Київ, 10 червня 2003 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” Ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Сергій Балабанов. Вітаємо Вас, шановні слухачі.
Сьогодні в програмі такі теми:
- Генеральна прокуратура закрила кримінальну справу проти регіональних часописів, які друкували матеріали з критикою на адресу Президента.
- Черкаська газета “Антена” виграла суд у начальника обласного УБОЗу .
- Практика доступу до урядової інформації: дослідження, яке проводила Харківська правозахисна група. Генеральна прокуратура України закрила кримінальну справу проти журналістів, яких обвинувачували у публікації статей, спрямованих “на незаконний вплив на Президента України з метою перешкодити йому виконувати службові обов’язки”. Про це Генеральна прокуратура у своєму листі повідомила голову парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Миколу Томенка. У листі повідомляється, що проведені слідчі дії у цій справі не встановили ознак злочину, які передбачені Кримінальним Кодексом України.
Подробиці – у матеріалі нашої київської кореспондентки Марини Пирожук.
Марина Пирожук
Нагадаємо, що кримінальна справа проти журналістів за фактом публікації у ЗМІ, брошурах та інших виданнях, що спрямовані на перешкоджання виконанню службових обов’язків і підриву авторитету Президента країни, і які мають образливий, наклепницький характер, була порушена 8 квітня.
Серед видань, які фігурували у справі - кременчуцький “Інформаційний бюлетень”, “Черкаська правда”, “Рівненський діалог”, сумська “Позиція” та інші.
Названі видання передруковували матеріали журналістки Тетяни Коробової з газети “Грані плюс”, які , власне, і стали приводом для порушення кримінальної справи.
У цьому зв’язку, регіональні журналісти викликалися на допити, де вони пояснювали причини передруковування у своїх виданнях матеріалів Коробової. Сама Тетяна Коробова таких допитів уникла, оскільки, як вона сама зазначила, сторони зрозуміли, що це нікому не потрібно. А на факт порушення кримінальної справи загалом дивилася з гумором.
Ініціатором порушення кримінальної справи журналісти вважають адміністрацію Президента України в особі начальника інформаційного управління Сергія Васильєва, який в інтерв’ю радіо “Свобода” наполягав на тому, що матеріали Коробової є не критичними , а лайливими, і що це заважає Президентові нормально виконувати свої обов’язки .
Сам Президент відреагував на ініціативи його захисників дуже своєрідно, заявивши журналістам на своєму черговому брифінгу, що він спроможний сам себе захистити. Внаслідок цього кримінальна справа була закрита. А Микола Томенко отримав офіційного листа, в якому Генпрокуратура констатує, що проведені слідчі дії за кримінальною справою проти журналістів не виявили ознак злочину.
Голова парламентського комітету вважає закриття справи певною перемогою журналістської громади, однак застерігає, що така ситуація може повторитися.
Микола Томенко
Загальний підхід до справи був такий, що це не означає, що за завтра відкриють якусь кримінальну справу, тому що ні Президент, ні Генпрокуратура не підтвердили факт незаконності відкриття цієї кримінальної справи, тому що використання даної статті є абсолютно абсурдним: не можна відкривати кримінальну справу проти журналістів за фактом критики Президента або виходити зі змісту статті. Тут в мене менше оптимізму, оскільки взагалі ніхто не визнав факт незаконності цієї кримінальної справи, незаконності допитування журналістів, незаконності самого перебігу судового процесу.
Є радість і задоволення, що абсурдна справа закрита, але є багато застережень того, що такий підхід може бути повторений.
Надія Шерстюк
Перший заступник начальника Управління Міністерства внутрішніх справ у Черкаській області, начальника обласного УБОЗу Олександр Микіша подав позов на працівників газети “Антена”. Високопоставлений правоохоронець вимагав стягнути з часопису 80 тисяч гривень за моральні збитки. Проте Соснівський міський суд Черкас виніс рішення на користь журналістів. Що стало причиною позовної заяви – послухайте у матеріалі нашої черкаської кореспондентки Тетяни Чорномаз.
Тетяна Чорномаз
У лютому-березні цього року громадськість Черкащини сколихнули дві неординарні події: смерть начальника Черкаського районного відділу міліції В.Романовського, яка трактувалася правоохоронцями як самогубство, і спроба вчинення самогубства обласним начальником міліції О.Кочегаровим.
ЗМІ намагалися висвітлити ці резонансні події якомога докладніше, аналізуючи обставини і можливі причини того, що трапилося, подаючи власні версії.
Тижневик “Антена” не була виключенням в цьому процесі. Про те, що ж стало причиною позову, - розповідає заступник редактора газети “Антена” Т.Дончева.
Тетяна Дончева
Перший заступник начальника Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області начальник О.Микіша звернувся до суду з приводу того, що нібито редакція газети “Антена” двома статтями нанесла йому моральну та матеріальну шкоду у розмірі 80 тисяч гривень.
В першій статті мова йшла про те, що на місце нового начальника УМВД області прочать начальника УБОЗу харьківчанина О.Микішу. Замітка була наприкінці квітня минулого року. Микіша вважав, що в цій замітці, якій присвячено лише три рядка, є нагнітання напруги у відношенні між робітниками міліції.
Друга стаття під назвою “Генерал Кочегаров стал заложником милицейских интриг” була розміщена на Інтернет-сайті. Мова в ній йшла про спробу суїциду генерал-лейтенанта Кочегарова. Вона базувалася в основному на тій інформації отриманій на прес-конференціях в УМВД і облпрокуратурі. Прізвища “Микіша” в статті не було. Мова йшла про те, що на прес-конференції в прокуратурі Черкаської області було заявлено і ще в одній записці, яку було знайдено в кабінеті генерал-лейтенанта. В записці було написано: “Ти дуже хотів мати це місце – ти його будеш мати”. Редакція “Антени” як і інших газет запитала, кого мав на увазі генерал-лейтенант і припустила чи не начальника місцевого УБОЗу? Це, власне, все, що інкримінувалося газеті “Антена”.
Тетяна Чрномаз
Соснівський суд міста Черкас 10 травня ухвалив рішення про відмову черкаському начальнику УБОЗу О.Миліші у задоволенні позову до газети “Антена”. На прохання прокоментувати свої претензії до газети О.Микіша сказав.
Олександр Микіша
Є моя позивна заява, і там все, що я хотів сказати, сказано грамотно, стисло, юридично вірно. Я просто принципово ніяких коментаріїв робити не буду.
Тетяна Чорномаз
Зі слів начальника черкаського УБОПу стало відомо, що готується апеляційна скарга на рішення суду. Сам позивач у засіданні участі не бере, його представляє адвокат.
До речі, адвокат представляє інтереси державного посадовця безкоштовно. Ця деталь була з’ясована суддею в залі засідань.
Надія Шерстюк
Органи виконавчої влади часто використовують для засекречування інформації грифи: “не для друку”, “опублікуванню не підлягає”, “для службового користування”. “Такі грифи не визначені жодним законом, відтак порушують 34 статтю Конституції”, - вважають експерти Харківської правозахисної групи, які проаналізували практику доступу до урядової інформації.
Правозахисники стверджують, що чиновники дуже часто використовують подібні грифи, ця практика тягнеться ще з радянських часів, коли замовчувалася суспільно значуща інформація.
Про результати дослідження говорить голова Харківської правозахисної Євген Захаров.
Євген Захаров
Ми взяли окремі відомства і подивилися скільки документів мають отакі грифи. Нажаль, виявилося, що досить багато. Найбільше документів видає Президент України і прем’єр-міністр. На це подивившись, ми пішли далі вглиб: всі документи Президента і Кабміну, починаючи з 94 року. Сплески таких документів збігаються в часі із референдумом 2000 року.
Які ж документи під тими грифами ховаються? Наприклад, щодо ДСК, то можна сказати, що гриф ДСК був поставлений на такий важливий документ як “Національна програма розвитку енергетики до 2010 року”. Вона була прийнята ще у 96 році. На ній стоїть гриф ДСК, і досі не відомо, в чому ця програма полягає.
Другий приклад, коли 29 жовтня минулого року була підписана угода між “Нафтогазом” України і російським “Газпромом” про створення газового консорціуму, то на цю угоду теж поставили гриф ДСК. Навіть членам спостережної ради “Нафтогазу” цей документ не показали. Це абсолютно неможлива ситуація.
Надія Шерстюк
За словами Євгена Захарова, закон “Про державну таємницю” забороняє засекречувати інформацію, що стосується прав і свобод громадян. “Незрозуміло”, - каже Євген Захаров, - “як до списку “секретних документів” потрапило одне із розпоряджень Кабінету Міністрів, що стосувалось пенсійного забезпечення?”
Проблемою доступу до урядової інформації зацікавився також парламентський комітет з питань свободи слова та інформації. Члени комітету тривалий час не могли з’ясувати, наприклад, штатний розклад адміністрації Президента або ж ознайомитися з Програмою співробітництва Україна-НАТО.
Народні депутати мають намір продивиться масив документів за 2002 рік і подивитися, яка категорія документів потрапила під це обмеження , а відтак, знайти механізм припинення цієї незаконної практики.
Радіо “Свобода” знову повертається до справи “Громадяни України – проти Енергоатому”. Суть справи – змусити керівництво компанії припинити добудову двох ядерних енергоблоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС.
Один з ініціаторів подання позову – студент Національного університету імені Шевченка Олексій Толкачов повідомляв засоби масової інформації про погрози, які лунали на його адресу з боку невідомих осіб, котрі вимагали забрати відповідний позов з Печерського суду Києва.
Днями Олексій Толкачов поінформував нашу кореспондентку Богдану Костюк, що ситуація загострилась.
Богдана Костюк
За словами Олексія Толкачова, керівники юридичного факультету не допустили його до сесії, таким чином реагуючи на громадську діяльність свого студента.
Олексій Толкачов
Я думаю, що причина достатньо проста: на сьогодні нас просто намагаються знищити в університеті, знищити нас як студентів для того, щоб наша позовна заява “Громадяни України - проти Енергоатому”, де ми вимагаємо заборонити будівництво на Рівненській та Хмельницькій АЕС, просто розсипалася із-за того, що ми будемо зайняті своїми університетськими проблемами і університетськими скандалами.
Я думаю, що це спроба тиску і реалізація погроз тих осіб і тих сил, які 8 квітня нам вже погрожували: обіцяли вигнати нас з університету, якщо ми не відкличемо позовну заяву. Я думаю, що це вже розпочалося.
Нас – це 5-ро студентів юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Зрештою, я був ініціатором судового процесу, і я є основним представником позивачів в суді. Тобто, саме зараз на мене чиниться тиск через сесію, вступ до магістратури і т.і.
Богдана Костюк
Декан юридичного факультету професор Володимир Андрейцев пояснює ситуацію інакше.
Володимир Андрейцев
Ми розподіляли місця в магістратуру і умовно йому сказали, що підтримаємо за умови, якщо він ліквідує борги. Він з лютого місяця не склав практику, яку проходив. Є права, є обов’язки для студента викладені законом про освіту, статутом університету, положенням про юридичний факультет, - будь добрий, виконуй свої обов’язки, а твоє громадське життя, то твої власні проблеми.
Богдана Костюк
Пане Андрейцев, скажіть, а чинне законодавство дозволяє студенту, скажімо, лобіювати життя громадських організацій чи політичних партій?
Володимир Андрейцев
Що стосується здійснення політичної, релігійної пропаганди в університеті забороняється. Я йому про це нагадав: “Громадська робота – то особисте життя студента поза межами ВУЗу”. Ми йому наголошували, що “то – твої проблеми: ти можеш займатися громадською діяльністю, але поза межами ВУЗу”.
Богдана Костюк
Каже професор Андрейцев.
Надія Шерстюк
Передача “Права людини: українська реальність” добігла кінця. Її уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав Сергій Балабанов. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” Ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Сергій Балабанов. Вітаємо Вас, шановні слухачі.
Сьогодні в програмі такі теми:
- Генеральна прокуратура закрила кримінальну справу проти регіональних часописів, які друкували матеріали з критикою на адресу Президента.
- Черкаська газета “Антена” виграла суд у начальника обласного УБОЗу .
- Практика доступу до урядової інформації: дослідження, яке проводила Харківська правозахисна група. Генеральна прокуратура України закрила кримінальну справу проти журналістів, яких обвинувачували у публікації статей, спрямованих “на незаконний вплив на Президента України з метою перешкодити йому виконувати службові обов’язки”. Про це Генеральна прокуратура у своєму листі повідомила голову парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Миколу Томенка. У листі повідомляється, що проведені слідчі дії у цій справі не встановили ознак злочину, які передбачені Кримінальним Кодексом України.
Подробиці – у матеріалі нашої київської кореспондентки Марини Пирожук.
Марина Пирожук
Нагадаємо, що кримінальна справа проти журналістів за фактом публікації у ЗМІ, брошурах та інших виданнях, що спрямовані на перешкоджання виконанню службових обов’язків і підриву авторитету Президента країни, і які мають образливий, наклепницький характер, була порушена 8 квітня.
Серед видань, які фігурували у справі - кременчуцький “Інформаційний бюлетень”, “Черкаська правда”, “Рівненський діалог”, сумська “Позиція” та інші.
Названі видання передруковували матеріали журналістки Тетяни Коробової з газети “Грані плюс”, які , власне, і стали приводом для порушення кримінальної справи.
У цьому зв’язку, регіональні журналісти викликалися на допити, де вони пояснювали причини передруковування у своїх виданнях матеріалів Коробової. Сама Тетяна Коробова таких допитів уникла, оскільки, як вона сама зазначила, сторони зрозуміли, що це нікому не потрібно. А на факт порушення кримінальної справи загалом дивилася з гумором.
Ініціатором порушення кримінальної справи журналісти вважають адміністрацію Президента України в особі начальника інформаційного управління Сергія Васильєва, який в інтерв’ю радіо “Свобода” наполягав на тому, що матеріали Коробової є не критичними , а лайливими, і що це заважає Президентові нормально виконувати свої обов’язки .
Сам Президент відреагував на ініціативи його захисників дуже своєрідно, заявивши журналістам на своєму черговому брифінгу, що він спроможний сам себе захистити. Внаслідок цього кримінальна справа була закрита. А Микола Томенко отримав офіційного листа, в якому Генпрокуратура констатує, що проведені слідчі дії за кримінальною справою проти журналістів не виявили ознак злочину.
Голова парламентського комітету вважає закриття справи певною перемогою журналістської громади, однак застерігає, що така ситуація може повторитися.
Микола Томенко
Загальний підхід до справи був такий, що це не означає, що за завтра відкриють якусь кримінальну справу, тому що ні Президент, ні Генпрокуратура не підтвердили факт незаконності відкриття цієї кримінальної справи, тому що використання даної статті є абсолютно абсурдним: не можна відкривати кримінальну справу проти журналістів за фактом критики Президента або виходити зі змісту статті. Тут в мене менше оптимізму, оскільки взагалі ніхто не визнав факт незаконності цієї кримінальної справи, незаконності допитування журналістів, незаконності самого перебігу судового процесу.
Є радість і задоволення, що абсурдна справа закрита, але є багато застережень того, що такий підхід може бути повторений.
Надія Шерстюк
Перший заступник начальника Управління Міністерства внутрішніх справ у Черкаській області, начальника обласного УБОЗу Олександр Микіша подав позов на працівників газети “Антена”. Високопоставлений правоохоронець вимагав стягнути з часопису 80 тисяч гривень за моральні збитки. Проте Соснівський міський суд Черкас виніс рішення на користь журналістів. Що стало причиною позовної заяви – послухайте у матеріалі нашої черкаської кореспондентки Тетяни Чорномаз.
Тетяна Чорномаз
У лютому-березні цього року громадськість Черкащини сколихнули дві неординарні події: смерть начальника Черкаського районного відділу міліції В.Романовського, яка трактувалася правоохоронцями як самогубство, і спроба вчинення самогубства обласним начальником міліції О.Кочегаровим.
ЗМІ намагалися висвітлити ці резонансні події якомога докладніше, аналізуючи обставини і можливі причини того, що трапилося, подаючи власні версії.
Тижневик “Антена” не була виключенням в цьому процесі. Про те, що ж стало причиною позову, - розповідає заступник редактора газети “Антена” Т.Дончева.
Тетяна Дончева
Перший заступник начальника Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області начальник О.Микіша звернувся до суду з приводу того, що нібито редакція газети “Антена” двома статтями нанесла йому моральну та матеріальну шкоду у розмірі 80 тисяч гривень.
В першій статті мова йшла про те, що на місце нового начальника УМВД області прочать начальника УБОЗу харьківчанина О.Микішу. Замітка була наприкінці квітня минулого року. Микіша вважав, що в цій замітці, якій присвячено лише три рядка, є нагнітання напруги у відношенні між робітниками міліції.
Друга стаття під назвою “Генерал Кочегаров стал заложником милицейских интриг” була розміщена на Інтернет-сайті. Мова в ній йшла про спробу суїциду генерал-лейтенанта Кочегарова. Вона базувалася в основному на тій інформації отриманій на прес-конференціях в УМВД і облпрокуратурі. Прізвища “Микіша” в статті не було. Мова йшла про те, що на прес-конференції в прокуратурі Черкаської області було заявлено і ще в одній записці, яку було знайдено в кабінеті генерал-лейтенанта. В записці було написано: “Ти дуже хотів мати це місце – ти його будеш мати”. Редакція “Антени” як і інших газет запитала, кого мав на увазі генерал-лейтенант і припустила чи не начальника місцевого УБОЗу? Це, власне, все, що інкримінувалося газеті “Антена”.
Тетяна Чрномаз
Соснівський суд міста Черкас 10 травня ухвалив рішення про відмову черкаському начальнику УБОЗу О.Миліші у задоволенні позову до газети “Антена”. На прохання прокоментувати свої претензії до газети О.Микіша сказав.
Олександр Микіша
Є моя позивна заява, і там все, що я хотів сказати, сказано грамотно, стисло, юридично вірно. Я просто принципово ніяких коментаріїв робити не буду.
Тетяна Чорномаз
Зі слів начальника черкаського УБОПу стало відомо, що готується апеляційна скарга на рішення суду. Сам позивач у засіданні участі не бере, його представляє адвокат.
До речі, адвокат представляє інтереси державного посадовця безкоштовно. Ця деталь була з’ясована суддею в залі засідань.
Надія Шерстюк
Органи виконавчої влади часто використовують для засекречування інформації грифи: “не для друку”, “опублікуванню не підлягає”, “для службового користування”. “Такі грифи не визначені жодним законом, відтак порушують 34 статтю Конституції”, - вважають експерти Харківської правозахисної групи, які проаналізували практику доступу до урядової інформації.
Правозахисники стверджують, що чиновники дуже часто використовують подібні грифи, ця практика тягнеться ще з радянських часів, коли замовчувалася суспільно значуща інформація.
Про результати дослідження говорить голова Харківської правозахисної Євген Захаров.
Євген Захаров
Ми взяли окремі відомства і подивилися скільки документів мають отакі грифи. Нажаль, виявилося, що досить багато. Найбільше документів видає Президент України і прем’єр-міністр. На це подивившись, ми пішли далі вглиб: всі документи Президента і Кабміну, починаючи з 94 року. Сплески таких документів збігаються в часі із референдумом 2000 року.
Які ж документи під тими грифами ховаються? Наприклад, щодо ДСК, то можна сказати, що гриф ДСК був поставлений на такий важливий документ як “Національна програма розвитку енергетики до 2010 року”. Вона була прийнята ще у 96 році. На ній стоїть гриф ДСК, і досі не відомо, в чому ця програма полягає.
Другий приклад, коли 29 жовтня минулого року була підписана угода між “Нафтогазом” України і російським “Газпромом” про створення газового консорціуму, то на цю угоду теж поставили гриф ДСК. Навіть членам спостережної ради “Нафтогазу” цей документ не показали. Це абсолютно неможлива ситуація.
Надія Шерстюк
За словами Євгена Захарова, закон “Про державну таємницю” забороняє засекречувати інформацію, що стосується прав і свобод громадян. “Незрозуміло”, - каже Євген Захаров, - “як до списку “секретних документів” потрапило одне із розпоряджень Кабінету Міністрів, що стосувалось пенсійного забезпечення?”
Проблемою доступу до урядової інформації зацікавився також парламентський комітет з питань свободи слова та інформації. Члени комітету тривалий час не могли з’ясувати, наприклад, штатний розклад адміністрації Президента або ж ознайомитися з Програмою співробітництва Україна-НАТО.
Народні депутати мають намір продивиться масив документів за 2002 рік і подивитися, яка категорія документів потрапила під це обмеження , а відтак, знайти механізм припинення цієї незаконної практики.
Радіо “Свобода” знову повертається до справи “Громадяни України – проти Енергоатому”. Суть справи – змусити керівництво компанії припинити добудову двох ядерних енергоблоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС.
Один з ініціаторів подання позову – студент Національного університету імені Шевченка Олексій Толкачов повідомляв засоби масової інформації про погрози, які лунали на його адресу з боку невідомих осіб, котрі вимагали забрати відповідний позов з Печерського суду Києва.
Днями Олексій Толкачов поінформував нашу кореспондентку Богдану Костюк, що ситуація загострилась.
Богдана Костюк
За словами Олексія Толкачова, керівники юридичного факультету не допустили його до сесії, таким чином реагуючи на громадську діяльність свого студента.
Олексій Толкачов
Я думаю, що причина достатньо проста: на сьогодні нас просто намагаються знищити в університеті, знищити нас як студентів для того, щоб наша позовна заява “Громадяни України - проти Енергоатому”, де ми вимагаємо заборонити будівництво на Рівненській та Хмельницькій АЕС, просто розсипалася із-за того, що ми будемо зайняті своїми університетськими проблемами і університетськими скандалами.
Я думаю, що це спроба тиску і реалізація погроз тих осіб і тих сил, які 8 квітня нам вже погрожували: обіцяли вигнати нас з університету, якщо ми не відкличемо позовну заяву. Я думаю, що це вже розпочалося.
Нас – це 5-ро студентів юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Зрештою, я був ініціатором судового процесу, і я є основним представником позивачів в суді. Тобто, саме зараз на мене чиниться тиск через сесію, вступ до магістратури і т.і.
Богдана Костюк
Декан юридичного факультету професор Володимир Андрейцев пояснює ситуацію інакше.
Володимир Андрейцев
Ми розподіляли місця в магістратуру і умовно йому сказали, що підтримаємо за умови, якщо він ліквідує борги. Він з лютого місяця не склав практику, яку проходив. Є права, є обов’язки для студента викладені законом про освіту, статутом університету, положенням про юридичний факультет, - будь добрий, виконуй свої обов’язки, а твоє громадське життя, то твої власні проблеми.
Богдана Костюк
Пане Андрейцев, скажіть, а чинне законодавство дозволяє студенту, скажімо, лобіювати життя громадських організацій чи політичних партій?
Володимир Андрейцев
Що стосується здійснення політичної, релігійної пропаганди в університеті забороняється. Я йому про це нагадав: “Громадська робота – то особисте життя студента поза межами ВУЗу”. Ми йому наголошували, що “то – твої проблеми: ти можеш займатися громадською діяльністю, але поза межами ВУЗу”.
Богдана Костюк
Каже професор Андрейцев.
Надія Шерстюк
Передача “Права людини: українська реальність” добігла кінця. Її уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав Сергій Балабанов. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
