Київ, 21 червня 2003 року.
Тарас Марусик
Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень реґіонів”. З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітає укладач та ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії Михайло Петренко.
Сьогоднішню передачу розпочнемо з матеріалу, присвяченого проблемам місцевого самоврядування на Київщині. Позавчорашня сесія міської ради Броварів засвідчила, що за нинішнього протистояння депутатського корпусу, який поділився навпіл, ухвалювати необхідні рішення стає дедалі важче.
Комітет виборців України, проаналізувавши ситуацію в Броварах, дійшов висновку, що “зачистка території” до президентських виборів на Київщині розпочалася саме з Броварів.
Одні з депутатів, котрі підтримують нинішнього міського голову Віктора Антоненка, переконані, що триває цілеспрямована дискредитація міського голови, який переміг на виборах, підтримуючи партію київського мера “Єдність”. Інші депутати вважають, що Віктор Антоненко припустився недемократичних методів у роботі та інших зловживань і має нести за це відповідальність.
На сесії побував наш кореспондент Володимир Ляшко. Йому слово.
Володимир Ляшко
Впродовж години сесія не могла розглядати намічені питання: не було кворуму - голова затримався в Києві на засіданні Асоціації міст області, а представники опозиції зачитали звернення депутатської групи “Рідне місто моє”, в якій піддали критиці діяльність міського голови і залишили зал засідань.
Аж ось з’явився голова, і сесія розпочала роботу з розгляду саме найгостріших питань, земельних. З тих, які стали осердям у звинуваченнях опозиції та публікації в газеті “Вечерние Вести” під стріляючим заголовком “Мерские взяточники”. Заступник голови міськради Олександр Кияниця почав доповідати про історію питання з виділенням 25 гектарів землі під розподільчо-складський комплекс з торговельними площами на околиці Броварів товариству “Будівельний альянс”.
Виявилося, що в інвестиційному плані цей проект для міста надзвичайно вигідний, до того ж там знайдуть роботу близько тисячі броварчан. Про це на сесії доповів представник фірми. Депутати погодилися з рішенням з цього питання попередньої сесії і надали йому легітимності. Було прийнято до відома і пояснення секретаря міськради Любові Горбатюк, яка повідомила, що попереднє рішення з цього питання ухвалювалося теж більшістю голосів, але тих депутатів, котрі були на сесії, а не від загальної їх кількості. Це, як згодом вона з’ясувала, є порушенням законодавства. Тому голова міськради відкликав свій підпис під попереднім рішенням. Таким чином, процедурне порушення нинішня сесія усунула. Але на вимогу опозиції прокуратура порушила кримінальну справу проти голови і секретаря міськради, звинувативши їх у підлозі, тобто, фальсифікації документа.
Громадські організації міста стали на захист мера. Підтримали їх і місцеві осередки партій, що входять до виборчого блоку Віктора Ющенка “Наша Україна” такі, як Народний Рух України, Українська народна партія, Конгрес українських націоналістів та інші.
Комітет виборців України, проаналізувавши ситуацію в Броварах, дійшов висновку, що “зачистка території” до президентських виборів на Київщині розпочалася саме з Броварів. Сайт Комітету “Політична Україна” пише, що “конкретним замовником, за підтримкою голови Київської обласної державної адміністрації є така політична сила, як СДПУ(о) в особі заступника голови адміністрації Президента Олексія Іщенка, колишнього мера Броварів, народного депутата від цього міста, який не пройшов у парламент на виборах і має особисті образи на Антоненка та свої приватні бізнесові інтереси в Броварах”.
Депутати, які підтримують Антоненка, висловлювали подив і обурення згаданою публікацією у “Вечерних Вестях”. Її автор навіть не зустрівся з міським головою, тому статтю вони розцінюють як замовну. Не дивується її появі і міський голова Віктор Антоненко. Він вважає її образливою і необ’єктивною.
Віктор Антоненко
Я хочу сказати, що це не відповідає дійсності. З самого початку моєї роботи пішов тиск на мене як на міського голову і на людей, які працюють поряд зі мною. Це акції, які заплановані для того, щоб дискредитувати владу, яка обрана народом в м. Бровари. Є спроби відкрити кримінальні справи, але ці спроби не мають жодного факту, який доведений до кінця через суд.
Володимир Ляшко
Опозиція, зі свого боку, звинувачує голову у багатьох гріхах. Серед її лав чи не найсильніше лунає голос місцевого учительства. Воно дорікає Віктору Антоненку недостатньою увагою до проблем школи, кадровим тиском і так далі. І почався цей конфлікт не сьогодні. Пояснює директор середньої школи №6 Ольга Кочаровська.
Ольга Кочаровська
Почався він ще на виступі Віктора Олександровича на звітуванні, коли він сказав, що вчителі є хабарники, школи є корумповані. Це дуже образило всіх вчителів. І на останньому мітингу він знову це підтвердив.
Володимир Ляшко
За словами Кочаровської, лави опозиції, об’єднаної в рядах депутатської групи “Рідне місто моє”, міцніють.
Ольга Кочаровська
Нас зареєстровано в кількості 6, але зареєстровано заяв в нашій групі 18.
Володимир Ляшко
Більшість депутатів міськради переконані, що на багатьох їхніх колег сьогодні чиниться великий тиск з тим, щоб вони будь-що поповнили ряди опозиції, і цим дестабілізували роботу ради та зірвали підготовку міста до осінньо-зимового періоду.
Міська прокуратура тим часом вилучила деякі документи сесій міськради. Цілком можливо, що опозиції, примноживши свої ряди шляхом блокування роботи сесій міськради, вдасться втягнути Бровари у нові вибори, створивши у місті ситуацію безвладдя і нестабільності.
Тарас Марусик
17 червня вночі на будинок редактора лубенської газети “Тихий жах” Василя Коряка вчинено брутальний напад з використанням рушниці і пляшок із запалювальною сумішшю. Василь Коряк вже не вперше зазнає нападів. Останній він пов’язує зі своїми статтями, надрукованими в кременчуцькій газеті “Інформ-бюлетень”.
Я зв’язався з Лубнами. Про те, що сталося, розповідає Василь Коряк.
Василь Коряк
Цієї ночі трапилося наступне: в 1.40 годин я прокинувся від того, що лементувала собака. Коли я вийшов на веранду, пролунав один постріл в дуплет, а потім інший постріл. Я вскочив в будинок, і тут в будинок полетіло дві пляшки з запальною сумішшю. Картеч у вікна попала, вікна побиті, а пляшки з запальною сумішшю не потрапили, і почала горіти стіна з вулиці. Я до телефону, а телефон не працює ( не те, що проводи перерізані, а відключений – не працює). Телефон включився в 6.30. Я живу на околиці міста і міг змогу зателефонувати до міліції лише в 6.30.
Тарас Марусик
Ця подія тим безпрецедентніша, що Василь Коряк – колишній міський голова Лубен і колишній слідчий міліціонер.
Василь Коряк продовжує.
Василь Коряк
Всі сусіди чули і повключали світло, сказавши, що тільки цим могли і допомогти. Це вже третій замах: кидали гранату, в 98-му році перед виборами стріляли. І мене дуже непокоїть, що міліція весь час порушує справу за ознаками хуліганства. Як слідчий скажу, що треба встановити особу, якщо знайдуть особу і підтвердиться, що особа хотіла налякати мене, то це є хуліганство.
Коли я був одним із кандидатів, і в мене стріляли, і кажуть, що це хуліганство, і сьогодні, коли мене завели до міліції, і начальник міліції Харапутько заявив, що вони порушили справу по хуліганству. На це я заявив, що “ви тоді порушите справу замаху на життя, коли я вже в домовині буду лежати?” Я особисто це пов’язую з моїми трьома статтями про губернатора Томіна.
Тарас Марусик
Статті, надруковані в “Інформ-бюлетені”, мають такі заголовки: “Лице орди”, “Знак біди”, “Давайте не випустимо Томіна!” Суть останньої статті зводилася до того, що перед тим, як Євген Томін покине посаду голови Полтавської обласної держадміністрації, необхідно провести перевірку всієї його діяльности в цьому кріслі.
Далі – Василь Коряк.
Василь Коряк
Мені вже погрожували, приїжджали від губернатора Томіна і погрожували. Я відповів, якщо це неправда звертайтеся до суду, проте коли правда – буду писати. Просто гине область через Томіна. Мої статті про Томіна – це не помста за вибори, за те, що він втручався, хоча не слід було, а просте намагання розповісти, що твориться в області: як загубили “Рибгосп”, як загубили птахогосподарство. Покрали все, що тільки можна покрасти за три роки при Томіну.
Тарас Марусик
На моє запитання, чи правда, що йому пропонували великі гроші і посаду голови обласного Пенсійного фонду, Василь Коряк відповів ствердно.
Василь Коряк
Так, і пенсійної, і податкової. Я запитав: “Ви й на це готові піти?” Мені відповіли: “Так, коли буде мир”. Я заперечив, що “ніколи не буде миру. Який же мир з вами, коли Україна гине”. Це було перед другою статтею. Перше було з облдержадміністрації, а інше я не знаю. Я записав на диктофон і сказав, що я записую. А чому я повинен боятися диктофона?
Тарас Марусик
Говорив редактор лубенської газети “Тихий жах” Василь Коряк.
Я звернувся також до начальника Лубенського міськрайвідділу міліції Валерія Харапутька.
Валерій Харапутько
На даний час тільки знаємо, що було два постріли в сторону Коряка і кинуто пляшки із запальною сумішшю, на зразок бензину.
Тарас Марусик
А ось відповідь Валерія Харапутька на запитання, чи правда, що порушена справа за статтею “хуліганство”?
Валерій Харапутько
Про це ще нічого не можу сказати, поки слідча оперативна група не приїде, і ми подивимося на факти, на докази, які зберемо на місці. Не можу сказати, яка може бути справа.
Тарас Марусик
Змінимо тему. Проблему піклування про ветеранів війни на Рівненщині загострив візит Президента України, котрий відвідав область минулого тижня.
Розповідає наша рівненська кореспондентка Валентина Одарченко.
Валентина Одарченко
Президент побував у Клеванському госпіталі для інвалідів і ветеранів війни, де відкрив відділення реабілітації: містечко із сорока котеджів, котре виросло тут за останніх півроку. Навколо цього будівництва досі точиться чимало розмов, мовляв, це ще питання, чи воно для ветеранів, окрім того, чи дотримуватимуться тут балансу, не роблячи різниці між колишніми радянськими бійцями та воїнами УПА. Президент розсіював сумніви, заявивши на прес-конференції...
Леонід Кучма
Ці умови, які створені для ветеранів чудові з усіх точок зору. Зроблені котеджі на два чоловіка. Якщо раніше казали, що люкс, де є гостинна, де є спальня, де є кухня і все, що необхідно. Таких щасливих людей-ветеранів мало побачиш. Кажуть, що нас тут лікує вже сама обстановка, саме повітря. Всі напрямки, які хвилюють сьогодні людей похилого віку: це і зуби, і зір, і інші хвороби – там всі ці напрямки є присутні.
Валентина Одарченко
Звісно, що Президентові не було відомо, що не всі напрямки нині в госпіталі присутні. Адже цей лікувальний заклад, що справді знаходиться у сторічному сосновому лісі, був заснований у повоєнні роки як протитуберкульозний. Коли епідемічна ситуація по туберкульозу поліпшилась, госпіталь зробили багатопрофільним, лишивши в ньому єдине протитуберкульозне відділення.
В останні роки в Україні знову зафіксована епідемія туберкульозу, і нині, як стверджує обласний фтизіатр Ростислав Рожанський, обласний протитуберкульозний диспансер переповнений, а тільки ветеранів-туберкульозників в області більше шестисот.
Однак у госпіталі з''явилося котеджеве містечко, і сусідство відділення, у якому лікувались хворі на сухоти літні люди, стало небажаним. Тож якщо раніше їм надсилали запрошення лікуватися, то з весни сюди було вже не пробитись. Запанікував і медперсонал, який нині все ж працевлаштували: багатьох - у котеджевому містечку. Однак медики позбуваються додаткового стажу і надбавок за шкідливість. Окрім того, нині не визначені чіткі критерії стосовно тих, хто тут мешкатиме, і це найбільше турбує ветеранів, серед яких малозабезпеченими можна вважати 90 відсотків.
Саме тому рівняни похилого віку відреагували і на відкриття містечка, на приїзд Президента доволі болісно.
Рівнянин
Про це ніхто не знав, пробачте. Дізналися лише тоді, як він полетів. Ми бачили цей літак “Боїнг”, коли він сідав, але ніхто не знав, що то Кучма прилетів. Тільки ввечері ми дізналися, що Кучма явився до тих Клевань.
Валентина Одарченко
Але він створив там ціле містечко. Там ветеранам життя поліпшив.
Рінянин
Яким ветеранам? Де ветерани сьогодні? Вони вже 30 років як там всі. Ветеранів одиниці. І за які гроші воно побудоване? Це ж зняли з лікарів, вчителів, з пенсіонерів. В бюджеті Рівненського району, казали нещодавно по радіо, скільки взяли грошей на ці будиночки.
Валентина Одарченко
Не всім журналістам через стислість у часі президентського візиту вдалося спостерігати за зустріччю Президента з пацієнтами госпіталю. Тому доводиться вірити йому на слово.
Леонід Кучма
Ми тут почуваємо себе краще ніж вдома. І вони задоволені, тим більше, і я задоволений тим, що той указ, який був мною підписаний про турботу про наших ветеранів, що він виконується, і так виконується в душі і серцем.
Валентина Одарченко
Власне, мало хто заперечить, що будувати швидко й якісно в області вже навчилися. Однак чи буде соціально справедливим розподіл місць у відділенні реабілітації, яке неформально називають геронтологічним ( адже, за ідеєю, його пацієнти мають тут лишатися до кінця життя), нині залежить не тільки від влади, а й від громадськості, яка спостерігатиме за його функціонуванням.
Зрозуміло й причини, через які літні люди не схильні вірити навіть Президентові. Скажімо, ветеран війни й дружина ветерана Марія Гутнік уже кілька місяців добивається лікування в госпіталі, однак чує лише обіцянки.
А ще буквально днями у Рівному розпочали експеримент по заміні пільг з оплати послуг загального користування на адресну грошову допомогу. Це відбувається згідно урядової програми. І все було б нічого, та не вірять старенькі в те, що замість пільг вони матимуть живі гроші, а згодом замість субсидій – гроші на опалення квартири. А ще вони не хочуть, щоб у пансіонатах та госпіталях їм було краще, ніж удома. А щодо підвищення пенсій…
Рівнянин
Я отримую 141 гривню 90 копійок. Тепер буду 150 гривень – це сміх і гріх.
Валентина Одарченко
Можливо, рівненські пенсіонери не почувалися б ображеними, якби Президент не просувався Рівненщиною так блискавично, що на його приїзд не встигли відреагувати навіть опозиційні газети, і якби широкій громадськості вдалося з ним поспілкуватися.
Тарас Марусик
Ви слухаєте “Тиждень реґіонів”. Це огляд найважливіших матеріалів, які прозвучали на тижні, що минає, в програмах радіо “Свобода” “Україна реґіональна”. Перед мікрофоном – ведучий Тарас Марусик. Продовжуємо.
Львівські науковці і ректори численних львівських вузів, письменники, художники, колишні політв’язні і парламентарі звернулися до керівників міста, області та ради з вимогою спорудити на Марсовому полі, який входить у комплекс Личаківського цвинтаря, величний український військовий меморіал.
Недавно виявлені архівні документи з прізвищами ста двадцяти трьох немовлят, які були вбиті енкаведистами у львівських тюрмах у 1941 році. Відоме і місце поховання малюків. Нині там через недогляд працівників цвинтаря влаштоване сміттєзвалище.
Тему продовжує Галина Терещук.
Галина Терещук
Цього року вперше на місці поховання 123 малюків, а їм енкаведисти дали змогу жити від 1 до 30 днів, молились люди, переважно старші і ті, які пережили сибірські табори та львівські тюрми. У списках, які збереглися можливо тому, що були написані польською, польські, єврейські прізвища дітей, але найбільше українських. Лише за січень-лютий 1941 року з львівських тюрем були привезені на Личаків тіла 123 немовлят. Нині їм би було по 62 роки. Так трапилось, що поховання цих малюків є нині на найвищому місці на Личаківському цвинтарі.
Єдиний, хто з тих малюків вижив, син політв’язня Катерини Зарицької, нині відомий митець Богдан Сорока. Він народився у 1940 році у в’язниці. Лише завдяки батькам Катерини Зарицької, відомим львівським науковцям, дитину віддали бабусі та дідусю.
Коли німці прийшли у Львів, то одразу повідчиняли львівські в’язниці, впустили туди людей шукати тіла своїх рідних. Картина, яку побачили люди була вражаюча. Збереглися страшні описи, у тому числі про ті знущання, які чинили енкаведисти з новонародженими дітками.
Під час вшанування жертв мовилось про те, що необхідно на місці поховання 123 немовлят встановити капличку чи хрест і припинити звозити туди землю з цвинтаря. Колишній політв’язень, письменниця Ірина Калинець зауважила, що вшанування борців за волю України має відбуватись саме на Марсовому полі, яке свого часу придбав за власні кошти митрополит УГКЦ Андрій Шептицький для поховань українських стрільців.
Пані Ірина, котра є ініціатором створення українського військового меморіалу, зазначила, що на Марсовому полі немає жодного поховання радянських визволителів, як це стверджують комуністи, не поховані там і енкаведисти.
У 1975 році ці поховання були переорані за вказівкою першого секретаря обкому партії Добрика. Тоді встановили плити з іменами без вказаної дати смерті, а це 1946-1947роки. На горі на Марсовому полі є братська могила на честь 170 воїнів Української Галицької Армії.
Ірина Калинець
Отже, виходячи із цих фактів, що це поле є практично порожнє, і ми повинні сьогодні думати, що ми приходимо сюди оплакувати наших героїв, а стоїть наша молодь, яка має тут на цьому полі приймати присягу, має тут вкладати квіти на могилу українського невідомого воїна, який поклав життя за незалежність України, тут має бути величний військовий меморіал на цьому полі на 4-х гектарах, а не на 4-х сотках у ямі.
Галина Терещук
Однак слова Ірини Калинець не почули представники міської влади, бо жоден з них не прийшов на панахиду за полеглими українцями. Не почули вони й критику, яка лунала на адресу дирекції Личаківського цвинтаря, яка віддає землю під будівництво гробівців. Представники львівської інтелігенції домагатимуться від влади Львова встановлення на Марсовому полі гідного українського військового меморіалу.
Тарас Марусик
Це була оглядова програма “Тиждень реґіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Михайло Петренко. На все добре, шановні слухачі.
Тарас Марусик
Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень реґіонів”. З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітає укладач та ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії Михайло Петренко.
Сьогоднішню передачу розпочнемо з матеріалу, присвяченого проблемам місцевого самоврядування на Київщині. Позавчорашня сесія міської ради Броварів засвідчила, що за нинішнього протистояння депутатського корпусу, який поділився навпіл, ухвалювати необхідні рішення стає дедалі важче.
Комітет виборців України, проаналізувавши ситуацію в Броварах, дійшов висновку, що “зачистка території” до президентських виборів на Київщині розпочалася саме з Броварів.
Одні з депутатів, котрі підтримують нинішнього міського голову Віктора Антоненка, переконані, що триває цілеспрямована дискредитація міського голови, який переміг на виборах, підтримуючи партію київського мера “Єдність”. Інші депутати вважають, що Віктор Антоненко припустився недемократичних методів у роботі та інших зловживань і має нести за це відповідальність.
На сесії побував наш кореспондент Володимир Ляшко. Йому слово.
Володимир Ляшко
Впродовж години сесія не могла розглядати намічені питання: не було кворуму - голова затримався в Києві на засіданні Асоціації міст області, а представники опозиції зачитали звернення депутатської групи “Рідне місто моє”, в якій піддали критиці діяльність міського голови і залишили зал засідань.
Аж ось з’явився голова, і сесія розпочала роботу з розгляду саме найгостріших питань, земельних. З тих, які стали осердям у звинуваченнях опозиції та публікації в газеті “Вечерние Вести” під стріляючим заголовком “Мерские взяточники”. Заступник голови міськради Олександр Кияниця почав доповідати про історію питання з виділенням 25 гектарів землі під розподільчо-складський комплекс з торговельними площами на околиці Броварів товариству “Будівельний альянс”.
Виявилося, що в інвестиційному плані цей проект для міста надзвичайно вигідний, до того ж там знайдуть роботу близько тисячі броварчан. Про це на сесії доповів представник фірми. Депутати погодилися з рішенням з цього питання попередньої сесії і надали йому легітимності. Було прийнято до відома і пояснення секретаря міськради Любові Горбатюк, яка повідомила, що попереднє рішення з цього питання ухвалювалося теж більшістю голосів, але тих депутатів, котрі були на сесії, а не від загальної їх кількості. Це, як згодом вона з’ясувала, є порушенням законодавства. Тому голова міськради відкликав свій підпис під попереднім рішенням. Таким чином, процедурне порушення нинішня сесія усунула. Але на вимогу опозиції прокуратура порушила кримінальну справу проти голови і секретаря міськради, звинувативши їх у підлозі, тобто, фальсифікації документа.
Громадські організації міста стали на захист мера. Підтримали їх і місцеві осередки партій, що входять до виборчого блоку Віктора Ющенка “Наша Україна” такі, як Народний Рух України, Українська народна партія, Конгрес українських націоналістів та інші.
Комітет виборців України, проаналізувавши ситуацію в Броварах, дійшов висновку, що “зачистка території” до президентських виборів на Київщині розпочалася саме з Броварів. Сайт Комітету “Політична Україна” пише, що “конкретним замовником, за підтримкою голови Київської обласної державної адміністрації є така політична сила, як СДПУ(о) в особі заступника голови адміністрації Президента Олексія Іщенка, колишнього мера Броварів, народного депутата від цього міста, який не пройшов у парламент на виборах і має особисті образи на Антоненка та свої приватні бізнесові інтереси в Броварах”.
Депутати, які підтримують Антоненка, висловлювали подив і обурення згаданою публікацією у “Вечерних Вестях”. Її автор навіть не зустрівся з міським головою, тому статтю вони розцінюють як замовну. Не дивується її появі і міський голова Віктор Антоненко. Він вважає її образливою і необ’єктивною.
Віктор Антоненко
Я хочу сказати, що це не відповідає дійсності. З самого початку моєї роботи пішов тиск на мене як на міського голову і на людей, які працюють поряд зі мною. Це акції, які заплановані для того, щоб дискредитувати владу, яка обрана народом в м. Бровари. Є спроби відкрити кримінальні справи, але ці спроби не мають жодного факту, який доведений до кінця через суд.
Володимир Ляшко
Опозиція, зі свого боку, звинувачує голову у багатьох гріхах. Серед її лав чи не найсильніше лунає голос місцевого учительства. Воно дорікає Віктору Антоненку недостатньою увагою до проблем школи, кадровим тиском і так далі. І почався цей конфлікт не сьогодні. Пояснює директор середньої школи №6 Ольга Кочаровська.
Ольга Кочаровська
Почався він ще на виступі Віктора Олександровича на звітуванні, коли він сказав, що вчителі є хабарники, школи є корумповані. Це дуже образило всіх вчителів. І на останньому мітингу він знову це підтвердив.
Володимир Ляшко
За словами Кочаровської, лави опозиції, об’єднаної в рядах депутатської групи “Рідне місто моє”, міцніють.
Ольга Кочаровська
Нас зареєстровано в кількості 6, але зареєстровано заяв в нашій групі 18.
Володимир Ляшко
Більшість депутатів міськради переконані, що на багатьох їхніх колег сьогодні чиниться великий тиск з тим, щоб вони будь-що поповнили ряди опозиції, і цим дестабілізували роботу ради та зірвали підготовку міста до осінньо-зимового періоду.
Міська прокуратура тим часом вилучила деякі документи сесій міськради. Цілком можливо, що опозиції, примноживши свої ряди шляхом блокування роботи сесій міськради, вдасться втягнути Бровари у нові вибори, створивши у місті ситуацію безвладдя і нестабільності.
Тарас Марусик
17 червня вночі на будинок редактора лубенської газети “Тихий жах” Василя Коряка вчинено брутальний напад з використанням рушниці і пляшок із запалювальною сумішшю. Василь Коряк вже не вперше зазнає нападів. Останній він пов’язує зі своїми статтями, надрукованими в кременчуцькій газеті “Інформ-бюлетень”.
Я зв’язався з Лубнами. Про те, що сталося, розповідає Василь Коряк.
Василь Коряк
Цієї ночі трапилося наступне: в 1.40 годин я прокинувся від того, що лементувала собака. Коли я вийшов на веранду, пролунав один постріл в дуплет, а потім інший постріл. Я вскочив в будинок, і тут в будинок полетіло дві пляшки з запальною сумішшю. Картеч у вікна попала, вікна побиті, а пляшки з запальною сумішшю не потрапили, і почала горіти стіна з вулиці. Я до телефону, а телефон не працює ( не те, що проводи перерізані, а відключений – не працює). Телефон включився в 6.30. Я живу на околиці міста і міг змогу зателефонувати до міліції лише в 6.30.
Тарас Марусик
Ця подія тим безпрецедентніша, що Василь Коряк – колишній міський голова Лубен і колишній слідчий міліціонер.
Василь Коряк продовжує.
Василь Коряк
Всі сусіди чули і повключали світло, сказавши, що тільки цим могли і допомогти. Це вже третій замах: кидали гранату, в 98-му році перед виборами стріляли. І мене дуже непокоїть, що міліція весь час порушує справу за ознаками хуліганства. Як слідчий скажу, що треба встановити особу, якщо знайдуть особу і підтвердиться, що особа хотіла налякати мене, то це є хуліганство.
Коли я був одним із кандидатів, і в мене стріляли, і кажуть, що це хуліганство, і сьогодні, коли мене завели до міліції, і начальник міліції Харапутько заявив, що вони порушили справу по хуліганству. На це я заявив, що “ви тоді порушите справу замаху на життя, коли я вже в домовині буду лежати?” Я особисто це пов’язую з моїми трьома статтями про губернатора Томіна.
Тарас Марусик
Статті, надруковані в “Інформ-бюлетені”, мають такі заголовки: “Лице орди”, “Знак біди”, “Давайте не випустимо Томіна!” Суть останньої статті зводилася до того, що перед тим, як Євген Томін покине посаду голови Полтавської обласної держадміністрації, необхідно провести перевірку всієї його діяльности в цьому кріслі.
Далі – Василь Коряк.
Василь Коряк
Мені вже погрожували, приїжджали від губернатора Томіна і погрожували. Я відповів, якщо це неправда звертайтеся до суду, проте коли правда – буду писати. Просто гине область через Томіна. Мої статті про Томіна – це не помста за вибори, за те, що він втручався, хоча не слід було, а просте намагання розповісти, що твориться в області: як загубили “Рибгосп”, як загубили птахогосподарство. Покрали все, що тільки можна покрасти за три роки при Томіну.
Тарас Марусик
На моє запитання, чи правда, що йому пропонували великі гроші і посаду голови обласного Пенсійного фонду, Василь Коряк відповів ствердно.
Василь Коряк
Так, і пенсійної, і податкової. Я запитав: “Ви й на це готові піти?” Мені відповіли: “Так, коли буде мир”. Я заперечив, що “ніколи не буде миру. Який же мир з вами, коли Україна гине”. Це було перед другою статтею. Перше було з облдержадміністрації, а інше я не знаю. Я записав на диктофон і сказав, що я записую. А чому я повинен боятися диктофона?
Тарас Марусик
Говорив редактор лубенської газети “Тихий жах” Василь Коряк.
Я звернувся також до начальника Лубенського міськрайвідділу міліції Валерія Харапутька.
Валерій Харапутько
На даний час тільки знаємо, що було два постріли в сторону Коряка і кинуто пляшки із запальною сумішшю, на зразок бензину.
Тарас Марусик
А ось відповідь Валерія Харапутька на запитання, чи правда, що порушена справа за статтею “хуліганство”?
Валерій Харапутько
Про це ще нічого не можу сказати, поки слідча оперативна група не приїде, і ми подивимося на факти, на докази, які зберемо на місці. Не можу сказати, яка може бути справа.
Тарас Марусик
Змінимо тему. Проблему піклування про ветеранів війни на Рівненщині загострив візит Президента України, котрий відвідав область минулого тижня.
Розповідає наша рівненська кореспондентка Валентина Одарченко.
Валентина Одарченко
Президент побував у Клеванському госпіталі для інвалідів і ветеранів війни, де відкрив відділення реабілітації: містечко із сорока котеджів, котре виросло тут за останніх півроку. Навколо цього будівництва досі точиться чимало розмов, мовляв, це ще питання, чи воно для ветеранів, окрім того, чи дотримуватимуться тут балансу, не роблячи різниці між колишніми радянськими бійцями та воїнами УПА. Президент розсіював сумніви, заявивши на прес-конференції...
Леонід Кучма
Ці умови, які створені для ветеранів чудові з усіх точок зору. Зроблені котеджі на два чоловіка. Якщо раніше казали, що люкс, де є гостинна, де є спальня, де є кухня і все, що необхідно. Таких щасливих людей-ветеранів мало побачиш. Кажуть, що нас тут лікує вже сама обстановка, саме повітря. Всі напрямки, які хвилюють сьогодні людей похилого віку: це і зуби, і зір, і інші хвороби – там всі ці напрямки є присутні.
Валентина Одарченко
Звісно, що Президентові не було відомо, що не всі напрямки нині в госпіталі присутні. Адже цей лікувальний заклад, що справді знаходиться у сторічному сосновому лісі, був заснований у повоєнні роки як протитуберкульозний. Коли епідемічна ситуація по туберкульозу поліпшилась, госпіталь зробили багатопрофільним, лишивши в ньому єдине протитуберкульозне відділення.
В останні роки в Україні знову зафіксована епідемія туберкульозу, і нині, як стверджує обласний фтизіатр Ростислав Рожанський, обласний протитуберкульозний диспансер переповнений, а тільки ветеранів-туберкульозників в області більше шестисот.
Однак у госпіталі з''явилося котеджеве містечко, і сусідство відділення, у якому лікувались хворі на сухоти літні люди, стало небажаним. Тож якщо раніше їм надсилали запрошення лікуватися, то з весни сюди було вже не пробитись. Запанікував і медперсонал, який нині все ж працевлаштували: багатьох - у котеджевому містечку. Однак медики позбуваються додаткового стажу і надбавок за шкідливість. Окрім того, нині не визначені чіткі критерії стосовно тих, хто тут мешкатиме, і це найбільше турбує ветеранів, серед яких малозабезпеченими можна вважати 90 відсотків.
Саме тому рівняни похилого віку відреагували і на відкриття містечка, на приїзд Президента доволі болісно.
Рівнянин
Про це ніхто не знав, пробачте. Дізналися лише тоді, як він полетів. Ми бачили цей літак “Боїнг”, коли він сідав, але ніхто не знав, що то Кучма прилетів. Тільки ввечері ми дізналися, що Кучма явився до тих Клевань.
Валентина Одарченко
Але він створив там ціле містечко. Там ветеранам життя поліпшив.
Рінянин
Яким ветеранам? Де ветерани сьогодні? Вони вже 30 років як там всі. Ветеранів одиниці. І за які гроші воно побудоване? Це ж зняли з лікарів, вчителів, з пенсіонерів. В бюджеті Рівненського району, казали нещодавно по радіо, скільки взяли грошей на ці будиночки.
Валентина Одарченко
Не всім журналістам через стислість у часі президентського візиту вдалося спостерігати за зустріччю Президента з пацієнтами госпіталю. Тому доводиться вірити йому на слово.
Леонід Кучма
Ми тут почуваємо себе краще ніж вдома. І вони задоволені, тим більше, і я задоволений тим, що той указ, який був мною підписаний про турботу про наших ветеранів, що він виконується, і так виконується в душі і серцем.
Валентина Одарченко
Власне, мало хто заперечить, що будувати швидко й якісно в області вже навчилися. Однак чи буде соціально справедливим розподіл місць у відділенні реабілітації, яке неформально називають геронтологічним ( адже, за ідеєю, його пацієнти мають тут лишатися до кінця життя), нині залежить не тільки від влади, а й від громадськості, яка спостерігатиме за його функціонуванням.
Зрозуміло й причини, через які літні люди не схильні вірити навіть Президентові. Скажімо, ветеран війни й дружина ветерана Марія Гутнік уже кілька місяців добивається лікування в госпіталі, однак чує лише обіцянки.
А ще буквально днями у Рівному розпочали експеримент по заміні пільг з оплати послуг загального користування на адресну грошову допомогу. Це відбувається згідно урядової програми. І все було б нічого, та не вірять старенькі в те, що замість пільг вони матимуть живі гроші, а згодом замість субсидій – гроші на опалення квартири. А ще вони не хочуть, щоб у пансіонатах та госпіталях їм було краще, ніж удома. А щодо підвищення пенсій…
Рівнянин
Я отримую 141 гривню 90 копійок. Тепер буду 150 гривень – це сміх і гріх.
Валентина Одарченко
Можливо, рівненські пенсіонери не почувалися б ображеними, якби Президент не просувався Рівненщиною так блискавично, що на його приїзд не встигли відреагувати навіть опозиційні газети, і якби широкій громадськості вдалося з ним поспілкуватися.
Тарас Марусик
Ви слухаєте “Тиждень реґіонів”. Це огляд найважливіших матеріалів, які прозвучали на тижні, що минає, в програмах радіо “Свобода” “Україна реґіональна”. Перед мікрофоном – ведучий Тарас Марусик. Продовжуємо.
Львівські науковці і ректори численних львівських вузів, письменники, художники, колишні політв’язні і парламентарі звернулися до керівників міста, області та ради з вимогою спорудити на Марсовому полі, який входить у комплекс Личаківського цвинтаря, величний український військовий меморіал.
Недавно виявлені архівні документи з прізвищами ста двадцяти трьох немовлят, які були вбиті енкаведистами у львівських тюрмах у 1941 році. Відоме і місце поховання малюків. Нині там через недогляд працівників цвинтаря влаштоване сміттєзвалище.
Тему продовжує Галина Терещук.
Галина Терещук
Цього року вперше на місці поховання 123 малюків, а їм енкаведисти дали змогу жити від 1 до 30 днів, молились люди, переважно старші і ті, які пережили сибірські табори та львівські тюрми. У списках, які збереглися можливо тому, що були написані польською, польські, єврейські прізвища дітей, але найбільше українських. Лише за січень-лютий 1941 року з львівських тюрем були привезені на Личаків тіла 123 немовлят. Нині їм би було по 62 роки. Так трапилось, що поховання цих малюків є нині на найвищому місці на Личаківському цвинтарі.
Єдиний, хто з тих малюків вижив, син політв’язня Катерини Зарицької, нині відомий митець Богдан Сорока. Він народився у 1940 році у в’язниці. Лише завдяки батькам Катерини Зарицької, відомим львівським науковцям, дитину віддали бабусі та дідусю.
Коли німці прийшли у Львів, то одразу повідчиняли львівські в’язниці, впустили туди людей шукати тіла своїх рідних. Картина, яку побачили люди була вражаюча. Збереглися страшні описи, у тому числі про ті знущання, які чинили енкаведисти з новонародженими дітками.
Під час вшанування жертв мовилось про те, що необхідно на місці поховання 123 немовлят встановити капличку чи хрест і припинити звозити туди землю з цвинтаря. Колишній політв’язень, письменниця Ірина Калинець зауважила, що вшанування борців за волю України має відбуватись саме на Марсовому полі, яке свого часу придбав за власні кошти митрополит УГКЦ Андрій Шептицький для поховань українських стрільців.
Пані Ірина, котра є ініціатором створення українського військового меморіалу, зазначила, що на Марсовому полі немає жодного поховання радянських визволителів, як це стверджують комуністи, не поховані там і енкаведисти.
У 1975 році ці поховання були переорані за вказівкою першого секретаря обкому партії Добрика. Тоді встановили плити з іменами без вказаної дати смерті, а це 1946-1947роки. На горі на Марсовому полі є братська могила на честь 170 воїнів Української Галицької Армії.
Ірина Калинець
Отже, виходячи із цих фактів, що це поле є практично порожнє, і ми повинні сьогодні думати, що ми приходимо сюди оплакувати наших героїв, а стоїть наша молодь, яка має тут на цьому полі приймати присягу, має тут вкладати квіти на могилу українського невідомого воїна, який поклав життя за незалежність України, тут має бути величний військовий меморіал на цьому полі на 4-х гектарах, а не на 4-х сотках у ямі.
Галина Терещук
Однак слова Ірини Калинець не почули представники міської влади, бо жоден з них не прийшов на панахиду за полеглими українцями. Не почули вони й критику, яка лунала на адресу дирекції Личаківського цвинтаря, яка віддає землю під будівництво гробівців. Представники львівської інтелігенції домагатимуться від влади Львова встановлення на Марсовому полі гідного українського військового меморіалу.
Тарас Марусик
Це була оглядова програма “Тиждень реґіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Михайло Петренко. На все добре, шановні слухачі.
