Віталія Кличка запросив до себе в гості його колишній німецький одноклубник, чемпіон світу серед професіоналів у легкій категорії Іштван Ковач. Зустріч організували в будапештському ресторані “Бокс утса” ( вулиця боксу), що є власністю іменитого угорського спортсмена. Вхідний квиток для охочих коштував приблизно 20 тис. форинтів, або майже 90 американських доларів. І все ж кілька щирих вболівальників боксу з-поміж тутешніх українців не пошкодували грошей, аби потрапити на цю зустріч. Більше того, навіть поспілкуватися з Віталієм упродовж 30 хвилин, не дивлячись на те, що буквально кожна мить перебування відомого земляка обходилась організаторам поїздки Кличка-старшого в сотні, якщо не в тисячі доларів. “Пробила” в буквальному значенні цього слова дане побачення своєю нестримною енергією голова українського самоврядування Ярослава Хортяні-Гук родом з Тернопільщини. А допомагав їй заступник із міста Комарома Юрко Кравченко, що походить із Запорізького краю. Треба сказати, що Віталій та Володимир уже знайомі з тутешньою українською діаспорою. Вперше зустріч сталася 6 жовтня 2002 року в цьому ж ресторані. Брати дуже тепло поставилися до прохання українців розповісти про себе та свої плани і навіть пообіцяли приїхати знову. І дотримали слова. Мова у середу йшла, в основному, про речі звичайні: дім, сім’ю, родинні корені Кличків. Виявляється, що батьки хлопців-богатирів народилися на Черкащині. Цього факту їхньої біографії, наприклад, не знали будапештські співрозмовники. Говорили про доброчинність та інші теми. Взагалі тутешні українці хотіли чимбільше довідатись про спортсменів з неформального боку, виявити той моральний стрижень, який додає їм снаги йти до спортивних вершин. І, звичайно, не обійшлося без розпитувань про останню зустріч з Ленноксом Льюїсом. Говорить Віталій Кличко: Ні для кого не секрет, що Льюїс є одним із найсильніших атлетів світу у суперважкій категорії професійного боксу. Він уже багато років поспіль тримає пальму першості. Тому для мене випала велика честь боротися за титул чемпіона світу у двобої з англійцем і повернутися переможцем в Україну. У мене є така мрія стати чемпіоном світу у своїй ваговій категорії. Я зробив усе можливе, вівши перед у цьому поєдинку, не дивлячись на отримані травми і поранення. Я був певний того, що все одно виграю цей матч, і все йшло до того. Але лікар зупинив двобій, хоча усі раунди я вигравав. Зараз можу сказати лише, що наш матч-реванш відбудеться 6 грудня поточного року, на якому я намагатимусь довести всім, що хлопець з України все-таки може змагатися з африканськими боксерами, які традиційно домінують на рингу, і щось таки зробити для перемоги.
Василь Плоскіна Віталій Кличко зустрівся з угорськими українцями
Угорщина, 10 липня 2003 - Відомий український боксер Віталій Кличко, перебуваючи в приватній поїздці в Угорщині 9 липня, зустрівся з представниками української меншини в цій країні.
Віталія Кличка запросив до себе в гості його колишній німецький одноклубник, чемпіон світу серед професіоналів у легкій категорії Іштван Ковач. Зустріч організували в будапештському ресторані “Бокс утса” ( вулиця боксу), що є власністю іменитого угорського спортсмена. Вхідний квиток для охочих коштував приблизно 20 тис. форинтів, або майже 90 американських доларів. І все ж кілька щирих вболівальників боксу з-поміж тутешніх українців не пошкодували грошей, аби потрапити на цю зустріч. Більше того, навіть поспілкуватися з Віталієм упродовж 30 хвилин, не дивлячись на те, що буквально кожна мить перебування відомого земляка обходилась організаторам поїздки Кличка-старшого в сотні, якщо не в тисячі доларів. “Пробила” в буквальному значенні цього слова дане побачення своєю нестримною енергією голова українського самоврядування Ярослава Хортяні-Гук родом з Тернопільщини. А допомагав їй заступник із міста Комарома Юрко Кравченко, що походить із Запорізького краю. Треба сказати, що Віталій та Володимир уже знайомі з тутешньою українською діаспорою. Вперше зустріч сталася 6 жовтня 2002 року в цьому ж ресторані. Брати дуже тепло поставилися до прохання українців розповісти про себе та свої плани і навіть пообіцяли приїхати знову. І дотримали слова. Мова у середу йшла, в основному, про речі звичайні: дім, сім’ю, родинні корені Кличків. Виявляється, що батьки хлопців-богатирів народилися на Черкащині. Цього факту їхньої біографії, наприклад, не знали будапештські співрозмовники. Говорили про доброчинність та інші теми. Взагалі тутешні українці хотіли чимбільше довідатись про спортсменів з неформального боку, виявити той моральний стрижень, який додає їм снаги йти до спортивних вершин. І, звичайно, не обійшлося без розпитувань про останню зустріч з Ленноксом Льюїсом. Говорить Віталій Кличко: Ні для кого не секрет, що Льюїс є одним із найсильніших атлетів світу у суперважкій категорії професійного боксу. Він уже багато років поспіль тримає пальму першості. Тому для мене випала велика честь боротися за титул чемпіона світу у двобої з англійцем і повернутися переможцем в Україну. У мене є така мрія стати чемпіоном світу у своїй ваговій категорії. Я зробив усе можливе, вівши перед у цьому поєдинку, не дивлячись на отримані травми і поранення. Я був певний того, що все одно виграю цей матч, і все йшло до того. Але лікар зупинив двобій, хоча усі раунди я вигравав. Зараз можу сказати лише, що наш матч-реванш відбудеться 6 грудня поточного року, на якому я намагатимусь довести всім, що хлопець з України все-таки може змагатися з африканськими боксерами, які традиційно домінують на рингу, і щось таки зробити для перемоги.
Віталія Кличка запросив до себе в гості його колишній німецький одноклубник, чемпіон світу серед професіоналів у легкій категорії Іштван Ковач. Зустріч організували в будапештському ресторані “Бокс утса” ( вулиця боксу), що є власністю іменитого угорського спортсмена. Вхідний квиток для охочих коштував приблизно 20 тис. форинтів, або майже 90 американських доларів. І все ж кілька щирих вболівальників боксу з-поміж тутешніх українців не пошкодували грошей, аби потрапити на цю зустріч. Більше того, навіть поспілкуватися з Віталієм упродовж 30 хвилин, не дивлячись на те, що буквально кожна мить перебування відомого земляка обходилась організаторам поїздки Кличка-старшого в сотні, якщо не в тисячі доларів. “Пробила” в буквальному значенні цього слова дане побачення своєю нестримною енергією голова українського самоврядування Ярослава Хортяні-Гук родом з Тернопільщини. А допомагав їй заступник із міста Комарома Юрко Кравченко, що походить із Запорізького краю. Треба сказати, що Віталій та Володимир уже знайомі з тутешньою українською діаспорою. Вперше зустріч сталася 6 жовтня 2002 року в цьому ж ресторані. Брати дуже тепло поставилися до прохання українців розповісти про себе та свої плани і навіть пообіцяли приїхати знову. І дотримали слова. Мова у середу йшла, в основному, про речі звичайні: дім, сім’ю, родинні корені Кличків. Виявляється, що батьки хлопців-богатирів народилися на Черкащині. Цього факту їхньої біографії, наприклад, не знали будапештські співрозмовники. Говорили про доброчинність та інші теми. Взагалі тутешні українці хотіли чимбільше довідатись про спортсменів з неформального боку, виявити той моральний стрижень, який додає їм снаги йти до спортивних вершин. І, звичайно, не обійшлося без розпитувань про останню зустріч з Ленноксом Льюїсом. Говорить Віталій Кличко: Ні для кого не секрет, що Льюїс є одним із найсильніших атлетів світу у суперважкій категорії професійного боксу. Він уже багато років поспіль тримає пальму першості. Тому для мене випала велика честь боротися за титул чемпіона світу у двобої з англійцем і повернутися переможцем в Україну. У мене є така мрія стати чемпіоном світу у своїй ваговій категорії. Я зробив усе можливе, вівши перед у цьому поєдинку, не дивлячись на отримані травми і поранення. Я був певний того, що все одно виграю цей матч, і все йшло до того. Але лікар зупинив двобій, хоча усі раунди я вигравав. Зараз можу сказати лише, що наш матч-реванш відбудеться 6 грудня поточного року, на якому я намагатимусь довести всім, що хлопець з України все-таки може змагатися з африканськими боксерами, які традиційно домінують на рингу, і щось таки зробити для перемоги.
ЗВЕРНИ УВАГУ
ВИБІР ЧИТАЧІВ
1
Bloomberg: заяви Макрона щодо можливості відправки військ в Україну розлютили чиновників CША 43888 views
2Терехов відреагував на інформацію про можливий повторний наступ сил РФ на Харків 34335 views
3«Інформація не підтвердилася» – у ФСБ сказали, чому не допомогло попередження США про теракт 13501 views
4У ЄС досягли компромісу щодо торгівлі з Україною: «баланс дуже делікатний» 11356 views
5В ISW пояснили, чим може бути зумовлена заява Лукашенка про ймовірних нападників на «Крокус» 9714 views
6Джонсон виправдовується щодо законопроєкту про допомогу Україні – Білий дім 9579 views
7Розвідка Британії проаналізувала, для чого Росія створює «Дніпровську річкову флотилію» 8029 views
8Директор ФСБ назвав Кирила Буданова «законною ціллю» для РФ 7092 views
9Франція «найближчим часом» зможе передати Україні майже 80 установок Caesar – Міноборони 5508 views
10«Звісно, Україна» – соратник Путіна Патрушев про те, хто причетний до теракту під Москвою 4505 views
ФОТО ТА ВІДЕО
-
Мультимедіа
Збили «ланцет» з автомата: полювання на безпілотники під Бахмутом
Зенітники 93 окремої мехазованої бригади «Холодний Яр» щодня виходять на полювання. ЗУ-23 – зенітна спарена установка, яка може збивати повітряні цілі на висоті до 2.5 кілометрів. Після атаки безпілотників можуть летіти баражуючі снаряди типу Ланцет. Один із таких із автомата вдалося збити.