вимога стала головною передумовою реалізації нинішнього міжнародного мирного плану, проте деякі скептично настроєні оглядачі висловлюють сумніви , чи вдасться новому палестинському керівництву зупинити терористичну діяльність кількох екстремістських угруповань, які отримують фінансову і військову допомогу із сусідніх арабських країн і які не зацікавлені у мирному врегулюванні конфлікту. Наступного тижня відбудеться близькосхідний саміт за участю президента США Буша і кількох арабських лідерів. Як підкреслюють деякі оглядачі, саме ця зустріч може стати справжнім початком врегулювання близькосхідного конфлікту.
Наступна наша тема – ситуація в Іраку. Останнім часом американське командування стало об’єктом серйозної критики з боку засобів інформації і деяких політичних діячів США. Не бажаючи виглядати окупантами, військові підрозділи намагаються не втручатися у місцеві конфлікти і не застосовувати сили навіть там, де під загрозою опиняється їхня безпека. Це допровадило до зростання злочинності, грабежів і активізації шиїтських фундаменталістів і просадамівських угруповань, а головне – до нападів на коаліційні підрозділи. Протягом тижня загинули принаймні п’ять американських солдатів. У відповідь на це американське командування оголосило в четвер про намір вжити радикальних заходів для наведення порядку. Зокрема на північний захід Іраку буде перекинуто додатковий військовий контингент.
Протягом тижня у Багдаді пройшли демонстрації протесту проти дій тимчасової американської адміністрації. Так, у середу працівники міністерства інформації протестували проти закриття їхньої установи, а студенти й викладачі технічних вузів міністерства оборони – проти закриття їхніх навчальних закладів унаслідок розпуску армії Саддама. У четвер у Багдаді протестували мусульмани-шиїти проти арешту дев’ятьох шиїтських мулл у двох містах на півдні Іраку. Учасники протестів роздавали летючки із погрозами на адресу коаліційних сил. Командування тим часом заперечило цей арешт.
До речі, в активізації шиїтських клерикалів в Іраку звинувачують Іран, який є базою шиїтського різновиду ісламу. Міністр оборони США Рамсфелд звинуватив Тегеран у намаганнях спровокувати в Іраку акції проти коаліційних сил і закликав іранських керівників рахуватися з можливими наслідками таких дій.
Тим часом Вашингтон звернувся принаймні до 50 країн із закликом надіслати до Іраку свої поліцейські контингенти для підтримання порядку і безпеки цивільного населення. Досі сім країн погодилися надіслати своїх поліцейських, а також фахівців для підготовки іракської поліції. 15 країн заявили про намір надіслати свої миротворчі підрозділи. Серед інших сюди мали би прибути до 1700 українських миротворців, які будуть у складі польських підрозділів, 680 румунських військовослужбовців будуть у складі італійських миротворчих сил. Угорщина теж оголосила готовність надіслати кількасот своїх миротворців.
Цього тижня Світовий банк заявив про те, що днями він надішле до Багдада одного зі своїх керівників для підрахунків потреб у фінансових коштах для відбудови і розвитку Іраку.
Серед інших тем, які залишалися минулого тижня у центрі уваги західної преси, була ескалація насилля в Афганістані. Крім міжусобиць між провінційними ватажками, жертвами яких стають переважно мирні жителі, продовжуються також напади на миротворців та урядові підрозділи й установи. Журналісти підкреслюють, що влада підтримуваного Заходом уряду Карзая фактично не поширюється поза межі Кабула. У провінціях правлять місцеві ватажки, які грабують гуманітарну допомогу і тероризують місцеве населення. На сході країни, особливо уздовж кордону з Пакистаном, де ще залишаються й орудують рештки “Аль-Каїди” й талібану, протягом тижня сталося кілька нападів на американських військових. У середу по американській військовій базі неподалік від Ґардезу випущені дві ракети. Наступного дня стався вибух на руїнах палацу на околиці Кабула неподалік від штаб-квартири канадських миротворців, що патрулюють Кабул. Унаслідок вибуху загинув афганець, який, згідно зі здогадами, намагався підкласти бомбу. У четвер від вибуху міни загинув німецький миротворець, інший був поранений. Тим часом сапери ООН, теж у четвер припинили всі операції розміновування доріг і комунікацій після того, як їх обстріляно у провінції Газні. Місцеві жителі влаштували широкі протести з вимогою продовжити розміновування.
До цього додаймо, що у п’ятницю президент США Буш розпочав поїздку до низки країн Європи і Близького сходу. У п’ятницю Буша з великими почестями привітали у Кракові. Звідси він відбув до Санкт-Петербурга для відзначень 300-ліття міста, у Франції він братиме участь у саміті лідерів великої сімки і Росії, а звідти прибуде до Йорданії на близькосхідний саміт.
