Белград, 30 червня 2003 – Було це сорок друге свято культури найстаршої й за кiлькiстю однiєї з найменших громад української дiаспори. Три днi на вiдкритiй сценi в Руському Керестурi лунали русинськi й українськi спiванки. Село 260 рокiв тому заснували переселенцi iз Закарпаття. Перший фестиваль культури 1961 року органiзувала група студентiв, котрим пiд час лiтнiх канiкул було нудно в селi. Спершу це був лише конкурс для спiвакiв народних і популярних пiсень. Згодом “Червона ружа” стала центральною щорiчною манiфестацiєю культури русинiв i українцiв у тодiшнiй Югославiї, в якiй брали участь музичнi й фольклорнi ансамблi, художники, письменники, В рамках фестивалю влаштовували й виставки та науковi конференцiї.
У дев’яностi роки, пiсля розвалу екс-Югославiї, перерванi майже усi зв’язки мiж русинами й українцями Сербiї, Хорватiї та Боснiї i Герцеговини. Через це й цього року у фестивалi взяли участь лише культурно-мистецькi товариства з восьми мiст краю Воєводина, що на пiвночi Сербiї, та фольклорний ансамбль "Шаришан" з Пряшова, що у Словаччинi. Незважаючи на офiцiйнi заяви урядовцiв про готовнiсть розвивати спiвробiтництво, кордони сусiднiх країн залишаються закритими для тих, хто хотiв би поспiвати, потанцювати та просто поспiлкуватися iз земляками.
Всеж і цього року до Руського Керестура приїхало понад тисячу танцюристiв, спiвакiв, музик. Фестиваль розпочався виставкою художнiх творiв і дитячою манiфестацiєю "Червона брунька". Наймолодшi й цим разом показали, що вони бажають зберiгати нацiональну культуру та звичаї. Вiдтак вiдбулися конкурси на найкращий чоловiчий та жiночий голоси і вечiр нових пiсень у народному й популярному жанрах. "Червона ружа" завершилася урочистим концертом за участю всiх самодiяльних колективiв у Воєводинi, якi плекають русинську й українську музику та фольклор. Усi програми транслювало в прямому ефiрi радiо-телебачення “Новий Сад”.
Внаслiдок економiчної кризи та трансформацiї державних інституцій уряд нинi не надає таку матерiальну допомогу для культурної дiяльностi нацiональних меншин, як це було в минулому. Всупереч тому, двадцять тисяч русинiв i українцiв у Сербiї і цього року не шкодували сил, щоб “Червона ружа” сорок другий раз розцвiла рясно й запашно, збираючи як шанувальникiв народної традицiї, так i тих, хто нинi створює новi культурнi цiнностi.
У дев’яностi роки, пiсля розвалу екс-Югославiї, перерванi майже усi зв’язки мiж русинами й українцями Сербiї, Хорватiї та Боснiї i Герцеговини. Через це й цього року у фестивалi взяли участь лише культурно-мистецькi товариства з восьми мiст краю Воєводина, що на пiвночi Сербiї, та фольклорний ансамбль "Шаришан" з Пряшова, що у Словаччинi. Незважаючи на офiцiйнi заяви урядовцiв про готовнiсть розвивати спiвробiтництво, кордони сусiднiх країн залишаються закритими для тих, хто хотiв би поспiвати, потанцювати та просто поспiлкуватися iз земляками.
Всеж і цього року до Руського Керестура приїхало понад тисячу танцюристiв, спiвакiв, музик. Фестиваль розпочався виставкою художнiх творiв і дитячою манiфестацiєю "Червона брунька". Наймолодшi й цим разом показали, що вони бажають зберiгати нацiональну культуру та звичаї. Вiдтак вiдбулися конкурси на найкращий чоловiчий та жiночий голоси і вечiр нових пiсень у народному й популярному жанрах. "Червона ружа" завершилася урочистим концертом за участю всiх самодiяльних колективiв у Воєводинi, якi плекають русинську й українську музику та фольклор. Усi програми транслювало в прямому ефiрi радiо-телебачення “Новий Сад”.
Внаслiдок економiчної кризи та трансформацiї державних інституцій уряд нинi не надає таку матерiальну допомогу для культурної дiяльностi нацiональних меншин, як це було в минулому. Всупереч тому, двадцять тисяч русинiв i українцiв у Сербiї і цього року не шкодували сил, щоб “Червона ружа” сорок другий раз розцвiла рясно й запашно, збираючи як шанувальникiв народної традицiї, так i тих, хто нинi створює новi культурнi цiнностi.
