Дніпропетровськ, 13 червня 2003 року.
Дніпропетровська зустріч голів Національних банків України і Білорусі мала консультативний характер. Сторони не брали зобов''язань і не ухвалювали угод. Одним з головних питань, що обговорювалися, було збільшення обсягів взаєморозрахунків підприємств і громадян обох країн у національній валюті. На прес-конференції, проведеній по закінченні консультацій, голова Національного банку Білорусі Петро Прокопович сказав: "Ми вважаємо, що мусимо поступово, постійно і неухильно збільшувати долю національних валют у розрахунках між нашими підприємствами. Ми зробили за останні роки суттєвий прорив у цьому з російськими колегами - вже понад 60 % розрахунків з Росією проводяться у національних валютах. Ми вважаємо, що такі ж можливості є з Національним банком і колегами з України, щоб найближчими роками зменшити розрахунки у іноземних валютах і більше переходити на розрахунки у гривнях і білоруських рублях. Тим більше, що наш товарообіг за минулий рік склав понад 800 мільйонів доларів і те, що понад 600 мільйонів платежів пройшли у доларах - не зовсім правильно. Ми мусимо зробити з цього відповідні висновки".
Голова Нацбанку України Сергій Тигипко додав: “Тут є дуже велика проблема - погана інформованість комерційних банків про ситуації у сусідніх країнах. За моєю пропозицією ми дамо взаємну інформацію - Петро Петрович нашим комерційним банкам, а я білоруським комерційним банкам з супровідними листами, що пройшли консультації і спробуємо дати максимум інформації і максимум прогнозів центральних банків обох країн. Аж до того, що в разі взаємного інтересу проведемо якісь засідання комерційних банків, можливо, лідерів банківського ринку, щоб сприяти взаємним розрахункам у національних валютах. Це підсилить і гривню і білоруський рубль." Сергій Тигипко вважає, що подібні консультації було б корисно провести і з Центральним банком Росії.
На зауваження про плани переходу Білорусі на російську валюту і можливу недоцільність подібних програм голова Нацбанку Білорусі Петро Прокопович відповів, що Національний банк Білорусі і в разі переходу на російський рубль збереже всі функції центрального банку за винятком банкнотної емісії та що фінансові стосунки між обома країнами все одно визначатимуться їхніми центральними банками.
Про зміст проведених консультацій говорить Сергій Тигипко: "Ми говорили про хід виконання засідання консультативної ради, і тут ми тільки обмінялися інформацією. Практично все, про що ми домовлялися, виконане. Друге: ми обмінялися нашими поглядами на економічну ситуацію в двох країнах і на те, яким чином грошово-кредитна політика двох банків впливала на цю політику. Третє. Ми обмінялися досвідом з питань організації методології банківської ... по роботі з проблемними банками. Четверте. Ми домовилися про план дій нашої консультативної ради на 2003 рік і домовилися, що це засідання ми проведемо у жовтні 2003 року у Мінську”.
Сергій Тигипко повідомив, що головами обох центральних банків вирішено вивчити, які є перешкоди розрахункам суб''єктів господарювання обох країн у національних валютах, визначити проблеми, що виникають у розрахунках фізичних осіб. Домовлено, що обидві сторони вживатимуть заходів для ліквідації перешкод у взаєморозрахунках. Результати цієї роботи будуть розглянуті підчас наступної консультативної наради.
Зустріч голів національних банків закінчилася підписанням документу, яким закріплені її результати. Про зміст документу - Сергій Тигипко: “Ми проводимо консультації, це достатньо неформально, абсолютно вільний обмін думками. І те, що ми прийняли( це план роботи до кінця року) - дамо додаткову інформацію своїм комерційним банкам. Домовилися, що продовжимо обмін фахівцями, обмін інформацією. Це в основному.” Відповідаючи на запитання журналістів, голова Нацбанку України сказав, що за його прогнозом курс гривні до кінця року мусить залишитися незмінним та що перші результати розпочатої 12-го червня перевірки комерційних банків з метою виявлення фактів відмивання брудних грошей стануть відомі вже за сім чи десять днів.
Дніпропетровська зустріч голів Національних банків України і Білорусі мала консультативний характер. Сторони не брали зобов''язань і не ухвалювали угод. Одним з головних питань, що обговорювалися, було збільшення обсягів взаєморозрахунків підприємств і громадян обох країн у національній валюті. На прес-конференції, проведеній по закінченні консультацій, голова Національного банку Білорусі Петро Прокопович сказав: "Ми вважаємо, що мусимо поступово, постійно і неухильно збільшувати долю національних валют у розрахунках між нашими підприємствами. Ми зробили за останні роки суттєвий прорив у цьому з російськими колегами - вже понад 60 % розрахунків з Росією проводяться у національних валютах. Ми вважаємо, що такі ж можливості є з Національним банком і колегами з України, щоб найближчими роками зменшити розрахунки у іноземних валютах і більше переходити на розрахунки у гривнях і білоруських рублях. Тим більше, що наш товарообіг за минулий рік склав понад 800 мільйонів доларів і те, що понад 600 мільйонів платежів пройшли у доларах - не зовсім правильно. Ми мусимо зробити з цього відповідні висновки".
Голова Нацбанку України Сергій Тигипко додав: “Тут є дуже велика проблема - погана інформованість комерційних банків про ситуації у сусідніх країнах. За моєю пропозицією ми дамо взаємну інформацію - Петро Петрович нашим комерційним банкам, а я білоруським комерційним банкам з супровідними листами, що пройшли консультації і спробуємо дати максимум інформації і максимум прогнозів центральних банків обох країн. Аж до того, що в разі взаємного інтересу проведемо якісь засідання комерційних банків, можливо, лідерів банківського ринку, щоб сприяти взаємним розрахункам у національних валютах. Це підсилить і гривню і білоруський рубль." Сергій Тигипко вважає, що подібні консультації було б корисно провести і з Центральним банком Росії.
На зауваження про плани переходу Білорусі на російську валюту і можливу недоцільність подібних програм голова Нацбанку Білорусі Петро Прокопович відповів, що Національний банк Білорусі і в разі переходу на російський рубль збереже всі функції центрального банку за винятком банкнотної емісії та що фінансові стосунки між обома країнами все одно визначатимуться їхніми центральними банками.
Про зміст проведених консультацій говорить Сергій Тигипко: "Ми говорили про хід виконання засідання консультативної ради, і тут ми тільки обмінялися інформацією. Практично все, про що ми домовлялися, виконане. Друге: ми обмінялися нашими поглядами на економічну ситуацію в двох країнах і на те, яким чином грошово-кредитна політика двох банків впливала на цю політику. Третє. Ми обмінялися досвідом з питань організації методології банківської ... по роботі з проблемними банками. Четверте. Ми домовилися про план дій нашої консультативної ради на 2003 рік і домовилися, що це засідання ми проведемо у жовтні 2003 року у Мінську”.
Сергій Тигипко повідомив, що головами обох центральних банків вирішено вивчити, які є перешкоди розрахункам суб''єктів господарювання обох країн у національних валютах, визначити проблеми, що виникають у розрахунках фізичних осіб. Домовлено, що обидві сторони вживатимуть заходів для ліквідації перешкод у взаєморозрахунках. Результати цієї роботи будуть розглянуті підчас наступної консультативної наради.
Зустріч голів національних банків закінчилася підписанням документу, яким закріплені її результати. Про зміст документу - Сергій Тигипко: “Ми проводимо консультації, це достатньо неформально, абсолютно вільний обмін думками. І те, що ми прийняли( це план роботи до кінця року) - дамо додаткову інформацію своїм комерційним банкам. Домовилися, що продовжимо обмін фахівцями, обмін інформацією. Це в основному.” Відповідаючи на запитання журналістів, голова Нацбанку України сказав, що за його прогнозом курс гривні до кінця року мусить залишитися незмінним та що перші результати розпочатої 12-го червня перевірки комерційних банків з метою виявлення фактів відмивання брудних грошей стануть відомі вже за сім чи десять днів.
