Єрусалим, 2 червня 2003 – Українська дипломатія останнім часом виявила підвищену активність у регіоні Близького Сходу. Громадськість Ізраїлю та арабських держав уважно придивляється до таких кроків дипломатичної служби України, як організація 13-14 травня міжнародної конференції у підтримку миру на Близькому Сході у Києві та заява шефа української дипломатії Анатолія Зленка про готовність України скерувати у зону конфлікту український контингент миротворчих сил.
Минуло вже понад два тижні, а реакції Ізраїлю та Палестинської автономії на ініціативу української дипломатії не помітно. Хоча потенційно останні імпрези МЗС України такі, як організація у Києві міжнародної конференції під егідою ООН у підтримку миру на Близькому Сході та громадського форуму у цій же справі, є надзвичайно важливими міжнародними заходами, навряд чи можна буде знайти навіть згадку про них у близькосхідних засобах масової інформації.
Ізраїльські мас-медіа мовчать на цю тему. А неофіційно ізраїльські посадові особи зазначають, що ці заходи МЗС України мали чітку пропалестинську спрямованість. Згадується факт зустрічі міністра закордонних справ України Анатолія Зленка з міністром туризму Палестинської автономії Мітрі Айтою, його заяви на підтримку палестинської справи, а також те, що міжнародна конференція з приводу здійснення невід”ємних прав палестинського народу відбулася у Києві під егідою комісії ООН,членом якої Україна є з 1975 року. Уряд Ізраїлю не раз висловлював незадоволення однобічним, необ’єктивним ставленням ООН до палестинсько-ізраїльського конфлікту і довіряє більше американській дипломатії.
Що ж до заяви Анатолія Зленка про готовність України скерувати свій миротворчий контингент у цей регіон за умови, що це буде зроблене у рамках резолюції ООН, то ніхто в Ізраїлі цього не заперечує. Тим більше, що існує вже позитивний досвід роботи саперного батальйону на півдні Лівану та батальйону радіаційно-хімічно-біологічного захисту у Кувейті. Недаремно США запросили тепер Україну надіслати миротворчий батальйон до Іраку.
Якщо можна зрозуміти, чому ізраїльська преса не згадує міжнародну конференцію у Києві на підтримку миру на Близькому Сході, дещо дивним виглядає факт повного мовчання палестинської преси на цю тему. Перегляд таких палестинських газет як «Аль-Кудс», «Палестин репорт», «Палестин таймс» та інших показує, що провід Палестинської автономії навіть не помітив зусилля української дипломатії, спрямовані на захист невід’ємних прав арабського народу Палестинської автономії. Бурхливі події останніх тижнів відштовхують ініціативу української дипломатії на другий план. Українським дипломатам можна запастися терпінням та сподіватися, що їхня ініціатива знайде своє місце на наступному витку мирного процесу на Близькому Сході, регіону, де Україна має свої стратегічні інтереси і вважається важливим міжнародним чинником.
Минуло вже понад два тижні, а реакції Ізраїлю та Палестинської автономії на ініціативу української дипломатії не помітно. Хоча потенційно останні імпрези МЗС України такі, як організація у Києві міжнародної конференції під егідою ООН у підтримку миру на Близькому Сході та громадського форуму у цій же справі, є надзвичайно важливими міжнародними заходами, навряд чи можна буде знайти навіть згадку про них у близькосхідних засобах масової інформації.
Ізраїльські мас-медіа мовчать на цю тему. А неофіційно ізраїльські посадові особи зазначають, що ці заходи МЗС України мали чітку пропалестинську спрямованість. Згадується факт зустрічі міністра закордонних справ України Анатолія Зленка з міністром туризму Палестинської автономії Мітрі Айтою, його заяви на підтримку палестинської справи, а також те, що міжнародна конференція з приводу здійснення невід”ємних прав палестинського народу відбулася у Києві під егідою комісії ООН,членом якої Україна є з 1975 року. Уряд Ізраїлю не раз висловлював незадоволення однобічним, необ’єктивним ставленням ООН до палестинсько-ізраїльського конфлікту і довіряє більше американській дипломатії.
Що ж до заяви Анатолія Зленка про готовність України скерувати свій миротворчий контингент у цей регіон за умови, що це буде зроблене у рамках резолюції ООН, то ніхто в Ізраїлі цього не заперечує. Тим більше, що існує вже позитивний досвід роботи саперного батальйону на півдні Лівану та батальйону радіаційно-хімічно-біологічного захисту у Кувейті. Недаремно США запросили тепер Україну надіслати миротворчий батальйон до Іраку.
Якщо можна зрозуміти, чому ізраїльська преса не згадує міжнародну конференцію у Києві на підтримку миру на Близькому Сході, дещо дивним виглядає факт повного мовчання палестинської преси на цю тему. Перегляд таких палестинських газет як «Аль-Кудс», «Палестин репорт», «Палестин таймс» та інших показує, що провід Палестинської автономії навіть не помітив зусилля української дипломатії, спрямовані на захист невід’ємних прав арабського народу Палестинської автономії. Бурхливі події останніх тижнів відштовхують ініціативу української дипломатії на другий план. Українським дипломатам можна запастися терпінням та сподіватися, що їхня ініціатива знайде своє місце на наступному витку мирного процесу на Близькому Сході, регіону, де Україна має свої стратегічні інтереси і вважається важливим міжнародним чинником.
