Прага, 3 травня 2003 року - У той час, коли у світі відбувається об’єднавчі процеси, скажімо, розширюються Європейський Союз, посилюється екуменічний рух у християнських церквах, та й загалом, відбуваються процеси глобалізації завдяки науково-технічному розвитку, все ж є й багато противників світової глобалізації.
Дехто найбільше зло глобалізації бачить у стиранні культурних, етнічних особливостей тих чи інших народів. Інші найбільше переймаються проблемами екології. А треті вбачають у процесах глобалізації, перш за все, збагачення лише окремих груп людей і водночас збідніння решти світової спільноти.
Останніми роками все гучнішими стають виступи так званих антиглобалістів під час основних світових економічних форумів та самітів глав розвинених держав.
Ось і нинішній саміт семи найрозвиненіших країн світу і Росії, що проходив у французькому місті Евіяні, викликав бурхливі протести антиглобалістів.
Хто ж вони такі, ці антиглобалісти? Наскільки однорідний чи, навпаки, неоднорідний цей рух та які їхні основні цілі?
«Антиглобалісти стали унікальним явищем сьогодення. Вперше частина людства виступає не проти якихось конкретних політичних чи економічних рішень влади, а проти напрямку розвитку цивілізації», - мовиться у невеликому аналізі, який оприлюднило в Інтернеті інформаційне агентство “Washington ProFile”.
Антиглобалісти виступають проти процесу глобалізації, за обмеження впливу транснаціональних корпорацій, проти ідеології капіталізму та проти низки впливових міжнародних організацій.
Основну критику вони спрямовують проти таких міжнародних структур, як Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Світова організація торгівлі. Антиглобалісти виступають також проти втілення у життя окремих міжнародних угод, які базуються на ідеології «неолібералізму». Це, скажімо, Північноамериканська угода про Вільну Торгівлю чи Шенгенська угода. Нападкам піддаються також міжнародні бізнес-альянси, компанії та й уряди окремих країн.
Рух антиглобалістів досить неоднорідний. Він об''єднує низку громадських організацій та окремих активістів, котрі займаються захистом прав найманих робітників, охороною довкілля, захистом пам’яток культури. До руху антиглобалістів примикають феміністки, пацифісти, борці з бідністю, анархісти, представники низки релігійних течій, а також і деякі політичні організації лівого спрямування.
Не дивлячись на велику різноманітність цих організацій та людей, вони зуміли знайти спільні принципи, які сформувалися у таких гаслах, як: «Люди і планета, а не прибуток», «Планета Земля не продається». До руху антиглобалістів примкнули і деякі бізнесмени та економісти, які вбачають небезпеку у надмірній централізації влади і грошей. Інформаційне агентство “Washington ProFile” називає, зокрема, відомого фінансиста Джорджа Сороса, філософа Девіда Кортена, колишнього високопоставленого чиновника Світового Банку Джозефа Штіґліца. Ці особи виступають за більшу прозорість міжнародних фінансових інституцій, списання боргів країн, що розвиваються, покращення ситуації щодо звітності транснаціональних корпорацій.
До втілення у життя своїх ідей антиглобалісти у своїй більшості вдаються до масових акцій протесту під час різних форумів та зібрань транснаціональних організацій. Здебільшого такі протести погано організовані, емоційно налаштована молодь часто вдається до погромів офісів тих чи інших організацій чи й просто крамниць.
У більшості випадків поліція досить жорстко протистоїть таким порушенням громадського порядку. В хід ідуть гумові палиці, сльозогінний газ, водомети та й навіть пластикові чи гумові кулі. Правоохоронні органи також намагаються перешкодити приїзду антиглобалістів-іноземців до країн, у яких відбуваються світові форуми.
Цікавим є той факт, що у боротьбі з глобалізацією антиглобалісти широко використовують Інтернет, який є однією з рушійних сил у процесі глобалізації.
Відомий американський борець за права споживачів Ральф Нейдер фактично сформулював «символ віри» антиглобаліста: «Ви можете підтримувати деякі цілі глобалізації. Вам можуть подобатися деякі рішення, які схвалюють міжнародні організації і транснаціональні корпорації. Але ви ніколи не зможете схвалити ті методи, які вони використовують для втілення своїх рішень у життя», - кінець цитати з висловлювання Ральфа Нейдера, слова якого наводить інформаційне агентство “Washington ProFile”.
Дехто найбільше зло глобалізації бачить у стиранні культурних, етнічних особливостей тих чи інших народів. Інші найбільше переймаються проблемами екології. А треті вбачають у процесах глобалізації, перш за все, збагачення лише окремих груп людей і водночас збідніння решти світової спільноти.
Останніми роками все гучнішими стають виступи так званих антиглобалістів під час основних світових економічних форумів та самітів глав розвинених держав.
Ось і нинішній саміт семи найрозвиненіших країн світу і Росії, що проходив у французькому місті Евіяні, викликав бурхливі протести антиглобалістів.
Хто ж вони такі, ці антиглобалісти? Наскільки однорідний чи, навпаки, неоднорідний цей рух та які їхні основні цілі?
«Антиглобалісти стали унікальним явищем сьогодення. Вперше частина людства виступає не проти якихось конкретних політичних чи економічних рішень влади, а проти напрямку розвитку цивілізації», - мовиться у невеликому аналізі, який оприлюднило в Інтернеті інформаційне агентство “Washington ProFile”.
Антиглобалісти виступають проти процесу глобалізації, за обмеження впливу транснаціональних корпорацій, проти ідеології капіталізму та проти низки впливових міжнародних організацій.
Основну критику вони спрямовують проти таких міжнародних структур, як Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Світова організація торгівлі. Антиглобалісти виступають також проти втілення у життя окремих міжнародних угод, які базуються на ідеології «неолібералізму». Це, скажімо, Північноамериканська угода про Вільну Торгівлю чи Шенгенська угода. Нападкам піддаються також міжнародні бізнес-альянси, компанії та й уряди окремих країн.
Рух антиглобалістів досить неоднорідний. Він об''єднує низку громадських організацій та окремих активістів, котрі займаються захистом прав найманих робітників, охороною довкілля, захистом пам’яток культури. До руху антиглобалістів примикають феміністки, пацифісти, борці з бідністю, анархісти, представники низки релігійних течій, а також і деякі політичні організації лівого спрямування.
Не дивлячись на велику різноманітність цих організацій та людей, вони зуміли знайти спільні принципи, які сформувалися у таких гаслах, як: «Люди і планета, а не прибуток», «Планета Земля не продається». До руху антиглобалістів примкнули і деякі бізнесмени та економісти, які вбачають небезпеку у надмірній централізації влади і грошей. Інформаційне агентство “Washington ProFile” називає, зокрема, відомого фінансиста Джорджа Сороса, філософа Девіда Кортена, колишнього високопоставленого чиновника Світового Банку Джозефа Штіґліца. Ці особи виступають за більшу прозорість міжнародних фінансових інституцій, списання боргів країн, що розвиваються, покращення ситуації щодо звітності транснаціональних корпорацій.
До втілення у життя своїх ідей антиглобалісти у своїй більшості вдаються до масових акцій протесту під час різних форумів та зібрань транснаціональних організацій. Здебільшого такі протести погано організовані, емоційно налаштована молодь часто вдається до погромів офісів тих чи інших організацій чи й просто крамниць.
У більшості випадків поліція досить жорстко протистоїть таким порушенням громадського порядку. В хід ідуть гумові палиці, сльозогінний газ, водомети та й навіть пластикові чи гумові кулі. Правоохоронні органи також намагаються перешкодити приїзду антиглобалістів-іноземців до країн, у яких відбуваються світові форуми.
Цікавим є той факт, що у боротьбі з глобалізацією антиглобалісти широко використовують Інтернет, який є однією з рушійних сил у процесі глобалізації.
Відомий американський борець за права споживачів Ральф Нейдер фактично сформулював «символ віри» антиглобаліста: «Ви можете підтримувати деякі цілі глобалізації. Вам можуть подобатися деякі рішення, які схвалюють міжнародні організації і транснаціональні корпорації. Але ви ніколи не зможете схвалити ті методи, які вони використовують для втілення своїх рішень у життя», - кінець цитати з висловлювання Ральфа Нейдера, слова якого наводить інформаційне агентство “Washington ProFile”.
