Німеччина, 26 червня 2003 - Текст для ведучого: “Україна та Білорусь як безпосередні сусіди розширеного ЄС” – дводенна конференція під такою назвою відбулася в Берліні. Організатором форуму виступили Фонд імені Фрідріха Еберта та Німецький інститут міжнародної політики та безпеки.
Конференція складалася з двох частин: перший день був присвячений відносинам Білорусі з Євросоюзом, під час другого дня форуму йшлося про Україну та ЄС. Хоча, як стало відомо в кулуарах, спочатку планувалося паралельно обговорювати обидві теми. Однак потім доповіді вирішили все ж таки розділити, щоб не ставити ці дві країни на один щабель. На жаль, на конференцію так і не приїхав колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. Він мав виступати з доповіддю в частині “Україна між Росією та ЄС”. До речі, учасники конференції досить критично поставилися до погляду на Україну саме під таким кутом зору. Як зауважила берлінський політолог з Фонду науки та політики Ольга Александрова, після розвалу Радянського Союзу кожне друге дослідження мало таку назву, але нині цей підхід уже застарів. “Україну більше не можна розглядати, як якусь буферну зону”, - зазначила Александрова. Українські учасники форуму наголошували, що Україна вже давно визначилася, в якому напрямку їй рухатися далі. На думку голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка, у Верховній Раді зараз спостерігається чітка проєвропейська більшість. Він висловив переконання, що в Україні практично немає сил, які б відкидали євроінтеграцію. “Навіть комуністи виступають за рух до Європи”, - сказав Томенко. Водночас, як зауважив український депутат, викликає занепокоєння пропозиція Заходу про синхронізацію руху України, Росії та Білорусі в напрямку ЄС, оскільки таким чином Київ знову потрапляє в тінь Москви. Учасники берлінського форуму висловили жаль з приводу того, що Захід досі не надав Україні однозначної перспективи на членство в ЄС. Так, керівник управління євроінтеграції Міністерства закордонних справ України Павло Султанський зауважив, що досі про євроінтеграцію говорять переважно самі українці, а західні європейці стосовно України обмежуються терміном “політика добросусідства”. Представник міністерства зовнішніх справ Німеччини Мартін Кремер пояснив, що перш ніж говорити про перспективи прийняття до Європейського союзу подальших нових членів слід подивитися, наскільки ЄС здатний перетравити нинішній етап розширення. Водночас член фракції соціал-демократів у бундестазі Герд Вайскірхен висловився за надання Україні шансу стати в майбутньому членом ЄС. Однак він зауважив, що й Україна, у свою чергу, повинна дотримуватися принципів, закладених в угоду про партнерство та співробітництво з Європейським союзом.
Конференція складалася з двох частин: перший день був присвячений відносинам Білорусі з Євросоюзом, під час другого дня форуму йшлося про Україну та ЄС. Хоча, як стало відомо в кулуарах, спочатку планувалося паралельно обговорювати обидві теми. Однак потім доповіді вирішили все ж таки розділити, щоб не ставити ці дві країни на один щабель. На жаль, на конференцію так і не приїхав колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. Він мав виступати з доповіддю в частині “Україна між Росією та ЄС”. До речі, учасники конференції досить критично поставилися до погляду на Україну саме під таким кутом зору. Як зауважила берлінський політолог з Фонду науки та політики Ольга Александрова, після розвалу Радянського Союзу кожне друге дослідження мало таку назву, але нині цей підхід уже застарів. “Україну більше не можна розглядати, як якусь буферну зону”, - зазначила Александрова. Українські учасники форуму наголошували, що Україна вже давно визначилася, в якому напрямку їй рухатися далі. На думку голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка, у Верховній Раді зараз спостерігається чітка проєвропейська більшість. Він висловив переконання, що в Україні практично немає сил, які б відкидали євроінтеграцію. “Навіть комуністи виступають за рух до Європи”, - сказав Томенко. Водночас, як зауважив український депутат, викликає занепокоєння пропозиція Заходу про синхронізацію руху України, Росії та Білорусі в напрямку ЄС, оскільки таким чином Київ знову потрапляє в тінь Москви. Учасники берлінського форуму висловили жаль з приводу того, що Захід досі не надав Україні однозначної перспективи на членство в ЄС. Так, керівник управління євроінтеграції Міністерства закордонних справ України Павло Султанський зауважив, що досі про євроінтеграцію говорять переважно самі українці, а західні європейці стосовно України обмежуються терміном “політика добросусідства”. Представник міністерства зовнішніх справ Німеччини Мартін Кремер пояснив, що перш ніж говорити про перспективи прийняття до Європейського союзу подальших нових членів слід подивитися, наскільки ЄС здатний перетравити нинішній етап розширення. Водночас член фракції соціал-демократів у бундестазі Герд Вайскірхен висловився за надання Україні шансу стати в майбутньому членом ЄС. Однак він зауважив, що й Україна, у свою чергу, повинна дотримуватися принципів, закладених в угоду про партнерство та співробітництво з Європейським союзом.
