Белград, 15 липня 2003 – Незалежнi ЗМI у Белградi стверджують, що група олiгархiв, якi розбагатiли за часу влади Слободана Милошевича, неформально контролює як бiльшiсть партiй правлячої коалiцiї, так i опозицiю та окремi телевiзiйнi канали. Сенсацiйна газета “Балкан” надрукувала список державних і приватних компанiй та банкiв, котрi свого часу стали монополiстами на сербському ринку. Такi компанiї пiсля скинення колишнього режиму пiдтримали демократичну владу, обумовлюючи пiдтримку свого роду амнiстiєю: вiд урядовцiв вони вимагали не втручатися в їхнi трансакцiї й не перевіряти, чим вони займалися в минулому.
Голова Нацбанку Младян Динкич стверджує, що окремi урядовцi отримують з невiдомих джерел двi-три тисячi євро в мiсяць. Вiдомий полiтолог Володимир Ґоатi пояснює, що олiгархи платять урядовцям сотнi тисяч, та й мiльйони євро для того, щоб отримати певнi повноваження, права й концесiї. А заступник прем’єр-мiнiстра Мiодраґ Iсаков додає, що iснують певнi фiнансовi структури, якi створені вiдмиванням так званого брудного капiталу. Вони, на думку Iсакова, намагаються вiдновити мережу корумпованих полiцейських, прокурорiв, суддiв та полiтичних дiячiв, котра в минулому сприяла розширенню органiзованої злочинностi. Анi голова Нацбанку нi вiце-прем’єр не згадали жодного iменi. Громадянам й журналiстам залишається на пiдставi натякiв відгадувати, про кого йдеться.
Лiдер парламентської фракцiї правлячої коалiцiї Боян Пайтич у зв’язку з цим каже, що йдеться про безпiдставнi звинувачення. А так званi олiгархи, котрi називають себе чесними бiзнесменами, як правило, мовчать.
Законопроектом передбачається, що полiтичнi партiї фiнансуватимуться з держбюджету залежно вiд того, скiльки депутатiв мають у Парламентi. Наступного року для цього буде видiлено 5 мiльйонiв євро, тобто 0,15 % бюджету. Партiї не матимуть права отримувати грошi з анонiмних джерел, вiд iнших держав та гуманiтарних органiзацiй. Ревiзiю партiйних фiнансiв проводитимуть податковi органи. Позапарламентські партії мали б утримуватися лише внесками своїх членiв та вiдомих донорiв.
Так записано в законопроектi, який парламент обговорюватиме цього тижня. Окремi оглядачi з цього приводу напiвжартома ,але не без пiдстав нагадують, що у Сербiї закони ухвалюють переважно для того, щоб влада була в змозi контролювати опозицiю.
Голова Нацбанку Младян Динкич стверджує, що окремi урядовцi отримують з невiдомих джерел двi-три тисячi євро в мiсяць. Вiдомий полiтолог Володимир Ґоатi пояснює, що олiгархи платять урядовцям сотнi тисяч, та й мiльйони євро для того, щоб отримати певнi повноваження, права й концесiї. А заступник прем’єр-мiнiстра Мiодраґ Iсаков додає, що iснують певнi фiнансовi структури, якi створені вiдмиванням так званого брудного капiталу. Вони, на думку Iсакова, намагаються вiдновити мережу корумпованих полiцейських, прокурорiв, суддiв та полiтичних дiячiв, котра в минулому сприяла розширенню органiзованої злочинностi. Анi голова Нацбанку нi вiце-прем’єр не згадали жодного iменi. Громадянам й журналiстам залишається на пiдставi натякiв відгадувати, про кого йдеться.
Лiдер парламентської фракцiї правлячої коалiцiї Боян Пайтич у зв’язку з цим каже, що йдеться про безпiдставнi звинувачення. А так званi олiгархи, котрi називають себе чесними бiзнесменами, як правило, мовчать.
Законопроектом передбачається, що полiтичнi партiї фiнансуватимуться з держбюджету залежно вiд того, скiльки депутатiв мають у Парламентi. Наступного року для цього буде видiлено 5 мiльйонiв євро, тобто 0,15 % бюджету. Партiї не матимуть права отримувати грошi з анонiмних джерел, вiд iнших держав та гуманiтарних органiзацiй. Ревiзiю партiйних фiнансiв проводитимуть податковi органи. Позапарламентські партії мали б утримуватися лише внесками своїх членiв та вiдомих донорiв.
Так записано в законопроектi, який парламент обговорюватиме цього тижня. Окремi оглядачi з цього приводу напiвжартома ,але не без пiдстав нагадують, що у Сербiї закони ухвалюють переважно для того, щоб влада була в змозi контролювати опозицiю.
