Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 18:17

7 днів демократії: 1. Санкції ООН проти Іраку скасовано. На часі розбудова демократії. 2. Свято соціал-демократів в Німеччині і українці на ньому. 3. Справа П.Лазаренка: чи дізнаються щось суттєве американські юристи від українських свідків, серед яких не буде Президента України.


Юлія Жмакіна 7 днів демократії: 1. Санкції ООН проти Іраку скасовано. На часі розбудова демократії. 2. Свято соціал-демократів в Німеччині і українці на ньому. 3. Справа П.Лазаренка: чи дізнаються щось суттєве американські юристи від українських свідків, серед яких не буде Президента України.

Прага, 23 травня 2003 року.

Юлія Жмакіна

«7 днів демократії» - щотижнева підсумкова передача радіо «Свобода».

«7 днів демократії» - це найважливіші події демократичного життя України та світу, актуальні коментарі і різноманітні оцінки...

У празькій студії працює Юлія Жмакіна, і я пропоную вам такі теми:

1. Санкції ООН проти Іраку скасовано. На часі розбудова демократії.

2. Свято соціал-демократів в Німеччині і українці на ньому.

3. Справа П.Лазаренка: чи дізнаються щось суттєве американські юристи від українських свідків, серед яких не буде Президента України.

Історичною подією називають ту, що сталася у четвер у Нью-Йорку. Рада Безпеки ООН - ухвалила американсько-британсько-іспанську резолюцію щодо скасування санкцій проти Іраку та його повоєнної відбудови.

За резолюцію проголосувало 14 членів Ради Безпеки. Представник Сирії - єдиної арабської країни в цьому міжнародному форумі, не був присутнім при голосуванні.

З подробицями - Михайло Мигалисько.

Михайло Мигалисько

“Після 13 років ізоляції Іраку, що було спричинено діями жорстокого режиму С.Гуссейна, сьогодні скасовано санкціями ООН. Це сталося в результаті звільнення Іраку коаліційними силами”, - заявив після голосування постійний представник США в РБ ООН посол Джон Негропонт.

Джон Негропонт

Скасування санкцій знаменує важливу подію для народу Іраку. Це повернення історичної сторінки, що повинно прояснити майбутнє для народу і регіону.

Михайло Мигалисько

Згідно з резолюцією, відразу припиняють чинності всі резолюції та ембарго накладені на Ірак 90-го року. Залишається в силі лише заборона торгівлі зброєю. Резолюція надає очолюваній США коаліції широкі можливості щодо управляння Іраком та контролю його нафтового комплексу і фондами відбудови доти, доки не буде сформований представницький та міжнародновизнаний іракський уряд. Документ також передбачає надання широкої волі ООН у повоєнній відбудові Іраку. Чого домагалися, передусім, Росія, Франція та Німеччина, котрі раніше виступали категорично проти застосування сили в Іраку.

Постійні представники цих країн заявили у штаб-квартирі ООН, що резолюція стала можливою, завдяки готовності сторін знайти компроміс.

Як зазначив посол Франції Жан-Марк де Ла Сабліер, тим, що резолюцію підтримали взято шлях до єдності міжнародного товариства. Попри те, що ця резолюція не є досконалою, все-таки, вона створює відповідні рамки для того, щоб міжнародна спільнота могла б надати допомогу іракському народу.

Зі свого боку Кофі Анан – генеральний секретар ООН, зазначив, що резолюція надає міжнародній спільноті легальну базу для дій в Іраку. Згідно з резолюцією, Ірак повинен призначити спеціального посла, який співпрацюватиме з коаліцією, очолюваною США в відбудові післявоєнного Іраку. За 12 місяців РБ ООН знову повинна обговорити хід запровадження у життя теперішньої резолюції.

Юлія Жмакіна

До нинішніх подій у Чечні прикуто увагу багатьох оглядачів, правозахисників та політиків.

Особливого резонансу набули дві нещодавні великі диверсії: підрив комплексу адміністративних будівель, приміщення ФСБ у районному центрі Знамєнському та вибух у населеному пункті Ілісхан-Юрті, що його здійснили дві жінки-смертниці. В результаті цих нападів загинуло чимало цивільних осіб.

На адресу керівництва чеченського руху опору, перш за все, чеченського лідера Аслана Масхадова, посипались звинувачення у терористичних актах проти власного народу, у зв’язках із сумнозвісною організацією «Аль-Каєда».

Однак, давайте послухаймо, що говорить з цього приводу сам Аслан Масхадов, як він оцінює нинішню ситуацію у Чечні.

Зі змістом інтерв’ю, яке Аслан Масхадов дав радіо «Свобода» ознайомить мій колега Петро Кагуй.

Петро Кагуй

Ось як відповів А.Масхадов на запитання: “Чи підпорядковані йому ті, хто здійснив останні дві масштабні диверсії?”

Аслан Масхадов

Мені підпорядковані ті моджахеди, які чинять опір російським військам в Чечні. Я ніколи не наказував їм підривати будинки чи вбивати людей. Навпаки, я наказував своїм моджахедам не чіпати навіть міліціонера, коли він складе зброю, остерігатися дій чеченців, не проводити підривних акцій, у яких можуть постраждати невинні люди.

Петро Кагуй

Президент Чеченської республіки також відкинув звинувачення у зв’язках із “Аль-Каєдою”.

Аслан Масхадов

Чеченським моджахедам не має смислу брати приклад з “Аль-Каєди”, немає необхідності навіть підтримувати з ними зв’язки, тому що те, що натворила “Аль-Каєда” в тих країнах, де вона воювала, в Афганістані, наприклад, не може слугувати прикладом для чеченців. У Чечні триває інша війна. Ця війна розпочалася 300 років. Вона не припинялася ні на день. Чеченських моджахедів не треба нікому вчити: ні Бін Ладену, ні “Аль-Каєді”. Чеченці будь-кого навчать як вести війну, як розпізнати ворога.

Петро Кагуй

А ось як чеченський лідер прокоментував військову ситуацію у Чечні.

Аслан Масхадов

У Чечні триває брудна і підла війна. Нинішня війна триває 4 роки. Вона не припинялася ні на хвилину. Сьогодні для всіх вже стало зрозумілим: які б спектаклі з референдумом і виборами росіяни не влаштовували, війна не припиниться.

На цій війні росіяни і їхні посіпаки навчилися одному – говорити неправду. Коли моджахеди Омарова у Шатойському районі збили два російські вертольоти, вони заявили, що вертольоти самі впали. Коли в Джані-Ведено місяць тому у перебіг триденного бою було вбито 200 російських солдат і збито ще один вертоліт, вони говорили, що втратили 10-х військовослужбовців, а коли на околицях Анкали 14 квітня було підірвано автобус зі співробітниками ФСБ і загоном міліції особливого призначення, вони починають запевняти, що це автобус із будівельниками, тоді, як автобус із будівельниками був підірваний самими ФСБ ще 3 квітня. А про те, що відбулося в Ялхойє-Мохке, коли було вилучено велику кількість зброї і взято в полон російських міліціонерів, в тому числі капітана О.Шияна, взагалі не згадують.

Коли дивишся російське телебачення, може здатися, що вони вбили близько мільйона бойовиків, захопили у полон 2-3 сотні генералів, а боягуза, який склав зброю, відразу оголошують охоронцем Масхадова.

Насправді, відбувається наступне: чеченські бійці зміцнюють дисципліну у своїх лавах, розширюють свої групи, готуються до бойових дій у весняно-літній період і сподіваються з Божою допомогою звільнити свою землю від ворога і його посіпак.

Петро Кагуй

А відповідаючи на запитання: “Які перспективи мирного вирішення Чеченського конфлікту?”, Аслан Масхадов сказав.

Аслан Масхадов

Ми зі свого боку шукаємо шляхи до мирних переговорів. Жодного дня ця робота не припинялася. Міністр закордонних справ вже заявляв, щоб для того, щоб припинити війну, визначити стосунки з Росією необхідно посередництво та участь міжнародних організацій, які стежать за дотриманням прав людини: ООН, РЄ. Тільки таким шляхом можна завершити цю війну.

Юлія Жмакіна

Нагадаю, ви слухаєте підсумкову передачу радіо “Свобода” «7 днів демократії».

Німецькі соціал-демократи в п’ятницю відзначали ювілей – 140 років з часу заснування СДПН. Разом з ними святкували і представники української опозиції, серед яких були Віктор Ющенко, Олександр Мороз та Юлія Тимошенко, які, на відміну від СДПУ(о), підтримують активні міжнародні зв’язки, і з німецькими політиками у тому числі. Для німців українські соціалісти та правоцентристи, вони ж представники опозиції, є соціал-демократами.

Батьківщиною соціал-демократії є Німеччина. Ось як політичний оглядач радіо “Свобода” Єфим Фіштейн характеризує соціал-демократів Центральної і Східної Європи.

Єфим Фіштейн

Перш за все, абсолютно очевидно, що у більшості центрально - та східноєвропейських країн соціал-демократами називають себе рожеві – перефарбовані комуністичні партії. Нічого у цьому нема принизливого. Це просто констатація факту. За виключенням, можливо Чехії, де соціал-демократи поруч з комуністами і кажуть про себе, що вони просто поновили перерваний зв’язок часів, поновили соціал-демократію довоєнну.

Далі на Схід – там взагалі під маркою соціал-демократії виступає кому не ліньки і, як правило, це партії засновані олігархами для обслуговування своїх олігархічних інтересів і у меншій мірі для обслуговування інтересів найманого та лівого електоратів.

Юлія Жмакіна

До певної міри, це пояснює, чому німці сприймають як соціал-демократів різномастих представників української опозиції.

В Україні розгорілися дебати на тему того, що українських соціал-демократів об’єднаних не запросили на святкування 140-річчя соціал-демократії. Дебати пішли у суто внутрішньо політичному напрямку. І ніхто чомусь не говорить про загальну кризу соціал-демократії в Європі. Єфим Фіштейн зазначає.

Єфим Фіштейн

Ми спостерігаємо не кризу ринкової економіки, а кризу того сполучення, того дивного протиприродного гібрида, що виник – це ринкова економіка плюс устремління створити соціальну державу поряд. Ця криза спостерігається в усіх країнах, де при владі знаходять чи знаходилися соціал-демократи.

Юлія Жмакіна

Кореспондентка у Німеччині Надія Кандиба розповідає про участь у святкуваннях 140-річчя соціал-демократів українських політиків.

Надія Кандиба

Ситуація із запрошеними гостями нагадала ситуацію із позицією в самій Україні: лідер блоку “НУ” В.Ющенко та лідер СПУ О.Мороз у четвер увечері виступали одночасно і в різних місцях. Не зважаючи на це, німці продемонстрували інтерес до обох політиків. Як на зустрічі з Морозом, так на зустрічі із Ющенком гостей не бракувало. Така зацікавленість пояснюється президентськими виборами в Україні, які мають відбутися наступного року.

На боротьбу за найвищу посаду в країні певною мірою були зорієнтовані і виступи українських політиків, які наголошували на необхідності зміни влади. Коментуючи доповідь В.Ющенка наукова співробітниця німецького Фонду науки та політики, берлінський політолог О.Олександрова зауважила.

Ольга Олександрова

Деякі уявлення про те, які реформи треба проводити в Україні, набули в Ющенка більш конкретного характеру. Це пояснюється тим, що боротьба пов’язана з президентськими виборами в Україні почалася. Звичайно, це ще не передвиборна платформа, не передвиборна програма, але Ющенко говорив з орієнтацією на вибори.

Надія Кандиба

На своєму виступі Ющенко наголосив, що необхідні економічні та політичні перетворення повинні бути прозорими для суспільства і відбуватися в умовах демократії.

Про дефіцит демократії в Україні говорив і лідер СПУ О.Мороз. Під час свого перебування в Берліні українські опозиціонери так і не дали конкретної відповіді про можливість висунення єдиного кандидата на посаду Президента. Однак, німецькі експерти переконані, що серед представників опозиції саме Ющенко має найбільше шансів на перемогу.

Ольга Олександрова

Що стосується економічної частини, то, безперечно, Ющенко має більш професійні уявлення. Тут він є більшими професіоналом як Мороз чи Тимошенко. Кілька місяців тому в Берліні мені довелося послухати промову Тимошенко, вона не справила на мене враження. Це був набір красивих слів, які були не дуже пов’язані між собою. Що стосується Мороза, то він є представником старої системи. Це є людина минулого покоління.

Надія Кандиба

Як зазначила О.Олександрова, Україна як і інша держава, що переживає процес трансформації, сьогодні потребує політиків нового покоління.

Юлія Жмакіна

Нагадаю, ви слухаєте підсумкову передачу радіо “Свобода” «7 днів демократії».

Допит свідків у справі Павла Лазаренка, який цього тижня розпочали американські юристи в Україні, привертає велику увагу оглядачів за кордоном.

Якщо у Сполучених Штатах Лазаренка підозрюють у відмиванні 114 мільйонів доларів, то в Україні колишньому українському прем‘єру приписують розкрадання майже мільярда доларів і замовлення вбивств відомих політиків – Щербаня і Гетьмана.

Сам Лазаренко заперечує свою вину, а його адвокати намагаються довести, що він діяв з відома Президента Кучми і, зокрема, давав йому коштовні подарунки. В Україні часто лунають нарікання через те, що розслідування справи Лазаренка за океаном тягнеться роками, але канадський політолог Тарас Кузьо вважає, що Україна могла сама судити колишнього прем‘єра, але цього не зробила. Продовжує тему М.Драч.

Мар’яна Драч

З 10 урядів, які господарювали в Україні з 1992 року, уряд Лазаренка вважають найбільш корумпованим. Але, як зауважує політолог Т.Кузьо з Канади, досить важко характеризувати це питання, бо немає прикладів для порівняння. Кузьо звертає увагу на те, що Лазаренка ніхто не чіпав, коли той був прем’єром. Українська влада почала розслідувати це питання лише тоді, коли Лазаренко перейшов в опозицію в 1997 році. Кузьо нагадує, що вже тепер неіснуюча партія “Громада” під проводом Лазаренка кинула виклик Л.Кучмі у його рідному Дніпропетровську. І ще гірше для Банкової вступила в союз з соціалістами на чолі з давнім ворогом Президента з О.Морозом і з Є.Марчуком( прем’єром у 95-96 роках). На думку канадського політолога, Кучма розцінив контакт Лазаренка з опозицією як особисту зраду. А коли Лазаренкові закортіло самому сісти в президентське крісло, то влада звинуватила його в корупції, а ВР позбавила його депутатської недоторканності.

Якраз у цей момент, на думку західного спостерігача, у Києві могли легко заарештувати Лазаренка і засудити, але тоді на світ могла вийти компрометуюча інформація для інших політиків, які, можливо, також нагріли руки на корупційних аферах, в яких підозрюють Лазаренка. Тому, продовжує Кузьо, Лазаренку під приводом лікування дозволили виїхати з України в лютому 99-го року. В США Лазаренко попросив політичний притулок, але взамін опинився в камері попереднього ув’язнення.

За іронією, як зауважує західний коментатор, нинішнє становище в Україні мало чим відрізняється від становища кінця 90-х років. Суд над корупціонерами на високих посадах у 98-99 роках міг підірвати шанси Л.Кучми залишитися вдруге Президентом.

Суд над Лазаренком в Каліфорнії, який розпочнеться у серпні, триватиме під час кампанії президентських виборів у жовтні 2004 року. Хоча телебачення в Україні контролюють виконавча влада і олігархи, а це означатиме, що українські мас-медіа мало повідомлятимуть про перебіг подій цього суду, заблокувати всі джерела інформації для українців неможливо.

Т.Кузьо прогнозує, що суд над Лазаренком за океаном ще більше загострить кризу, в якій опинилася українська влада, котра, за його висловом, хоче, щоб на виборах переміг лояльний наступник, що гарантуватиме Л.Кучмі імунітет від переслідувань.

Юлія Жмакіна

До цих слід додати ще таку інформацію. Президент Л.Кучма заявляє, що бажання адвокатів Лазаренка допитати його у рамках судового процесу у рамках процесу проти екс-прем’єра, є не більшими як бажання адвокатів. “У адвокатів П.Лазаренка може бути багато інших бажань – це їх бажання,” – сказав Л.Кучма на прес-конференції у Зальзбурзі, де він бере участь у неформальному самміті глав держав Центральної Європи. Л.Кучма наголосив, що діятиме у рамках законодавства. “У нас існує договір між Україною і США,” – зазначив він, - “читайте, будь ласка, договір. І друге. Є Конституція, є закони України, і ми будемо діяти строго відповідно до законодавства України. Більше нічого”. Мається на увазі, що Л. Кучма користується імунітетом, і цей його статус підтримується нормами двостороннього договору між Україною і США.

На прес-конференції Л.Кучма додав, що в Україні взагалі немає офіційних звернень з цього приводу. Мається на увазі, допиту у справі проти Лазаренка.

А як зауважив під час інтернет-конференції на сайті “Телекритика” посол США в Україні Карлос Паскуаль: “В США немає законного права подавати запит на отримання свідчень в Україні”.

На думку оглядача газети «Деловая неделя – FT в Україні» Сергія Руденка, процес над Павлом Лазаренком цікавий для українського політикуму перш за все у контексті президентських виборів 2004 року, адже у списку свідків у цій справ фігурують потенційні номінанти на першу посаду у країні. “Але де гарантія”, - пише автор газети, - “що завтра вони не будуть названі Вашингтоном чи Києвом співучасниками у справі екс-прем’єра? А якщо, раптом, він зголосить про те, що він відмивав гроші у США за допомогою тодішнього голови Нацбанку Віктора Ющенка, або спікера парламенту Олександра Мороза, або віце-прем’єра Сергія Тигіпка?”

Цікавий ще той факт, що як повідомляли російські ЗМІ з посиланням на «представника американського посольства у Москві», ФБР знайшло «неспростовані докази тісного корумпованого зв’язку Павла Лазаренка з посадовими особами у Росії».

А тепер відійдемо трішки від політичних тем. Днями у польському місті Краків відбулося урочисте відкриття нового невеличкого готелю.

У цьому не було б нічого особливого, якби не те, що три четверті його персоналу становлять люди психічно хворі – переважно, колишні пацієнти психіатричних лікарень. Цей готель для його працівників, окрім місця праці, виконує ще й функції реабілітаційного центру, тобто, закладу професійної активності. Такого типу закладів у Польщі існує всього три, але лише один з них став таким експериментом із психічно хворими.

Повідомляє Володимир Павлів.

Володимир Павлів

Невеличкий готель під назвою “У пана Когіто” розташований в 10 хвилинах ходу від центру міста Кракова. Як на місцеві умови він буде не дорогим та затишним, а відвідувачі не знатимуть, що милу й професійну обслугу їм забезпечують люди, яких прийнято називати “психічно хворі”.

Проект такого закладу професійної активності у вигляді готелю підготували люди, які професійно займалися пацієнтами психіатричних лікарень. Не дарма директором цього готелю стала медсестра з психіатричної лікарні, яка довгий час опікувалася цією групою хворих, котрі тепер становлять трудовий колектив готелю. Головним завданням було допомогти людям, які втратили роботу через хворобу, а потім не змогли її знайти. Зокрема, через високий рівень безробіття в країні, але не тільки. Одна із головних ініціаторок цього проекту голова об’єднання “Психічне здоров’я” Агнежко Лєвановська говорить і про інші причини, через які колишні пацієнти психлікарень потребують допомоги в працевлаштуванні.

Агнежка Лєвановськи

Другою, можливо головною причиною, є упередження працедавців і упередження суспільства: людей, які пережили психічні кризи, не хочуть брати на роботу. Існує такий помилковий стереотип, що вони можуть бути небезпечними. Це є головною причиною відкинення таких осіб працедавцями і суспільством взагалі.

Володимир Павлів

Частина працівників готелю “У пана Когіто” працювали до хвороби у сфері обслуговування: були перекладачами або кондитерами, а дехто навіть працював у готелях. Так з’явилася ідея створити саме готель. Але, як відомо, для реалізації такої ідеї самого бажання замало. Потрібні ще й гроші. Отож, пошук грошей і процес підготовки проекту тривав понад 6 років. Перші гроші надійшли з гранду від одного британського фонду, котрий дав четвертину необхідної суми. Згодом, гранди виділили також польський і німецький фонди.

Влада м. Кракова надала приміщення, а один приватний бізнесмен подарував меблі. По справам допомоги майбутнім колегам долучилися і краківські готелі, котрі дали можливість персоналу “У пана Когіто” безкоштовно пройти професійне стажування.

“Цей ентузіазм показав, що цей проект пробудив в багатьох почуття суспільної солідарності,” – вважають працівники об’єднання “Психічне здоров’я”. Отож, можна з впевненістю сказати, що проект створення робочих місць для психічнохворих став зразком психотерапії і для багатьох з тих, кого прийнято вважати психічно здоровими.

Юлія Жмакіна

Шановні слухачі, ви почули передачу «7 днів демократії». Вона звучить щосуботи о 20:35 і щопонеділка о 6:30.

Передачу провела Юлія Жмакіна. Усього найкращого!

Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG