Німеччина, 16 червня 2003 - Цього тижня в Берліні відбувається пленарне засідання Міжнародної групи з боротьби з відмиванням грошей, або коротко - FATF. У форумі бере участь також перший віце-прем’єр-міністр України Микола Азаров.У понеділок він ознайомив учасників зустрічі з тим, що робиться в Україні для підвищення ефективності боротьби з відмиванням грошей.
Перший віце-прем’єр України Микола Азаров приїхав до Берліна з нелегкою місією. Тепер йому доводиться боротися за покращення іміджу своєї країни, який серйозно похитнувся внаслідок запровадження проти неї санкцій з боку Міжнародної групи з боротьби з відмиванням грошей. Хоча в лютому санкції FATF знову були скасовані, Україна, однак, і надалі залишається в “чорному списку” цієї організації. Як зазначають німецькі аналітики, такої ситуації можна було б уникнути, якби Україна вчасно ухвалила необхідні закони, а не чекала санкцій. Адже лише після таких дій з боку FATF в Україні була запроваджена система відстеження підозрілих фінансових операцій. До речі, ще напередодні візиту до Берліна Микола Азаров висловив своє задоволення роботою такої системи. Однак говорити про те, що й FATF задоволена нею, можна буде тільки після того, як Україну буде викреслено з “чорного списку”. Під час перебування Миколи Азарова в Берліні було досягнуто домовленості про відрядження до України експертів Міжнародної групи з боротьби з відмиванням грошей, які дадуть свою оцінку заходам, вжитим Україною. Ну, а поки що всі фінансові операції з українськими банками і надалі перебувають під особливим наглядом. Говорить співробітник Федеральної спілки банків Німеччини Торстен Хьохе:
“Звичайно, під час ділових контактів з кореспондентськими банками в Україні німецьким банкам доводиться брати до уваги, що ця країна й надалі перебуває в “чорному списку” FATF. Тобто, йдеться про певний фактор ризику, який супроводжує ділові стосунки з Україною.” За словами Торстена Хьохе, така ситуація інколи призводить до затримок у здійсненні платежів, оскільки німецькі банки в окремих випадках вимушені вдаватися до додаткових перевірок. Здійснювати такі перевірки дуже складно: німецьким банкам часто бракує інформації про українські фінансові установи. Водночас Торстен Хьохе висловив сподівання, що вже незабаром такі незручності стануть історією:
“У німецьких банківських колах останнім часом можна почутити, що українські банки самі проявляють зацікавленість у підгонці відповідного законодавства до міжнародних стандартів.” Якщо Україна і надалі рухатиметься в цьому напрямку, то, зауважив Торстен Хьохе, можна сподіватися, що її незабаром справді буде викреслено з “чорного списку” FATF. Нагадаємо, що кілька днів тому в Україні набуло чинності законодавство, спрямоване на боротьбу з відмиванням грошей. Тепер усі дані фінансових операцій має ретельно перевіряти держдепартамент фінмоніторингу.
Перший віце-прем’єр України Микола Азаров приїхав до Берліна з нелегкою місією. Тепер йому доводиться боротися за покращення іміджу своєї країни, який серйозно похитнувся внаслідок запровадження проти неї санкцій з боку Міжнародної групи з боротьби з відмиванням грошей. Хоча в лютому санкції FATF знову були скасовані, Україна, однак, і надалі залишається в “чорному списку” цієї організації. Як зазначають німецькі аналітики, такої ситуації можна було б уникнути, якби Україна вчасно ухвалила необхідні закони, а не чекала санкцій. Адже лише після таких дій з боку FATF в Україні була запроваджена система відстеження підозрілих фінансових операцій. До речі, ще напередодні візиту до Берліна Микола Азаров висловив своє задоволення роботою такої системи. Однак говорити про те, що й FATF задоволена нею, можна буде тільки після того, як Україну буде викреслено з “чорного списку”. Під час перебування Миколи Азарова в Берліні було досягнуто домовленості про відрядження до України експертів Міжнародної групи з боротьби з відмиванням грошей, які дадуть свою оцінку заходам, вжитим Україною. Ну, а поки що всі фінансові операції з українськими банками і надалі перебувають під особливим наглядом. Говорить співробітник Федеральної спілки банків Німеччини Торстен Хьохе:
“Звичайно, під час ділових контактів з кореспондентськими банками в Україні німецьким банкам доводиться брати до уваги, що ця країна й надалі перебуває в “чорному списку” FATF. Тобто, йдеться про певний фактор ризику, який супроводжує ділові стосунки з Україною.” За словами Торстена Хьохе, така ситуація інколи призводить до затримок у здійсненні платежів, оскільки німецькі банки в окремих випадках вимушені вдаватися до додаткових перевірок. Здійснювати такі перевірки дуже складно: німецьким банкам часто бракує інформації про українські фінансові установи. Водночас Торстен Хьохе висловив сподівання, що вже незабаром такі незручності стануть історією:
“У німецьких банківських колах останнім часом можна почутити, що українські банки самі проявляють зацікавленість у підгонці відповідного законодавства до міжнародних стандартів.” Якщо Україна і надалі рухатиметься в цьому напрямку, то, зауважив Торстен Хьохе, можна сподіватися, що її незабаром справді буде викреслено з “чорного списку” FATF. Нагадаємо, що кілька днів тому в Україні набуло чинності законодавство, спрямоване на боротьбу з відмиванням грошей. Тепер усі дані фінансових операцій має ретельно перевіряти держдепартамент фінмоніторингу.
