Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 01:13

Доля українських заробітчан та їхніх дітей привернула увагу американської газети “Christian Science Monitor”


Петро Кагуй Доля українських заробітчан та їхніх дітей привернула увагу американської газети “Christian Science Monitor”

Прага, 10 червня 2003 року - У статті за 10 червня газета “Christian Science Monitor” розповідає про те, як склалася доля окремих родин у закарпатському селі Порошково. Закарпаття нині є одним із найбідніших місць на європейському континенті. А гори Карпати стали символічною економічною лінією, яка стала межею між відчаєм і надією, - зауважує автор статті. Більшість дорослого населення як села Порошково, так і сусідніх гірських сіл виїхали за кордон і працюють нелегально, щоб забезпечити прожиття своїх родин. В реґіоні суцільна бідність, а безробіття у багатьох населених пунктах сягає 80 %.

І у той час, коли українські урядовці повідомляють, що лише 30 тисяч громадян України офіційно працюють за кордоном, на думку оглядачів, за кордоном вже працює 7 мільйонів осіб і їхня кількість зростає приблизно на один мільйон щороку, - пише американська газета “Christian Science Monitor”. Ці трудові міґранти щороку привозять чи пересилають до України близько 1 мільярда доларів. Гроші, зароблені за кордоном, дають можливість вижити у сільській місцевості, але соціологи попереджають і про негативні сторони, - зауважує автор статті.

«Я думаю, що ризик для більшості родин не оплачується», - говорить Емі Гейден, керівник Програми запобігання незаконній торгівлі.«Українські заробітчани за кордоном мають шанси 50 на 50, що зможуть заробляти достатньо, щоб була можливість посилати гроші додому». Водночас, - зауважує Емі Гейден, така міґрація ламає основи моралі українського суспільства. Збільшується кількість розлучень і відмов від дітей. Це болюча дилема. З одного боку родинам необхідні гроші, а з іншого - це призводить то того, що багато дітей виростають без батьків».

Американська газета “Christian Science Monitor” розповідає про 10-річного хлопчика Стаса. Його мати – диригент оркестру з вищою освітою, а батько – кваліфікований будівельник. Тепер батьки Стаса як нелегальні робітники працюють у теплицях у Братиславі 18 годин на добу і заробляють півтора долара за годину. Після сплати усіх видатків і хабарів, щоб перетнути кордон, батьки Стаса здатні переслати додому приблизно 100 доларів на місяць. В інтерв’ю американській газеті, 10-річний Стас розповів, що мама приїжджає до нього раз на рік, привозить апельсини, шоколад і знову від''їжджає. Хлопчик говорить, що сильно сумує і для нього краще не мати цукерок, а бути разом зі своїми батьками.

Стас є дитиною відносно успішних трудових міґрантів, - зазначає американський часопис, бо його батьки спроможні раз на рік приїхати додому і хлопчик живе з двома бабусями і двома дідусями. А в сусідньому селі Ставне дівчинка-підліток Таня Ільченко разом зі своїм маленьким братиком Василем жили 5 років у бабусі. Минулою зими бабуся померла і їх взяла до себе тітка. Діти переживають, бо вже кілька місяців від їхніх батьків немає жодної вістки. Таня плачучи розповіла, що останній раз, коли мама поверталася додому, в дорозі її перестріли злочинці і забрали усі зекономлені гроші. Мати Тані приїжджає досить рідко, а батько цих дітей не був дома вже кілька років.

Американська газета “Christian Science Monitor” також зауважує, що кожного року закордоном помирає близько 100 українських заробітчан, а близько 100 тисяч українських жінок опинилися в сексуальному рабстві у європейських країнах.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG