Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 17:01

1. Про що домовилися президенти України та Польщі на зустрічі в Одесі?<br> 2. Що діється на зерновому ринку України? Чи загрожує Україні голодна зима?<br> 3. Спалах інфекційного гепатиту в Суходольську.


Ірина Халупа Михайло Довбенко - доктор економічних наук, директор Інституту відкритої політики, професор; Борис Поліщук - заступник головного редактора газети “Сільські вісті”.

Київ – Прага, 24 червня 2003 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно! Говорить радіо “Свобода”. Сьогодні вівторок 24-те травня. Двадцята година вечора.

В прямому ефірі “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Ірина Халупа. Вітаю Всіх, хто нас слухає.

Теми сьогоднішньої передачі наступні:

1. Про що домовилися президенти України та Польщі на зустрічі в Одесі?

2. Що діється на зерновому ринку України? Чи загрожує Україні голодна зима?

3. Спалах інфекційного гепатиту в Суходольську.

Про це з нами сьогодні дискутуватимуть наші кореспонденти та гості-експерти: доктор економічних наук, директор Інституту відкритої політики, професор Михайло Довбенко та заступник головного редактора газети “Сільські вісті” Борис Поліщук.

Вітаю Вас, шановні гості, та дякую за участь у сьогоднішній передачі.

Ми сьогодні розпочинаємо з Одеси, де разом з президентами Польщі та України перебуває наша колега Ганна Стеців. Вона зараз з нами на зв’язку.

Отже, останніх два дні президенти України і Польщі провели разом в Одесі. Вони обговорили низку двосторонніх питань від участі України в стабілізаційних силах в Іраку до Волинських подій 1943 року, 60-та річниця яких буде відзначатися наступного місяця.

Сьогодні президенти взяли участь у відкритті генерального консульства Польщі в Одесі, а також у заключному засіданні економічного форуму “Україна-Польща”. Це остання зустріч перед вступом Польщі до ЄС.

Ганно, про це згадував президент Польщі пан Кваснєвський, чи відчувалося на переговорах, що може зі вступом Польщі до ЄС ці гарні двосторонні стосунки, які існують між Україною і Польщею, можуть дещо змінитися? | Ганна Стеців

Змінитися? Так, Ірино, але не погіршитися. Оскільки полякам, насамперед, не вигідно погіршувати відносини з Україною. 99% малих і дрібних, і середніх польських підприємств, це підприємства, які, за прогнозами польських фахівців, можуть не витримати конкуренцію в ЄС. І тому ці бізнесмени, і багато з них, з представників їхніх, які були тут в ці дні в Одесі, вони думають, як прийти їм в Україну після того, як кордон ЄС перекинеться на ріку Буг? А Україна, зі свого боку, і про це сьогодні говорили і президенти, і міністри, і бізнесмени, пробує зробити так, щоб умови для бізнесу в Україні були більш ліберальні, і більш вигідні для поляків і для всіх західних інвесторів, ніж в ЄС.

Інна Богословська – голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, яка була одним із активних учасників форуму, каже, що такі умови створити в Україні, маючи політичну волю керівників держави, можна за півроку.

Отже, і президенти, і бізнесмени, і всі еліти: і польські, і українські, а вони були представлені дуже широко в Одесі, говорили про те, як зробити після 1 травня 2004 року, щоб змінюючись, як ти кажеш, оці відносини двосторонні, вони не погіршилися, а, навпаки, поліпшилися?

Ірина Халупа

Це ж, все ж таки, був і економічний форум. Чи були якісь специфічні досягнення крім того, що Україні може пощастити те, що польські дрібні підприємці кинуться на український терен?

Ганна Стеців

Знаєш, основна ідея, все-таки, основна думка цього економічного форуму, а був це, перш за все, економічний форум, плюс, була велика конференція (це друга конференція, перша була минулого року в Польщі лідерів регіональних, голів обласних держаних адміністрацій з України і воєводів польських та маршалків сеймів). Отже, основна ідея проходила, все-таки, ідея нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ, і виступав тут представник Європейської комісії, який ще раз запевнив в тому, що цей нафтопровід є дуже значимий, дуже важливий для усієї енергетичної політики ЄС. І коли слухали представника Європейської комісії учасники форуму, то так звані, я їх називаю єврооптимісти в українській делегації: ті, котрі хочуть успішного завершення цього проекту без реверсу, вони були дуже задоволені і казали: “Так, це означає, що реверсу таки не буде”.

Але на підсумковій прес-конференції Президент так впевнено на це запитання не відповів. І ось в наших вістках ми чули, що Президент сказав: “Реверсу не буде лише в тому випадку, коли Європейська комісія від декларацій перейде до рішень, до реальних кроків, бо, мовляв, ті гроші, які вона зараз дає, то ледве чи вистачить на відрядження нашим бізнесменам і нашим керівникам, себто, українським керівникам і польським, там десь до Брюсселя.

Отже ж, відчувалося таке розчарування певне після цих слів, бо можна сказати, що основна ідея цього форуму, економічного форуму - ще раз закріпити, що не буде реверсу по нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ. Я би так сказала, боюся бути поганим пророком, але, я би сказала, що це не вдалося.

Ірина Халупа

Не вдалося. Залишається сказати на останок щодо нафтопроводу: “Далі буде”.

Ганно, мова також йшла про болючу тему, я маю на увазі Волинські події 60-річної давнини, спільне відзначення яких має відбутися 11 липня, чи досягнуто якогось консенсусу з цього питання?

Ганна Стеців

Судячи з того, як і що говорив президент Кваснєвський вчора, і що він говорив сьогодні, можна зробити певний висновок, що вони знайшли якусь загальноприйнятну формулу відзначення цих подій, оскільки такі деталі – з них можна робити певні висновки, бо той, хто буває на зустрічах президентів Кучми і Кваснєвського трохи знає, що говорить їхній настрій. Отже, вчора президент Кваснєвський кілька разів повторював про завершення каденцій президентських. Мовляв, що от ми підходимо до кінця, і я завершую свою президентську каденцію, і Президент Кучма, і ми гідно це завершуємо, ми гідно це зробили. Він кілька разів наголошував, що президенти відходять. Сьогодні він про це уже не говорив. А це може означати, що вчора ввечері такий, сьогодні зранку якийсь консенсус відзначення 60-річчя подій на Волині був знайдений, що президенти домовилися. І Президент Кучма сказав сьогодні таку фразу, що смерть людей, якими би патріотичними гаслами вона не була прикрита, вона не може бути не засуджена.

Це дуже, дуже багатозначні фрази і багатозначний є той факт, що голова президентської адміністрації В.Медведчук і шеф бюро Національної безпеки Республіка Польща пан Марек Сівєц, які вчора брали участь у зустрічах президентів, сьогодні вже ані на форум, ані до журналістів не прийшли, а працювали окремо.

Президент Кваснєвський також сказав, що вони переглянули абсолютно точно, детально увесь план значення подій, і що вони узгодили спільну заяву, текст спільної заяви, і що вони навіть консультувалися з приводу виступів: президент Кваснєвський консультувався з Президентом Кучмою стосовно свого виступу на 11 липня на Волині, і, навпаки, Кучма консультувався з Кваснєвським. Хоча, звичайно, президенти сказали, що вони не можуть виголосити зараз тих промов, якіх треба чекати до 11 липня, і що вони будуть робити все, аби жертви були вшановані, а порозуміння між Україною і Польщею знайдено. Президент Кучма сказав: “Ми 11 липня поставимо на цій історії крапку назавжди”.

Отже, мені здається, що якась формула загальноприйнятна і для українського Президента, і для польського була знайдена при тому, що президент Кваснєвський сьогодні був у гарному настрої і весь час повторював, що Польща буде пропихати Україну в ЄС.

Ірина Халупа

Цікаво, що він так наголошував, що каденції і президента Кваснєвського і Кучми закінчуються. Подивимося, хто кого краще прислуховувався у цьому випадку.

Дякую, Ганно. Це була наша колега Ганна Стеців по телефону з Одеси.

А тепер до теми, яка хвилює кожну українську господиню, та, ймовірно, всіх зернотрейдерів, та політиків також. Я маю на увазі ситуацію на зерновому ринку України, адже вона досить не зрозуміла.

Україні, яку століттями вважали годувальницею Європи, раптом не вистачає зерна. Щоб дожити до нового врожаю, Україні потрібно закупити, за оцінками фахівців, як мінімум півтора мільйона тонн продовольчого зерна.

Разом з тим, за даними Міністерства статистики, на елеваторах України зберігається 4 мільйони тонн такого зерна, але воно є власністю зернотрейдерів як закордонних, так і вітчизняних.

Минулого року в Україні зібрано майже 39 мільйонів тонн зерна, з них двадцять з половиною – пшениця. А з цієї кількості продовольчого зерна 10 мільйонів тонн. Потреба ж України в цьому зерні сягає щороку 5-6 мільйонів тонн. Всього ж зернотрейдери викупили і вивезли 12,5 тонн зерна.

Цьогорічний врожай буде суттєво нижчим. Поки що офіційні прогнози кажуть про 25-27 мільйонів тонн, що на 12-14 мільйонів тонн менше, як торік. Проте все менше впевненості, що і цю кількість буде зібрано.

До проблем в цій галузі належить також і відсутність належного моніторингу ринку зерна. Сьогодні держава точно не знає, скільки їй потрібно на прохарчування власного населення, скільки на корм худобі, а скільки можна безболісно продати?

Останнім часом стрімко зросли ціни на зерно, борошно, крупи. З чим це пов’язано: з реальною нестачею чи зі спланованим ажіотажем? Таке питання поставив Тарас Марусик Володимирові Чопенку, він же - оглядач з аграрних питань тижневика “Дзеркало тижня”.

Володимир Чопенко

Я б сказав, що з тим і з іншим. По-перше, в кожній області губернатор дбає про запаси як зерна, так і борошна. У нас традиційно в Україні були 7 дотаційних областей, які ввозили зерно, тому що власного виробництва їм завжди бракувало.

Існують в Україні так звані регіональні запаси. Економічного єства ми достеменно не відаємо, що це таке регіональні запаси, але за визначенням це ті запаси зерна, які мусять бути в області, принаймні, на чорний день.

І цього року цих регіональних запасів, як ми бачимо, забракло. Шила в мішку не втаїш, і це, відповідно, спричинило ажіотажний попит як на хлібо-булочні вироби, так зосібна і на борошно. Імпорт продовольчого зерна неминучий. Тільки річ у тому, що наші аграрні чільники заспокоюють тим, що власного зерна вистачить до нового врожаю, себто до перших обжинків. Але влада не каже, що ми одразу ж в серпні з нового врожаю хліба не буде. Тому що свіже зерно мусить вистоятися принаймні місяць-два, щоб дійти до тієї кондиції, яка належить для випічки хліба. Тому я кажу, що не те що до нового врожаю нам забракне і бракує вже продовольчого зерна, а ще два-три місяці принаймні до жовтня, поки хліб наш не влежиться свіжий.

Тарас Марусик

В цьому контексті цікавою була б ваша думка, наскільки винен колишній віце-прем’єр Леонід Козаченко в ситуації, що склалася на ринку зерна сьогодні. Я маю на увазі не юридичний аспект вини, а радше моральний. Якщо можна говорити взагалі про вину, я не знаю.

Володимир Чопенко

Я почав би з того, що колишній віце-прем’єр з питань агропромислового комплексу Леонід Козаченко, він – людина невільна як державний чиновник. Все те, що виходило з-під його пера (розпорядження, постанови), принаймні перш ніж вони доходили до нашого колишнього теж прем’єр-міністра Кінаха, принаймні ці всі розпорядження візували як мінімум 5 чоловік. Якщо можна так сказати, то це люди, які пов’язані і з національною продовольчою безпекою, і відповідними службами, які навіть читали не лише розпорядження, а поміж рядками, якщо можна так сказати. Тому я не ставив би ні в докір, ні в вину колишньому віце-прем’єру Козаченку ту ситуацію, яка нині склалася на зерновому ринку.

Тарас Марусик

Тобто можна сказати, що він до певної міри, з одного боку, став заручником ситуації?

Володимир Чопенко

Швидше всього, що так. Я хочу ще наголосити на моральному єстві Леоніда Козаченка. Козаченко – ринковик. На превеликий жаль, всі решта наших аграрних чільників – вони вихованці цієї ще радянської системи. Тому між Козаченком і міністрами аграрної політики завжди відчувався спротив і протистояння.

Ірина Халупа

Це був Володимир Чопенко, оглядач з аграрних питань тижневика “Дзеркало тижня”. З ним розмовляв наш колега Тарас Марусик.

Цього тижня стаття пана Чопенка на зернові теми має назву «Зерновий Армаґеддон». Він стверджує, що під урожай 2003 року на зерно засіяли лише 5,9 млн. гектарів озимих. А це – на 14 % менше, ніж торік.

Чому і чи справді це може бути Армаґеддоном? Чому Україні раптом забракло запасів? Як Ви гадаєте, шановні гості? Давайте почнемо з Вас, пане Поліщук. В чому проблема?

Борис Поліщук

Проблема тягнеться у минулий рік. Україна – справді зернова держава і потужна зернова держава. Вона може нагодувати за відповідних умов половину світу. Але в Україні специфіка агропромислового комплексу тут така, що з п’яти років два роки бувають гарні, врожайні роки. Два роки бувають середні, от, і один рік буває дуже несприятливий. Це селянський... український селянин знає споконвіку, і коли настає врожайний рік чи підряд врожайні роки, він думає і про наступні роки. Щоб закласти у комору певний запас, який би компенсував у наступний рік чи наступні роки неврожайність. Ми ж минулого року розпорядилися великим багатим урожаєм по-варварськи.

Ірина Халупа

Що Ви маєте на увазі?

Борис Поліщук

Я маю на увазі те, що ми створили ажіотаж навколо держави, навколо хліба як великої хлібної держави. Що ми ось засиплем... засиплем світ зерном, от. Козиряли ми великими успіхами аграрної реформи. І ми за кордон збули свій хліб (величезну кількість) за безцінь. Ми обідрали селянина на декілька мільярдів гривень. От. І ми, осьо перед нами українці, повідомлення українських новин, де держрезерв вже щось хоче цього року закупити, от. І тут говориться, що минулого року практично в держрезерв майже не закладено зерна через брак коштів. І зараз йде подвійне пограбування того ж селянина. Йде пограбування, ну, бідного люду, пенсіонерів. Ви ж гляньте, що зараз твориться на ринку.

Нам перед приходом, нам в редакції перед приходом у радіостудію зателефонував киянин Віктор Олександрович Кирін. Це людина, яка багато років пропрацювала в агропромисловому комплексі, от. І він побував на Деміївському ринку. І говорить, що там – страшний ажіотаж. Ціна кілограма гречки зросла буквально за кілька днів, а вона, каже, міняється кожен день по кілька разів. Так-от, ціна гречки зросла з трьох до семи гривень – це більш як удвічі. Макарони – з 2 до 2,3 грн. Борошно – вдвічі. Цукор – з 3 до 4 грн.

І, таким чином, значить, ви розумієте, йде подвійне пограбування людей. Чому? Тому що і зерно, і, значить, і цукор, і інші продукти, значить були закуплені минулого... з врожаю минулого року. Вони були закуплені за дешевими цінами. Припустимо, ціна тонни пшениці третього класу куплялась по 330 грн. От. І зараз страшні націнки. Тим паче, доходить інформація така, що навіть близькі до Держрезерву люди звідтіля беруть зерно і його перемелюють на борошно, і у своїх магазинах, оце користуючись оцим ажіотажем, продають утридорога.

Ірина Халупа

Ми вже, дальше в передачі ми почуємо опитування прихожих київських вулиць. Вони також стверджують, наскільки ціни зростають.

Я б хотіла записати... запитати пана Довбенка: в чому проблема? Ось пан Поліщук згадував Держрезерв. В одній із розмов я чула, що Держрезерв відчиняється, власне, тим, хто стукає. А стукають певні групи.

Отже, чи, може, є досить зерна в резервах державних, які можуть запобігти проблемі, чи це зерно використовується для якихсь інших цілей? Пане Довбенко, як ви думаєте?

Михайло Довбенко

Я погоджуюсь з Вами і також думаю над питанням, в чому ж причина, як Ви сказали.

Мені здається, їх кілька. Але основна із них – вона набагато глибша і серйозніша. Я б її сформулював таким чином: керівництво держави не має чіткого плану здійснення економічних перетворень і, в тому числі, перетворень в державному секторі.

Мені здається, що це найголовніша причина. А від цього ми вже можемо бачити оці наслідки і ті цифри, які Ви сказали.

Я думаю, що буду не оригінальним, якщо процитую Вам буквально три речення економічного радника нашого Президента. Пан Гальчинський пише у своїй новій книзі: “Модель економічної політики, яку ми намагалися реалізувати в попередній період, була далеко не оптимальною, що вона себе повністю вичерпала і тому є такою, що не в змозі вирішити найгостріші протиріччя”. І він пише (цитую ще два речення): “В період після 94-го року реформа в Україні і далі здійснювалася значною мірою хаотично і безсистемно. Виправити допущені вже на старті реформ структурні деформації не вдалося. У багатьох аспектах вони навіть поглибилися. Це потрібно визнати” (кінець цитати пана Гальчинського).

Я думаю, що від цього – всі наші біди. В цьому році керівництво держави і чиновники від мінагрополітики тільки прикриваються непогодою і тими проблемами, які є в регіонах. Першопричина, мені здається, саме ця.

Друга причина, я би сказав, – це те, що, на жаль, ми і дальше маємо існування потужного тіньового сектора в економіці. Ви подивіться, – сьогодні 40% грошової маси обертається поза межами банківських установ. До речі, в 94-му було тільки 24 %.

А подивіться, де цей тіньовий сектор проростає. В тому числі, навколо агротрейдерів, навколо тих, хто сьогодні майже безгрошово наживається на праці селян і, таким чином, ми бачимо оті всі викривлення, які є в минулому році, в тому числі, і статистикою.

Ірина Халупа

Давайте послухаємо, що говорять прості люди, які ходять по магазинах і намагаються прогодувати свої сім’ї. Наша колега Марина Пирожук запитала їх, чи зростають ціни на продовольчі товари – на борошно і тому подібне. Марина Пирожук

Скажіть, будьте ласкаві, чи не помітили Ви підвищення цін на продукти у Києві?

Респондент 1

Звичайно, я помітила. На хліб, на сахар, на гречку, на все.

Марина Пирожук

Ви – продавець. Чи піднялися ціни у Києві на продукцію, якою Ви, зокрема, торгуєте?

Респондент 2

На продукцію ... на мясную, на молочную нє поднялісь цени.

Респондент 3

На крупи поднялісь цени нєобоснованно.

Респондент 4

Піднялися ціни на 20 копійок, на 15 копійок. На сахар піднялися на 30 копійок. Мука іщезла, розкупили. Муку при мнє нєслі по 10-15 кг. З села, віжу, єдут бабулькі і нєсут тоннамі, мєшкамі разгрєбают. Мой муж занімаєтся сєльскім хазяйством. Он сказал, что нєту ні пшеніци, ні жита. Всьо унічтожено, вигорєло всьо. І будєт сільнєйшеє подорожаніє, потому што нічєво нєт.

Дуже багато знайомих, які мають дачі, картонка (один мені каже) по 6 грн. кілограм.

Респондент 5

В цю неділю я був на ринку. Там торгували і борошном, і цукром з машин. І майже біля кожної машини була черга людей 50, не менше. В основному, похилого такого віку. Покупали борошно, цукор і гречку, брали мішками.

Марина Пирожук

Чи помітили Ви подорожчання?

Респондент 6

Не помітили. Ми всім довільні.

Марина Пирожук

А Ви?

Респондент 7

Я теж. За цим якраз не слідкую.

Респондент 8

Всі ціни подорожали пошти на 30 %.

Марина Пирожук

А які саме продукти подорожчали?

Респондент 8

Вермішель, мучна ... іздєлія, мука, гречка, ну, всі крупи. Сахар 3.80 став. Зарплату нє добавілі, пенсію нє добавілі. І на каком основаній говорі лі – подорожанія нєту? Подорожаніє проізошло внєзапно. Внєзапно проізошло. Вчєра пошлі другіє цени...

Марина Пирожук

Ще вищі?

Респондент 8

Ще вищі. У п’ятницю брала я вермішель 2.40, а сєводня уже по трі рубля вермішель. Сахар брала в п’ятницю 3.20, а сєводня 3.80 сахар. Гречку брала – 5 рублєй. Сєводня – 6 - 6.50 гречка. І сідят всє депутати, говорят “подорожанія нєту, нічєво”. Я понімаю уже, когда говорят нєурожай, так уже пусть новоє будєт подорожаніє.

Респондент 9

Я б очень хотіла, щоб наші не тільки депутати, а наш етот... прем’єр-міністр, презідєнт трохи-трохи головою подумав, а не цею... В нього все є, а в нас нічого немає.

Ірина Халупа

Опитування київських жителів провела Марина Пирожук. Нещодавно прем’єр-міністр зажадав від керівників областей до першого липня надати баланс зернових по кожній області, щоб чітко знати – хто має що.

З різних доповідей голів обласних держадміністрацій на нещодавній нараді стало ясно лише одне – що у всіх майже справи виглядають досить погано. Причому, у найбагатших хлібом регіонах.

І ось деякі вже заявляють, що вони самостійно збираються закуповувати зерно. Я маю Дніпропетровську область. Сьогодні з’явилося повідомлення, що Дніпропетровська область має намір готувати зерно для забезпечення регіону хлібом в цьому році.

Моє запитання до Вас, шановні гості, таке: звідки? Якщо прийдеться імпортувати, то в кого? Уряд категорично проти імпорту саме озимої пшениці. Мовляв, чуже не адаптоване до українських умов, воно не годиться. І вже ціна зросла майже вчетверо на все зерно. Отже, звідки імпортувати?

Пане Поліщук.

Борис Поліщук

Імпортувати з Росії, припустимо, буде важкувато, тому що там ситуація склалася теж у хлібних регіонах непроста. Можна буде в Казахстані певну кількість закупить, але цього року там теж буде великий попит на зерно. І Казахстан та інші країни , Канада загнуть такі ціни, що в нас не вистачить і капіталів. Якщо ми по 330 гривень минулого року збували тонну пшениці, то вже зараз у нас на внутрішньому ринку 9220 тонна пшениці коштує. А ось повідомлення, що уряд врожай цього року збирається закуповувати по 660 гривень, це смиховинна ціна, це знов чергове пограбування селянина... І що я би хотів би сказать, що у принципі, для занепокоєння в українського селянина і в українського, взагалі, громадянина підстави є, тому що з 8,4 мільйонів гектарів озимини до збирання залишилося 3,3 мільйони га, це 41 %, в тому числі, озимої пшениці - 2, 8 мільйона га. Ось ситуація по регіонах: у південно-східному регіоні, навіть за умов поліпшення зволоженості, посів озимої пшениці забезпечить 7-12 цн з гектара. У південних областях озимі перебувають у фазі... стиглості, але умови проходження цієї фази критичні. Очікувана врожайність 7-8 цн з гектара, дещо кращий стан озимих у західних і південних областях, де пшениці можуть зібрати по 20-25 цн з гектара.

Щодо ярих. У південних районах Луганської області практично загинули всі посіви ярих культур.., у південних областях ячмінь виколосився, але пригнічений, можливий його врожай 5-10 цн з гектара. Ситуація дуже складна, і це дає людям підстави для занепокоєння і подібного ажиатажу. Я хочу повторити думку Віктора Олександрвича Кіріна, який зателефонував у “Сільські вісті”, що він сказав: що люди знервовані страшенно, вони проклинають там на базарі владу.., і що зараз в таку напружену пору гратися у конституційну реформу... Чи не краще було б Президенту виступити по телебаченню і заспокоїти людей, розповісти про можливості держави щодо зростання цін, щодо явного пограбування народу ділками, що спекулюють на нелегкій ситуації, що склалася на хлібному полі держави, думаю, що це дуже слушна думка.

Ірина Халупа

Пане Добвенко, майже всі погоджуються, що прийдеться щось, десь, в когось купувати. Чи готові українські зернотрейдери перетворитися з експортерів в імпортерів, чи це зерно мусить закупити держава?

Михайло Довбенко

Думаю, не тільки держава, але і зернотрейдери. Але Ви самі назвали цифри перед початком передачі, що на споживання у нас іде біля 7 мільйонів, очікується врожай біля 25, Ви пам’ятаєте, що ми зібрали в минулому році 38 мільйонів, і десь біля 10 експортували. Тобто я ці цифри нагадав для того, що я не думаю, що в нас будуть величезні обсяги закупівель. Це перше. Друге. Я не думаю, що у нас буде голодомор. На відміну від 30-х років, сьогодні Україна має відкриті кордони.

Ірина Халупа

І ніхто не буде в людей забирати хліб...

Михайло Довбенко

Так, і немає тих загонів, які тоді були. Але ціни підвищаться, хоча я не думаю, що різко, діло в тому, що на перешкоді - низька купівельна спроможність нашого населення. І як би хто не хотів піднімати, сьогодні не купиш більше, ніж за ті гроші, які є в кишені. Інше, що мене надто тривожить. За підсумками цього сільськогосподарського року, я очікую різке збідніння наших селян. На превеликий жаль, ми з такою економічної ефективністю аграрного сектору...

Ірина Халупа

Чи вони можуть, пробачте, пане Довбенко, чи вони можуть стати біднішими? Чи це просто можливо?

Михайло Довбенко

Пам’ятаєте, ми кілька років думали, ну не може бути гірше.. але з року в рік ми бачимо, як купівельна спроможність падає, як не можемо ми ніяк підібратися до того, до мінімального прожиткового рівня, який є, і ми все дальше і дальше від нього відходимо Тому, я думаю, що може бути. Зараз не засівається десь до 10 мільйонів га з 33, може ще більше не засіватися, а це значить ще дальше збідніння.

Ірина Халупа

.. Як би воно не було, але сьогодні в Суходольську, куди поїхав український прем’єр-міністр, там він провів прес-конференцію і запевнив людей, що все буде в порядку, зокрема, щодо зерна. Я хочу до нашої розмови долучити нашого кореспондента з Луганська Василя Соколенка. Ми з ним хочемо трошки поговорити про спалах вірусного гепатиту А у Суходольську Луганської області. Але Василю, перше запитання: запевняв прем”єр-міністр, що все буде гаразд, чому він так вважає? Чи з його виступу можна було зрозуміти з цього приводу?

Василь Соколенко

Так, на сьогоднішній прес-конференції в обласній адміністрації він запевнив, що зерно буде закуплено, кошти для цього держава вже має, і подібну теорію підтвердив і сам голова обласної адміністрації Олександр Єфремов, який сказав, що край не залишиться без хліба, і ціни на хліб не будуть підвищені, але звичайно, розмова на прес-конференції точилася навколо ситуації, яка склалася в шахтарському місті Суходольськ, там з 9 червня розпочалася епідемія вірусного гепатиту А.

Ірина Халупа

Наскільки ми чули в новинах, 352 осіб госпіталізовані, так?

Василь Соколенко

На сьогодні саме таку кількість госпіталізували, і медики, на жаль, прогнозують, що може збільшитися кількість хворих до тисячі, а можливо навіть перехворіють усі три з половиною тисячі мешканців проблемного небезпечного мікрорайону, де і стався спалах цієї хвороби.

Ірина Халупа

Чи Суходольські лікарні дають собі ради з цим захворюванням, чи в них є відповідні ліки? Я знаю, що Міністерство охорони здоров’я запевняє, що все в порядку, але в Києві іноді речі виглядають інше, ніж на місцях, де відбуваються ці події. Як виглядає ситуація в Суходольську?

Василь Соколенко

У Суходольську і Краснодоні розгорнуті інфекційні відділення, повністю забезпечується, як сьогодні заявив на нараді, яку проводив прем’єр-міністр, заявив наш голова обласної ради... Він сказав, що медикаментів закуплено на сьогодні на 77 тисяч гривень, повністю закуплено на 80 тисяч вакцини, проводиться дуже вилка робота медиків, до міста прибули військові з МЧС, теж розгорнули шпиталь.

Проводиться дуже велика робота по всій системи. На цього наголошувалося, тому що з початку була мова про те, щоб повністю відселити все населення проблемного мікрорайону, відселити у порожні квартири, які є у місті Краснодоні....

Ірина Халупа

Це реально? Скільки це населення?

Василь Соколенко

Населення, де хворіють люди, це близько 4 тисяч, а всього населення у місті Суходольську 23 тисячі.

Ірина Халупа

Це складна проблема. Наскільки влада займається якимись профілактичними заходами? Ти сказав, що 350 госпіталізовано, але прогнозують, що буде більше, наскільки вони намагаються випередити події, тобто забезпечити людей доброю якісною питною водою і тому подібне?

Василь Соколенко

Зараз кожного дня до міста Суходольська привозять дуже якісну воду, медики проводять профілактичну роботу, роздають ліки по підвищенню імунної системи, захисту імунної системи. І передбачається незабаром, днями, повна вакцинація всіх мешканців, які вживали неякісну воду. Губернатор на нараді і на прес-конференції заявив, що керівництво в області звернулося до уряду, щоб уряд виділив 10 мільйонів 600 тисяч для ліквідації самих причин і наслідків епідемії.

Ірина Халупа

Епідемія все ж таки зростає досить швидко, коли я прийшла на роботу сьогодні вранці, УНІАН повідомляло, що було інфікованих 285 осіб, а ось коли ми зайшли в студію, це число зросло до 352, отже, розгортається вона досить швидко. Наскільки ти знаєш і проінформований, Василю, чи всі, які в лікарнях, вони більш-менш знаходяться в нормальному стані, тобто нікому не загрожує найгірше?

Василь Соколенко

Медики запевняють, що ніхто з хворих не перебуває в тяжкому стані, всі мають легку або середню форму захворювання. І медики запевняють, що вони вже, сам головний санітарний лікар області заявив, що всі люди, які перебували на території цього мікрорайону і вживали воду, можна вважати їх “умовно інфікованими”, тобто вони всі мають інфекцію і треба 30 днів, щоб могли вони перехворіти.

Ірина Халупа

А що кажуть експерти, як лікувати цю форму гепатиту?

Василь Соколенко

Експерти заявляють, що потрібні ліки і спеціальне лікування в стаціонарі і в інфекційних відділеннях, і плюс, знезараження всієї каналізаційної системи. І цією метою повністю всю стару водоканалізаційну систему замінюють, зараз кладуть, замінюють на пластикові труби.

Ірина Халупа

І на закінчення, Василю, як з дітьми, там біля 50 дітей в лікарні?

Василь Соколенко

На сьогодні вже захворіло понад 90 дітей, дуже це така тенденція небезпечна, і лікарі намагаються зробити всякі профілактичні заходи, щоб попередити таке масове захворювання дітей.

Ірина Халупа

Дякую, Василю. Це був наш кореспондент Василь Соколенко по телефону з Луганської області, де спостерігаємо всі за спалахом гепатиту А.

Я дякую шановним гостям за участь у сьогоднішній вечірній програмі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG