Доступність посилання

ТОП новини

“Економічний журнал”. 1. Проблеми з хлібом і зерном в Україні. 2. Нафтопровід «Одеса-Броди-Ґданськ». 3. Міжнародна преса про голодомор 1932 – 1933 років.


Василь Зілгалов “Економічний журнал”. 1. Проблеми з хлібом і зерном в Україні. 2. Нафтопровід «Одеса-Броди-Ґданськ». 3. Міжнародна преса про голодомор 1932 – 1933 років.

Прага, 29 червня 2003 року.

Василь Зілгалов

Говорить радіо «Свобода». В ефірі – «Економічний журнал», щотижневий огляд економічних, фінансових та соціальних подій минулого тижня. Сьогодні в першій частині нашої програми мова піде про проблеми з хлібом і зерном в Україні. Про це висловляться експерти, журналісти, люди з вулиці.

А тепер – конкретніше про тему, яка хвилює кожну українську господиню та, ймовірно, всіх зернотрейдерів та політиків також - ситуація на зерновому ринку України (адже вона досить незрозуміла). Україні, яку століттями вважали годувальницею Європи, раптом не вистачає зерна. Щоб дожити до нового врожаю, Україні потрібно закупити, за оцінками фахівців, як мінімум, півтора мільйона тонн продовольчого зерна. Разом із тим, за даними Міністерства статистики, на елеваторах України зберігається 4 мільйони тонн такого зерна, але воно є власністю зернотрейдерів, як закордонних, так і вітчизняних.

Останнім часом стрімко зросли ціни на зерно, борошно, крупи. З чим це пов’язано – з реальною нестачею чи зі спланованим ажіотажем? Таке питання поставив Тарас Марусик Володимирові Чопенку, оглядачу з аграрних питань тижневика «Дзеркало тижня».

Тарас Марусик

Останнім часом різко зросли ціни на борошно, крупи, тощо. З чим це пов’язано - з реальною нестачею, зі спланованим ажіотажем чи, може, з одним і другим?

Володимир Чопенко

Я б сказав, що і з тим, і з іншим. По-перше, в кожній області губернатор дбає про запаси як зерна, так і борошна. У нас традиційно в Україні було 7 дотаційних областей, які ввозили зерно, тому що власного виробництва їм завжди бракувало. Існують в Україні так звані “регіональні запаси”. Достеменно не відаємо, що це таке – “регіональні запаси”. Але, за визначенням фахівців, це ті запаси зерна, які мусять бути в області принаймні на «чорний день».

Цього року цих регіональних запасів, як ми бачимо, забракло. Шила в мішку не втаїш, і це, відповідно, спричинило ажіотажний попит, як на хлібо-булочні вироби, так і на борошно. Імпорт продовольчого зерна неминучий. Лише річ у тому, що наші аграрні чільні посадовці заспокоюють тим, що власного зерна вистачить до нового врожаю, тобто до перших обжинків. Але влада не каже, що ми одразу в серпні з нового врожаю хліб пекти не будемо, тому що свіже зерно повинне вистоятися принаймні місяць-два, щоб дійти до тієї кондиції, яка належить для випічки хліба. Тому я кажу, що не те, що до нового врожаю нам буде бракувати і вже бракує продовольчого зерна, а ще 2-3 місяці (принаймні до жовтня), поки хліб наш свіжий не влежиться.

Тарас Марусик

У цьому контексті цікавою була б Ваша думка, наскільки винен колишній віце-прем’єр Леонід Козаченко в ситуації, що склалася на ринку зерна сьогодні? Я маю на увазі не юридичний аспект вини, а радше моральний, якщо можна взагалі говорити про вину.

Володимир Чопенко

Я почав би з того, що колишній віце-прем’єр з питань агропромислового комплексу Леонід Козаченко людини невільна як державний чиновник. Все те, що виходило з-під його пера (розпорядження, постанови), перш ніж вони доходили до нашого, теж колишнього, прем’єр-міністра Кінаха, принаймні, ці всі розпорядження візували, як мінімум, 5 осіб. Це люди, які пов’язані і з національною продовольчою безпекою, і відповідними службами, які навіть читали не лише розпорядження, а поміж рядками, якщо можна так сказати. Тому я не ставив би ні в докір, ні в вину колишньому віце-прем’єру Козаченку ту ситуацію, яка нині склалася на зерновому ринку.

Тарас Марусик

Тобто, можна сказати, що він, до певної міри, з одного боку, став заручником ситуації?

Володимир Чопенко

Швидше за все, що так. Я хочу ще наголосити на моральному єстві Леоніда Козаченка. Козаченко - ринковик. На превеликий жаль, всі решта наших аграрних чільних посадовців – вони вихованці радянської системи. Тому між Козаченком і міністрами аграрної політики завжди відчувався спротив і протистояння.

Тарас Марусик

Тобто в якомусь аспекті він зіграв роль «цапа відбивайла» сьогодні?

Володимир Чопенко

Кажуть «цапа відбувайла», інші кажуть, що «ефірного козла».

Василь Зілгалов

Це був оглядач з аграрних питань тижневика «Дзеркало тижня» Володимир Чопенко. Цього тижня його стаття на зернові теми має назву «Зерновий Армагеддон». Він стверджує, що під урожай 2003 року на зерно засіяли лише 5,9 млн. гектарів озимих – на 14,4% менше, ніж торік. Чому й чи справді може бути Армагеддоном?

Зернові та зернобобові культури (без кукурудзи) било посіяно на 5 млн. гектарів, що менше проти минулого року на 10%, з них ячменю – 3,3 млн. ( на 11% менше).

Прем’єр-міністр заявив, що хаосу на зерновому ринку уряд не допустить. Нехтування агротехнічними вимогами й тривала засуха, яка щодень омертвляє гектари, а з ними і очікувані тонни збіжжя, пошесть сарани - все це створює напружену ситуацію та “жене” ціни вгору. Ціни на зерно вже злетіли. Приміром, за тонну насіння просять від 2,5 до 5 тисяч гривень. Це відчувають по гаманцях українські господині.

Марина Пирожук, наша кореспондентка в Києві, провела опитування на вулицях столиці.

Марина Пирожук

Скажіть, будьте ласкаві, чи не помітили Ви підвищення цін на продукти у києві?

Респондент 1

Звичайно, помітила: на хліб, на цукор, на гречку... На все...

Марина Пирожук

Ви продавець, чи піднялися ціни у Києві на продукцію, якою Ви, зокрема, торгуєте?

Респондент 2

У нас на м’ясну і молочну продукцію ціни не підвищилися.

Респондент 3

На крупи піднялися ціни зовсім необґрунтовано.

Респондент 4

Піднялися ціни на 20 копійок, на 15, на цукор піднялися на 30 копійок, мука зникла, розкупили. Муку при мені несли по 10-15 кілограмів.

Респондент 5

З села їдуть, бачу, бабульки і несуть тоннами.

Респондент 6

Мішками розгрібають...

Респондент 7

Мій чоловік займається сільським господарством. Він сказав, що немає ні пшениці, нічого. Все знищено, вигоріло все, і буде велике подорожчання, тому що нічого немає.

Респондент 8

Дуже багато знайомих, які мають дачі, й картопля, кажуть, по 6 рублів за кілограм.

Респондент 9

Цю неділю я був на ринку. Там торгували борошном і цукром з машини, і майже біля кожної машини була черга людей 50 (не менше), в основному, – похилого віку. Купували борошно, цукор і гречку. Купували мішками.

Марина Пирожук

Чи помітили Ви подорожчання?

Респондент 10

Ні, не помітили. Ми всім задоволені.

Марина Пирожук

А Ви?

Респондент 11

Я теж. Я за цим якраз не слідкую.

Респондент 12

Всі ціни подорожчали майже на 30%.

Марина Пирожук

А які саме продукти подорожчали?

Респондент 12

Вермішель, мучні вироби, мука, гречка, усі крупи, цукор 3 гривні 80 копійок став. Зарплату не додали, пенсію не підвищили. І на якій основі – не говорили. Подорожчання відбулося раптово. Учора пішли інші ціни.

Марина Пирожук

Ще вищі?

Респондент 12

Ще вищі. У п’ятницю я брала вермішель за 2 гривні 40 копійок, а сьогодні вже по 3 гривні вермішель. Цукор брала у п’ятницю – 3, 20, сьогодні - 3, 80. Гречку брала - 5 рублів, сьогодні – 6-6,50.

І сидять всі депутати говорять, що подорожчання немає, нічого. Я розумію, що коли говорять “неврожай”, то нехай вже нове дорожчає.

Респондент 13

Я б дуже хотіла, щоб наші не лише депутати, а наш прем’єр-міністр, президент трохи головою подумав. У нього все є, а у нас нічого немає.

Василь Зілгалов

Ажіотаж довкола підвищення цін у Києві на продукти харчування на кінець минулого тижня поволі почав спадати. Принаймні в центральних магазинах столиці останніми днями було значно менше покупців, ніж це було, скажімо, тиждень тому. Продавці пояснюють зменшення купівельного попиту тим, що переважна більшість тих, хто «панікував» і мав заощаджені кошти, уже запаслася окремими продуктами. Крім того, впродовж останніх днів ціни зросли в середньому на 20%. Купувати ж стратегічні продукти у великій кількості й уже за новими цінами кияни поки що не поспішають.

З подробицями Марина Пирожук.

Марина Пирожук

Несподіване підвищення цін на основні продукти харчування викликало серед населення не лише паніку, а й обурення. Основний аргумент – малі пенсії та зарплати, які не встигають за цінами. Крім того, ця ситуація не збігається з прогнозами уряду щодо зменшення цін. Лідер «Нашої України» Віктор Ющенко 27 червня на прес-конференції назвав ажіотаж на продовольчому ринку надзвичайним станом і звинуватив владу у неспроможності контролювати ситуацію. Ющенко вважає, що якщо ціни будуть надалі зростати, а уряд не займеться цією проблемою серйозно, то невдовзі на українських ринках може з’явитися польська ковбаса, масло і навіть хліб. Він також закликав президента втрутитися в процес.

Подібні прогнози робить ще один народний депутат України Тарас Стецьків, який вважає ситуацію на продовольчому ринку наслідком безвідповідальної політики.

Тарас Стецьків

Це є наслідок украй безвідповідальної аграрної політики, яка проводилася минулого й цього року. В минулому році за безцінь скуповувалося зерно і експортувалося. Заробили страшенні гроші, хоча часто цей експорт був фіктивний.

А на цей рік ситуація помінялася з точністю до навпаки, і влада вже не знає, що робити. Фактично, вона змушена “втридорога” закуповувати зерно за кордоном і навіть це не рятує ситуацію. Це показує просто відсутність будь-якого професіоналізму і наявність тупого, тупого бажання заробити гроші на експорті зерна.

Марина Пирожук

Сьогодні ж (27 червня) у відповідь на цінову паніку київська влада закріпила ціни на основні продукти харчування в столиці, за якими підприємства роздрібної торгівлі повинні їх продавати. Відповідно до такого рішення, скажімо, кілограм борошна має коштувати трохи більше, ніж 2 гривні, а гречка - майже 5 гривень. Кілька тижнів тому кілограм гречки коштував 3 гривні, а під час ажіотажного попиту на продукти за кілограм гречки на ринках просили 6 гривень.

Київські власті запевняють, що вони вживають низку заходів у стабілізації і зниженні цін. Однак істотно вплинути на рівень цін у Києві вони не обіцяють, пояснюючи тим, що більша частина круп, молочних і м’ясних продуктів завозиться з інших регіонів.

Тим часом Антимонопольний комітет України звинувачує в підвищенні цін на продукти харчування самих покупців. У поширеному Комітетом прес-релізі зазначається, що ажіотажний попит на продовольство, спровокований панічними настроями покупців через погані прогнози на врожай зерна цього року. Там також вважають, що попит на продовольство спровокували несумлінні підприємці-спекулянти.

Відшукати останніх і покарати обіцяє сам прем’єр Віктор Янукович. Коментуючи ситуацію на продовольчому ринку, він заявив, що уряд планує наповнити споживчий ринок достатньою кількістю продуктів і врегулювати ціни. Прем’єр також заявив, що правоохоронні органи вже отримали вказівку від президента знайти винних.

Василь Зілгалов

На черзі наша рубрика “Українські підприємці в історії”.

Павло Скоропадський відомий насамперед як останній український гетьман. Проте він був також одним з найуспішніших українських підприємців і одним з найбагатших українських політиків. Власне, саме це стало справжньою причиною його конфлікту з соціалістично налаштованою Центральною Радою. Сьогодні про Павла Скоропадського та його бізнес ведуть розмову історик Олена Попельницька та мій колега Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

У своїх спогадах Павло Скоропадський розповідає, як, коли він був дитиною, вони з братом спахали поле в маєтку їхнього діда, засіяли пшеницею, потім зібрали цю пшеницю й продали дідові. Він згадує, як вони торгувалися відчайдушно. Це був перший підприємницький досвід Павла Скоропадського.

Олена Попельницька

Ви абсолютно праві, що традиції такі сільськогосподарські в родині Скоропадських були дуже-дуже глибокі. Варто згадати, що вони походили від козацького коріння. Незважаючи на те, що Павло Скоропадський піднявся на самі верхні щаблі кар’єрної драбини, він не забував про своє походження від землі.

Спочатку від діда, а згодом від батька Скоропадський та його брат Михайло успадкували кілька маєтків у Полтавській та Чернігівській губерніях. Серед них найбільш прибутковими були Кубаровсько-Дунаєвецьке і Тростянецьке господарства. Там були значні поклади промислових каолінових глин, з яких виготовлялася вогнетривка цегла та порцелянові вироби на власних заводах Скоропадських. Там були великі лісові угіддя, звідки брати Скоропадські продавали будівельний ліс. Вони також здавали в оренду пасовища, млини, торгували з Глинським монастирем, продаючи йому хліб, гречку, жито.

Згадаємо також, що Скоропадський був дуже гарним наїзником. Він починав службу в кавалергардському елітному полку і тому кохався в конях. І не дивно, що саме в Кубаровському маєтку в нього був великий кінний завод, де вирощували племінних рисаків. Ну, і, звичайно, віддаючи данину традиціям української ментальності, як же можна було обійтися без винокуренного заводу, де ця пшениця власного виробництва перероблялась на спирт?

Віталій Пономарьов

Давайте уточнимо, що одна велика винокурня була в Бризгунівці на Полтавщині, а інша, теж велика, – у Сафронівці на Стародубщині.

Олена Попельницька

Так, звичайно, це було традиційно для українців мати власні винокурні й споживати та реалізувати їх продукцію.

Віталій Пономарьов

І так само логічно після цього виглядає, що в першому політичному акті Павло Скоропадський відновлює приватну власність.

Олена Попельницька

Звичайно, тому що йому справді це все було не чуже. Він справді був добрим господарем. Він умів господарювати.

Віталій Пономрьов

Чи мав Павло Скоропадський відношення до банківської справи?

Олена Попельницька

Так, слід згадати про його дуже вигідне одруження, хоча там мало місце й велике кохання. Одружився Павло Скоропадський з єдиною донькою генерал-ад’ютанта Петра Дурнову. Його майбутній тесть був засновником Сибірського торгового банку з правлінням у Петербурзі і членом Алтайського золотодобувного товариства. Сам Павло Скоропадський був акціонером Петербурзького міжнародного і Волзько-Камського комерційного банків. Він дуже активно купував і продавав цінні папери через своїх повірених і мав з цього неабиякий зиск.

Віталій Пономарьов

І ще я хочу навести приклад зі спогадів Павла Скоропадського, коли він погодився приймати пожертви на вільне козацтво лише за умови, що він особисто цих коштів не бачитиме в очі. Це теж ментальність аристократа і підприємця.

Олена Попельницька

Я хочу додати до Ваших слів, коли вже Скоропадський склав свої обов’язки глави Української Держави, він був змушений еммігрувати, але державна скарбниця лишалася. Він не взяв з неї жодної копійки, і потім цією скарбницею розпорядився уряд Петлюри. Це також свідчить про його справді дуже велику людську порядність.

Віталій Пономарьов

Дякую за розмову. Це була історик Олена Попельницька.

Василь Зілгалов

За кордоном звернули увагу на спроби української влади збити ажіотажний попит на борошно й крупи. Президент України Леонід Кучма закликав не перебільшувати труднощі з зерном, а Міністерство аграрної політики вважає, що запасів вистачить до наступного літа.

Ганна Стеців

Головним питанням на форумі був нафтопровід «Одеса-Броди-Ґданськ». Виступав представник Європейської Комісії. Він ще раз запевнив, що ЄС трактує цей проект як винятково важливий. “Євро оптимісти” з української делегації задоволено посміхалися при цьому. «Значить, реверсу не буде», - казали вони. Але президент Кучма на підсумковій прес-конференції на моє запитання «То чи реверсу таки не буде?», відповів:

Леонід Кучма

Реверсу не буде, якщо з боку Європейської Комісії ми будемо мати конкретні кроки, це – конкретна декларація, що цей нафтопровід запрацює.

Ганна Стеців

На форумі говорили також про застарілі проблеми економічної співпраці Польщі та України: про стандартизацію, про неповернення ПДВ, про брак забезпечення кредитів, про замалі польські інвестиції в Україні. До речі, Польща є нині лише 11-ою в списку інвесторів в Україні і це – незважаючи на такі інтенсивні контакти на високому рівні. Українські бізнесмени кажуть, що експорт з держави над Дніпром до держави над Віслою може зменшитися в 6 разів. Поляки турбуються, що їхні середні і малі підприємства (а це – 99% всього польського приватного бізнесу) не витримають конкуренції в умовах об’єднаної Європи.

Як зробити дорогу на Схід легшою для поляків, а для українських бізнесменів не перекрити кисень на новому кордоні з Європейським Союзом ? Про це говорили на форумі, про це говорили також президенти України та Польщі. Ось як уявляє собі нову концепцію відносин з Україною після розширення Європейського Союзу президент Польщі Олександр Кваснєвський.

Олександр Кваснєвський

Ми вважаємо, що Польща в Європейському Союзі повинна відігравати активну відкриту роль, насамперед, щодо України, а також щодо наших інших східних сусідів.

Василь Зілгалов

Темою ж багатьох публікацій у західній і російській пресі стали також два голоди в Україні: голодомор 1932 – 1933 років, що його 70-і роковини вшановуються цього року, і можливий голод новий, що його побоюються в Україні люди, панічно скуповуючи харчі. Про цей огляд детальніше в матеріалі Сергія Драчука.

Сергій Драчук

До українського Голодомору й американського журналіста, який його заперечував, знову звертається великою статтею американський щоденник «Чикаґо Триб’юн». Газета нагадує про кампанію американських українців за позбавлення престижної журналістської Пуліцерівської премії московського кореспондента «Нью-Йорк Таймз» 1930-х років Волтера Дуранті. Його ж словам, що “жодного голоду в 1933 році не було”, щоденник протиставляє розсяглі спогади Анатоля Коломайця – людини, яка пережила ті події, що про них американський журналіст знав, але свідомо замовчував.

Російський щоденник «Коммерсант» тим часом пише про рішення Міністерства внутрішніх справ України розсекретити архіви про голод 1932 – 1933 років. «Таким чином, - пише ця газета, - Україна почала готуватися до Дня пам’яті жертв голоду й політичних репресій, що відзначається щороку 23 листопада. Цього року, до того ж, сумний ювілей – 70-ліття трагічних подій», - нагадує автор статті, яку переносно названо «Україна вступила до голодного року».

У прямому розумінні цей заголовок міг би пасувати, наприклад, до публікації в американському щоденнику «Вашинґтон Пост» про нинішнє становище в Україні – повідомлення про те, як українці спустошують у крамницях полиці з харчами. «Ці сцени нагадують нестачі радянських часів: українці скуповують борошно, крупи й інші товари, а ціни на них зростають до неба, підштовхувані катастрофічно низьким урожаєм і твердженнями про шахрайство з державними резервами, - мовиться в публікації, - і жодного порятунку наразі не видно для країни, що має одні з найбагатших ґрунтів у Європі й була колись житницею Радянського Союзу». Нагадано й думку української влади про те, що причин для паніки немає, і її заклик до громадян припинити нестямні закупи, які ще більше накручують ціни на додаток до непогоди й неврожаю. «Віце-прем’єр-міністр Микола Азаров, - зазначає також стаття в американському щоденнику, - віддав указівку підготувати законопроект, що дозволив би урядові конфісковувати «надмірні прибутки», отримані на невиправданому нарощуванні цін».

А статтю в російському щоденнику «Врємя Новостєй» про те, як в Україні готуються, за словами газети, до «голодної зими», названо «На Україні оголошено продрозверстку» (саме цим давнім радянським терміном авторка статті назвала розпорядження Азарова перевірити можливі надприбутки, поки законопроект про їхнє вилучення ще не готовий). На пораду ж віце-прем’єра не робити невиправданих закупів, як пише газета, народ зреаґував цілком протилежним чином: мовляв, треба запасатися – коли вже Кучма в новинах нагадав про особисту відповідальність реґіональних начальників за стабільні ціни, то, отже, справи кепські.

У зв’язку з кризою на продовольчому ринку песимісти згадують про голод 1932- 1933 років, що його спровокував сталінський уряд, – нагадує газета. Україна має намір домогтися в ООН визнання голодомору актом геноциду. А кому буде докоряти за геноцид, запитує російський щоденник, якщо продовольча криза нинішнього року набере серйозного розмаху?

Василь Зілгалов

На цьому ми завершуємо на хвилях української редакції радіо «Свобода» наш економічний огляд подій минулого тижня. Будемо сподіватися, що цього разу Україна омине хлібні й зернові проблеми, й не буде повторення трагедії 30-х років.

На все добре, шановні слухачі. До нових зустрічей в ефірі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG