Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 15:08

“Права людини”: 1. Президент України Леонід Кучма відхилив закон про амністію. 2. Заступник керівника польотами на Скнилівському аеродромі Юрій Яцюк звернувся до Європейського Суду з прав людини. 3. Кримські журналісти відстоюють свої права і право суспільства на інформацію. 4. Луганські правозахисники про ситуацію з правами людини в регіоні.


Надія Шерстюк “Права людини”: 1. Президент України Леонід Кучма відхилив закон про амністію. 2. Заступник керівника польотами на Скнилівському аеродромі Юрій Яцюк звернувся до Європейського Суду з прав людини. 3. Кримські журналісти відстоюють свої права і право суспільства на інформацію. 4. Луганські правозахисники про ситуацію з правами людини в регіоні.

Київ, 24 червня 2003 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” Ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність” . Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом працює Наталія Антоненко. Вітаємо Вас, шановні слухачі.

Сьогодні у програмі такі теми:

- Президент України Леонід Кучма відхилив закон про амністію.

- Заступник керівника польотами на Скнилівському аеродромі Юрій Яцюк звернувся до Європейського Суду з прав людини.

- Кримські журналісти відстоюють свої права і право суспільства на інформацію.

- Луганські правозахисники про ситуацію з правами людини в регіоні.

Президент України Леонід Кучма відхилив закон про амністію, який був ухвалений у середині травня. Глава держави повернув документ до Верховної Ради зі своїми пропозиціями. Народні депутати несхвально відреагували на дії глави держави стосовно цього законопроекту, оскільки вважають ухвалений закон гуманним і потрібним актом.

З подробицями Марина Пирожук.

Марина Пирожук

Народний депутат України Андрій Шкіль каже, що ухвалений народними депутатами законопроект про амністію поширюється на найбільш соціально незахищених осіб, засуджених за злочини, що не належать до тяжких. Закон також передбачав амністувати хворих на туберкульоз, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській станції тощо.

Відхилення цього документа Президентом України Андрій Шкіль пояснює так:

Андрій Шкіль

Президент намагається, мені здається, відтягнути процес амністії під якесь чергове своє свято. Він повертає назад. Я не можу збагнути чому, бо це було рішення 274 народних депутатів. Для Президента він здався занадто гуманним. І до того ж, перевірялося так: Тимошенко люди вийдуть - це прибрати; унсовці вийдуть - це прибрати. Якщо це прийняти, то байдужі нам люди вийдуть, значить приймаємо. Ось такий підхід йде до амністії. Це інструмент впливу. Я ніколи не думав, що навіть амністія буде використана. Це глупість.

Марина Пирожук

Андрій Шкіль вважає відтягування дії цього закону негуманним актом, оскільки він дозволяв амністувати покараних за дрібні злочини.

Андрій Шкіль

За мішок цибулі, за неправильне заповнення якоїсь там декларації чи якогось іншого документа, політичні мотиви, бо, взагалі, людей за політичні мотиви слід було б амністувати за окремим законопроектом. Та в будь-яких випадках, держава, яка так багато “садить”, має хоча б трішки випускати через амністію.

Надія Шерстюк

27 липня виповниться рік від дня трагедії на Скнилівському літовищі у Львові. Внаслідок падіння винищувача загинули 78 осіб, у тому числі 27 дітей. Однак досі кримінальна справа щодо розслідування причин катастрофи незавершена.

Днями підозрювані ознайомилися з висновками льотно-технічної та службової експертиз. А заступник керівника польотів полковник Юрій Яцюк звернувся зі скаргою у Європейський суд з прав людини проти держави Україна.

Докладніше розповідає Галина Терещук.

Галина Терещук

“Спершу висновки льотно-технічно та службової експертиз отримав міністр оборони України, хоча прокуратура не мала права надсилати копії цих документів”, - заявив на прес - конференції у Львові адвокат заступника керівника польотів Юрія Яцюка Віталій Домашовець. Адже міністр оборони генерал Шкідченко не проходить у справі “ні як обвинувачений, ні як свідок.” Власне, через це адвокат і вирішив ознайомити журналістів з висновками експертиз.

За висновками льотно - службової експертизи винні усі, хто проходить у кримінальній справі. А це: командуючий ВПС Віктор Стрельников, колишній командуючий 14 авіаційним корпусом Сергій Онищенко, колишній його заступник Анатолій Третьяков, помічник керівника польотів Юрій Яцюк і пілот літака Володимир Топонар.

Висновки обох експертиз займають по 100 сторінок кожна. Обвинуваченим не дозволено робити копії, що є за словами адвоката порушенням закону, але у військовій прокуратурі можна їх переписувати. Лише на вивчення цих висновків потрібно до місяця часу, зауважив Віталій Домошовець.

Віталій Домашовець

Одні дані суперечать іншим в самих вже висновках. В одних даних висота одна, в самих висновках – інші. Суперечності, суперечності і суперечності.

Галина Терещук

Генеральна прокуратура призначила ще одну повторну комісійну льотно-службову експертизу з окремих питань. А це ті питання, які не збігаються з висновками державної комісії, очолюваної секретарем Ради Нацбезпеки та оборони Євгеном Марчуком.

Віталій Домашовець

Виходить, що вони будуть підправляти під висновки Державної слідчої комісії, тоді давно вже треба було оприлюднити ці висновки і по всьому. Навіщо було півроку витрачати часу?

Галина Терещук

Оскільки розслідування у справі катастрофи літака СУ-27 ведеться упереджено (до уваги не береться найголовніший документ “Настанову по штурманській службі”, згідно з яким регулюється процес підготовки, виконання та завершення польоту), то заступник керівника польотів Юрій Яцюк і його адвокат більше не будуть допомагати слідству. Адже усі їхні дії в результаті спрямовують проти підзахисного. Каже Віталій Домашовець: “Юрій Яцюк не підписуватиме жодного документа, посилаючись на статтю 63 Конституції України”.

До того ж Юрій Яцюк звернувся із скаргою у Європейський суд з прав людини проти держави Україна, яка не дає можливості йому захищати себе.

Віталій Домашовець

Не було задоволене жодне наше клопотання. Проте, Атаманюк – заступник прокурора, повідомив, що всі клопотання обвинувачених задоволені. Крім цього, ми обов’язково будемо викликати цих експертів до суду, ми будемо подавати заперечення проти цієї експертизи, оскільки явно не фахівці давали цей висновок.

Галина Терещук

Заявивив адвокат заступника керівника польотів Віталій Домашовець.

Надія Шерстюк

В минулих програмах ми розповідали, в яких непростих умовах доводиться працювати українським журналістам, точка зору яких не збігається з провладною. І здебільше це були повідомлення про утиски, залякування, побиття журналістів. Цього разу розповідь про те, як журналісти відстоюють свої права і право суспільства на отримання достовірної та оперативної інформації.

Репортаж Володимира Притули з Криму.

Володимир Притула

Минулого тижня головний редактор кримської незалежної газети “Алубіка” Рагім Гумбатов виграв судовий процес проти мера і посадових осіб міськвиконкому міста Алупки, які відмовили газеті у наданні інформації. Цей процес тривав з грудня минулого року. Тоді журналіст виграв справу, однак відповідачі оскаржили судове рішення в Апеляційному суді Криму, а той повернув її на новий розгляд. Тепер місцевий суд міста Ялти зобов''язав Алупкинського міського голову Валерія Андика надати журналісту Рагіму Гумбатову необхідну інформацію, в якій газеті раніше було відмовлено. Редактор не збирається зупинятися і має намір оскаржити ще й відмову чиновників в акредитації цієї єдиної в Алупці газети при Алупкинській міськраді.

За словами юриста Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Арсена Османова, це перший поки що випадок в автономії, коли журналіст захистив у суді право на отримання інформації.

Арсен Османов

Справді, наскільки мені відомо, це перший випадок в Україні, зокрема, в Криму, коли журналіст подав скаргу на посадових осіб органів місцевого самоврядування і виграв справу. Мені здається, що було дуже мало випадків, коли у суперечці журналістів і чиновників суд ставав на бік саме журналістів. Але цей випадок та й вся остання практика показують, що на сьогодні журналіст може і повинен відстоювати свої права в суді і має бути впевненим, що суд зможе захистити його права.

Володимир Притула

Журналісти Державної телерадіокомпанії “Крим” не такі оптимісти, як Арсен Османов, але днями вони теж домоглися свого: сесія Верховної Ради АРК дала згоду на звільнення Валерія Низового з посади генерального директора ДТРК “Крим” і призначення на цю посаду Валентина Козубського. Кримські тележурналісти боролися за цю відставку керівництва компанії більш ніж півроку.

Нагадаю, що наприкінці минулої осені в ДТРК “Крим” вибухнув скандал, коли журналісти редакції інформаційних програм на чолі зі своїм головним редактором Оленою Рожен заявили про існування цензури на кримському телебаченні. У цьому вони звинуватили, в тому числі, і гендиректора компанії Валерія Низового. Водночас журналісти звернулися до кримського уряду і до Держтелерадіо України з проханням перевірити господарську діяльність ДТРК “Крим”. Результатом такої перевірки і стала зміна керівництва на кримському державному телебаченні і радіо.

Головний редактор інформаційних програм “12 хвилин новин” Олена Рожен.

Олена Рожен

Чесно кажучи, ми так стомилися від того адміністративного беззаконня, яке чинилося на телебаченні, що ми раді цій зміні влади. І всі сподіваємося, що почнемо працювати нормально, як кажуть, із чистої сторінки. Ми всі відчували адміністративний тиск. Зараз сподіваємося, що ця смуга пройшла, і ми просто виконуватимемо свої професійні обов’язки.

Володимир Притула

І в першому, і в другому випадку журналісти не відчувають себе переможцями. Попри рішення суду, Рагім Гумбатов ще не отримав потрібну його газеті інформацію. А новий керівник ДТРК “Крим” Валентин Козубський вже заявив про реформування інформаційних програм і про майбутні серйозні кадрові скорочення в компанії. Але кримські журналісти кажуть, що і далі відстоюватимуть і свої права, і право суспільства знати.

Надія Шерстюк

Луганський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян презентував щорічну доповідь Уповноваженої ВР з прав людини, а також обговорив з активістами інших правозахисних організацій ситуацію з правами людини в Луганській області.

Інформує Василь Соколенко.

Василь Соколенко

Учасники презентації розглянули реагування влади на критичні зауваження виголошені в щорічній доповіді Уповноваженого ВР України з прав людини. Тоді Н.Карпачова особливу увагу приділила складній епідемічній ситуації, а саме, поширенню в шахтарському регіоні туберкульозу. Обласна влада повідомила, що вона вжила заходів. Але факти, які були названі під час презентації доповіді, засвідчили, що навпаки епідемія набула загрозливого характеру. Кожного дня на Луганщині від туберкульозу помирає 2 хворих. А це - найвищий показник в Україні.

Крім цього, у доповіді Уповноваженого акцентувалася увага і на невиплаті величезних сум в зарплаті. Обласна адміністрація звітувала, що сума заборгованості зменшилася. Насправді ж, як було заявлено під час презентації, все виявилося набагато складнішим: борг тільки перед шахтарями зріс майже до 20 мільйонів гривень.

Ось як це коментує керівник Комітету конституційних прав і свобод громадян Микола Козирєв.

Микола Козирєв

Факти пов’язані з заборгованістю по зарплаті в цілому по області викликають скепсис, тому що я знаю, що в одному лише “Красному лучі”, шахтарському містечку, заборгованість складає понад 100 мільйонів гривень. І тут цікаве те, що немає диференційованого розмежування тієї заборгованості, яка існує в бухгалтерських рахунках, і тієї, яка не була стягнена за рішенням суду. А таких рішень було дуже багато.

На підприємствах вважають, що коли суд ухвалює постанову про задоволення позову громадянина, то бухгалтерія вже не рахує цю суму як борг. А це вже величезні кошти. Вони не враховуються не тільки у нас, а й у всій Україні. Тому, в цілому, я вважаю, що наша адміністрація дещо формально до цього поставилася.

Василь Соколенко

У доповіді Н.Карпачової було приділено увагу застосуванню тортур представниками правоохоронних органів до затриманих. Зокрема, згадувалися неправомірні дії представниками Луганського міського управління міліції Кияницького, Сербіна та Ущіповського, які катували затриманого Жолтана і зробили його інвалідом.

Обласна влада пояснила, що під час перевірки ці факти підтвердилися. За скоєні злочини представники міліції притягнуті до кримінальної відповідальності.

Микола Козирєв

Вони дійсно засуджені, але не понесли покарання, тобто, вирок не виконано. Вони досі на волі. Хоча про це в інформації адміністрації не говориться: або вони цього не знають, або вони це приховують.

Василь Соколенко

Активісти Луганських правозахисних організацій порушили питання дотримання свободи слова в регіоні. При цьому, згадали і конфлікт луганських журналістів з судовими органами і про упереджене ставлення обласної адміністрації до частини власних кореспондентів.

Виявляється, на Луганщині з осені минулого року влада розпочала процес так званого спрощення засновництва районних періодичних видань. Якщо раніше серед засновників газет були і журналістські колективи, то тепер вони витісняються. Сьогодні серед 17 районних видань 8 підпорядковані безпосередньо провладним структурам. На думку учасників обговорення доповіді, таким чином влада готується до наступних президентських виборів.

Надія Шерстюк

На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк. Зі мною працювала звукооператор Наталія Антоненко. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG