Брюссель, 10 липня 2003 – Європейський Союз попередив у четвер Україну, що її намагання створити міцніші зв’язки з ЄС залежатиме від дотримання демократичних норм і зміцнення прав засобів інформації. А Міжнародна федерація журналістів говорить про «повернення до минулого» в Україні. Усе це через новий закон із непомітною назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Цей закон, який Верховна Рада ухвалила в середу, серед іншого, запроваджує відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю й розширює повноваження Служби безпеки, яка тепер зможе обшукувати чи й затримувати осіб, підозрюваних у порушенні державної таємниці. Журналісти ж після того, як закон набуде чинності , зможуть поширювати не «будь-яку» інформацію, як у нинішньому законодавстві, а лише «відкриту за режимом доступу».
Деякі оглядачі й політики, вже не кажучи про журналістів, стривожені цими змінами й уважають їх за обмеження конституційного права на свободу слова й на вільне висловлювання. Занепокоїло це і правозахисників, і офіційних осіб за кордоном.
Міжнародна федерація журналістів у четвер оприлюднила заяву, в якій засудила «наступ на право журналістів на таємність джерел інформації в Україні» як «одну з найбільших загроз свободі преси післярадянської доби». На думку генерального секретаря цієї федерації Ейдана Вайта, перш ніж будь-який закон, спрямований проти засобів інформації, набуде чинності, він має пройти випробування громадськості. Федерація пропонує опротестувати новий український закон у Раді Європи, Організації з безпеки і співпраці в Європі і в відповідних органах Європейського Союзу. «Ми знаємо, що цей крок проти засобів інформації суперечить угоді про партнерство і співпрацю між ЄС і Києвом, і його не можна потерпіти», – каже генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів Ейдан Вайт.
А керівник управління прав людини цієї федерації Сара де Йонґе в інтерв’ю для радіо “Свобода” наголосила: «Ухвалення цього нового закону є кроком назад, до тих часів, коли журналістів суворо обмежували в їхній праці. І, звичайно ж, цілком неприпустимо, що спецслужби в Україні матимуть зараз безпрецедентний доступ до журналістів, а особливо ж до журналістських джерел. За таких умов журналісти не матимуть змоги нормально працювати, а робити журналістські розслідування стане зовсім неможливим. Тому Міжнародна федерація журналістів виступає проти цього закону. Ми закликатимемо український парламент скасувати цей закон, якщо це можливо».
Іще однією з можливостей, нагадала Сара де Йонґе, є порушити цю справу в Раді Європи: «Ми гадаємо, що це дуже добра думка. Ми могли б посилити в рамках Ради Європи тиск на українську владу, щоб вона не надавала сили цим частинам закону й змінила всі його відповідні моменти. Інакше ж Україні, з нашого погляду, буде непросто виправдати своє перебування в Раді Європи. Нас дуже дивує, чому це така країна, як Україна, де вже бували і вбивства журналістів, і інші, юридичні, способи обмеження свободи слова, досі є членом цього демократичного форуму…»
Із запитанням, як оцінює новий закон про поширення повноважень СБУ щодо контролю над роботою журналістів в Україні Європейська Комісія, я звернувся до речника ЄС Дієґо Охеди. Ось як він бачить проблему: «Нам відоме становище зі свободою преси в Україні. Воно далеке від задовільного. До цього закону і тих його параграфів, які ви щойно процитували, Європейський Союз обов’язково звернеться. На жаль, це не єдиний приклад, який, серед інших, тривожить ЄС, коли йдеться про свободу преси в Україні. Чимало проблем уже було в минулому, зовсім недавно почали здійснюватись демонстративні кампанії, спрямовані проти представників Європейського Союзу, які говорили про свободу слова та підтримували свободу слова в Україні. Це питання буде обговорюватись на черговій сесії Ради міністрів Європейського Союзу. Цілком зрозуміло, що поступ у дотриманні прав людини та інших демократичних стандартів, включно зі свободою преси, є одним із основних критеріїв, за якими буде вимірюватись інтеграція України в ЄС, зокрема в контексті розширеної Європи… Тому політичні реформи, верховенство закону та дотримання демократичних стандартів, включно зі свободою преси, в Україні будуть мірилом інтеграції України також і у внутрішній ринок ЄС».
Інший журналіст висловив припущення, що Україна нехтує рекомендаціями ЄС через те, що поліпшила стосунки зі США, відправивши до Іраку свої війська. На це питання відповів перший речник Єврокомісії, помічник голови Єврокомісії Рейо Кемппінен. Він висловився досить жорстко: «У мене немає підстав думати, що США не роблять свій внесок для поступу в демократичних реформах і верховенстві закону в Україні, але я маю також багато фактів, що й Європейський Союз робить багато в цій сфері, починаючи від справи Гонгадзе та в інших випадках, коли чимало представників преси відкрито або непрямо зазнавали тиску або інших різновидів обмежень їхньої професійної діяльності. Ми говорили про це і раніше, часом через дипломатичні канали, часом відкрито в заявах Європейського Союзу. І якщо дійсно цей закон, який був тут процитований, справді надаватиме такі права спецслужбам, я переконаний, що Європейський Союз реагуватиме адекватно».
Цей закон, який Верховна Рада ухвалила в середу, серед іншого, запроваджує відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю й розширює повноваження Служби безпеки, яка тепер зможе обшукувати чи й затримувати осіб, підозрюваних у порушенні державної таємниці. Журналісти ж після того, як закон набуде чинності , зможуть поширювати не «будь-яку» інформацію, як у нинішньому законодавстві, а лише «відкриту за режимом доступу».
Деякі оглядачі й політики, вже не кажучи про журналістів, стривожені цими змінами й уважають їх за обмеження конституційного права на свободу слова й на вільне висловлювання. Занепокоїло це і правозахисників, і офіційних осіб за кордоном.
Міжнародна федерація журналістів у четвер оприлюднила заяву, в якій засудила «наступ на право журналістів на таємність джерел інформації в Україні» як «одну з найбільших загроз свободі преси післярадянської доби». На думку генерального секретаря цієї федерації Ейдана Вайта, перш ніж будь-який закон, спрямований проти засобів інформації, набуде чинності, він має пройти випробування громадськості. Федерація пропонує опротестувати новий український закон у Раді Європи, Організації з безпеки і співпраці в Європі і в відповідних органах Європейського Союзу. «Ми знаємо, що цей крок проти засобів інформації суперечить угоді про партнерство і співпрацю між ЄС і Києвом, і його не можна потерпіти», – каже генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів Ейдан Вайт.
А керівник управління прав людини цієї федерації Сара де Йонґе в інтерв’ю для радіо “Свобода” наголосила: «Ухвалення цього нового закону є кроком назад, до тих часів, коли журналістів суворо обмежували в їхній праці. І, звичайно ж, цілком неприпустимо, що спецслужби в Україні матимуть зараз безпрецедентний доступ до журналістів, а особливо ж до журналістських джерел. За таких умов журналісти не матимуть змоги нормально працювати, а робити журналістські розслідування стане зовсім неможливим. Тому Міжнародна федерація журналістів виступає проти цього закону. Ми закликатимемо український парламент скасувати цей закон, якщо це можливо».
Іще однією з можливостей, нагадала Сара де Йонґе, є порушити цю справу в Раді Європи: «Ми гадаємо, що це дуже добра думка. Ми могли б посилити в рамках Ради Європи тиск на українську владу, щоб вона не надавала сили цим частинам закону й змінила всі його відповідні моменти. Інакше ж Україні, з нашого погляду, буде непросто виправдати своє перебування в Раді Європи. Нас дуже дивує, чому це така країна, як Україна, де вже бували і вбивства журналістів, і інші, юридичні, способи обмеження свободи слова, досі є членом цього демократичного форуму…»
Із запитанням, як оцінює новий закон про поширення повноважень СБУ щодо контролю над роботою журналістів в Україні Європейська Комісія, я звернувся до речника ЄС Дієґо Охеди. Ось як він бачить проблему: «Нам відоме становище зі свободою преси в Україні. Воно далеке від задовільного. До цього закону і тих його параграфів, які ви щойно процитували, Європейський Союз обов’язково звернеться. На жаль, це не єдиний приклад, який, серед інших, тривожить ЄС, коли йдеться про свободу преси в Україні. Чимало проблем уже було в минулому, зовсім недавно почали здійснюватись демонстративні кампанії, спрямовані проти представників Європейського Союзу, які говорили про свободу слова та підтримували свободу слова в Україні. Це питання буде обговорюватись на черговій сесії Ради міністрів Європейського Союзу. Цілком зрозуміло, що поступ у дотриманні прав людини та інших демократичних стандартів, включно зі свободою преси, є одним із основних критеріїв, за якими буде вимірюватись інтеграція України в ЄС, зокрема в контексті розширеної Європи… Тому політичні реформи, верховенство закону та дотримання демократичних стандартів, включно зі свободою преси, в Україні будуть мірилом інтеграції України також і у внутрішній ринок ЄС».
Інший журналіст висловив припущення, що Україна нехтує рекомендаціями ЄС через те, що поліпшила стосунки зі США, відправивши до Іраку свої війська. На це питання відповів перший речник Єврокомісії, помічник голови Єврокомісії Рейо Кемппінен. Він висловився досить жорстко: «У мене немає підстав думати, що США не роблять свій внесок для поступу в демократичних реформах і верховенстві закону в Україні, але я маю також багато фактів, що й Європейський Союз робить багато в цій сфері, починаючи від справи Гонгадзе та в інших випадках, коли чимало представників преси відкрито або непрямо зазнавали тиску або інших різновидів обмежень їхньої професійної діяльності. Ми говорили про це і раніше, часом через дипломатичні канали, часом відкрито в заявах Європейського Союзу. І якщо дійсно цей закон, який був тут процитований, справді надаватиме такі права спецслужбам, я переконаний, що Європейський Союз реагуватиме адекватно».
