Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 00:10

"Альтернатива"


Андрій Охрімович "Альтернатива"

Київ, 3 липня 2003 року.

Андрій Охрімович

Хтось з бригади дико загорлопанив, навіть не закричав, а завив не своїм голосом, вдарив по вимикачеві, що модно поблимував зеленим фосфоричним оком. Тріснуло, посипалось іскрами фіолетове світло, наче на новорічній ілюмінації, невимовно гарне, яскраве. Труп лежав до них викрученими у передсмертній судомі ногами, наче велика комаха, або атлет, що на хвилину припав до підлоги, щоб виконати якусь чудернацьку фізичну чи акробатичну вправу.

Весь передпокій густо заляпаний кров’ю. Видавалось, що перед тим, як перерізати йому горлянку, покійника крутили на центрифузі... Труп безголовий. Сухожилля і порвані нерви, вказували на те, що проморочився вбивця порядно...

Ганна Стеців

Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Альтернатива”. Експеримент в мистецтві, науці, політиці, і просто у житті…

Експеримент, який у своєму останньому романі проробив лауреат Шевченківської премії Лесь Уляненко, стосується, передусім, темного боку людської природи. За інтелігентною оболонкою порядного обивателя, опори суспільної моралі, майбутнього батька, патріота-державника, та друга дітей ховається вбивця, маніяк, срань господня.

Назва нового роману письменника – відповідна: “Дофін сатани”. Прочитав цю річ один з творців нового мислення дев’яностих: поет, музикант та боксер Віктор Недоступ і розказав про це Андрієві Охрімовичу. Ну а той у свою чергу попросив пана Віктора запитати пана Уляненка про те, що той мав на увазі, пишучи роман подібний до кошмарного сновидіння.

Сказано-зроблено. Маємо ще одну “Альтернативу”. За операторським пультом Сергій Балабанов. Веде програму Ганна Стеців.

Віктор Недоступ

Відштовхуючись від Курта Вонеута, література формує структуру моменту, і через цю структуру моменту можна побачити, що відбувається з людством взагалі. Що ти скажеш, що зараз відбувається з світом людей?

Лесь Уляненко

Я не думаю, що з світом людей щось нове відбувається, оскільки людина з’явилася взагалі на землі. А якщо брати наш світ, то бувають конкретно незрозумілі речі в плані фізичного сприйняття людини світом. Йде повністю перенасичення світу чимось: речами, грошима, імітацією чогось (класний імітатор життя людського людина втратила: чому і для чого вона живе). Тут вже не йдеться про якісь релігійні чи, навіть, містичні речі, хоча вони існують. Невидиме, воно якось приходить і якось розламує цю людину. І ми наразі маємо якусь деструктивну какофонію: людина деренчить, як якийсь зламаний будильник.

Віктор Недоступ

Тобто, немає гармонії буття і відчуття гармонійності?

Лесь Уляненко

Ми можемо побачити по таких речах як мас-медіа, як книжки, що йде в якийсь конкретно бік божевільний покол: повтор того самого андеґраунду (це вже пішло в моду). Андеґраунд є оте підземелля, є супротив чомусь. Зараз втратився в людини супротив внутрішній. Це втрата індивідуальної свободи, тому що людині свобода непотрібна стала. Вона почала залежати від конкретних речей: нова кавоварка, новий унітаз, а письменник, поет, літератор, людина творча не повинна зараз месіанствувати.

Віктор Недоступ

А що, месіанство ставить якийсь новий бар’єр, і не можна достукатися до душі?

Лесь Уляненко

Власне, так. Ти повинен говорити речі, які ти бачиш, і ти повинен бути просто індивідуальністю в порівнянні з тим світом, який ти бачиш. Ти не маєш права там ставати в якусь позу, тому що людина зараз стала досить добрим актором і досить добрим імітатором.

Віктор Недоступ

Ті, що ходять по колу, вони відчувають, що це повтор, що це вже було, що це не нове?

Лесь Уляненко

От, наприклад, бавиться дітвора там по рочків 10, і поруч стоїть хлопчик-олігофрен. Він хотів би бавитися разом з ними, але діти його просто не прийняли в гурт. Він дуже образився: чому його не приймають, адже, ніби, він такий, як всі. Це - неадекватне сприйняття дійсності. Це можна порівняти з людством, яке преться і думає, що це кайф на все життя.

Якось я прочитав статтю про Медведчука (це “пошло”, про це говорити не варто, але...) і можу сказати, що люди не розуміють, що він робить, для чого він це робить, хоча прийде час, і його на межу поставить. Він не розуміє, що не можна провидіння обманути, тим більше Бога ти не обманеш. Можна зімітувати, що ти – “красівий”, класний пацан, як трапилося з Е. Лімоновим, який весь час “понти ганяв”...

Віктор Недоступ

Митець і політика. Політики взагалі свідомі свого життя в екзестенційному смислі? І чи митці свідомі того, що робиться з політиками і з ними самими?

Лесь Уляненко

Митці і політики – це вічні два табори, які воювали, але вони були завжди залежні один від одного, тому що політики творять погоду там десь на горі. Якщо сьогодні там ріжуть пайки, гроші на мистецтво, то воно йде під землю, в опозицію, воно стає нонконформістським.

Віктор Недоступ

Якщо вони підуть під землю, то, можливо, влада знає, що критична маса нонконформізму є небезпечною для неї?

Лесь Уляненко

Обов’язково. Влада завжди буде боротися з людьми, які думають не так. А митець, якщо він справжній митець, то він буде йти або на 5-6 кроків вперед, або він просто буде думати не так.

Андрій Охрімович

Люди металися, як божевільні. В очі кидалося відразу, що від страху вони втратили розум, що страх їх геть спаралізував. Параліч від страху, як оргазм без кохання. Убивця діяв напрочуд виважено, впевнено і ані на хвилину, видавалося, не втрачав контролю, напевне холоднокровно, але пристрасність, якась зовсім не зрозуміла, позначилася скрізь...

Смерть, як і кохання, зачакловує. Тому він зайшов до квартири впевнено, зовсім не вагаючись... і одразу, у передпокої загнав у горлянку кухонного ножа працівникові... Він повернув кілька разів лезо і відіпхнув труп, що вчепився скрюченими пальцями у штанину...

Лесь Уляненко

Література сьогодні конкретно помирає, тому що зараз пішли ці комп’ютерні романи, комп’ютерні вірші, комп’ютерна музика, яку записав, проплатив – і ти “звєзда”. І публіці нічого більше не треба.

Проте, завжди були серйозні люди, які повинні були мати підтримку влади, за умови, якщо та серйозно мислить. Але проблема полягає в тому, що останніх 300-400 років влада на цій землі навіть не хоче здраво мислити.

Віктор Недоступ

Стосовно мислення “ не так”. В твоїй творчості проходять маніяки, люди з обшарпаною психікою, гострі кути психічні водночас. Це – нормальна, реальна правда життя. Тобто, всі ці рівні життя існують водночас навіть зараз тут. Саме цей рівень дослідження або транслювання у своїй творчості ти вибрав свідомо, чи тебе туди заштовхнуло, чи, можливо, ти просто сприйняв життя таким, як воно є?

Лесь Уляненко

Існує такий шлях: путь воїна. Якщо ти вибираєш такий шлях, то ти свідомий того, що тебе будуть бить, тебе будуть вбивать за все це. Проте, ти конкретно повинен відчувати, куди ти йдеш. Це ж не вихід на Хрещатик для того, щоб прогулятися.

Я не просто хотів показати маніяка. Мені хотілося продемонструвати хоча б 10-ку тим людей, які потенційно є маніяками, як не робити цього. Адже коли я писав про цю категорію людей, то дослідив дуже багато документів, перечитав безліч літератури і зрозумів, що це люди, які в мас-медіа, в шоу-бізнесі, викликають в суспільстві симпатії, розчулену сльозу. Ці люди такого не повинні викликати, тому що вони вже зайшли за межу.

Віктор Недоступ

Я тут відчув, що маніяк при всіх своїх ускладненнях, при всіх своїх болячках все ж таки має духовний вибір, якого він очевидно не робить.

Лесь Уляненко

Людині дається здравий вибір: або ти робиш те, або те. Наприклад, “заковбасив” там бабусю, і це в кайф пішло – пройшло йому. Він вдруге це зробив. Це – кайф. Там його “пре”. Дійсно вони отримують від цього насолоду велику. Здебільшого, це – ущербні люди. Вони дуже ображені: їх часто ображали, можливо ще якась травма була, але з цим треба боротися.

Кожній людині Бог завжди дає якусь підтримку, і цим треба скористатися. А те, що хтось з них може скинутися, мовляв, “я – повний “дурак”, то це вже повна поразка.

Віктор Недоступ

Тобто, маніяк – це духовна поразка або духовні лінощі?

Лесь Уляненко

Так. Це конкретна капітуляція перед усім, вибирання кращого шляху, але, як сказано в “Святому Письмі”, “широка дорога веде в пекло”.

Ганна Стеців

Плакав він довго, дивлячись у сині неприступні сфери, бухтів від щастя і втоми, аж поки не побачив Ангела, що стрімко летів до нього, торкаючись кінчиками пальців і оборками туніки чорних калюж крові, з розпущеним волоссям, відкинувши золотого кольору кучері, відкриваючи лик витончений, ніжний і жіночий, з великими темними очима. Ангел роздягнений до пояса, білий, як слонова кістка, як дитячі солодощі, як перший сніг, підступив до Івана і поцілував агатовими вустами у щоку. Після цього Ангел зник, лишивши у повітрі легкий пахучий серпанок, заставивши тремтіти ніздрі, серце, і він тільки чув його голос, збираючи відрубані голови на журнальний столик.

Віктор Недоступ

А можна побудувати якусь шкалу маніакальності від нуля до ста відсотків в нашому суспільстві?

Лесь Уляненко

В кожному третьому воно закладено, навіть коли чоловік цього не відчуває. Воно відбувається щодня. Бачиш його в пресі. Я завжди дивувався всім людям, як з насолодою вони це читають. Раніше брали газету – вона перевертала на сексі: там баба з ціцьками голими. Зараз – “такой-то человек зарезал несколько человек”. І коли люди перегортають сторінку з таким надписом, миттєво в них загоряються очі фосфором. Я це дуже часто бачу.

А філософи взагалі на це заявляли: “От я розумію їхню мотивацію”. Яку ти можеш мотивацію розуміти людини, яка вбила 56 чоловік? Я ще розумію мотивацію того німецького людоїда, який високими ідеями навергав. А Онопрієнко у нас про містику щось мутив, але конкретно вже грабував.





Ганна Стеців

Від копошіння вошей, що вкрили повністю її тіло, від голови до п’ят, видавалося, що дівчина ворушилася або ледь дихала, або тихо, без звуку плакала. Відрізані груди, проміжність і піхва. Остання вирвана з корінням. Чорні дірки. По тонких рисах, по манікюру можна сказати певне, що вона з заможної родини або проститутка. Трупний яд виступив тільки в окремих місцях, вже поволі почав разом зі смертю поглинати оксамит її шкіри.

Віктор Недоступ

Наскільки я знаю, Онопрієнко “високі свої ідеї” почав транслювати після того, як його почали розпитувати журналісти, підказуючи ці траєкторії. Раніше він мовчав і просто “мочив” людей.

Лесь Уляненко

Тут, дійсно, якась мотивація незрозуміла. Він такий собі жлоб-хохол, якому все життя хотілося бути багатим, мати гарних жінок. Він напевне мав комплекс якогось ковбоя, що весь час з вінчестером ходив, зайшовши в хату, клав жертв.

Віктор Недоступ

А, можливо, суспільство своїми запитаннями (навіть такими як в мене) підштовхує непідготовлених маніяків до таких вчинків?

Лесь Уляненко

Суспільство, якщо воно нездорове, а воно у нас є нездорове, завжди буде підштовхувати людину. Онопрієнко сам по собі є неординарною особистістю. Але ця неординарність куди пішла? Він вибрав свій шлях. Суспільство – це прес і це купа обов’язків. Наскільки б я був би незалежним літератором, в мене мінімум обов’язків перед суспільством повинно бути.

Віктор Недоступ

Крутизна і мужність якісь суміжні поняття?

Лесь Уляненко

Ні. Мужність була ще на початку, коли братва починалася. Ця мужність була з переляком, бо пацани були загнані в куток, і їм хотілося “хорошо” жить. Проте, більшість з них не розуміли, що таке смерть, і не знали ціни життю: на гробки собі замовляли ще живими.

Крутизна? Крутизна - це “понти”, імітація життя. Вона вічно буде оточувати, крутиться. Нічого нового в цьому світі не було і не буде. Змінюється якась форма, а серцевина залишається тією ж: людина – це велика омана. Добро ти не знаєш де лежить, бо добро – це дуже тонка штука. Вона належить, напевне, що не нам, людям. Але головне: не навчитися робити зло.

Віктор Недоступ

Що міняється в цьому контексті: світ чи людина?

Лесь Уляненко

Якщо взяти нашу українську ментальність, то вона не змінюється.

Андрій Охрімович







Він тоді взяв її напівпритомну, а коли кінчав, то перекусив горло і пив з того прокушеного горла, доки вона дригала ногами. Задоволений сидів у одних сімейних трусах, навіть не слухаючи, як булькає у конаючої з горлянки, і дівчина хрипить усе тихіше, і як затихла, то він ще раз став над нею, а тому, як не зміг кінчити, то поонанував, вибризнув гаряче сім’я на вродливе, біле від смерті обличчя...

Ганна Стеців

Здається вийшло, “палучілося”... Настрій ми вам зіпсували, дикими і кривавими образами затулили обрій... Але нічого. “Спокуха”! Бо саме з діагнозу починається лікування. Навіть тоді, коли діагноз натякає на смерть, якої, коли розібратись, просто не існує.

Зустрінемось через тиждень, але перед тим нагадаємо собі, що творцями нинішньої “Альтернативи” є лауреат Шевченківської премії, письменник Лесь Уляненко, поет, журналіст, боксер і музикант Віктор Недоступ та звукооператор Сергій Балабанов. Вела програму Ганна Стеців. Автор - Андрій Охрімович. Всього вам доброго. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG