Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 20:24

Кримськотатарські організації – проти створення Міжнаціональної Асамблеї Криму


Володимир Притула Кримськотатарські організації – проти створення Міжнаціональної Асамблеї Криму

Симферополь, 3 липня 2003 року – Кримськотатарські громадські організації висловилися проти створення Міжнаціональної Асамблеї Криму, яку ініціює голова Верховної Ради автономії Борис Дейч. На нараді 2-го липня вони також різко критикували урядовий проект Концепції етнополітичного розвитку кримського суспільства, який не передбачає повного відновлення прав раніше депортованого кримськотатарського народу.

Володимир Притулf.

Як відзначається в заяві кримськотатарських громадських організацій, ухваленій на нараді, і етнополітична Концепція, й Положення про Міжнаціональну Асамблею, а також пов’язані з ними практичні дії, “могли б зіграти позитивну роль, якби обмежилися колом інтересів національних меншин у Криму. Але реально ці документи є спробою ідеологічного обґрунтування політичної диктатури післявоєнних переселенців над землею та історичною долею корінних народів Криму”.

На нараді, яка відбулася в Симферополі 2 липня і в якій взяли участь керівники та представники більше 40 кримськотатарських організацій, відзначалося, що створення Міжнаціональної Асамблеї Криму не здатне захистити права та інтереси корінних народів півострова в політико-правовій сфері й не призведе до гармонізації міжетнічних відносин у регіоні. Один із ініціаторів проведення цієї наради, член Меджлісу кримськотатарського народу Шевкет Кайбулаєв каже, що кримська влада формально підійшла до спроби регулювання міжетнічних відносин в автономії: “Не можна, напевно, категорично казати, що ми завжди виступаємо проти якихось пропозицій. Але в цьому випадку ні етнополітична концепція, ні проект положення про Міжнаціональну раду не конкретизують ситуацію в Криму, – вони акдемічні і сухі. І жоден із цих документів не гарантує захисту інтересів кримських етносів. Це – поверховий і загальний підхід, який не працюватиме. Це – просто самообман”, - заявив Шевкет Кайбулаєв.

Раніше голова парламенту автономії Борис Дейч запропонував, щоб Міжнаціональна Асамблея Криму стала свого роду громадською палатою національностей при Верховній Раді АРК. А урядова Концепція етнополітичного розвитку кримського суспільства визначає суб’єктами міжетнічних стосунків в автономії українську етнічну націю, етнічні меншини України, які мешкають в межах Криму та автохтонні етноси півострова, у тому числі – депортовані за національною ознакою, які повертаються до Криму.

Шевкет Кайбулаєв в інтерв’ю Радіо “Свобода” сказав, що Меджліс і кримськотатарські громадські організації поки що лише вивчають згадані документи й не готові запропонувати щось інше, крім вимог щодо ухвалення законів “Про статус кримськотатарського народу в Україні” та “Про політичну реабілітацію раніше депортованого кримськотатарського народу”: “Ми поки що не висуваємо конкретних пропозицій у зв’язку з оприлюдненням етнополітичної концепції та положення про Міжнаціональну Раду. Ці документи на стадії вивчення та обговорення. Але вже зараз зрозуміло, що та ж Міжнаціональна Рада ледь що не замінить собою кримський парламент. Якщо Верховна Рада Криму хоче покласти свої функції на якусь громадську організацію, то зрозуміло, що вона не працюватиме”, – вважає Шевкет Кайбулаєв. Він переконаний, що без участі кримських татар жодної проблеми Автономної Республіки вирішити не вдасться.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG