Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:25

Покращення ситуації біженців у Польщі


Володимир Павлів Покращення ситуації біженців у Польщі

Варшава, 17 червня 2003 - Напередодні Міжнародного дня біженця, котрий відзначався у минулу неділю, польський парламент схвалив новий закон про іноземців. Кілька пунктів із цього закону покликані вплинути на покращення ситуації біженців, що перебувають на території Польщі. До ухвалення цього закону Польща не мала доброї слава серед біженців, тому багато з них, не отримавши там відповідного статусу, перебиралися на територію сусідніх країн, зокрема Чехії. Тепер же ситуація може суттєво змінитися.

Упродовж періоду незалежності, тобто за останні майже 14 років, із проханням надати статус біженця до польської влади зверталося понад 30 тисяч іноземців. А отримали цей статус лише півтори тисячі осіб. Тільки у 2002 році отримати статус біженця у Польщі намагалися 5 тисяч 153 особи, а отримали лише 280. Проблемою є те, що критерії для надання цього статусу у Польщі були дуже суворими. Наприклад, іноземець мав довести, що він особисто зазнав переслідувань з боку влади у своїй країні через расову або національну належність, соціальне походження чи релігійні переконання. Такі вимоги ставилися зокрема й чеченцям, хоча відомо, що на їхній батьківщині йде війна, а російські військові часто переслідували їх тільки за національну належність.

Тому виникала безвихідна ситуація. З одного боку, десятки чеченських родин, які потрапили на територію Польщі, не отримували статусу біженця, а з іншого боку, польська влада не могла їх депортувати, оскільки батьківщині їм би загрожували переслідування, ув”язнення чи то й тортури. Таким чином вони опинилися, так би мовити, поза законом. Подібну історію можна розповісти і про дітей з Афганістану, які опинилися у Польщі без опіки дорослих. У минулому році 213 таких дітей намагались отримати тут статус біженця.

Польським законодавцям необхідно було вирішувати якось ці проблеми, а заодно й привести у відповідність свою правову систему з вимогами ЄС. Представниця комісара з питань біженців ООН Аґнешка Серкевич вважає, що цим законом польські депутати також піднімуть авторитет країни в очах зацікавлених іноземців:

Говорить Аґнешка Серкевич: Охорона біженців базується на тому, щоб вони могли потрапити до безпечної країни. І важливо, щоб після вступу до ЄС, ми не перестали бути такою країною.

Кор.: Тепер ситуація біженців повинна змінитися на краще, оскільки новий закон передбачає кілька нововведень. Найголовніше з них – це впровадження статусу “толерованого перебування”. Його отримають ті, кому немає підстав надати статус біженця, але й не можна депортувати через загрозу для життя чи здоров''я. Цей тимчасовий статус даватиме право на працю, суспільну допомогу, медичну опіку та можливість здобувати освіту.

Переваги, які дає статус біженця чи тепер даватиме статус “толерованого перебування” є привабливими не лише для справжніх біженців, але й для тих, хто хотів би покращити у такий спосіб свої життєві умови. Скажімо, українці. Згідно з даними польського управління з питань біженців, у 2000-му році намагалися отримати цей статус 70 українських громадян, а в 2001-му уже удвічі більше. Не отримав жоден.

Юрист Гельсинкського фонду прав людини, професор Ірена Жеплінська пояснює це тим, що Україна не належить до тих країн, котрі звинувачують у порушенні Женевської конвенції прав людини. Також, в Україні за період її незалежності не було збройних конфліктів чи масових заворушень чи переслідувань етнічних або релігійних груп. Отже, є всі підстави вважати,- говорить Ірена Жеплінська - що українці, які просять статусу біженця, керуються економічними, а не політичними причинами.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG