Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:17

“Права людини”: 1. Звіти міжнародних правозахисних організацій “Freedom House” та “Amnesty international”, в яких досліджувалась ситуація з дотриманням прав людини у світі та в Україні. 2. Про ситуацію зі свободою слова у Криму та на Буковині.


Надія Шерстюк “Права людини”: 1. Звіти міжнародних правозахисних організацій “Freedom House” та “Amnesty international”, в яких досліджувалась ситуація з дотриманням прав людини у світі та в Україні. 2. Про ситуацію зі свободою слова у Криму та на Буковині.

Київ, 5 червня 2003 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” Ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Наталія Антоненко. Вітаємо Вас, шановні слухачі.

Сьогодні у програмі мова піде про два звіти міжнародних правозахисних організацій “Freedom House” та “Amnesty international”, в яких досліджувалась ситуація з дотриманням прав людини у світі та в Україні. А також Ви почуєте про ситуацію зі свободою слова у Криму та на Буковині.

У 2003 році Україна значно покращила свої показники в категорії «верховенство права, а також поліпшила свої показники в демократизації”. Такі дані днями оприлюднила американська організація “Freedom House”, яка досліджує ситуацію з дотриманням людських прав і свобод в усіх країнах світу. До позитивних зрушень у правозахисній сфері України “Freedom House” віднесла також низку законів і заходів для реформування економіки і судової системи, які ухвалила Верховна Рада. Подробиці – у матеріалі Марини Пирожук.

Марина Пирожук

“Freedom House” засвідчує, що попри деякі поліпшення в Україні по частині права загалом за всю історію досліджень у “країнах перехідного періоду” в Україні та Росії спостерігається певний регрес. Організація моніторить процес посткомуністичних реформ в Україні з 1997 року і зазначає, що за цей час Україна пережила спад по 4-м категоріях із 6, які вона досліджує. Крім цього, американська організація також відслідковує ситуацію з дотриманням політичних прав і свобод громадян в усіх країнах світу, а також готує щорічний аналітичний звіт ЗМІ. В останньому звіті стосовно ситуації в Україні зі свободою преси Україна кваліфікувалася дослідниками як “проблемна країна”. У цьогорічному дослідженні реформ у “країнах перехідного періоду” “Freedom House” побачила в Україні значні зміни в ділянці верховенства права і демократії загалом. Українські правозахисники тим часом зауважують, що ситуація в ділянці верховенства права погіршилася, і вважають рішення “Freedom House” необ’єктивними. Говорить український адвокат А.Федур.

Андрій Федур

Любі висновки робляться на чиєсь замовлення. А щодо дотримання прав людини в Україні ситуація не покращилася, а, навпаки, погіршилася. Ми на сьогоднішній день маємо голову Верховного Суду, який заявляє, що він категорично виступає проти суду присяжних, а суд присяжних – це конституційна норма, тобто, це Конституцією України передбачено. Сьогодні ми бачимо, що суд приймає рішення звільнення людини з-під варти, а її ніхто не звільняє, її затримують за якимось новими звинуваченнями. Ми бачимо, що суд приймає рішення про звільнення людини з-під варти, але через деякий час чиновник від прокуратури дає припис не виконувати рішення суду. А подивіться, що в нас робиться по тюрмах.

Марина Пирожук

Львівський правозахисник Мирослав Маринович каже, що поліпшення ситуації з правами і з верховенством права в Україні наразі залишається лише мрією. Коментуючи результати дослідження “Freedom House”, він зокрема зазначив.

Мирослав Маринович

Мені важко сказати однозначно, тому що, з одного боку, все моє розуміння, в яких складних обставинах перебувають сьогодні люди, спонукають мене поставити під сумнів такий висновок, що аж так покращилася ситуація з верховенством права. Поняття верховенства права немає ні в головах чиновників, ні в головах простих людей. Ми не є суспільством, де розвинене відчуття верховенства права.

Надія Шерстюк

Свій черговий щорічний звіт про порушення прав людини в світі за 2002 рік оприлюднила також Міжнародна правозахисна організація “Amnesty international”. У розділі, присвяченому Україні, автори звіту розподілили порушення прав і свобод людини на чотири блоки: тортури і жорстоке поводження, умови тримання у в’язницях, напади на журналістів та свобода слова.

Міжнародні правозахисники вважають, що в українських правоохоронних органах систематично застосовуються тортури та жорстоко поводяться із затриманими. “Комітет Ради Європи із запобігання тортур, котрий тричі відвідував Україну”, - мовиться у звіті – “наголошує, що “люди, які перебувають у міліцейських відділках, опиняються у великій небезпеці фізичного насильства, особливо в перші години арешту та під час допитів, яке здійснюється з метою отримання свідчень”.

За словами речниці Української Асоціації Міжнародної Амністії Антоніни Тарановської, умови утримання в СІЗО і в’язницях залишилися майже незмінними. Вони досі не відповідають міжнародним стандартам. Антоніна Тарановська продовжує далі.

Антоніна Тарановська

Стосовно жорстоких умов ув’язнення в звіті Міжнародної Амністії зазначено, що не багато було зроблено для покращення умов утримання в СІЗО та в’язницях. В звіті Міжнародної Амністії окремо визначено, що під час візиту Комітету РЄ з попередження тортур до СІЗО №15 м. Симферополь “більшість заарештованих є жертвами жахливих умов утримання. Заарештовані були всунуті у дуже переповнені камери, де фактично не було природного освітлення, мало штучного освітлення та погана вентиляція. До того ж, у камерах не вистачає ліжок. Тому у багатьох камерах практикується такий метод, як почергове спання. У той час, як деякі камери були косметично відремонтовані, більшість камер залишаються в брудному та аварійному стані”.

Надія Шерстюк

...зазначила Антоніна Тарановська - речниця Української Асоціації Міжнародної Амністії.

Незадовільну оцінку від міжнародних правозахисників отримала Україна у сфері свободи слова та журналістської діяльності. Автори звіту підкреслили, що розслідування у справах загиблих журналістів Георгія Гонгадзе та Ігоря Олександрова суттєво не зрушилось, а влада, мовиться у звіті, продовжує втручатися у роботу засобів масової інформації.

Загальні оцінки міжнародних правозахисників ілюструють конкретні приклади, зокрема, що стосуються роботи журналістів і свободи слова.

Головний редактор кримської незалежної газети “Алубіка” Рагім Гумбатов знову скаржиться на тиск місцевої влади. За його словами, уже три роки алупкінські чиновники усіляко перешкоджають діяльності журналістів єдиної у місті газети, а останнім часом на працівників часопису посипалися ще й погрози.

В той же час керівники Алупки категорично спростовують ці твердження і через суд обстоюють своє право не акредитувати представників “Алубіки” при міськвиконкомі і не давати газетярам інформацію. Детальніше – розповідає наш кореспондент Володимир Притула.

Володимир Притула

Рагім Гумбатов вважає, що посадові особи адміністрації Алупки переслідують його як журналіста за його професійну діяльність. Зокрема, за його словами, невдоволення керівництва міста незалежною позицією газети “Алубіка” у квітні 2001 року вилилося у протиправні дії проти редактора газети “Алубіка”, коли тодішній заступник міського голови, нині мер Алупки Валерій Андик на засіданні земельної комісії накинувся на журналіста, вирвав з рук диктофона і викинув його у смітник. Редактор звертався до різних інстанцій зі скаргами, але довести факт нападу не зумів, і з цього часу алупкинські чиновники почали капостити журналістам: незважаючи на неодноразові прохання, відмовили в акредитації при міськраді, оголошували сесії міської ради закритими лише для того, щоб представники “Алубіки” не змогли бути присутніми на них, на інформаційні запити газети відмовляли, позбавили видавця газети – мале підприємство “Восток-М” – приміщення, тощо.

У заяві, поширеній у Симферополі в понеділок, Рагім Гумбатов пише, що тепер, побачивши свою безкарність, дії алупкинських чиновників переходять у нову фазу – регулярно на його адресу лунають образи і погрози. За його словами, після виходу кожного номера газети, в якому є публікації, котрі критично висвітлюють роботу Алупкинської міськради та її посадових осіб, редактору телефонують невідомі і погрожують журналістам.

“На жаль”, - пише Рагім Гумбатов, - “як показує практика, свобода слова, свобода засобів масової інформації не залежать від кількості ухвалених законів, указів Президента на їхній захист. У нашій країні законодавство не може припинити протиправні дії конкретного чиновника стосовно журналістів. Те, що відбувається зі мною, - цьому зайве підтвердження. Це гіркий приклад, що не робить честі керівництву держави і не сприяє демократичним перетворенням у країні”, - мовиться у заяві головного редактора кримської незалежної газети “Алубіка” Рагіма Гумбатова.

Конфлікт між місцевою владою і журналістами газети “Алубіка” в Алупці триває уже три роки, і досі втручання Києва і Симферополя ні до чого не призвело. Керівництво Республіканського комітету Криму з інформації стверджує, що в основі цього протистояння – конфлікт бізнес-інтересів мера Алупки Валерія Андика і видавця та редактора газети Рагіма Гумбатова. З іншого боку, представники алупкинської влади категорично спростовують факти тиску чи погроз на адресу співробітників “Алубіки”. Водночас, низка посадових осіб міськвиконкому продовжують судитися з журналістами, наполягаючи на тому, що мають право не акредитувати і не надавати інформацію представникам саме цієї газети.

Першу справу журналісти в Ялтинському суді виграли, але чиновники оскаржили вирок в Апеляційному суді Криму.

Каже юрист Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Арсен Османов.

Арсен Османов

Ситуація, що склалася між газетою “Алубіка” і Рагімом Гумбатовим, з одного боку, та Алупкинською міськрадою з іншого, досить складна, оскільки питання надання акредитації та інформації досі не вирішене, суд триває вже близько року. Стосовно заяви Рагіма Гумбатова з приводу образ та погроз, то в цьому випадку з точки зору чинного законодавства це важко довести, і тому дане питання юридично вирішити практично неможливо. І я думаю, тут необхідне втручання вищих органів влади з метою, щоб привести дії Алупкинської міськради у відповідність до чинного законодавства.

Надія Шерстюк

Радіо “Свобода” повідомляло про те, що чернівецькі журналісти пікетували обласну Держадміністрацію з вимогою припинити тиск влади на незалежну пресу Буковини. Пікетування спричинив позов голови облдержадміністрації Теофіла Бауера до газети “ЧАС” та його головного редактора Петра Кобевка.

Після пікету Теофіл Бауер звернувся до регіональних мас-медіа з відкритим листом, у якому заявив про відкликання позовних заяв до окремих ЗМІ та журналістів. “Але конфлікт між владою і журналістами зарано вважати вичерпаним”, - стверджують працівники газети “Час”. Тему продовжує наша кореспондентка Богдана Костюк.

Богдана Костюк

У листі голови Чернівецької обласної держадміністрації Теофіла Бауера до журналістів, серед іншого, мовиться: “Певна напруга, що склалась у стосунках між владою та представниками окремих засобів масової інформації краю має свої об’єктивні та суб’єктивні причини. Я як керівник обласної виконавчої влади робитиму усе можливе для того, щоб взаємні стосунки між обласною виконавчою владою та місцевими ЗМІ стали максимально довірливими і прозорими. На підтвердження своєї позиції відкликаю позовні заяви до окремих ЗМІ та журналістів, як такі, що слугують дестабілізуючим фактором у процесі розбудови регіонального інформаційного простору”.

“Але конфлікт, який триває не перший рік, розв’язати відразу неможливо”, - стверджує головний редактор чернівецької газети “ЧАС” Петро Кобевко.

Петро Кобевко

Теофіл Бауер виступив з відкритим зверненням до журналістів, що нібито він зрозумів, що не можна вести себе так з журналістами і ЗМІ, як він себе вів. Тому, він робить перший крок: знімає позови до газети “Час” і до мене особисто. Але ми відчуваємо десь якусь фальш у ньому. Журналісти області прийняли до адміністрації Бауера Відкритий лист.

Ми вважаємо, що Бауер прислухався до порад Президента, і відмовився від позовів до ЗМІ. Але ми не відчуваємо його щирим. Тут Т. Бауер хоче напевне утриматися за посаду. Журналісти виступають за конструктивний діалог з владою. Такого діалогу ми ще не маємо і не відчуваємо, що він буде найближчим часом. За цих 5 років, що він на посаді, вже стільки образ на журналістів було, що таке його звернення не вселяє нам якоїсь довіри до того, що можна вірити повністю і беззастережно. Тому журналісти області у Відкритому листі пропонують Т.Бауеру написати заяву на відставку.

Надія Шерстюк

Передача “Права людини: українська реальність” добігла кінця. Її уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагала Наталія Антоненко. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG