Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 11:28

1. Політична реформа і політичні реакції.<br> 2. Політичні і державні відставки.


Василь Зілгалов Юрій Луценко - народний депутат України, СПУ; Максим Стріха - керівник наукових програм Інституту відкритої політики, доктор фізико-математичних наук.

Київ-Прага, 23 червня 2003 року.

Василь Зілгалов

Доброго вечора, шановні Слухачі! У прямому ефірі “Вечірня Свобода”. У Празі ведучий Василь Зілгалов, мені допомагають у київському бюро Наталка Антоненко, у празькій студії – Ангеліна Шкуренко.

Сьогодні 23 червня 2003 року. Сьогодні у західних слов’ян (у поляків, чехів, словаків) буде так звана Янова ніч, яка йменується в Україні як ніч на Івана Купала: язичницьке свято до літнього сонцевороту, основою якого є стародавня віра людей в очисну силу вогню. Хто буде у цю ніч біля священного вогнища, а ще й перестрибне через нього, той очиститься від всього злого і поганого.

В Україні це свято відбудеться в ніч з 6 на 7 липня. І для українців та інших східних слов’ян, до речі, це є і у західних, важливим елементом свята є також пошук саме у цю ніч чарівної квітки папороті, котра цвіте лише цього разу і робить людину, котра її зірве, щасливою та багатою.

Цікаво, чого хочуть українці більше: буди щасливими і багатими, чи, насамперед, очиститися від всього злого і темного, що їх нині оточує?

Виглядає так, що останнє є ближчим до істинного шляху людей, бо як же ж будеш відчувати себе щасливим у умовах пануючого зла і бруду? Тому й ми сьогодні у “Вечірній Свободі” дискутуватимемо з нашими гостями про те, який шлях веде Україну до очищення від проблем і суспільних незгод, від того ж суспільного зла, яке за ними стоїть? Чи нинішня дискусія довкола можливої політичної реформи є дійсно намаганням вийти з політичного болота, у якому загрузла політична машина України? Та чи політичні скандали із моральним підґрунтям та можливі відставки в українському уряді є свідченнями наростання політичної кризи у згаданій політичній машині, яка може перерости у суспільний очищувальний вогонь для Україні?

Нагадаю нашим Слухачам номер телефону київського бюро: 490-29-05, код Києва 044.

І я вітаю гостей нашої київської студії: члена керівництв СПУ, народного депутата Юрія Луценка та керівника наукових програм Інституту відкритої політики, доктора фізико-математичних наук Максима Стріху.

Дякую Вам, шановні гості , за участь в програмі.

Шановні гості, так що у двох головних проектах політичної реформи найголовніше: пункти про одночасність виборів всіх рівнів в Україні, призначення Президентом силових міністрів, чи є ще якісь приховані статті, котрі можуть відіграти вирішальну роль у реформуванні чи ніякому не реформуванні політичної системи України? Пане Луценко, Вам слово першому. | Юрій Луценко

Добрий вечір, шановна Праго. Добрий вечір, шановні Слухачі. Ви знаєте, коли мені наступного ранку після чергового виступу нашого Президента подзвонили журналісти і запитали мій коментар, я чесно сказав, що я не слухав звернення Президента. І зараз скажу, що я змушений був його перечитати після настійливих прохань про коментарі журналістів, але до цих пір вважаю, що правильно зробив, що не слухав його по телебаченню, хоча би тому, що я не маю жодного наміру розшифровувати загадки, які написав на папері Медведчук і його люди, для того, щоб його озвучив Президент.

Я і так знаю, що пан Медведчук веде все до позачергових парламентських виборів і захоплює в Україні владу есдеками на рівні губернаторів, міністрів виключно для того, щоб готуватися до позачергових парламентських виборів.

З іншого боку, я не хочу думати, про що хотів сказати Президент, читаючи цей текст Медведчука, бо я й так знаю, що він за два терміни перебування при владі не придумав ще жодної причини, чому б йому не піти ще й на третій термін. Таким чином, сьогодні йдеться про те, хто кого перехитрує, і хто в кого візьме щось корисне?

Медведчук хоче позачергових парламентських виборів, а потім стати прем’єр-міністром в парламентській республіці, бо він чудово знає, що на прямих президентських виборах йому не світить нічого в Україні. А Кучма хоче залишитися на третій термін. І кожен хоче використати один одного для своїх власних інтересів.

Зверніть увагу на таку дрібну деталь, але дуже показову: в президентському варіанті змін до Конституції Президент має право відправляти парламент і уряд у відставку, якщо він не затвердить бюджет. Отже, маємо дуже цікавий план: парламент, якщо там знайдуться люди хворі на голову, приймає варіант Кучми змін до Конституції, після цього, більшість, контрольована Президентом, тупцює на місці і не приймає під будь-якими приводами бюджет (Шуфрич від есдеків знайде 125 причин як захистити людей праці під демагогічними гаслами і не прийняти цей бюджет). Після цього, у відставку йде і парламент, і уряд. Після цього обирається новий парламент завдяки колосальному адмінресурсу, який накопив Медведчук. Вибори будуть досить сфальсифікованими, і фракція СДПУ(о) дуже, дуже зросте.

Таким чином парламент обере новий уряд, де парламент не буде опозиційним, а уряд не буде донецьким. Отакий план виношує та сторона.

Ми, звичайно, категорично проти. Ми настоюємо на тому, що якщо і переходити до парламентсько-президентської республіки, то за євровзірцем. І сьогодні спеціальна комісія ВР відхилила переважною більшістю голосів проект пана Кучми, навіть відхилила його можливість поєднання нормальним президентським варіантом і стоїть на необхідності прийняття варіанту так званого депутата Мороза. А, власне, нормального європейського підходу до розбудови парламентсько-президентської держави.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Луценко. Пане Стріха, я не знаю, але от я недавно почув від мого одного американського колеги, який є фахівцем з українських питань, таку думку: “Ви майте на увазі, коли коментуєте щось в Україні, що українські політики провладні за останні кілька років (а це було за два останні роки) досить добре володіли деякими принципами Макіавеллізму, тобто, вони можуть пропонувати одне, а потім зробити зовсім інше, не очікуване для опозиції і для своїх супротивників”. Як Ви вважаєте, чого можна чекати?

Максим Стріха

Доброго вечора. Я б хотів звернути увагу, насамперед, на одне: може існувати будь-яка система влади. Власне, президентська республіка в США є демократична, парламентська республіка в Італії є демократична, парламентська монархія в Британії є демократична, президентсько-парламентська - у Франції, але кожна система влади має внутрішню логіку. Скажімо, коли йдеться про чітко фіксовані вибори виборів, то це означає, що повноваження цих органів влади не можуть бути припинені або ж якщо припинені, то вони заповнюються не шляхом виборів. У США, скажімо, президент не розпускає конгрес, а якщо конгрес усуває президента в порядку імпічменту, то заступає його місце віце-президент, держсекретар, а далі аж 11 розписано, щоб не було вакууму влади.

В Україні пропонується начебто парламентсько-президентська республіка, себто, ситуація, за якої парламент може бути розпущений, і, водночас, пропонуються фіксовані дати виборів. Це є абсурд. І коли мене переконують в тому, що цей абсурд є добре, і коли мене переконують, що це дасть стабільний електоральний цикл, хоча зрозуміло, що жодного стабільного електорального циклу бути не може. А як, коли парламент треба обирати, скажімо, за 1,5 року до наступних виборів? Я розумію, що за цим є щось глибше, що йдеться не про стабільний електоральний цикл, не про розвантаження бюджету, бо, зрозуміло, що може йтися лише про навантаження, йдеться про якісь потаємні цілі, про якусь брудну гру, мета якої може бути різна: це і пролонгація повноважень Президент, і достроковий розпуск теперішнього парламенту, і можливість далі просто розвалити якусь систему влади. Це вже залежить справді від того, чого хочуть на Банковій. Я з тими людьми не спілкуюся , і не можу сказати, хоча я припускаю, що вони можуть діяти ситуативно: залежно від того, як складеться.

Я переконаний в тому, що коли мене переконують в тому, що абсурд є логіка, і коли, практично, навіть люди з президентського табору не можуть логічно (от його златоусти) пояснити сьогодні чому це добре, але однак конституційні комісії голосують, я розумію, що це тактика типового Макіавеллізму, що це не має жодного дотикання до створення ефективної системи влади у формі парламентсько-президентської республіки, це просто спроба доламати і ті залишки парламентаризму, і демократії, які є сьогодні в Україні, зробити правовий хаос в державі, де єдиним острівцем стабільності залишається Президент.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Стріха. В нас є Слухач, який має питання до наших гостей. Так, Ви нас чуєте?

Слухач

Добрий вечір. Мене звати Валерій. Дякую Вам, пане Василю, за запрошених гостей. Я просто хотів сказати, що якби в любій країні СНД повторили те, що про владу кажуть в Україні, то самі знаєте, чим би це все закінчилося. Я говорю про те, що в нас всі православні жалкують за знищенням царської сім’ї, а таке ж саме пропонують зробити з президентською, кучмівською сім’єю. Розумієте? Треба мати повагу до нашої влади. Ви плюєте самі в себе.

А те, що запропонував Президент, так в тому немає нічого поганого. Він запропонував двопалатний парламент: 75 представників від федерації і останні 150 - від партій, тобто, в два рази менше депутатів. А інше, що він запропонував: в один рік - всі вибори. В самих США в один рік всі вибори. Ви розумієте, приходить Президент до влади - кепкує на парламент, приходить парламент – кепкує на Президента. Немає ніякої політичної згоди – економіка страждає від цього. Розумієте, це треба якось припинити. А якби не знали, як почати це зробити, то взагалі б тоді і дітей не було б.

Василь Зілгалов

Ясно. Дякуємо. Репліка Ваша приймається. Шановні гості, хто з Вас відповість.

Юрій Луценко

Якщо дозволите, пане Валерію, я відповім. Я так бачу, що Ви дуже цікавитеся долею царя, що за цими переживаннями не побачили, що Президент вже не пропонує ні двопалатного парламенту, ні інших речей, про які Ви говорите.

Не помітили, що в США вибори президента і конгресу та сенату проходять в різні терміни, як і довибори до сенату проходять. Там взагалі інша система. Але мова не про це.

Звичайно, при наших ЗМІ, узурпованих родичами Президента на вкрадені у народу гроші, Ви не можете знати про такі тонкощі, бо Вам про них не розказують.

Я хотів би сказати лише одне, пане Валерію: в один рік вибори, начебто, здається, що це добре для економіки, але Ви вдумайтеся, який нормальний інвестор прийде сюди з інвестиціями, якщо він боїться, що зміниться і парламент, і Президент? Наприклад, стане і парламент, і Президент, які його не підтримають. Ви уявіть собі, що за рік до того і під час цього року виборів буде повна економічна стагнація: ніхто не захоче вкладати серйозні гроші і розвивати тут в Україні. Це все байки про те, що це все дешево. Ви уявіть взагалі життя країни, де двоє виборів за рік. Це ж не один день будуть голосувати, пане Валерію...

Максим Стріха

Троє. Місцеві ще.

Максим Стріха

Троє місцевих, між іншим...

Юрій Луценко

Кучма закликає весною проголосувати вам за парламент, влітку проголосувати за місцеву владу, а восени – за президента. Це – викреслений рік для України, і попередній до нього, завдяки кампаніям передвиборчим – тим більше викреслений! Але питання не про це. Я ось хочу сказати, що в будь-якій європейській країні – а я рівняюся саме на Європу, а не на країни СНД, - можна говорити про владу те, що думаєш, особливо, якщо вона цього заслуговує. А ви подивіться навколо себе, як ми живемо, подивіться на свої достатки, подивіться на своїх сусідів, на своїх дітей, на свої перспективи. І ви тоді зрозумієте, що ми дуже любимо свого президента, бо ще не все про нього розказали. А по Конституції скажу вам так м’яко: Кучма – це як біда, яка ніколи не спить, і дуже часто турбує свій народ виходами в ефір. Кожного разу я думаю про те, що це - чергове погіршення перспектив України, перспектив нормального життя, не «есендешного», не царського, а нормального сучасного життя, як живуть нормальні цивілізовані країни світу.

Максим Стріха

Я хотів би додати: справді, про спадковість влади дуже добре мій колега сказав – в Штатах Конгрес обирають на 4 роки, палату представників в Сенат – на 6, вірніше, на 2; на 6 і на 4 роки президента. В рік президентських виборів переобирають при цьому палату представників і третину Сенату, при цьому це обов’язково рознесено, щоб влада не могла помінятися повністю в один рік. Але менше з ним, – це справді деталі. Набагато важливіше інше. У нас зараз в Україні є вища влада, яка справді створює проблеми для держави. Чесно кажучи, я тут трошки з боку дивлюся – спала хвиля радикальної опозиції. З’явилася якась невеличка надія, що можемо прожити більш-менш спокійно, змирившись вже з цим президентом, Бог з ним, займаючись якоюсь законотворчою роботою, до нових виборів, більш-менш поновити наше становище в Європі, і забути про цього президента, як за Конституцією переобрати нового і увійти в нове життя. Але щойно з’являється якась невеличка надія на стабільність, щойно щось починає працювати, з’являється відоме обличчя на екрані, з’являються ініціативи – державу колотить, як її колотило з референдумом в 2000 році, коли трошки почав працювати уряд Ющенка, так зараз її починає колотити з цими обговореннями, думками: “Що ж далі буде – референдум новий чи розпуск парламенту за побажаннями трудящих?” – я думаю, що це дуже погано, коли верховна влада є джерелом головним нестабільності в своїй державі.

Василь Зілгалов

Дякую, шановні гості, я вам пропоную зробити темп ваших виступів інтенсивнішим, бо у нас дуже багато питань і багато дзвінків буде, мабуть, сьогодні. Телефон наш – 490-29-05, код Києва – 044, і в нас є Слухач. Алло, Ви нас чуєте, представтесь, будь-ласка!

Слухач

Шановні брати! Пам’ятаєте анекдот часів застоя – з’являється обличчя «дорогого» Леоніда Ілліча на всіх каналах, а дядько перемикає канали, а тут на одному з каналів «гебістська пика» і каже: «Я тобі тут попереключаю!» Оце мені нагадує – прожили ми від Льоліка до Льоліка, а Льолік – він і в Африці Льолік... Скажіть мені, шановні, - чому у нас не вистачило ні мужності, ні розуму знищити цю «гебістську» номенклатуру в 91 році? Дякую!

Василь Зілгалов

Ну це є репліка, і ми, мабуть, до неї, якщо є нагода, повернемось після того, як... Я хочу нагадати – і це було сказано і в попередніх наших словах, - ось що: західні експерти , зокрема, член Європарламенту, відповідальний за зв’язки з Україною Ян Марінус Вірсма, - вважають, що перетворення української держави в повну парламентську і позбавлення президента всіх серйозних важелів влади – ось єдине, що варте політичних зусиль, і що принесе справжні зміни. Але - чи реально це для нинішніх українських умов – парламентська система правління? Прошу коротко, панове.

Максим Стріха

Я наголосив би на одному – жодна система влади, знов таки, не є засадничо доброю чи поганою, - повторюся. Але для України, виходячи з наших національних традицій, з огляду на те, що у нас ми ніколи, як Росія, скажімо, не прагнули сильного «царя-батюшкі», справді, система, яка б передбачала колегіальне ухвалення рішень, очевидно, є кращою. Я не думаю, що добра була б чисто парламентська система, оскільки президент якісь права, функції гаранта... який би міг справді стежити за тим, що Конституція виконується, що закони виконуються, - мусив би зберегти. Але саме в тих обсягах, які мають «цивілізовані» президенти – той самий Кваснєвський в Польщі. На жаль, до ближчих виборів цього не станеться з зрозумілої причини, хоча я все ж таки сподіваюся на одне – зараз частина більшості, як на мене, кровно була б зацікавлена – саме та частина, яка пов’язана з так званими донецькими, почасти з «Трудовою Україною», кровно була б зацікавлена так само в зміні правил гри. Бо просто-напросто вони так само потребують утворити якусь стабільну команду, а для стабільної команди їм потрібен розподіл, а не одна-єдина посада, один-єдиний приз. Якщо на цьому ґрунті опозиції з ними вдасться домовитись, гіпотетично, і якщо це не вдасться зламати, ми матимемо невеликий рух в потрібному напрямку. В іншому випадку нас може відкинути далеко назад.

Василь Зілгалов

Дякую. Пане Луценко...

Юрій Луценко

Я абсолютно підтримую пана Максима. Ви знаєте, якби президента Кучму десь відправити за кордон у вояжі так на місяць, він би приїхав уже в країну, де вже давним-давно проголосували за нову парламентсько-президентську республіку, і все б стало на свої місця. В тому то і справа, що всі ці донецькі, «трудовики», дніпропетровські, луганські і так далі... – всі вони в кулуарах кажуть, що ми праві. Між іншим, іноді навіть голосують в цій спеціальній комісії Верховної Ради по підготовці змін до Конституції так, як їм велить і совість, і розуміння інтересу держави. Але – завтра настає завтра, їх викликають в палац президента на вулицю Банкову, там їм відомими методами пояснюють, яку лінію треба вести, голосування у нас всі поіменні, і жоден з них не ризикує залишатися людиною – поки що вони всі залишаються «кучмістами». Стосовно того, чи можна переходити до повної парламентської республіки – я б з цим був би не згоден. Я думаю, що Україна потребує парламентсько-президентської республіки, в якій парламент обирає уряд, який відповідальний перед парламентом, а парламент відповідальний перед своїми виборцями, які делегували йому виконувати ту чи іншу економічну політику – ліву чи праву, лівоцентристську чи правоцентристську, ліберальну чи соціал-демократичну, але при тому мав би бути і президент, з моєї точки зору, як моральний стрижень нації, моральний арбітр нації. Мені, з цієї точки зору, до вподоби, між іншим, приклад чеського президента Гавела, який, можливо, не так тонко розбирається в економіці як Клаус, скажімо, в чеському випадку, але точно був моральним арбітром при всіх колізіях, які відбувалися спочатку в чехословацькій, а потім - чеській республіці.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Луценко! І у нас є Слухач. Алло, ваше питання і представтесь, будь-ласка

Слухач

Михайло з Києва. Спочатку почну з пропозиції. Чому б не запропонувати нашому професорові-президентові, щоб він на десятий рік свого перебування там придумав-не придумав, а дав на узгодження парламенту закон про імпічмент президенту і про положення президента, закон про президента. І там би він все розказав: що він хоче, і чому він поспішає так, - ви ж подивіться, скільки грошей уходить на те, щоб обговорювати його пропозиції, які жодної копійки не варті. Питання таке - ваша точка зору на такий хід подій?

Василь Зілгалов

Дякуємо. Нам відомо, мабуть, але, будь ласка, тут можна коротко дуже...

Юрій Луценко

Абсолютно коротко... Президент неодноразово накладав, разів, здається, з чотири, накладав вето на закон про Кабінет міністрів, бо Кучма не хоче законодавчо визнати щодо розподілу влади, він хоче всім керувати в цій державі, він хоче керувати поза законами, поза нормативними актами, керувати так, як це зафіксував на своїх плівках майор Мельниченко – ви всі знаєте, про що їде мова. Закон про президента також двічі приймався парламентом і двічі отримував вето від президента... Наш президент не хоче ніякого контролю над собою, всі 8 років, які він перебуває на вулиці Банковій, а, враховуючи його прем’єр-міністерську посаду, то уже і 10 років, йому, як поганому танцюристу, заважає парламент, заважає народ, яким він керує, взагалі, країна не та попалась, розумієте? Тому ніякі закони він не подасть ніколи. До речі, і в сьогоднішніх змінах до Конституції нема жодного розділу про контроль за діяльністю президента, немає ні поняття про імпічмент, ні поняття про формування Кабінету міністрів незалежно від президента тощо. Президент і далі під виглядом парламентсько-президентської республіки будує президентсько-авторитарну республіку.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Стріха, я вибачаюсь, я Вам дам також зараз слово, але у нас катастрофічно втікає час, і я хочу запропонувати вам усім, і Слухачам нашим, один короткий матеріал, який показує, які має наслідки обговорення політичної реформи у пресі. Цей матеріал підготував наш колега Тарас Марусик.

Тарас Марусик

Олег Продаченко очолює міську організацію «Партії зелених України» у місті Ржищеві, що недалеко від столиці України. Четвертого квітня міський голова Ржищева Микола Спичак скликав представників місцевих партійних осередків для обговорення президентського законопроекту. Говорить Олег Продаченко

Олег Продаченко

Під час засідання цього круглого столу я висловив ставлення до запропонованого законопроекту власної «Партії зелених України». Там були неприйнятні для «Партії зелених» положення в цьому законопроекті, і перед цим я, як керівник партійного осередку, отримав меморандум «Партії зелених», і в ньому були ясно викладені і недоречність зменшення кількісного складу депутатського корпусу, і побоювання щодо вирішення важливих для України питань шляхом референдуму, бо всенародне обговорення дуже межує з охлосом, з толпою. Було там виказане і застереження щодо двопалатного парламенту, і побоювання щодо того, що адмінеліти, які можуть зайняти місця в Верхній палаті, будуть свої інтереси ставити над законом, над рішеннями Верховної Ради. А офіційна лінія, наскільки мені відомо, була така - беззастережно прийняти всі положення пропонованого законопроекту. І такі вказівки були спущені і з Облдержадміністрації...

Тарас Марусик

Олег Продаченко сказав також, що міський голова Микола Спичак був свого часу фундатором місцевої організації СДПУ(о). Тарас Марусик, «Радіо Свобода», Київ.

Василь Зілгалов

Ну ось така, бачите, є реакція місцевої влади на спроби місцевої преси організувати, так би мовити, об’єктивне обговорення президентського проекту, й взагалі намагань політичної реформи в Україні. Пане Стріха, Ваш коментар, якщо можна

Максим Стріха

Можна навести багато значно міцніших прикладів, коли людей лякали, коли людей звільняли з роботи, коли писали під копірку від трудових колективів листи... Врешті-решт, замислимося: в жодній демократичній державі немає такої практики як всенародне обговорення. Є дискусії з певних питань, які ведуться дещо інакше – не в трудових колективах, а науковцями, експертами, політичними партіями...

Юрій Луценко

На екранах телебачення в прямому ефірі...

Максим Стріха

Які мають доступ до телебачення «за» і «проти», чого у нас не було. А всі ці всенародні обговорення, вони з відомого дуже репертуару відомої дуже країни, де наслідок всенародних обговорень цей заздалегідь обумовлений. Цього разу я б звернув увагу на інше – справді, президент казав, і тут я можу з ним погодитись – незважаючи на всі зусилля, незважаючи на величезний адмінресурс, тотального «одобрямсу» все ж таки не вийшло. Навіть пропрезидентські сили одностайно висловились проти другої палати, і це питання було знято з порядку денного. Навіть ті ж самі соціал-демократи об’єднані чи «Партія регіонів» злякалися практики законотворчості через референдум. Саме так діяв свого часу і Адольф Гітлер, і Наполеон, а перед тим багато-багато хто. Себто, суспільство наше стає, попри все, зрілим, у сенсі, протестні акції минулих років дарма не проминули.

Василь Зілгалов

Дякую, і в нас є Слухачка. Алло, Ви нас чуєте?

Слухачка

Добрий вечір. У мене питання до Луценка. Я дуже поважаю цього депутата, він член соціалістичної партії, і вони ідеологічно близькі до комуністів. Так ось, пан Луценко, чи Вам не здається, що те, як поводять себе зараз комуністи, і перш за все, їхній лідер Симоненко, це іде на шкоду опозиційному руху, і якось допомагає владі. Мене просто не це не тільки вражає, але і просто засмучує. Може, я не права, будь ласка, дайте відповідь.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Луценко, дуже коротко.

Юрій Луценко

Це дуже важке питання, на яке коротко відповісти важко. Я вам скажу таким чином, я до сих пір стверджую, що Кучма при владі лише тому, що лідери комуністичної партії, на відміну від їхніх рядових членів, в гарячу зиму 2001 року не вивели своїх прихильників на вулиці з гаслом “Кучму геть, змінимо систему влади!”

Кума утримався, але, з іншого боку, після парламентських виборів, я не можу закинути жодного дорікання фракції Компартії, вони витримують всі політичні домовленості в рамках опозиційної трійки, вони ведуть себе достатньо прогнозовано і відповідально, поки жодного їх неузгодженого голосування чи виступу у парламенті, за виключенням підтримки Генпрокурора ( ну, у них, видно така традиція, голосувати за прокурорів, які потім їх кидають) не було. Стосовно їхньої позиції кандидатів в Президенти, поки що це все розмови. З іншого боку, я відчуваю, що не буде єдиного кандидата.. Але тут я би пропонував би замислитися, а чи так неминуче, чи так вже необхідний єдиний кандидат, узгоджений з комуністам від демократичних сил. Це дуже довге питання, я коротко не відповім, я хотів би підсумувати наступним.

Сьогодні будь-яке розмірковування про єдиного кандидата є шкідливим. Сьогодні є єдине завдання – зміна системи влади – така зміна, щоб навіть прихід Вітренко на президентську посаду не був катастрофою для країни.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Луценко. Ми так поспішали, що я навіть забув сказати, я ще виправляю, що редактора цієї газети Ржищева... звільнили з роботи за так би мовити “невірне” висвітлення проблем якраз президентського проекту політичної реформи в Україні , щоб це знали і ми, і слухачі. І я нагадаю, що сьогодні у прямому ефірі у нас гості, член керівництва соціалістичної партії України, народний депутат Юрій Луценко, а також доктор фізико-математичних наук, представник Інституту відкритої політики пан Максим Стріха, і ми переходимо до другого питання, про те, що означають політичні і державні відставки в Україні, які вже є, і які грядуть.

Шановні наші гості, я пропоную вам послухати, насамперед, короткий матеріал, який підготувала наша колега Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Українське Інтернет-видання Correspondent.net та російське utro.ru нагадали, що Володимир Шкідченко вже подавав рапорт про відставку – у липні минулого року, після Скнилівської трагедії. Російське видання Lenta.ru цитує повідомлення прес-служби Адміністрації Президента України, в якому ідеться про те, що Леонід Кучма ще не звільнив Шкідченка з посади міністра оборони. А Інтернет-видання “Українська правда” наводить вислів голови парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони Георгія Крючкова. Останній не має сумнівів щодо того, що Президент прийме відставку Шкідченка.

Сайт maidan.org нагадує, що нещодавно Верховна Рада ухвалила названий вище закон про громадянський контроль над військовою організацією, цей документ передбачає, що на посаду міністра оборони можуть призначатися цивільні особи. “Але інтрига навколо того, хто буде наступним міністром, лежить в іншій площині”, - стверджує utro.ru. За посаду поборються представники різних політичних партій. Так, “Українська правда” посилається на тижневик “Дзеркало тижня”, який в останньому числі припустив, що (цитую) “наступний військовий міністр виявиться цивільним і прізвище його, можливо, починатиметься на АН..., а закінчуватиметься на ...ДРЕСЮК (кінець цитати). “Правдівці” роблять висновок, що об’єднані соціал-демократи мають шанс отримати крісло міністра оборони.

Тим часом, усередині СДПУ(о) відбуваються пертурбації, пов’язані з відходом Олександра Зінченка. Небажання останнього іти у фарватері українського варіанту соціал-демократичної ідеї, неможливість провести серйозні реформи на телеканалі "Інтер" спричинили добровільну відставку пана Зінченка з керівної Інтер-івської посади, а по тому – і з керівних лав партії. Як вважають аналітики видання ukraine.ru, соціал-демократи скористаються нагодою провести “чистку партійних лав”, і Зінченко – це лише початок.

Василь Зілгалов

Такий короткий огляд цих відставок, які вже є, і які можуть бути. І я хочу вас, шановні гості, запитати про таке.

Дехто вважає, що справжні причини цих відставок, які є, і які можуть бути, приховані. Тобто тут макіавеллізм, так би мовити, в дії, але дехто висловлює зауваження, що Зінченко і Шкідченко недавно були у складі однієї делегації у США, і такі з ними сьогодні трапляються історії, які важко пояснити. Сьогодні поки що справжніх причин їхніх заяв ніхто до сьогодні ще не назвав, не знає. Чи не є тут якраз щось взаємопов’язаним з цим візитом до США, може, якісь обіцянки цих діячів у США, а хтось в оточенні Президента, так би мовити..., вести свою політику і надалі, в якійсь мірі.. на підставі якогось антиамериканізму, який проявляється досить часто в оточенні Президента.

Які можуть бути причини, на Вашу думку, відставки Зінченка, вже другої заяви Шкідченка, майбутніх.., бо кажуть, що може бути до осені ще багато відставок і звільнень? Пане Стріха, будь ласка.

Максим Стріха

Я... інформації для того, щоб судити про те, наскільки ці відставки пов’язані з візитом до США.

Більше того, мені здається, що ідеологічні міркування - американізм, антиамериканізм тут не грали так багато ролі, бо в президентській більшості є в цьому сенсі дисципліна. Люди, які дозволяють собі якісь різкі антиамериканські заяви, потім слухняно голосують за рішення цілком проамериканські, якщо вони надходять від Президента з вказівкою проголосувати. Але разом з тим, я не можу не погодитися з тією оцінкою, яка дала ЦР Української Республіканської партії “Собор” цим відставкам – це ще один прояв надзвичайно жорсткої боротьби за сфери впливу, і намагання СДПУ (о) розсадити на потрібних місцях своїх людей. Чому жертвою став Шкідченко в цей момент - можна здогадуватися, очевидно, але те, що ця нарада, на яку Президента привезли раптом, і він раптом все з’ясував, як все погано в рідній армії, було ретельно зрежесовано, було поза всяким сумнівом. Що ж до Зінченка, я б не погодився з тим, що ця відставка була добровільною. З тієї інформації, яку я маю, Зінченко боровся, але був поставлений в такі умови, що єдине, що йому лишилося - справді відставка з “Інтера”, а потім, очевидно, вже зіграло і самолюбство і, в принципі, якісь добрі почуття, які жили в душі цієї людини. І коли він зробив і другу заяву про відхід з керівних посад з СДПУ (о).

Юрій Луценко

По Мінобороні і відставці Зінченка, я не думаю, що ці речі пов’язані з їхнім візитом до США, з моєї точки зору, заяви про відставку Міноборони, і імовірне призначення черговим міністром від СДПУ (о) - це продовження захоплення адміністративних важелів цією партією. Ви подивіться, у них вже є Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство транспорту – найбільші міністерства, які контролюють найбільшу кількість чиновного люду, між іншим, зверніть увагу, всі інші міністерства набагато менші. Тепер Міноборони - ще 200 тисяч людей, які можуть бути проконтрольовані. Те, що Кучма... якісь недоліки, мені, взагалі, нагадує, наш Президент, як Карлсон, спустився з даху і раптом побачив з подивом, що, бачите, армія розвалена, що до сих пір поїдають “труп“ радянської армії, і нічого ще не збудували свого. Це можна спуститися на будь-яку галузь і побачити те саме. Це просто соціал-демократи, з моєї точки зору, сьогодні захоплюють одне з найбільш цікавих, з адміністративної точки зору , міністерств. З іншого боку, Кучма вирішив невеличке питання - черговий уклін нашому Північному сусіду, знявши активного прибічника входження України в НАТО. Після іракської авантюри Кучми, яку засуджує і моя соціалістична політична партія, і багато інших, треба було якимось чином врівноважити відносити з Північним сусідом, і вирішили, що для цього відставка Міністра оборони буде слугувати задовільно.

А стосовно Зінченка, я вважаю, що це зовсім інша планова розмова. У мене немає ніяких особистих частих контактів з Зінченком, але я хочу сказати, що він своїм кроком виграв однозначно. Я думаю, що СДПУ (о) без нього втратить, а він набагато більше виріс в очах і моїх, і виборців. Він, хоч і дуже пізно, бо був довгий час відданим гравцем цієї, з дозволу сказати, партії, але зберіг своє ім’я для майбутнього. Я думаю, що основною причиною його заяв було неприйняття агресивності так званої СДПУ( О), яку насправді цікавить лише контроль і маніпуляції за ЗМІ, в тому числі, і за телеканал “Інтер”. Цього пан Зінчненко не міг собі дозволяти вже більше...

Василь Зілгалов

Дякую, дякую, і до вас двох тоді коротке питання, і короткі по-півхвилини ваші відповіді. Дехто з експертів зауважує, що народ все більше і більше не розуміє того, що відбувається в державі. Ваша точка зору, пане Стріха.

Максим Стріха

Я думаю, що це не зовсім так.

Всенародне обговорення “ ініціатив Кучми” показало, що велика кількість наших громадян якраз починає щось розуміти, а той дзвінок, який ми сьогодні почули, щодо трупу Государя імператора, радше є винятком.

Василь Зілгалов

Пане Луценко, будь ласка.

Юрій Луценко

Я думаю, що народ все розуміє, про це свідчать голосування за партійні списки до парламенту, де переважна більшість наших співвітчизників, майже 80%, проголосувало за різні види опозиційніх партій, і це надихає нас на оптимізм. Взагалі, я вважаю, що буває вершник без голови, на жаль, у нашої держави такий є, але не може бути,...бо наша країна нікуди не поїде.

Василь Зілгалов

Дякую вам, шановні гості.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG