Київ-Прага, 12 червня 2003 року.
Василь Зілгалов
Доброго вечора, шановні слухачі! У прямому ефірі “Вечірня Свобода”. У Празі ведучий Василь Зілгалов, у Києві мій колега Данило Яневський приймає гостей, яких ми за хвильку привітаємо, технічно передачу забезпечують у празькій студії Юлія Сайко, у київській - Сергій Балабанов.
І я відразу ж скажу. Ні для кого не секрет, що футбол для багатьох народів світу, це щось більше як просто один з видів спорту. Відомий італійський письменник, ессеїст, лінгвіст Умберто Еко назвав цю гру “своєрідним театром магії, чаруючим видовищем для мільярдів людей на Землі”.
Україна донедавна мала навіть свого видатного футбольного мага – Валерія Лобановського ... але про вплив футбольної магії на українців ми поговоримо з нашими гостями дещо пізніше.
Для наших слухачів номер телефону нашого київського бюро 490-29-05, код Києва 044.
І я вітаю гостей “Вечірньої Свободи” у Києві – це народний депутат України, голова молодіжної партії України, член Республіканського комітету з фізичної культури і спорту Юрій Павленко та футбольний, спортивний коментатор з багаторічним стажем Валентин Щербачов. Приймає наших гостей, як я вже казав, Данило Яневський.
Так от, щодо приводу для нашого сьогоднішнього прямого ефіру. Вечір 11 червня, тобто, вчора: Афіни, Греція стадіон “Аостолос Ніколаїдіс” – матч шостої відбіркової групи чемпіонату Європи з футболу між національними збірними Греції і України, його ще охрестили “боєм за шість очок”, хоча нормально за виграш одна команда дістає три а, та що програла - бублик, нуль. | Україна вже програла два відбіркові цикли на чемпіонат світу: один - хорватам на 1998 рік (у Франці), другий - німцям на 2002 рік (у Японії і Південній Кореї). І один відбірковий цикл на чемпіонат Європи – 2000 рік (Бельгія і Голландія), і ось четверта спроба загалом, і друга - на фінал футбольної Європи, цього разу у Португалії в 2004 році, виглядає після вчорашньої поразки у Афіна також ближчою до невдалої.
Вчорашній матч, я чув від оглядачів, експертів на Заході справив дивне враження. Але сьогодні на сайті UEFA з’явилася цікава публікація, яка так і називається “Тріумф тренера: тріумф Рікхагеля”. Тобто, фактично цей рахунок 1:0 в основному, так вважають спортивні оглядачі, – це заслуга тренера.
Про Л.Буряка на Заході у пресі нічого не сказано. Сказано лише про те, що гра української збірної “виглядала метушливою”.
Звичайно, я не буду нагадувати перебіг всього матчу, я лише скажу, що греки завдали прицільних ударів по воротах українського воротаря О.Шовковського, мабуть, якщо я не помиляюся 18,6: десь приблизно в чотири рази більше. Хоча гра їхня, як відзначають оглядачі, не відрізнялася якоюсь такою чіткою організованістю, але постійне втручання тренера Отора Рікхагеля – німецького тренера греків, давало свої позитивні результати. Коли вони виграли, то він так і сказав, що “я до кінця був переконаний, до останньої миті, що моя команда виграє”.
І ось після цього матчу Україна має 9 очок. Вона на третьому місці і фактично не має шансів, так вважають вже серйозні оглядачі, потрапити навіть в “плей-офф”, які вже стали чимось на зразок поганого прислів’я, як сказав свого часу англійський футболіст Боббі Чарльстон: “Плей офф” стикові ігри між другими командами у відбіркових групах, це вже не просто футбол, це боротьба ментальностей, характерів, де українцям, як правило, майже нічого не світить... але цього разу навіть про “плей офф” важко щось говорити, бо Україна на третьому місці у шостій групі”.
Але вибачайте за трохи задовгий вступ, і я передаю слово Данилу Яневському у Києві. Що думають наші гості з приводу сьогоднішньої ситуації із збірною, з українським футболом, хто насамперед відповідальний за це? Ми мабуть вестимемо мову спочатку під кутом: футбол і громадяни, а далі - футбол і політика, бо сам Президент днями, коли вручав орден Андрію Шевченку, заторкнув цю тему! Данило?
Данило Яневський
Вітаю всіх, хто нас слухає на радіохвилях “Свободи”. Вітаю в цій студії легенду української журналістики В.Щербачова і легенду українського молодіжного руху Юрія Павленка – народного депутата України.
Ми скажемо, що футбол вже давно перетворився на політичний фактор. Ми все це дуже пам’ятаємо, правда, колеги: “Команда молодсти нашей...”, масовий вступ до СДПУ(о)...
Валентин Щербачов
...коротше, політики нами грали у футбол.
Данило Яневський
...політики нами грали у футбол. Моє запитання до Юрія Павленка, а тоді попрошу вже Валентина відповісти: може нашим хлопцям вступити в іншу партію, наприклад, в соціалістичну прогресивну чи молодіжну? В першому випадку маємо революційний запал, енергію та волю до перемоги, а в випадку з Вашою партією - якусь потенцію, молодість, майбутнє і прагнення чогось доброго. Прошу.
Юрій Павленко
На моє глибоке переконання, що до тих пір поки у нас футбол буде політичним і більше того, політичним під конкретно політичну силу, то ми будемо мати такі неуспіхи. Я переконаний, як тільки наш футбол стане національним, українським, і коли збірна України буде виходити, і кожен гравець буде справжнім патріотом України, і буде боротися за честь своєї держави, тоді ми будемо мати постійні перемоги.
Данило Яневський
Український патріот – це що значить? З довгими вусами, з портретом Ющенка і жовто-синьою фаною.
Юрій Павленко
Ні. Український патріот – це той, який забиває максимальну кількість голів будь-якій команді, не дивлячись на те, чи це греки, італійці, іспанці, тому що він грає за свою велику потужну країну, яка може наказати будь-яку іншу...
Данило Яневський
Да не може вона нічого. Ми скажемо правду, колеги, що програла не наша збірна, а черговий раз програла наша країна, черговий раз нам плюнули в обличчя. Ми сприймаємо ці поразки як свої власні. Я не кажу про кількість інфарктів, яких вчора було в Україні, і про кількість випитої горілки вчора вночі і пива, і всяких слів непотрібних, які пролунали в країні. Валентине, Ваша точка зору на це.
Валентин Щербачов
Я Вам скажу, хоч і авантюрист, але як реаліст. Ми програли навіть 12-13 років тому, коли ми, не цей склад Федерації футболу України, а, власне, вся країна пішла шляхом спрощення. Тобто, все, що було при СРСР, ми віддали правоприємності Росії. Так вийшло у нас і з футболом. Треба було поборотися за те, щоб провести турніри. Говорили про це ми – журналісти: провести турнір тих країн, скажімо, російські клуби чи російська збірна, українська збірна, Грузії (це – футбольні країни СНД), серед них визначити переможця за спортивним принципом, який би представляв те, що було у нас - називалося СРСР, представляв на європейській світовій арені. Тоді б, я думаю, Україна мала не варягів в клубах, а мала своїх власних гравців, мала хороший потенціал, яких “совок” отой виховав: це ж були такі благополучні юнацькі спортивні школи, всі діти займалися спортом, і в нас був той потенціал, який можна було б використовувати. Але ті люди, які тоді управляли футболом опускали руки і віддалися на волю випадку. І так воно пішло.
Ну а що казати? Шекспір казав, що життя – це гра, а ми у ній актори, а нами хтось смикає за ниточки. А ті, хто мають владу, вони так тоді поставили справу, що мали все віддавати і чекати, коли нам впаде на голову це щастя...
Юрій Павленко
Я не думаю, що тоді віддали - тоді створили свою Національну лігу, почали розвивати свій футбол...
Валентин Щербачов
Я думаю, що тут потрібен тільки час для того, щоб справді з’явилися потужні команди...
Данило Яневський
Одну хвилиночку. Тут в тому, що Ви говорите, шановні колеги, я бачу деяке логічне протиріччя. Валентин тільки що сказав, що всі проблеми полягають в тому, що ми вийшли з СРСР, Ви щойно сказали в цій студії: “Та все буде добре. Ми вийдемо, ми щось там...якось...щось...колись...”
Валентин Щербачов
Я не сказав, що ми не вийшли, ми вийшли, але треба було виходити з гідністю і показати, що ми здатні самостійно. Ми навіть не зробили спроби це зробити...
Юрій Павленко
Я теж не говорив, що щось там...так...далі. Я говорив про те. Що справді довгий час, я не знаю, яка зараз ситуація точно, можливо, ми зараз це з паном Валентином обговоримо, але дуже довгий час ми не творили наших футболістів, у нас не було досить потужної школи, і тому ми сьогодні бачимо всі основні клуби - там українці справжні, “чорненькі”.
Данило Яневський
Вибачте, я апелюю навіть до досвіду Василя Зілгалова, він тепер спростує або підтвердить мою точку зору, але я думаю, що ми завжди пишалися тим, що у нас була, по-перше, славна і краща в СРСР школа “Динамо” (Київ), і ми пишаємося останніх 5-7 років тим, що піднялася футбольна школа в Донецьку. Куди це все поділося? Чому Шевченко може грати?
І згадаємо тут фінал Кубку Європейських Чемпіонів між “Міланом” та “Ювентусом” і те, що ми бачимо на полі, якщо то є футбол, то це, в що грають наші хлопці, зокрема з Грецією, це якийсь інший вид спорту, чи не так, пане Валентине?
Валентин Щербачов
Шевченко грав в команді, а в нас такої команди, нажаль...
Данило Яневський
Чому? Моє питання є “чому”?
Валентин Щербачов
Чому?
Данило Яневський
Так. Хто винен?
Валентин Щербачов
Давайте...
Данило Яневський
Що робити?
Валентин Щербачов
Юрій сказав, що це справа така історично глибока. Тут однозначно оцінити нічого не можна. Зараз робляться кроки: поновлюється школа “Динамо”(Київ), розширюється; ще одну базу беруть “динамівці” хлопців. І я думаю, що через 3 роки якраз будуть наші хлопці кияни – це місцеві патріоти, кияни – це українці, які будуть дійсно, як Юрій сказав, виходячи із трепетом у серці, боротися, до останнього битися за перемогу нашої національної збірної, поки що такої команди ми не побачили...
Василь Зілгалов
Дякую. Ми не забуваймо, що перша частина розмови у нас – це футбол і люди. У нас є слухач, який має питання до наших гостей. Так. Ви нас чуєте?
Слухач
Я Вас чую. Я маю питання до пана Щербачова і до пана депутата. Ви, пане Щербачов, помиляєтеся, бо після Лобановського треба було б взяти іншого тренера, хіба в нас в Україні немає іншого тренера? Буряк провалив “Чорноморець”, а Ви його тягнете в збірну. При чому тут СРСР? Що Ви говорите, що був СРСР. СРСР не вернеться. Ви не живіть старим оцим, як говориться, СРСР. Дивіться вперед. Україна повинна своїх тренерів... і Кучеревський є, і інші тренери є. Чому Ви взяли Буряка, який провалив Одесу, і взяли його відразу в збірну? Хто там в збірній? Дем’янченко, який нічого не зробив.
Василь Зілгалов
Дякую, дякую! Це вже така репліка... Пане Щербачов, бачете, критика на адресу тренера. Я з самого початку не даремно звернув увагу на Отера Хагеля, і ось я вам прочитаю одну цитату від Леоніда Буряка, як він сказав нещодавно: “Я щось сприймав від Лобановського, щось – ні. Він же був одна послідовність у всьому – у грі, у тренуванні.” (кінець цитати) Будь ласка, пане Щербачов, що Ви можете сказати цьому слухачеві?
Валентин Щербачов
Відповідаю нашому дуже суворому радіослухачеві, відповідаю що, по-перше, ні я, ні Юрій Павленко не брали Буряка на цю шановну всіма посаду.
Це трагедія, що Лобановський помер. Він своєю постаттю, я Вам чесно скажу, перекривав дуже багато талановитих тренерів. Вони були, вони є. Але хто з них, крім Буряка, подав тоді план роботи зі збірною, коли вимагали, коли просили, і федерація дала змогу усім вийти на цей конкурс? Лише один Леонід Буряк. Це я Вам відверто кажу, я робив ставку на Михайла Фоменка і бився за нього, як міг тільки, стимулював його якось, викликав на різні діалоги, на інтерв’ю, щоб Михайло Іванович зрозумів свою відповідальність. Це він зрозумів, що йому не слід світитися там і не захотів цієї... Ну, не забажав. А Леонід Буряк почав праціювати. Він працює з тим людським матеріалом, який є. Знаєте, я вже дуже багато в спорті, давно в спорті, чесно кажучи, пережив дуже багато різних катаклізмів у цьому, і як тренер працював, хоча і не в футболі. Але я Вам скажу, що людина якщо взяла на себе відповідальність, вона не в розпачі – вона працює. Як вона працює – це інша справа. Вона працює з тим, що у нас є. Говорили перед цим не про радянський... ми настальгії не маєм, я Вам чесно кажу, але ми втратили те, що мали – заявити про Україну одразу, одразу і тоді б ми йшли вже поступово...
Василь Зілгалов
Дякую, пане Щербачов. І у нас є ще один слухач. Алло, Ви нас чуєте?
Слухач
Алло, добрий вечір! Це Василь із Києа. Власне, у мене така думка і питання водночас. Доки, власне, керівництво “Динамо”, зокрема Суркіс і компанія вкладали гроші у “Динамо”, і в Шевченка, і в Реброва – вони дійсно вигравали, вони мали тренера хорошого. Як тільки почалася політика на розпродаж гравців, вони просто почали відбивати гроші і відповідна вийшла ситуація... І звичайно, що у нас тренери є, і звичайно що... ну така політика... Політика сьогодні – заробляти гроші просто, які були вкладені. А які там результати в футболі, то це вже питання інше. От таке питання...
Василь Зілгалов
Дякую. Я тоді відразу, шановні наші гості у Києві, хочу все-таки людям дати слово – людям з вулиці, яких записала сьогодні наша колега Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Більшість перехожих на Хрещатику, у яких я запитувала про враження від футбольних матчів за участю збірної України, відповідали однозначно – грають погано. Один чолов’яга розхвилювався, відповідаючи на питання про матч збірної України і Греції:
Перехожий
Грали дуже погано, даже нема слів. Сказати такого – це не футбол був.
Богдана Костюк
А як Ви ставетесь взагалі до нашої збірної?
Перехожий
Після зустрічі – вже не враження.
Богдана Костюк
Одеський студент вважає, що...
Студент
Плохо ігралі. Моглі лучше сиграть. Что ето за ігра? Грєкі нас щємілі всю ігру.
Богдана Костюк
Підліток у динамівській футболці назвав програш української збірної грекам логічним.
Підліток
Взагалі воно, я би сказав, що воно логічно, бо наша збірна вже другу гру... ні, мабуть, третю не показує гру, на яку заслуговує.
Богдана Костюк
А взагалі, як враження від гри збірної вцілому? За останній рік, скажімо?
Студент
Ну я би сказав, що вона якась... нестабільність нашої команди мене вражає, бо пропускати, наприклад, 3 м’ячі від збірної Вірменії – це взагалі не зрозуміло. А вчорашній програш, я би сказав, досить логічний, бо збірна Греції все ж таки сильніша за нашу, ну мені так здається.
Богдана Костюк
Ну а жінки-респонденти на запитання про гру збірної України відповіли стандартно: “Грають погано, ми переживаємо”. З Києва для “Вечірньої Свободи” Богдана Костюк.
Василь Зілгалов
Ми не забули про запитання Василя і я тільки хочу додати до цих голосів, що сьогодні я розмовляв з багатьма футбольними функціонерами в Україні, і дивна ситуація – чимало з них бачать справжні причини негараздів і в тренерові і в організації. Але, по-перше, бояться висловлюватись публічно, бо перебувають під сильним пресом, вони сказали, по-друге, відповідальні особи, особливо головні, всіляко уникають відкритої розмови про футбол, як предмет їх головного зацікавлення. Ми вже десятки разів зверталися до Григорія Суркіса, і до його молодшого брата, і до інших господарів футболу, але вони уникають прямого контакту з мільйонами наших слухачів.
Що це означає, шановні наші гості у київській студії, чи не занадто, як сказав пан Василь, цей футбол закомерціалізований сьогодні, замонополізоване футбольне життя в Україні, і чи не став футбол свого роду інструментом у вузькому колі людей? Як Ви вважаєте, пане Щербачов?
Валентин Щербачов
Ну, я вважаю, що він став інструментом. Але тут якраз, коли торкається політики, ти мій колега, тому що він гість і я гість сьогодні на “Радіо Свобода”, так от Юрій Павленко, він в парламенті поруч з тими, хто керує нашим футболом.
Данило Яневський
Більше того, в одному комітеті і разом з Григорієм Суркісом...
Юрій Павленко
... президентом Професійної футбольної ліги. Ви знаєте, як би знаючи і постійно бачачи цих людей і, в принципі, спілкуючись з ними і чуючи від них постійні переживання за те, як відбудеться гра, як здоров’я футболістів, який настрій буде футболістів. От здалеку воно так здається, що вони справді комерціолізують все. Коли близько, не хотілося б захищати чи одного, чи іншого, чи будь-якого функціонера від футболу, але я розумію, що ці люди хочуть щось зробити. Більше того, кожен з них розуміє, якщо він підприємець гарний, що сьогодні, не вкладаючи в розвиток, завтра просто не буде кого продавати, тобто, не буде прибутків. Це теж одна з мотивацій, яка присутня в цих людей. Але якщо говорити про Григорія Суркіса, як президента ФФУ, то я переконаний, якщо наша збірна не виходить у фінальну частину, то він, як чесний професіонал повинен подавати у відставку, тому що він не справився з основним завданням, яке на нього покладалося.
Данило Яневський
Дуже дякую, пане Юрію. Не можу не запитати, а що за лаштунками, яких ми не чуємо, а Ви бачете і Ви чуєте, говорить про те все Олег Блохін. Ми, нажаль, не змогли до нього додзвонитися. Його немає в Києві. Якщо Ви, очевидно, можете оприлюднити...
Юрій Павленко
Я, чесно кажучи, його сьогодні не бачив, але зможу з ним завтра поспілкуватися, я переконаний. Але він, я переконаний, хоче бути дуже активно в футболі, в українському футболі. Я думаю, що декілька його кроків, які він зробив останніх, скажімо, в політиці...
Данило Яневський
Обравшись по списку компартії до ВР?
Юрій Павленко
А потім перейшовши в СДПУ(о)...
Данило Яневський
Ага!
Юрій Павленко
Я думаю, що ці кроки, спрямовані на те, щоби стати активно у футбольному житті і, можливо, стати головним тренером збірної.
Данило Яневський
Це надзвичайно депломатична відповідь, але не можу утриматися і не запитати: а Ви на вашому комітеті чи може керівництво ВР розглядаєте якісь тактичні схеми, як було за радянських часів, коли Політбюро ЦК це вирішувало, якщо вірити пану Погрибняку, чи ні? Визначаєте склади?
Юрій Павленко
Такого в порядку денному не було, але, я просто вже говорив, що є 1-й заступник голови комітету Равіль Сафіулін як Президент ПФЛ і Григорій Суркіс як ФФУ, які представляють 2 основні клуби “Шахтар” і “Динамо” (Київ), то в принципі, ми десь передбачали, що на засіданнях комітету будуть відбуватися постійні поєдинки “Динамо” (Київ) – “Шахтар”.
Василь Зілгалов
Дякую, Юрію. Я тут, знаєте, нагадую: “Футбол і люди”. У нас є слухач. Алло, Ви нас чуєте?
Слухач
Ето до мене? Добрий вечір! У мене запитання таке. Я на руській мові, мені зручніше будєт...
Василь Зілгалов
Так.
Слухач
Футбол конєчно, ето драматічєскій проіграш і вообщє провал в етом году. Суркіс говоріл так, шо єслі нє вийдут в фінал, фінальную стадію – розгоню всю команду і сам уйду. Ну посмотрім, как ето будєт дальше. Конєчно, пожелать хочється успєхов командє, но футбол – ето частності. Вот ета сістєма в Украінє... Ви ж посмотрітє: Баюл, брат’я Кличко, Зубрілова убєжала в Білорусь, шестовік наш з Донєцка, Бубка – всє убєгают с Украіни. Кошмар! Футбол – ето частності. Надо, я “Свободу” прошу как-то общую о спортє слєдующую пєрєдачу.
Василь Зілгалов
Ясно, дякуємо Вам, шановний пане слухачу! Я хотів би ще раз звернутися з гостями нашими до Бобі Чартона – він говорив про ментальність. От дивіться, Україна за Леоніда Буряка зіграла 10 товариських матчів. 5 з них програла: Японії, Ірану, Румунії, причому румунам 1:4, Білорусії, Данії. 3 виграла: у Югославії, Грузії і Латвії, 2 нічиїх: з Туреччиною і Словаччиною. Чи не закономірність тут якась проявляється в настроях, в характері гравців збірної? Пане Щербачов, Ви як спортивний коментатор.
Валентин Щербачов
Будемо говорити так – проявляється не просто закономірність, а, я б сказав, можливо, національна невихованість. Немає, як ми і говорили про це, Юрій сказав, що якщо вони виходять і якщо є трепет, є ставлення конкретне до того, що ти одяг футболку у кольри нашого прапора, якщо ти виходиш і захищаєш честь нашої країни, такого ще досі немає. Я Вам відверто кажу, що з багатьма спілуквався, є хлопці, і звинуватити Шевченка аж ніяк не можна – він виграв матч з Вірменією, виграв, тому що вдало дуже впав у штрафному майданчику, коли було катострофічне вже становище – 3:3 і все... Він молодець, він футболіст, який робить дуже багато для цієї збірної.
Але оте, що у нас пішло, через необхідність бранці з інших країн ідуть у клуби, витісняючи наших хлопців. Ті ще так не вміють, можливо, грати, а вони уже не можуть готуватися на нормальному рівні до матчів за національну збірну. І це палиця з двома кінцями, вона дуже боляче б’є по національній збірній.
Так що тут, для того щоб стати дійсно патріотами реальними, треба не тільки бути майстрами футболу, а й ще морально готуватися до кожної зустрічі. Ну, зараз от так видно було, що не підготувалися. Рен Хагель був навіть бульше готовій, ніж кожний його гравець, він хотів виграти так... Ви бачили колись німця, котрий як грек, а то й більше, емоційніше, ніж греки, мало шо не вибігав на поле і хотів грати. Оце передається, звичайно, і гравцям, такий настрій. Так що у нас, в нашій ментальності зайва стриманість іноді і практицизм вони грають не на нашу користь.
Данило Яневський
Я знаю ще одного кандидата на посаду міністра закордонних справ України – це Валентин Щербачов...
Валентин Щербачов
Таких не беруть у міністри...
Данило Яневський
Ми будемо це пхати. Василю, з твого дозволу питання до Юрія Павленка, яке продовжує запитання нашого слухача. Якщо у нас такий футбол, то у нас така і конституційна реформа, якщо у нас така конституційна реформа, чи те, що називається конституційною реформою, то значить те, що ми маємо, можна назвати і футболом, чи не так?
Юрій Павленко
Ну, це Ваше запитання мені нагадує один відомий анекдот: “...яка країна – такі і теракти...”, яле я би не зв’язував все на стільки близько одне до одного.
Очевидно, що величезні проблеми, які існують в державі – в соціальній, економічній, політичній сфері, вони автоматично перекидаються і на футбол, бо це частинка держави, один з елементів держави, але він дуже важливий з точки зору морального і емоційного підйому громадян. От слухач попередній говорив про взагалі ситуацію в спорті, тому що ми на кожному засіданні фактично намагаємося якимось законотворчими моментами стимулювати ситуацію в спорті.
Але є проблеми і чиновників, і функціонерів, і, взагалі, нерозуміння тих нових, скажімо, механізмів і нових підходів у розвитку спортивної галузі. Скажімо, ВР прийняла законопроект про підтримку олімпійського та паролімпійського спорту. Основне, що там було – це надання податкових пільг тим підприємствам, які допомагають відповідно олімпійській та паролімпійській збірним. Але, знову ж таки, це не вихід. Це, знову ж таки, пошук і, можливо, якась чергова кормушка. І я переконаний, що треба шукати нові механізми, яким чином допомагати спорту без пільг, тому що це може давати прибутки реальні, може саме себе окупати. Навіть та лотерея, яка сьогодні знаходиться в іноземних руках і не приносить сьогодні нічого ні спорту ні державі. І дуже багато інших механізмів, ми ж, нажаль, все шукаємо якісь прості такі лазейки, як обійти закон. Але як створити закон такий, який би справді стимулював розвиток будь-якого з видів спорту? Бо футбол – це просто вершина, ми його всі бачимо і переживаємо. А що далі відбувається?
Василь Зілгалов
Дякую, дякую Юрію. І я хочу нагади слухачам, що у “Вечірній Свободі” ми сьогодні обговорюємо проблему футболу українського, футболу, людей, політики . Беруть участь у нашій програмі Юрій Павленко, народний депутат України, представник профільного комітету Верховної Ради; спортивний коментатор з багаторічним стажем Валентин Щербачов. У Києві веде програму Данило Яневський, у Празі – Василь Зілгалов. І ми переходимо ближче до теми, якраз “Футбол і політика”. І я пропоную відразу послухати матеріал Тараса Марусика, який нам допоможе підвести надалі вже підсумок тої проблеми, яку ми обговорюємо сьогодні.
Тарас Марусик
У вчорашньому числі газета “Україна молода” надрукувала статтю “Замість Гімну – реклама. Бо “Інтеру” він не подобається?” Автор матеріалу Андрій Пахолків звернувся із запитанням до телевізійників: “...чому перед самим початком змагання, коли переповнений львівський стадіон “Україна” в єдиному пориві заспівав Державний гімн, камери каналу “Інтер” було притьмом переключено на... рекламу? Випадковість? Аж ніяк! Уникання трансляції навіть мелодії нашого Гімну мало місце і перед іншими міжнародними матчами української збірної.
Це – черговий плювок у душу кожного українця. То що ж, і цього разу маємо спокійно втертися і вдавати, ніби нічого особливого не сталося? Мовляв, ХТОСЬ хоче (щоб ми не знали свого Гімну), КОМУСЬ це вигідно (щоб ми не співали його)... То де ж, до дідька, цей міфічний “хтось”, який казиться, побачивши, що українці МОЖУТЬ бути єдині?.. Хто ж зрештою той “містер ікс?..
На жаль, українське телебачення (та інші ЗМІ) часто працюють в протилежному напрямі. І той вектор – на приниження власного народу – давно пора міняти. Зманкуртизовані телевізійні діячі з ментальністю чеховського героя - “как би чєго нє вишло” – куплені “грошовими мішками” й абсолютно байдужі до вимог власного народу, либонь, уже не здатні змінитися на краще. Тож потрібно очистити авгієві стайні телебачення й ретельно провітрити їх”.
Це були фрагменти з матеріалу Андрія Пахолкова, надрукованого в газеті “Україна молода” 11 червня.
За коментарем я звернувся до самих фігурантів цього телескандалу. На жаль, попри обіцянки, ніхто не спромігся говорити в мікрофон. Лише прес-секретар телеканалу “Інтер” Ігор Чабан у розмові зі мною визнав факт, пояснивши це технічною помилкою, а також повідомивши, що винних покарано. Проте кого саме, невідомо.
А ось що сказав з цього приводу голова парламентського комітету з питань культури та духовности Лесь Танюк: “ Розумієте, мова йде не просто про обурення однієї людини, наш комітет є .. якраз, куди збігаються такого роду скарги, сигнали, і ми одержали теж кілька дзвоників телефонних і розмов про те, що починається робитися у нас в українській державі. Я цих людей можу зрозуміти. Я питав колись американця, чому ви аж завмираєте, коли звучить американський гімн, він каже: “Ви цього зрозуміти не можете. Ми завмираємо тому, що ми стаємо часткою Америки, ось я відчуваю, що коли звучить цей гімн, це не просто я тут стою і тримаю руку на серці, це всі 50 штатів за моєю спиною.” От, на жаль, в Україні ще такого в каналах і передачах немає, і те, що якійсь недолугий редактор, який, звичайно, мусить бути за це покараний і дуже серйозно покараний, бо це є на межі державного злочину.
Але сам цей факт говорить про те, що є у нас сьогодні ті люди, які “за шмат гнилої ковбаси і Україну продаси”. Гроші від реклами, які вони одержать за ці прокладки, вибачте, чи ще щось - багато важливіші, ніж проблема держави їхніх дітей і, взагалі, місця України в Європі.”
Говорив народний депутат України Лесь Танюк. Тарас Марусик, радіо “Свобода”, Київ.
Василь Зілгалов
Я скажу до цього, що я, наприклад, сьогодні вже читав думки футболістів, вони сказали, що якби не підтримка стадіону , українські футболісти... сказали, не підтримка стадіону у Львові, вони б не виграли у вірменів. І вірмени призналися, якби не шалений тиск трибун, вони б цей матч виграли. Прошу, шановні наші київські колеги, що ви з цього приводу скажете.
Данило Яневський
Так, будь ласка, я би попросив пана Юрія Павленка, народного депутата України і лідера молодіжної партії, і відомого українського спортивного оглядача і спортсмена –аматора в загальнонаціональному масштабі Валентина Щербачова не бути, очевидно, як це завжди з нами буває після таких ганебних поразок патетичними, а зосередитися на тому спокійно - де вихід. Чи ми доживемо колись до того пункту , що збірна України...
Валентин Щербачов
Однозначно.
Юрій Павленко
Користуючись логікою попередньою, я думаю, що перед відповідальними матчами треба купувати стадіони в сусідніх країнах, і тоді привозити наших болільників.. для того, щоб наша збірна вигравала.
Але, очевидно, що це жарти і що це не вихід. І посилання завжди на болільників – це слабеньке виправдання з своєї слабкої підготовленості по невмінню справді зібратися і зіграти на перемогу.
Данило Яневський
Це ми розуміємо. Я не можу зрозуміти одного – де корінь проблеми.
Юрій Павленко
Корінь проблеми, я переконаний, в своїй національній футбольній школі.
Данило Яневський
У її відсутності.
Юрій Павленко
У необхідності її створення. Я знаю, що пан Валентин Щербачов, ми з ним частенько спілкуємося на рівні комітету, намагаємося знаходити якісь такі механізми, починати з нуля. Починати з якихось таких, здавалося б, сьогодні неважливих якихось речей, але які завтра вистрелять, як створять потенціал. Я знаю, пан Валентин, і школу створює, і створюються різноманітні..
Данило Яневський
Давайте він сам скаже. Де вихід, Валентине, чи вихід існує? Принципово?
Валентин Щербачов
Вихід в тому, щоб ми вже зараз, зараз вже зайнялися. І я вам скажу, що тут іде накат на Григорія Суркіса, це парадоксально, може, в моїх вустах прозвучить, ми з ним на протилежних курсах працюємо, і є суперечності, але наразі це найкраща кандидатура, яка закриває цей пост президента Федерації футболу України, він не жаліє гроші, він все робить для того.. Наша збірна забезпечена, я Вам скажу, на порядок вище, ніж збірні розвинутих футбольних країн. Не будемо вже кривити душею. Я почав з того, що не хотів слухати наш попередній радіослухач, кричав, що Радянський союз, а я почав з того, що якби ми тоді це зробили, то вже сьогодні, через 10-15 років , в нас уже б було те, про що ми говоримо.
А так зараз закладаються нові футбольні школи, зараз ми робимо, от я, цей клас спортивних коментаторів, щоб ми не червоніли, коли колеги мої, які не вміють грати в футбол, м’яча не бачили, коментуючи цей футбол, кричать “Шева!” - це неповага, по-перше, до людини, яка стільки зробила для українського футболу. Ми в собі маємо шукати коріння цих всіх нещасть.
Василь Зілгалов
Пане Щербачов, є в нас ще раз слухач. Але це, мабуть, вже інший слухач. Алло, Ви нас чуєте?
Слухач
Чую.
Василь Зілгалов
Будь ласка, Ваше питання.
Слухач
Все було сказано правильно. Єдінствєнно, що погано, що наші футболісти, збірна наша, всі тренери ніхто не розмовляє на українській мові. А не розмовляють - значить програють. Навіть наш Шевченко на італійській мові дає інтерв’ю.. а тут на російській. І не знає ніхто гімна слів. Це один з основних показників того, що наша команда збірна не може виграти.
Василь Зілгалов
Дякую. Це така репліка. Все ж таки, ми ще дамо фрагмент голосу одного з колишніх керівників нашого футболу, представника НДП, народного депутата, наскільки я знаю, колишнього прем’єр-міністра пана Пустовойтенка.
Валерій Пустовойтенко
Нам потрібно створити “Динамо” базовою командою збірної команди України, щоб вони приймала участь у внутрішньому чемпіонаті, в кубках європейських. Більшість гравців грало б за збірну. Тоді буде порядок. По-іншому, нічого не получиться...
Василь Зілгалов
Бачите, пан Пустовойтенко пропонує повернутися до старого доброго досвіду, як Ви вважаєте, наші шановні гості в Києві?
Юрій Павленко
У нас сьогодні вже є дві потужні команди - це і “Динамо” і “Шахтар”. Можливо, на цьому перехідному етапі на них зосередитися, плюс “легіонери”. Я, єдине, маленьку репліку на попереднє, з приводу Андрія Шевченка. Я думаю, що найбільшим патріотом сьогодні в команді є Андрій Шевченко, тому що перший фактор, який не це впливає.. Це моя думка, я не спілкувався з цього приводу. Але перший фактор, він побув в Італії, побачив, як італійці грають за свою національну команду, і наскільки вони вважають це важливо, і як вони співають гімн і справді виходять з трепетом. А по-друге, він сьогодні фактично став символом, і він повинен захищати свій символізм і нести цей прапор синьо-жовтий... Тому очевидно, що знання української мови і розуміння України для футболіста національної збірної - це теж важливо.
Василь Зілгалов
Я, шановні, нагадаю, що час втікає . І ми мусимо нагадати нашим слухам, футбольним фанатам, що нас слухають, що залишаються два матчі збірної України:
6 вересня у Донецьку із збірною Північної Ірландії і 10 вересня на полі іспанців; навіть якщо теоретично допустити, що Україна їх виграє, це може і не допомогти, бо хтось і наших суперників мусить втратити, як мінімум три очка (греки мають матч вдома з Північною Ірландією і матч у Єревані, а іспанці, крім домашнього матчу, грають знову ж таки у Єревані – залишається сподіватися на вірменів). Але це вже, як у Степана Руданського, коли у його героя з Приказки під час спуску з неба не вистачило мотуза до землі:
«Згори й кажуть, що скачи! Але я не хочу, Що вгорі собі урву, То внизу надточу.»
І всі знають чим це скінчилося -багаторічним висінням на тому ж мотузі....і лише вовк своїм хвостом врятував хлопця-молодця...
Хто врятує хтось збірну України і піднесе приємний сюрприз мільйонам українських вболівальників футболу? Про це ми дізнаємося лише восени, але курчат будемо рахувати спільно з слухачами і, сподіватимемося, з національними експертами та головними відповідальними за український футбол особами. Нагадаю, що сьогодні ми дискутували у “Вечірній Свободі” на теми: “Футбол і вболівальники”, “Футбол і політика” з нашими слухачами, з відомим спортивним коментатором України Валентином Щербачовим, народним депутатом, членом об’єднання “Наша Україна” Юрієм Павленком. У Празі вів програму Василь Зілгалов у Києві – Данило Яневський.
Хай щастить українському футболові! Футбольним фанатам, Україні! Слухайте “Вечірню Свободу”!
Василь Зілгалов
Доброго вечора, шановні слухачі! У прямому ефірі “Вечірня Свобода”. У Празі ведучий Василь Зілгалов, у Києві мій колега Данило Яневський приймає гостей, яких ми за хвильку привітаємо, технічно передачу забезпечують у празькій студії Юлія Сайко, у київській - Сергій Балабанов.
І я відразу ж скажу. Ні для кого не секрет, що футбол для багатьох народів світу, це щось більше як просто один з видів спорту. Відомий італійський письменник, ессеїст, лінгвіст Умберто Еко назвав цю гру “своєрідним театром магії, чаруючим видовищем для мільярдів людей на Землі”.
Україна донедавна мала навіть свого видатного футбольного мага – Валерія Лобановського ... але про вплив футбольної магії на українців ми поговоримо з нашими гостями дещо пізніше.
Для наших слухачів номер телефону нашого київського бюро 490-29-05, код Києва 044.
І я вітаю гостей “Вечірньої Свободи” у Києві – це народний депутат України, голова молодіжної партії України, член Республіканського комітету з фізичної культури і спорту Юрій Павленко та футбольний, спортивний коментатор з багаторічним стажем Валентин Щербачов. Приймає наших гостей, як я вже казав, Данило Яневський.
Так от, щодо приводу для нашого сьогоднішнього прямого ефіру. Вечір 11 червня, тобто, вчора: Афіни, Греція стадіон “Аостолос Ніколаїдіс” – матч шостої відбіркової групи чемпіонату Європи з футболу між національними збірними Греції і України, його ще охрестили “боєм за шість очок”, хоча нормально за виграш одна команда дістає три а, та що програла - бублик, нуль. | Україна вже програла два відбіркові цикли на чемпіонат світу: один - хорватам на 1998 рік (у Франці), другий - німцям на 2002 рік (у Японії і Південній Кореї). І один відбірковий цикл на чемпіонат Європи – 2000 рік (Бельгія і Голландія), і ось четверта спроба загалом, і друга - на фінал футбольної Європи, цього разу у Португалії в 2004 році, виглядає після вчорашньої поразки у Афіна також ближчою до невдалої.
Вчорашній матч, я чув від оглядачів, експертів на Заході справив дивне враження. Але сьогодні на сайті UEFA з’явилася цікава публікація, яка так і називається “Тріумф тренера: тріумф Рікхагеля”. Тобто, фактично цей рахунок 1:0 в основному, так вважають спортивні оглядачі, – це заслуга тренера.
Про Л.Буряка на Заході у пресі нічого не сказано. Сказано лише про те, що гра української збірної “виглядала метушливою”.
Звичайно, я не буду нагадувати перебіг всього матчу, я лише скажу, що греки завдали прицільних ударів по воротах українського воротаря О.Шовковського, мабуть, якщо я не помиляюся 18,6: десь приблизно в чотири рази більше. Хоча гра їхня, як відзначають оглядачі, не відрізнялася якоюсь такою чіткою організованістю, але постійне втручання тренера Отора Рікхагеля – німецького тренера греків, давало свої позитивні результати. Коли вони виграли, то він так і сказав, що “я до кінця був переконаний, до останньої миті, що моя команда виграє”.
І ось після цього матчу Україна має 9 очок. Вона на третьому місці і фактично не має шансів, так вважають вже серйозні оглядачі, потрапити навіть в “плей-офф”, які вже стали чимось на зразок поганого прислів’я, як сказав свого часу англійський футболіст Боббі Чарльстон: “Плей офф” стикові ігри між другими командами у відбіркових групах, це вже не просто футбол, це боротьба ментальностей, характерів, де українцям, як правило, майже нічого не світить... але цього разу навіть про “плей офф” важко щось говорити, бо Україна на третьому місці у шостій групі”.
Але вибачайте за трохи задовгий вступ, і я передаю слово Данилу Яневському у Києві. Що думають наші гості з приводу сьогоднішньої ситуації із збірною, з українським футболом, хто насамперед відповідальний за це? Ми мабуть вестимемо мову спочатку під кутом: футбол і громадяни, а далі - футбол і політика, бо сам Президент днями, коли вручав орден Андрію Шевченку, заторкнув цю тему! Данило?
Данило Яневський
Вітаю всіх, хто нас слухає на радіохвилях “Свободи”. Вітаю в цій студії легенду української журналістики В.Щербачова і легенду українського молодіжного руху Юрія Павленка – народного депутата України.
Ми скажемо, що футбол вже давно перетворився на політичний фактор. Ми все це дуже пам’ятаємо, правда, колеги: “Команда молодсти нашей...”, масовий вступ до СДПУ(о)...
Валентин Щербачов
...коротше, політики нами грали у футбол.
Данило Яневський
...політики нами грали у футбол. Моє запитання до Юрія Павленка, а тоді попрошу вже Валентина відповісти: може нашим хлопцям вступити в іншу партію, наприклад, в соціалістичну прогресивну чи молодіжну? В першому випадку маємо революційний запал, енергію та волю до перемоги, а в випадку з Вашою партією - якусь потенцію, молодість, майбутнє і прагнення чогось доброго. Прошу.
Юрій Павленко
На моє глибоке переконання, що до тих пір поки у нас футбол буде політичним і більше того, політичним під конкретно політичну силу, то ми будемо мати такі неуспіхи. Я переконаний, як тільки наш футбол стане національним, українським, і коли збірна України буде виходити, і кожен гравець буде справжнім патріотом України, і буде боротися за честь своєї держави, тоді ми будемо мати постійні перемоги.
Данило Яневський
Український патріот – це що значить? З довгими вусами, з портретом Ющенка і жовто-синьою фаною.
Юрій Павленко
Ні. Український патріот – це той, який забиває максимальну кількість голів будь-якій команді, не дивлячись на те, чи це греки, італійці, іспанці, тому що він грає за свою велику потужну країну, яка може наказати будь-яку іншу...
Данило Яневський
Да не може вона нічого. Ми скажемо правду, колеги, що програла не наша збірна, а черговий раз програла наша країна, черговий раз нам плюнули в обличчя. Ми сприймаємо ці поразки як свої власні. Я не кажу про кількість інфарктів, яких вчора було в Україні, і про кількість випитої горілки вчора вночі і пива, і всяких слів непотрібних, які пролунали в країні. Валентине, Ваша точка зору на це.
Валентин Щербачов
Я Вам скажу, хоч і авантюрист, але як реаліст. Ми програли навіть 12-13 років тому, коли ми, не цей склад Федерації футболу України, а, власне, вся країна пішла шляхом спрощення. Тобто, все, що було при СРСР, ми віддали правоприємності Росії. Так вийшло у нас і з футболом. Треба було поборотися за те, щоб провести турніри. Говорили про це ми – журналісти: провести турнір тих країн, скажімо, російські клуби чи російська збірна, українська збірна, Грузії (це – футбольні країни СНД), серед них визначити переможця за спортивним принципом, який би представляв те, що було у нас - називалося СРСР, представляв на європейській світовій арені. Тоді б, я думаю, Україна мала не варягів в клубах, а мала своїх власних гравців, мала хороший потенціал, яких “совок” отой виховав: це ж були такі благополучні юнацькі спортивні школи, всі діти займалися спортом, і в нас був той потенціал, який можна було б використовувати. Але ті люди, які тоді управляли футболом опускали руки і віддалися на волю випадку. І так воно пішло.
Ну а що казати? Шекспір казав, що життя – це гра, а ми у ній актори, а нами хтось смикає за ниточки. А ті, хто мають владу, вони так тоді поставили справу, що мали все віддавати і чекати, коли нам впаде на голову це щастя...
Юрій Павленко
Я не думаю, що тоді віддали - тоді створили свою Національну лігу, почали розвивати свій футбол...
Валентин Щербачов
Я думаю, що тут потрібен тільки час для того, щоб справді з’явилися потужні команди...
Данило Яневський
Одну хвилиночку. Тут в тому, що Ви говорите, шановні колеги, я бачу деяке логічне протиріччя. Валентин тільки що сказав, що всі проблеми полягають в тому, що ми вийшли з СРСР, Ви щойно сказали в цій студії: “Та все буде добре. Ми вийдемо, ми щось там...якось...щось...колись...”
Валентин Щербачов
Я не сказав, що ми не вийшли, ми вийшли, але треба було виходити з гідністю і показати, що ми здатні самостійно. Ми навіть не зробили спроби це зробити...
Юрій Павленко
Я теж не говорив, що щось там...так...далі. Я говорив про те. Що справді довгий час, я не знаю, яка зараз ситуація точно, можливо, ми зараз це з паном Валентином обговоримо, але дуже довгий час ми не творили наших футболістів, у нас не було досить потужної школи, і тому ми сьогодні бачимо всі основні клуби - там українці справжні, “чорненькі”.
Данило Яневський
Вибачте, я апелюю навіть до досвіду Василя Зілгалова, він тепер спростує або підтвердить мою точку зору, але я думаю, що ми завжди пишалися тим, що у нас була, по-перше, славна і краща в СРСР школа “Динамо” (Київ), і ми пишаємося останніх 5-7 років тим, що піднялася футбольна школа в Донецьку. Куди це все поділося? Чому Шевченко може грати?
І згадаємо тут фінал Кубку Європейських Чемпіонів між “Міланом” та “Ювентусом” і те, що ми бачимо на полі, якщо то є футбол, то це, в що грають наші хлопці, зокрема з Грецією, це якийсь інший вид спорту, чи не так, пане Валентине?
Валентин Щербачов
Шевченко грав в команді, а в нас такої команди, нажаль...
Данило Яневський
Чому? Моє питання є “чому”?
Валентин Щербачов
Чому?
Данило Яневський
Так. Хто винен?
Валентин Щербачов
Давайте...
Данило Яневський
Що робити?
Валентин Щербачов
Юрій сказав, що це справа така історично глибока. Тут однозначно оцінити нічого не можна. Зараз робляться кроки: поновлюється школа “Динамо”(Київ), розширюється; ще одну базу беруть “динамівці” хлопців. І я думаю, що через 3 роки якраз будуть наші хлопці кияни – це місцеві патріоти, кияни – це українці, які будуть дійсно, як Юрій сказав, виходячи із трепетом у серці, боротися, до останнього битися за перемогу нашої національної збірної, поки що такої команди ми не побачили...
Василь Зілгалов
Дякую. Ми не забуваймо, що перша частина розмови у нас – це футбол і люди. У нас є слухач, який має питання до наших гостей. Так. Ви нас чуєте?
Слухач
Я Вас чую. Я маю питання до пана Щербачова і до пана депутата. Ви, пане Щербачов, помиляєтеся, бо після Лобановського треба було б взяти іншого тренера, хіба в нас в Україні немає іншого тренера? Буряк провалив “Чорноморець”, а Ви його тягнете в збірну. При чому тут СРСР? Що Ви говорите, що був СРСР. СРСР не вернеться. Ви не живіть старим оцим, як говориться, СРСР. Дивіться вперед. Україна повинна своїх тренерів... і Кучеревський є, і інші тренери є. Чому Ви взяли Буряка, який провалив Одесу, і взяли його відразу в збірну? Хто там в збірній? Дем’янченко, який нічого не зробив.
Василь Зілгалов
Дякую, дякую! Це вже така репліка... Пане Щербачов, бачете, критика на адресу тренера. Я з самого початку не даремно звернув увагу на Отера Хагеля, і ось я вам прочитаю одну цитату від Леоніда Буряка, як він сказав нещодавно: “Я щось сприймав від Лобановського, щось – ні. Він же був одна послідовність у всьому – у грі, у тренуванні.” (кінець цитати) Будь ласка, пане Щербачов, що Ви можете сказати цьому слухачеві?
Валентин Щербачов
Відповідаю нашому дуже суворому радіослухачеві, відповідаю що, по-перше, ні я, ні Юрій Павленко не брали Буряка на цю шановну всіма посаду.
Це трагедія, що Лобановський помер. Він своєю постаттю, я Вам чесно скажу, перекривав дуже багато талановитих тренерів. Вони були, вони є. Але хто з них, крім Буряка, подав тоді план роботи зі збірною, коли вимагали, коли просили, і федерація дала змогу усім вийти на цей конкурс? Лише один Леонід Буряк. Це я Вам відверто кажу, я робив ставку на Михайла Фоменка і бився за нього, як міг тільки, стимулював його якось, викликав на різні діалоги, на інтерв’ю, щоб Михайло Іванович зрозумів свою відповідальність. Це він зрозумів, що йому не слід світитися там і не захотів цієї... Ну, не забажав. А Леонід Буряк почав праціювати. Він працює з тим людським матеріалом, який є. Знаєте, я вже дуже багато в спорті, давно в спорті, чесно кажучи, пережив дуже багато різних катаклізмів у цьому, і як тренер працював, хоча і не в футболі. Але я Вам скажу, що людина якщо взяла на себе відповідальність, вона не в розпачі – вона працює. Як вона працює – це інша справа. Вона працює з тим, що у нас є. Говорили перед цим не про радянський... ми настальгії не маєм, я Вам чесно кажу, але ми втратили те, що мали – заявити про Україну одразу, одразу і тоді б ми йшли вже поступово...
Василь Зілгалов
Дякую, пане Щербачов. І у нас є ще один слухач. Алло, Ви нас чуєте?
Слухач
Алло, добрий вечір! Це Василь із Києа. Власне, у мене така думка і питання водночас. Доки, власне, керівництво “Динамо”, зокрема Суркіс і компанія вкладали гроші у “Динамо”, і в Шевченка, і в Реброва – вони дійсно вигравали, вони мали тренера хорошого. Як тільки почалася політика на розпродаж гравців, вони просто почали відбивати гроші і відповідна вийшла ситуація... І звичайно, що у нас тренери є, і звичайно що... ну така політика... Політика сьогодні – заробляти гроші просто, які були вкладені. А які там результати в футболі, то це вже питання інше. От таке питання...
Василь Зілгалов
Дякую. Я тоді відразу, шановні наші гості у Києві, хочу все-таки людям дати слово – людям з вулиці, яких записала сьогодні наша колега Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Більшість перехожих на Хрещатику, у яких я запитувала про враження від футбольних матчів за участю збірної України, відповідали однозначно – грають погано. Один чолов’яга розхвилювався, відповідаючи на питання про матч збірної України і Греції:
Перехожий
Грали дуже погано, даже нема слів. Сказати такого – це не футбол був.
Богдана Костюк
А як Ви ставетесь взагалі до нашої збірної?
Перехожий
Після зустрічі – вже не враження.
Богдана Костюк
Одеський студент вважає, що...
Студент
Плохо ігралі. Моглі лучше сиграть. Что ето за ігра? Грєкі нас щємілі всю ігру.
Богдана Костюк
Підліток у динамівській футболці назвав програш української збірної грекам логічним.
Підліток
Взагалі воно, я би сказав, що воно логічно, бо наша збірна вже другу гру... ні, мабуть, третю не показує гру, на яку заслуговує.
Богдана Костюк
А взагалі, як враження від гри збірної вцілому? За останній рік, скажімо?
Студент
Ну я би сказав, що вона якась... нестабільність нашої команди мене вражає, бо пропускати, наприклад, 3 м’ячі від збірної Вірменії – це взагалі не зрозуміло. А вчорашній програш, я би сказав, досить логічний, бо збірна Греції все ж таки сильніша за нашу, ну мені так здається.
Богдана Костюк
Ну а жінки-респонденти на запитання про гру збірної України відповіли стандартно: “Грають погано, ми переживаємо”. З Києва для “Вечірньої Свободи” Богдана Костюк.
Василь Зілгалов
Ми не забули про запитання Василя і я тільки хочу додати до цих голосів, що сьогодні я розмовляв з багатьма футбольними функціонерами в Україні, і дивна ситуація – чимало з них бачать справжні причини негараздів і в тренерові і в організації. Але, по-перше, бояться висловлюватись публічно, бо перебувають під сильним пресом, вони сказали, по-друге, відповідальні особи, особливо головні, всіляко уникають відкритої розмови про футбол, як предмет їх головного зацікавлення. Ми вже десятки разів зверталися до Григорія Суркіса, і до його молодшого брата, і до інших господарів футболу, але вони уникають прямого контакту з мільйонами наших слухачів.
Що це означає, шановні наші гості у київській студії, чи не занадто, як сказав пан Василь, цей футбол закомерціалізований сьогодні, замонополізоване футбольне життя в Україні, і чи не став футбол свого роду інструментом у вузькому колі людей? Як Ви вважаєте, пане Щербачов?
Валентин Щербачов
Ну, я вважаю, що він став інструментом. Але тут якраз, коли торкається політики, ти мій колега, тому що він гість і я гість сьогодні на “Радіо Свобода”, так от Юрій Павленко, він в парламенті поруч з тими, хто керує нашим футболом.
Данило Яневський
Більше того, в одному комітеті і разом з Григорієм Суркісом...
Юрій Павленко
... президентом Професійної футбольної ліги. Ви знаєте, як би знаючи і постійно бачачи цих людей і, в принципі, спілкуючись з ними і чуючи від них постійні переживання за те, як відбудеться гра, як здоров’я футболістів, який настрій буде футболістів. От здалеку воно так здається, що вони справді комерціолізують все. Коли близько, не хотілося б захищати чи одного, чи іншого, чи будь-якого функціонера від футболу, але я розумію, що ці люди хочуть щось зробити. Більше того, кожен з них розуміє, якщо він підприємець гарний, що сьогодні, не вкладаючи в розвиток, завтра просто не буде кого продавати, тобто, не буде прибутків. Це теж одна з мотивацій, яка присутня в цих людей. Але якщо говорити про Григорія Суркіса, як президента ФФУ, то я переконаний, якщо наша збірна не виходить у фінальну частину, то він, як чесний професіонал повинен подавати у відставку, тому що він не справився з основним завданням, яке на нього покладалося.
Данило Яневський
Дуже дякую, пане Юрію. Не можу не запитати, а що за лаштунками, яких ми не чуємо, а Ви бачете і Ви чуєте, говорить про те все Олег Блохін. Ми, нажаль, не змогли до нього додзвонитися. Його немає в Києві. Якщо Ви, очевидно, можете оприлюднити...
Юрій Павленко
Я, чесно кажучи, його сьогодні не бачив, але зможу з ним завтра поспілкуватися, я переконаний. Але він, я переконаний, хоче бути дуже активно в футболі, в українському футболі. Я думаю, що декілька його кроків, які він зробив останніх, скажімо, в політиці...
Данило Яневський
Обравшись по списку компартії до ВР?
Юрій Павленко
А потім перейшовши в СДПУ(о)...
Данило Яневський
Ага!
Юрій Павленко
Я думаю, що ці кроки, спрямовані на те, щоби стати активно у футбольному житті і, можливо, стати головним тренером збірної.
Данило Яневський
Це надзвичайно депломатична відповідь, але не можу утриматися і не запитати: а Ви на вашому комітеті чи може керівництво ВР розглядаєте якісь тактичні схеми, як було за радянських часів, коли Політбюро ЦК це вирішувало, якщо вірити пану Погрибняку, чи ні? Визначаєте склади?
Юрій Павленко
Такого в порядку денному не було, але, я просто вже говорив, що є 1-й заступник голови комітету Равіль Сафіулін як Президент ПФЛ і Григорій Суркіс як ФФУ, які представляють 2 основні клуби “Шахтар” і “Динамо” (Київ), то в принципі, ми десь передбачали, що на засіданнях комітету будуть відбуватися постійні поєдинки “Динамо” (Київ) – “Шахтар”.
Василь Зілгалов
Дякую, Юрію. Я тут, знаєте, нагадую: “Футбол і люди”. У нас є слухач. Алло, Ви нас чуєте?
Слухач
Ето до мене? Добрий вечір! У мене запитання таке. Я на руській мові, мені зручніше будєт...
Василь Зілгалов
Так.
Слухач
Футбол конєчно, ето драматічєскій проіграш і вообщє провал в етом году. Суркіс говоріл так, шо єслі нє вийдут в фінал, фінальную стадію – розгоню всю команду і сам уйду. Ну посмотрім, как ето будєт дальше. Конєчно, пожелать хочється успєхов командє, но футбол – ето частності. Вот ета сістєма в Украінє... Ви ж посмотрітє: Баюл, брат’я Кличко, Зубрілова убєжала в Білорусь, шестовік наш з Донєцка, Бубка – всє убєгают с Украіни. Кошмар! Футбол – ето частності. Надо, я “Свободу” прошу как-то общую о спортє слєдующую пєрєдачу.
Василь Зілгалов
Ясно, дякуємо Вам, шановний пане слухачу! Я хотів би ще раз звернутися з гостями нашими до Бобі Чартона – він говорив про ментальність. От дивіться, Україна за Леоніда Буряка зіграла 10 товариських матчів. 5 з них програла: Японії, Ірану, Румунії, причому румунам 1:4, Білорусії, Данії. 3 виграла: у Югославії, Грузії і Латвії, 2 нічиїх: з Туреччиною і Словаччиною. Чи не закономірність тут якась проявляється в настроях, в характері гравців збірної? Пане Щербачов, Ви як спортивний коментатор.
Валентин Щербачов
Будемо говорити так – проявляється не просто закономірність, а, я б сказав, можливо, національна невихованість. Немає, як ми і говорили про це, Юрій сказав, що якщо вони виходять і якщо є трепет, є ставлення конкретне до того, що ти одяг футболку у кольри нашого прапора, якщо ти виходиш і захищаєш честь нашої країни, такого ще досі немає. Я Вам відверто кажу, що з багатьма спілуквався, є хлопці, і звинуватити Шевченка аж ніяк не можна – він виграв матч з Вірменією, виграв, тому що вдало дуже впав у штрафному майданчику, коли було катострофічне вже становище – 3:3 і все... Він молодець, він футболіст, який робить дуже багато для цієї збірної.
Але оте, що у нас пішло, через необхідність бранці з інших країн ідуть у клуби, витісняючи наших хлопців. Ті ще так не вміють, можливо, грати, а вони уже не можуть готуватися на нормальному рівні до матчів за національну збірну. І це палиця з двома кінцями, вона дуже боляче б’є по національній збірній.
Так що тут, для того щоб стати дійсно патріотами реальними, треба не тільки бути майстрами футболу, а й ще морально готуватися до кожної зустрічі. Ну, зараз от так видно було, що не підготувалися. Рен Хагель був навіть бульше готовій, ніж кожний його гравець, він хотів виграти так... Ви бачили колись німця, котрий як грек, а то й більше, емоційніше, ніж греки, мало шо не вибігав на поле і хотів грати. Оце передається, звичайно, і гравцям, такий настрій. Так що у нас, в нашій ментальності зайва стриманість іноді і практицизм вони грають не на нашу користь.
Данило Яневський
Я знаю ще одного кандидата на посаду міністра закордонних справ України – це Валентин Щербачов...
Валентин Щербачов
Таких не беруть у міністри...
Данило Яневський
Ми будемо це пхати. Василю, з твого дозволу питання до Юрія Павленка, яке продовжує запитання нашого слухача. Якщо у нас такий футбол, то у нас така і конституційна реформа, якщо у нас така конституційна реформа, чи те, що називається конституційною реформою, то значить те, що ми маємо, можна назвати і футболом, чи не так?
Юрій Павленко
Ну, це Ваше запитання мені нагадує один відомий анекдот: “...яка країна – такі і теракти...”, яле я би не зв’язував все на стільки близько одне до одного.
Очевидно, що величезні проблеми, які існують в державі – в соціальній, економічній, політичній сфері, вони автоматично перекидаються і на футбол, бо це частинка держави, один з елементів держави, але він дуже важливий з точки зору морального і емоційного підйому громадян. От слухач попередній говорив про взагалі ситуацію в спорті, тому що ми на кожному засіданні фактично намагаємося якимось законотворчими моментами стимулювати ситуацію в спорті.
Але є проблеми і чиновників, і функціонерів, і, взагалі, нерозуміння тих нових, скажімо, механізмів і нових підходів у розвитку спортивної галузі. Скажімо, ВР прийняла законопроект про підтримку олімпійського та паролімпійського спорту. Основне, що там було – це надання податкових пільг тим підприємствам, які допомагають відповідно олімпійській та паролімпійській збірним. Але, знову ж таки, це не вихід. Це, знову ж таки, пошук і, можливо, якась чергова кормушка. І я переконаний, що треба шукати нові механізми, яким чином допомагати спорту без пільг, тому що це може давати прибутки реальні, може саме себе окупати. Навіть та лотерея, яка сьогодні знаходиться в іноземних руках і не приносить сьогодні нічого ні спорту ні державі. І дуже багато інших механізмів, ми ж, нажаль, все шукаємо якісь прості такі лазейки, як обійти закон. Але як створити закон такий, який би справді стимулював розвиток будь-якого з видів спорту? Бо футбол – це просто вершина, ми його всі бачимо і переживаємо. А що далі відбувається?
Василь Зілгалов
Дякую, дякую Юрію. І я хочу нагади слухачам, що у “Вечірній Свободі” ми сьогодні обговорюємо проблему футболу українського, футболу, людей, політики . Беруть участь у нашій програмі Юрій Павленко, народний депутат України, представник профільного комітету Верховної Ради; спортивний коментатор з багаторічним стажем Валентин Щербачов. У Києві веде програму Данило Яневський, у Празі – Василь Зілгалов. І ми переходимо ближче до теми, якраз “Футбол і політика”. І я пропоную відразу послухати матеріал Тараса Марусика, який нам допоможе підвести надалі вже підсумок тої проблеми, яку ми обговорюємо сьогодні.
Тарас Марусик
У вчорашньому числі газета “Україна молода” надрукувала статтю “Замість Гімну – реклама. Бо “Інтеру” він не подобається?” Автор матеріалу Андрій Пахолків звернувся із запитанням до телевізійників: “...чому перед самим початком змагання, коли переповнений львівський стадіон “Україна” в єдиному пориві заспівав Державний гімн, камери каналу “Інтер” було притьмом переключено на... рекламу? Випадковість? Аж ніяк! Уникання трансляції навіть мелодії нашого Гімну мало місце і перед іншими міжнародними матчами української збірної.
Це – черговий плювок у душу кожного українця. То що ж, і цього разу маємо спокійно втертися і вдавати, ніби нічого особливого не сталося? Мовляв, ХТОСЬ хоче (щоб ми не знали свого Гімну), КОМУСЬ це вигідно (щоб ми не співали його)... То де ж, до дідька, цей міфічний “хтось”, який казиться, побачивши, що українці МОЖУТЬ бути єдині?.. Хто ж зрештою той “містер ікс?..
На жаль, українське телебачення (та інші ЗМІ) часто працюють в протилежному напрямі. І той вектор – на приниження власного народу – давно пора міняти. Зманкуртизовані телевізійні діячі з ментальністю чеховського героя - “как би чєго нє вишло” – куплені “грошовими мішками” й абсолютно байдужі до вимог власного народу, либонь, уже не здатні змінитися на краще. Тож потрібно очистити авгієві стайні телебачення й ретельно провітрити їх”.
Це були фрагменти з матеріалу Андрія Пахолкова, надрукованого в газеті “Україна молода” 11 червня.
За коментарем я звернувся до самих фігурантів цього телескандалу. На жаль, попри обіцянки, ніхто не спромігся говорити в мікрофон. Лише прес-секретар телеканалу “Інтер” Ігор Чабан у розмові зі мною визнав факт, пояснивши це технічною помилкою, а також повідомивши, що винних покарано. Проте кого саме, невідомо.
А ось що сказав з цього приводу голова парламентського комітету з питань культури та духовности Лесь Танюк: “ Розумієте, мова йде не просто про обурення однієї людини, наш комітет є .. якраз, куди збігаються такого роду скарги, сигнали, і ми одержали теж кілька дзвоників телефонних і розмов про те, що починається робитися у нас в українській державі. Я цих людей можу зрозуміти. Я питав колись американця, чому ви аж завмираєте, коли звучить американський гімн, він каже: “Ви цього зрозуміти не можете. Ми завмираємо тому, що ми стаємо часткою Америки, ось я відчуваю, що коли звучить цей гімн, це не просто я тут стою і тримаю руку на серці, це всі 50 штатів за моєю спиною.” От, на жаль, в Україні ще такого в каналах і передачах немає, і те, що якійсь недолугий редактор, який, звичайно, мусить бути за це покараний і дуже серйозно покараний, бо це є на межі державного злочину.
Але сам цей факт говорить про те, що є у нас сьогодні ті люди, які “за шмат гнилої ковбаси і Україну продаси”. Гроші від реклами, які вони одержать за ці прокладки, вибачте, чи ще щось - багато важливіші, ніж проблема держави їхніх дітей і, взагалі, місця України в Європі.”
Говорив народний депутат України Лесь Танюк. Тарас Марусик, радіо “Свобода”, Київ.
Василь Зілгалов
Я скажу до цього, що я, наприклад, сьогодні вже читав думки футболістів, вони сказали, що якби не підтримка стадіону , українські футболісти... сказали, не підтримка стадіону у Львові, вони б не виграли у вірменів. І вірмени призналися, якби не шалений тиск трибун, вони б цей матч виграли. Прошу, шановні наші київські колеги, що ви з цього приводу скажете.
Данило Яневський
Так, будь ласка, я би попросив пана Юрія Павленка, народного депутата України і лідера молодіжної партії, і відомого українського спортивного оглядача і спортсмена –аматора в загальнонаціональному масштабі Валентина Щербачова не бути, очевидно, як це завжди з нами буває після таких ганебних поразок патетичними, а зосередитися на тому спокійно - де вихід. Чи ми доживемо колись до того пункту , що збірна України...
Валентин Щербачов
Однозначно.
Юрій Павленко
Користуючись логікою попередньою, я думаю, що перед відповідальними матчами треба купувати стадіони в сусідніх країнах, і тоді привозити наших болільників.. для того, щоб наша збірна вигравала.
Але, очевидно, що це жарти і що це не вихід. І посилання завжди на болільників – це слабеньке виправдання з своєї слабкої підготовленості по невмінню справді зібратися і зіграти на перемогу.
Данило Яневський
Це ми розуміємо. Я не можу зрозуміти одного – де корінь проблеми.
Юрій Павленко
Корінь проблеми, я переконаний, в своїй національній футбольній школі.
Данило Яневський
У її відсутності.
Юрій Павленко
У необхідності її створення. Я знаю, що пан Валентин Щербачов, ми з ним частенько спілкуємося на рівні комітету, намагаємося знаходити якісь такі механізми, починати з нуля. Починати з якихось таких, здавалося б, сьогодні неважливих якихось речей, але які завтра вистрелять, як створять потенціал. Я знаю, пан Валентин, і школу створює, і створюються різноманітні..
Данило Яневський
Давайте він сам скаже. Де вихід, Валентине, чи вихід існує? Принципово?
Валентин Щербачов
Вихід в тому, щоб ми вже зараз, зараз вже зайнялися. І я вам скажу, що тут іде накат на Григорія Суркіса, це парадоксально, може, в моїх вустах прозвучить, ми з ним на протилежних курсах працюємо, і є суперечності, але наразі це найкраща кандидатура, яка закриває цей пост президента Федерації футболу України, він не жаліє гроші, він все робить для того.. Наша збірна забезпечена, я Вам скажу, на порядок вище, ніж збірні розвинутих футбольних країн. Не будемо вже кривити душею. Я почав з того, що не хотів слухати наш попередній радіослухач, кричав, що Радянський союз, а я почав з того, що якби ми тоді це зробили, то вже сьогодні, через 10-15 років , в нас уже б було те, про що ми говоримо.
А так зараз закладаються нові футбольні школи, зараз ми робимо, от я, цей клас спортивних коментаторів, щоб ми не червоніли, коли колеги мої, які не вміють грати в футбол, м’яча не бачили, коментуючи цей футбол, кричать “Шева!” - це неповага, по-перше, до людини, яка стільки зробила для українського футболу. Ми в собі маємо шукати коріння цих всіх нещасть.
Василь Зілгалов
Пане Щербачов, є в нас ще раз слухач. Але це, мабуть, вже інший слухач. Алло, Ви нас чуєте?
Слухач
Чую.
Василь Зілгалов
Будь ласка, Ваше питання.
Слухач
Все було сказано правильно. Єдінствєнно, що погано, що наші футболісти, збірна наша, всі тренери ніхто не розмовляє на українській мові. А не розмовляють - значить програють. Навіть наш Шевченко на італійській мові дає інтерв’ю.. а тут на російській. І не знає ніхто гімна слів. Це один з основних показників того, що наша команда збірна не може виграти.
Василь Зілгалов
Дякую. Це така репліка. Все ж таки, ми ще дамо фрагмент голосу одного з колишніх керівників нашого футболу, представника НДП, народного депутата, наскільки я знаю, колишнього прем’єр-міністра пана Пустовойтенка.
Валерій Пустовойтенко
Нам потрібно створити “Динамо” базовою командою збірної команди України, щоб вони приймала участь у внутрішньому чемпіонаті, в кубках європейських. Більшість гравців грало б за збірну. Тоді буде порядок. По-іншому, нічого не получиться...
Василь Зілгалов
Бачите, пан Пустовойтенко пропонує повернутися до старого доброго досвіду, як Ви вважаєте, наші шановні гості в Києві?
Юрій Павленко
У нас сьогодні вже є дві потужні команди - це і “Динамо” і “Шахтар”. Можливо, на цьому перехідному етапі на них зосередитися, плюс “легіонери”. Я, єдине, маленьку репліку на попереднє, з приводу Андрія Шевченка. Я думаю, що найбільшим патріотом сьогодні в команді є Андрій Шевченко, тому що перший фактор, який не це впливає.. Це моя думка, я не спілкувався з цього приводу. Але перший фактор, він побув в Італії, побачив, як італійці грають за свою національну команду, і наскільки вони вважають це важливо, і як вони співають гімн і справді виходять з трепетом. А по-друге, він сьогодні фактично став символом, і він повинен захищати свій символізм і нести цей прапор синьо-жовтий... Тому очевидно, що знання української мови і розуміння України для футболіста національної збірної - це теж важливо.
Василь Зілгалов
Я, шановні, нагадаю, що час втікає . І ми мусимо нагадати нашим слухам, футбольним фанатам, що нас слухають, що залишаються два матчі збірної України:
6 вересня у Донецьку із збірною Північної Ірландії і 10 вересня на полі іспанців; навіть якщо теоретично допустити, що Україна їх виграє, це може і не допомогти, бо хтось і наших суперників мусить втратити, як мінімум три очка (греки мають матч вдома з Північною Ірландією і матч у Єревані, а іспанці, крім домашнього матчу, грають знову ж таки у Єревані – залишається сподіватися на вірменів). Але це вже, як у Степана Руданського, коли у його героя з Приказки під час спуску з неба не вистачило мотуза до землі:
«Згори й кажуть, що скачи! Але я не хочу, Що вгорі собі урву, То внизу надточу.»
І всі знають чим це скінчилося -багаторічним висінням на тому ж мотузі....і лише вовк своїм хвостом врятував хлопця-молодця...
Хто врятує хтось збірну України і піднесе приємний сюрприз мільйонам українських вболівальників футболу? Про це ми дізнаємося лише восени, але курчат будемо рахувати спільно з слухачами і, сподіватимемося, з національними експертами та головними відповідальними за український футбол особами. Нагадаю, що сьогодні ми дискутували у “Вечірній Свободі” на теми: “Футбол і вболівальники”, “Футбол і політика” з нашими слухачами, з відомим спортивним коментатором України Валентином Щербачовим, народним депутатом, членом об’єднання “Наша Україна” Юрієм Павленком. У Празі вів програму Василь Зілгалов у Києві – Данило Яневський.
Хай щастить українському футболові! Футбольним фанатам, Україні! Слухайте “Вечірню Свободу”!
