Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:45

1. Чи була українська влада зацікавлена у смерті журналіста Володимира Єфремова?<br> 2. Ситуація в середовищі журналістів України.


Зиновій Фрис, Данило Яневський І тема: Юлія Єфремова - журналістка, донька журналіста Володимира Єфремова (телефоном); Любов Єфремова - дружина журналіста Володимира Єфремова (телефоном); Марія Самбур - адвокат родини Єфремових (телефоном); Алла Лазарєва - президент Інституту масової інформації (телефоном). ІІ тема: Сергій Гузь - голова Київської незалежної медіа-профспілки; Костянтин Малєєв - заступник директора дослідницького центру “Імідж контроль”.

Київ-Прага, 17 липня 2003 року.

Зиновій Фрис

Говорить радіо “Свобода”!

Наша перша тема “Вечірньої Свободи” у четвер 17-го липня: “Чи була українська влада зацікавлена в смерті дніпропетровського журналіста, представника організації “Репортери без кордонів” у Дніпропетровській області, позаштатного кореспондента Інституту масової інформації Володимира Єфремова?”

Гості з першої теми:

Телефоном з Дніпропетровська журналістка Юлія Єфремова - донька журналіста Володимира Єфремова, котрий загинув в автомобільній катастрофі. Очевидно, захоче щось сказати дружина В.Єфремова Любов Миколаївна. Телефоном з Дніпропетровська також адвокат родини Єфремових - Марія Самбур. Та ще один гість (телефоном із Парижа) - Алла Лазарєва, президент Інституту масової інформації.

А друга тема (її проведе з київської студії Д.Яневський) - “Про ситуацію в середовищі журналістів України”.

Перед мікрофоном - Зиновій Фрис. Мені допомагають Ангеліна Шкуренко та Артем Мостовий.

Вітаємо всіх, хто нас слухає.

"Вечірня "Свобода" в прямому ефірі.

Вранці 14 липня в автомобільній катастрофі загинув відомий дніпропетровський журналіст Володимир Єфремов. Президент Інституту масової інформації Алла Лазарєва (вона з нами телефоном з Парижа) сказала мені сьогодні, що за роки незалежності України це вже 37-а смерть людини, що так чи інакше пов’язана з журналістською діяльністю.

Ще 13 жовтня 2001 року Володимир Єфремов написав у “Голосі України” та на сайті Інституту масової інформації:

“Уперше за тридцять років журналістського стажу пишу через те, що боюся. Боюся безглуздої смерті. Але ще більше боюся, що її потім спишуть на випадкову "зустріч з наркоманами", банальне "вбивство з метою пограбування" або чергову "трагічну автокатастрофу"...

Пишу через те, що мені й моїй родині не просто погрожують - нас уже почали жорстко пресингувати. Поки що економічними палицями, які залишили нас практично без засобів до існування. Дружину півроку тому шантажем і погрозами змусили звільнитися з нашої радіокомпанії "за власним бажанням", не допрацювавши до пенсії. Мене нещодавно попередили про звільнення "за скороченням штатів".

Нагадаю: Володимир Єфремов, котрий днями загинув в автомобільній катастрофі, написав це 13 жовтня 2001 року.

Про те, якими конкретно могли бути (і чи взагалі могли бути) найновіші мотиви вбивства журналіста, - трішки пізніше. А спершу - короткий матеріал нашого дніпропетровського кореспондента Геннадія Сахарова. Він зібрав воєдино те, що можна було б назвати офіційною точкою зору навколо смерті журналіста Володимира Єфремова.

Геннадій Сахаров

На разі, слідча справа передана під зверхність дніпропетровського райвідділу міліції до слідчого відділу обласного управління УВФ. І у прокуратурі області слідчого управління облУВС, облДАІ відповідають, що справа знаходиться на стадії розслідування, проводяться необхідні експертизи, і до закінчення слідства жодної офіційної інформації для журналістів не буде.

Водій МАЗу, з яким зіштовхнулося авто В.Єфремова, Павло Пінчук з Полтави. Він зараз знаходиться в лікарні з серйозною черепно-мозковою травмою і не здатен до повноцінної дачі свідчень. Слідчі чекають, коли він очуняє, щоб його допитати. Посадова особа з облДАІ, яка не бажає бути названою, сказала, що, напевне, після закінчення слідства, кримінальна справа буде закрита з причини смерті винуватця дорожньої пригоди.

І ще одне. У компетентних колах області, у дуже компетентних колах, кажуть, що смерть В.Єфремова нікому не була потрібною, бо він не був особою, яка б для будь-кого являла собою небезпеку.

Зиновій Фрис

Отже, справу журналіста Єфремова можуть вже невдовзі закрити, бо, як це вважають офіційні особи, не більше, аніж автокатастрофа.

Чи погоджуєтеся Ви з цим, пані Юліє? Я звертаюся до доньки В.Єфремова. Мої співчуття, пані Юліє. Що Ви думаєте з приводу отих офіційних точок зору, які щойно наводив наш колега (наш, бо Ви, пані Юліє, - також журналістка) Г.Сахаров? | Юлія Єфремова

Добрий вечір. Ви знаєте, коли загинув Чорновіл, нам казали, що це було не більш, ніж звичайна автокатастрофа. Коли вбили Гонгадзе та Олександрова, нам завжди намагалися довести, що це був просто розбійний напад. Тепер, на жаль, немає мого батька... Більше запитань, ніж відповідей.

Ми не віримо в те, що це був суто трагічний випадок. Ми й досі не маємо конкретної інформації про те, ... батько. Ми не знаємо, як сталося, ми не знаємо, як сталася аварія, як він загинув.

Сьогодні ми їздили на місце трагедії, і в нас виникає багато запитань, на які ми не можемо знайти відповіді. Ми не віримо в те, що це була звичайна автокатастрофа.

Зиновій Фрис

Дякую, пані Юліє. Якщо поруч з Вами Ваша мати Любов Миколаївна, що вона хотіла б сказати з цього ж приводу? Чи вважає вона, що це звичайнісінька катастрофа? Будь ласка, дайте слухавку матері.

Любов Єфремова

Добрий вечір.

Зиновій Фрис

Добрий вечір.

Любов Єфремова (переклад)

Добрий вечір. Пробачте, я буду говорити російською мовою. Я не вірю в те, що це була звичайна автомобільна катастрофа. Мій чоловік - дуже обережний водій. Трасу він знав дуже добре. За автомобілем він дивився не як будь-який інший автолюбитель. До Києва він їхав у гарному настрої, тому що він їхав на свято. Його запросили в посольство Франції в Україні. Там він повинен був зустрітися з дочкою. Їхав у гарному настрої.

Перед цим були дзвінки. Ми бачили, що біля нього якісь згущуються хмари, тому я не вірю в те, що це була автомобільна катастрофа.

Зиновій Фрис

Дякую, Любове Миколаївно. Ми ще повернемося до розмови з пані Юлею та адвокатом. Вони зараз у помешканні Єфремова. В мене до вас запитання, пані Алло: яка ще країна в світі, де так масово гинуть журналісти (37 журналістів в Україні за роки незалежності)? Де ще так вбивають, пані Лазарєва?

Алла Лазарєва

Ви знаєте, найстрашніше зараз те, що Ви сказали, що навіть коли просто гине людина, ми завжди думаємо, чи її не вбили. Це насправді зовсім не так відбувається, наприклад, у тій самій Франції чи Іспанії, де теж трапляються автомобільні катастрофи. Але у нас не виникає одразу відчуття, що людину могли вбити.

На жаль, правова держава в Україні не те, що не відбулася, вона, напевне, відбудеться не швидко. А щодо журналістів, то я думаю, що ця ситуація з паном Єфремовим... У нас, насправді, у колег (адже він працював в ЗМІ останніх 3 роки досить тісно, і він був нашим представником в Дніпропетровську) дуже багато запитань. Ми не впевнені, що це випадкова смерть.

Зиновій Фрис

Власне, Ви і сьогодні, пані Алло, під час нашої телефонної розмови, під час підготовки до цієї передачі сказали цю ж саму фразу, що у Вас дуже багато запитань. Ви вислухали, можливо, не повні, але деякі зауваження чи думки офіційних осіб, вони не дуже хочуть говорити, бо це зрозуміло: ведеться попереднє слідство, і вони нічого не хочуть говорити до з’ясування якихось важливих деталей.

Що в цій смерті найбільше Вас турбує, і з якими запитаннями Ви хотіли б звернутися до офіційних осіб України? Я сподіваюся, що нас бодай хтось з цих офіційних осіб та й слухає. Прошу, пані Алло.

Алла Лазарєва

Отже, зараз відбувається експертиза автомобіля, на якому їхав пан Єфремов до Києва. На цій експертизі довелося наполягати, тому що спочатку відмовляли родині в цьому праві. Але, ніби, слідство згодилося на це. Ми думаємо, що це - надзвичайно важлива експертиза, тому що схоже на те, що, як дає інформацію попередній розтин, - це те, що смерть наступила внаслідок травм.

Отже, причина могла б бути в машині. Машина була в гарному стані, наскільки ми знаємо (її перевіряли якраз за кілька днів до поїздки на техогляді).

Якщо вона дала “збой”, якщо це так, як кажуть водії вантажівок, що вона пішла “зигзагом”... Ви знаєте, я добре знала Володимира, я не можу уявити, щоб він ні з того ні з сього почав їхати “зигзагом” по трасі. Тобто це могла б бути причина лише в тому, що щось сталося, щось вийшло з ладу в машині. Якщо вона була в доброму стані, я думаю, що експертиза визначить причину, чому це сталося.

Є ширше питання. Це питання, так би мовити, технічне, а політичне, я думаю, що Володимир, наскільки я знаю, зустрічався з слідчими по справі Лазаренка (він добре його знав, адже Дніпропетровськ - це місто непросте, там він керував багатьма мас-медіа). Наскільки нам відомо, він ніби дав згоду на те, щоб поїхати в США свідчити по цій справі. Якщо це так, то Ви чудово розумієте, що могли б знайтися люди, яким це невигідно. Тобто це тільки на рівні версії, звичайно. Я нікого не звинувачую, але ми б хотіли знати наші основні питання.

Зиновій Фрис

Дякую, пані Алло. Я хотів би, щоб слухавку взяла адвокат родини Єфремових Марія Самбур з Дніпропетровська. Пані Самбур, Ви чуєте нас?

Марія Самбур

Так. Добрий вечір.

Зиновій Фрис

Добрий вечір, пані Самбур. Якраз пані Алла Лазарева згадала і про Єфремова, і Лазаренка. Дехто, зважаючи на їхню тісну співпрацю, прагнув би, видається, надати цій смерті якогось такого відтінку, пов’язаного з криміналом: мовляв, це зведення рахунку чи щось на зразок цього. Не видається Вам, що справою Лазаренка, самим Лазаренком у цій справі дехто хотів би затьмарити саме цю смерть В.Єфремова? Пані Самбур, що Ви думаєте з цього приводу як адвокат?

Марія Самбур

Як юрист ... інформації, який з сьогоднішнього дня буде захищати інтереси сім’ї Єфремових у цій справі (сьогодні вже визнано слідством, що я буду таки представляти їх інтереси), я хочу сказати, що це можливо - використати якусь інформацію в якихось цілях і пов’язати її зі справою Лазаренка, але не можна сказати так, щоб недооцінити всього цього, тому що ми ж пам’ятаємо з Вами, що саме В.Єфремов знаходився в Дніпропетровську під вартою у справі Лазаренка.

І найближчим часом, як нам стало відомо тут, у Дніпропетровську, він мав їхати свідчити у справі Лазаренка. Але ці дані ще не підтверджені, і на сьогодні нами були передані слідству для того, щоб при розслідуванні з’ясувати всі ці обставини.

Зиновій Фрис

Як швидко може з’ясуватися, чи мав справді пан Єфремов їхати до Америки давати свідчення?

Марія Самбур

Я думаю, що найближчим часом ми можемо про це дізнатися, тому що сьогодні нашу інформацію взяло до уваги слідство, і вони будуть над цим працювати. Це однозначно. Про це мені повідомили сьогодні як в прокуратурі області, так і в УВС Дніпропетровської області.

Зиновій Фрис

Дякую. Ми згадали і Єфремова, і Лазаренка. Якраз з цього приводу ми маємо таке невеличке голосове повідомлення нашого дніпропетровського кореспондента Г.Сахарова з приводу вінка, вінка, який під час похорону був встановлений, нібито, від імені Лазаренка.

Ось що про це розповідає Г.Сахаров.

Геннадій Сахаров

Вчора, коли відбувалося прощання з тілом Єфремова, там була дуже дивна обставина: всі вінки стояли десь осторонь, а десь біля труни стояв один вінок (дуже, до речі, бідненький, з жалобною стрічкою), на якому було написано: “Мужньому Володимиру Єфремову від П.Лазаренка”. Тут думка така, що хтось хотів скористатися зі смерті Єфремова з якимось цілями. І потім, якби це був вінок від Лазаренка, мабуть, він не був би таким, знаєте, купленим на базарі – Лазаренко розщедрився б на щось краще.

Зиновій Фрис

Я хотів би з цього приводу звернутися або до доньки Єфремова, або адвоката. Скажіть, будь ласка, я розумію, що це деталь в цій ситуації не така важлива, але могли б Ви сказати щось з приводу цього вінка, оскільки, як видається, на цьому спекулюють?

Марія Самбур

Я хочу сказати як очевидець того всього, що було. Справа в тому, що вінок все ж таки був від П.Лазаренка, і він був поряд з іншими вінками. Він нічим абсолютно не відрізнявся від тих квітів, від тих вінків, які приносили просто люди. Людей було дуже багато: і ті, хто знали, і ті, з ким працював ... Вони приносили і клали квіти, клали вінки.

Я думаю, що це було просто відношення як до людини, а не з приводу якихось політичних ігор або ще чогось. Це погано, що люди саме так розцінили цей вчинок, якщо це, навіть, була дружина або хтось з друзів Лазаренка, який приніс цей вінок. Він теж людина, і його рідні теж люди, і вони мають на це право, щоб принести і покласти дань пошани цьому журналісту.

Зиновій Фрис

Дякую. І знову я звертаюся до нашої паризької гості Алли Лазарєвої. Пані Алло, який намір має зробити очолюваний Вами інститут для з’ясування правди, правди, що ж саме трапилося з журналістом Володимиром Єфремовим? Будь ласка.

Алла Лазарєва

По-перше, ми робимо свою журналістську роботу, тобто ми маємо з’ясувати всі можливі обставини і загибелі, і того, що відбувалося з ним в попередні дні, тому що там теж, як каже родина, були підозрілі вінки. Поза тим, щодо експертизи, яка відбувається зараз, то ми вже також говорили з адвокатом, що якщо вона нам видасться не досить професійною, то я думаю, що ми зможемо її доповнити або доробити в Києві, або залучити ще інших фахівців. Тобто будемо намагатися максимально слідкувати за тим, щоб слідство просувалося, щоб воно відбувалося професійно і щоб враховували всі ті нові деталі, інформацію, яку вдається знайти. Зокрема, для нас журналістським шляхом, тому що ми є організація журналістська.

Якщо дозволите, я ще хотіла б додати щодо дискусії про П.Лазаренка, бо я перша зачепила цю тему. Справа в тому, що В.Єфремов очолював газету “Собор”. Вона була газетою облради, а Лазаренко свого часу був там головою облради Дніпропетровська - він не міг його оминути. Але це питання свободи підприємництва в мас-медіа, а Єфремов був тільки журналістом або підприємцем в галузі тільки мас-медіа. Він ніколи не займався нічим іншим.

В Україні стоїть, на жаль, досить гостро... Ми можемо пригадати дуже дивну смерть Коломійця, де взагалі нічого не вдалося довести, але це питання теж виникало в багатьох. І навіть коли ситуація не закінчується трагічно, я знаю, як він (я маю на увазі В.Єфремов) мусів відмовлятися від одного, другого, третього медіа, які він засновував, як йому було важко, боляче і як часто він робив це не з своєї волі. Тому, сказати, що він нікому не заважав, я думаю, що це буде трішки перебільшенням. Дякую.

Зиновій Фрис

Дякую. Що ж, дорогі слухачі, шановні гості, добігає кінець першої теми. Я нагадаю, що гостями з першої теми були:

Телефоном з Дніпропетровська журналістка Юлія Єфремова - донька журналіста Володимира Єфремова, котрий загинув в автомобільній катастрофі. Також його дружина Любов Миколаївна. Телефоном з Дніпропетровська також була адвокат родини Єфремових Марія Самбур. Та ще один гість (телефоном з Парижа) - Алла Лазарєва, президент Інституту масової інформації.

Дякую всім гостям за участь в передачі.

Я закінчую першу тему і передаю мікрофон Д.Яневському до київської студії, а слухачам кажу, що я зустрінуся у “Вечірній Свободі” з вами завтра.

До зустрічі! Хай вам щастить!

Данило Яневський

Добрий вечір. Вітаю всіх, хто зараз на хвилі “Вечірньої Свободи”. Мене звати Данило Яневський. Я знаходжуся в київській студії радіо “Свобода”. Звідси хочу висловити глибоке співчуття родині й колегам нашого загиблого колеги. Смерть його прийшлася якраз на ці дні, в які біля 16 липня 1990 року в Україні було ухвалено “Декларацію про державний суверенітет”, і Володимир Єфремов, як казали мої колеги, як казав Зиновій Фрис, став 37-ою жертвою...

Вибачте, я трошки хвилююся. І хочу перейти до справи.

Організована журналістська спільнота надзвичайно стурбована тим, що сталося з нашим колегою. Сьогодні було оприлюднено заяву Київської незалежної медіа-профспілки. І її голова, Сергій Гузь, знаходиться в київській студії радіо “Свобода”. Добрий вечір, пане Сергію. Про що йдеться у вашій заяві?

Сергій Гузь

Я теж би хотів висловити від імені Київської незалежної медіа-профспілки співчуття родині та колегам В. Єфремова. Власне, ми звернулися з вимогою до Генпрокурора перевірити ті факти про можливі свідчення В. Єфремова у справі Лазаренка. Справа в тому, що Дніпропетровськ – специфічний регіон. І, враховуючи те, що Володимир Єфремов з 90-го року очолював такі впливові ЗМІ цього регіону, то він мав дуже багато інформації як про діяльність Павла Лазаренка, так і про діяльність багатьох дуже впливових людей в Україні. Це і починаючи від президента України Леоніда Кучми, колишнього прем’єр-міністра Валерія Пустовойтенка та багатьох інших людей. І тому, можливо, він мав якусь інформацію, яка могла заважати комусь із дуже впливових людей у нас в Україні, і могли замовити, в принципі, таке вбивство. З іншого боку, місяць тому ми зустрічались тут у Києві з Володимиром Єфремовим. Він висловив своє побажання допомогти нашій профспілці, але тоді він казав, що в нього дуже багато проблем зараз, які тягнуться ще з конфлікту з власником (або людини, яка вважається власником) зараз 11-го каналу та деяких інших ЗМІ Дніпропетровщини. І там дуже серйозний конфлікт, теж пов’язаний із фінансами, і ми звернулись до прокуратури, щоб вона дуже ретельно перевірила всі ці факти і дали чітку відповідь, чи могла вона вплинути на долю журналіста.

Данило Яневський

Дякую, пане Сергію. Наш телефон – 490-29-05. Ви можете поставити питання до голови Київської незалежної медіа-профспілки Сергія Гузя.

Сьогодні впливовий у сфері мас-медіа сайт «Телекритика» оприлюднив результати опитування, яке провело... провів дослідницький центр “Українське демократичне коло”. Він стосується ситуації зі свободою слова в Україні. Слухачам радіо “Свободи” повідомлю лише 5 цифр з цього ґрунтовного дослідження. Отже, лише 13 % опитаних в Україні вважають, що існує в нашій державі свобода слова. Майже 60 % громадян вважають, що всі проблеми зі свободою слова в Україні насамперед пов’язані з порушенням норм чинного законодавства чинною владою. 70 % вважають, що громадян в Україні інформують, так би сказати, цензуровані випуски новин на ТБ, а в пресі існує політична цензура. Громадяни України цілком однозначно визначають керівника здійснення політичної цензури – це Адміністрація президента України (так вважає практично кожен другий українець). І, нарешті, респонденти особливо виокремлюють три телеканали стосовно здійснення політичної цензури в програмах новин – це “УТ-1”, “1+1” та “Інтер”. Це цифри, які описують більш-менш правдоподібно (скоріше більш, ніж менш) ситуацію з центральними засобами масової інформації. А що діється в цьому сенсі в реґіонах?

Сергій Гузь

В регіонах ситуація набагато складніша, і про це свідчать поїздки в регіони і те, що кажуть журналісти (і офіційно, і неофіційно). Як приклад – Донецьк. Офіційно там начебто всі стосунки з владою нормальні. А неофіційно – журналісти кажуть про дуже великі утиски. Але якщо взяти подивитись усі ці газети, то вони дуже тенденційні. І багато людей казало, що Донецьк – це “оплот” радянської влади досі, який залишився в Україні. В Луцьку, наприклад, коли мова йшла з мером цього міста про висвітлення діяльності місцевої влади, мер сказав, що я буду особисто визначати політику, чи це добре висвітлюють журналісти, чи ні. Тобто вже не йде про якісь професійні стандарти роботи журналістів. А були випадки й іще гірші. В тому ж Дніпродзержинську, в якому я працював раніше, під час референдуму зібрали всіх редакторів місцевих газет. І просто влада почала казати, як треба писати про референдум. Попередили, що хто не буде писати так, як треба, в того будуть проблеми.

Данило Яневський

Вчора в Києві відбувся круглий стіл, який був підготовлений Громадською радою з питань свободи слова. На ньому обговорювався проект Закону про скасування державної власності на ЗМІ. В чому тут головна проблема? Чому треба скасовувати власність на державні ЗМІ?

Сергій Гузь

Знову ж таки, йдеться про вплив влади (в першу чергу, місцевої влади) на контрольованість ЗМІ. Тому що приводились такі цифри вчора: 50 % реальних накладів газет комунальних та державних виходять під контролем влади. Тобто не 7 чи 13 %, про які каже влада, а 50 % реальних накладів газет. І тому через такі ЗМІ держава може вести будь-яку пропаганду. І проблема полягає в тому, щоб, по-перше, все ж таки зробити вільними та незалежними всі ЗМІ (принаймні друковані), а по-друге – вирівняти ринкові умови для функціонування преси в Україні.

Данило Яневський

Пане Сергію, багато говорилося моїм колегою З. Фризом (я думаю, що це цілком справедливо) та його співрозмовниками про впливи виконавчої влади на процеси, які відбуваються в ЗМІ України. Але я знайшов на тому ж сайті “Телекритика” повідомлення про те, що цілий ряд впливових журналістів (наприклад, таких, як І.Лубченко – голова Спілки журналістів України, О. Палій – Секретаріат Громадської ради з питань свободи слова та інформації, В. Іванов – Академія української преси, Є. Захаров – керівник Харківської правозахисної групи) надрукували відкритий лист до президента Кучми з проханнями накласти вето до закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони державної таємниці. Вони пишуть про те, що цей закон і суперечить нормам КУ, і що поняття конфіденційної інформації, що є власністю держави, не існує. І власність на конфіденційну інформацію може належати тільки певним особам, і що все це порушує регламент ВР і закони України..

Тут немає тільки вашого підпису. А яка позиція профспілки?

Сергій Гузь Позиція Київської незалежної медіа-профспілки, так само як і інших колег, є звернення Київської незалежної медіа-профспілки накласти вето на цей закон. Ми солідарні з нашими колегами. І, власне, мова йде про такі принципові речі, як доступ до інформації про діяльність державних органів влади. Тобто цей новий законопроект (в тому, наприклад, що немає чіткого визначення, що таке є державна конфіденційна інформація). Тобто будь-який документ, на якому стоїть гриф “для службового користування”, вже є ...

Данило Яневський

Наприклад, про загибель Володимира Єфремова.

Сергій Гузь

Так... Якщо там напишуть “для службового користування”... Це мало того, що цей документ не можна оприлюднити, так ще й для журналіста зараз стає небезпечно його зберігати в себе. Бо СБУ даються такі права, як до службового слідства, і журналістів можуть викликати на допити, робити обшуки тільки за підозрою, що він зберігає якусь інформацію, яка є державною конфіденційною інформацією.

Данило Яневський

Тобто можна з ваших слів зробити висновок, що тиск на ЗМІ відбувається з двох боків: з одного боку, – з боку Адміністрації президента України, а з другого боку – з боку ВР?

Сергій Гузь

Більшість журналістів здивована, що ВР прийняла такий закон. І не зрозуміло, чому депутати, в тому числі, й депутати блоку БЮТ і деяких інших фракцій, голосували за такий закон, який більшість журналістів оцінили як реакційний по відношенню до вільної преси.

Данило Яневський

А до нашої розмови приєднався Костянтин Малєєв, заступник директора Дослідницького центру “Імідж-контроль”. І це питання ми переадресуємо йому: пане Костянтине, чому фракція БЮТ та інші опозиційні фракції підтримують такий реакційний закон?

Костянтин Малєєв

Я думаю, що тут є деякі недоліки з лобіювання інтересів журналістів з боку самих журналістів. І часто ми стикаємося з таким явищем, що депутати не розуміють, що вони приймають, аж доки не приймуть і не з’являється “галочка”, що вони прийняли.

Данило Яневський

Дякую. Пане Костянтине, ви багато років працюєте в сфері, яка, зокрема, займається й дослідженням процесів, які відбуваються в галузі ЗМІ.

З вашої точки зору, як впливають (якщо впливають) на динаміку внутрішніх політичних процесів України такі кричущі факти, як ото загибель Володимира Єфремова, наприклад, і багатьох інших наших колег?

Костянтин Малєєв

Вони, безперечно, додають напруженості у внутрішнє політичне життя України. І на фоні таких фактів, особисто, як вбивство Г. Гонгадзе, цілий ряд політичних суб’єктів почувається, як під дамоклевим мечем. І цим самим пояснюється засекреченість. Різко по цим фактам і конфіденційність державна... і спроби держави, і взагалі певних політичних сил накласти секретність на ці матеріали. Безперечно, є тиск з боку державних ЗМІ. Але є і досить великий супротив цьому тиску. І факти такі, як вбивства, які стають відомими населенню, вони дуже дестабілізують ситуацію.

Данило Яневський

Вибачте, я не дуже зрозумів. Кожна влада повинна дбати про свій авторитет. Вбивство Гонгадзе, наскільки я зрозумів зі слів Генпрокурора та його заступників, розкрито. Винні в цьому (вони про це говорили неодноразово) –затримані, вони перебувають під слідством. ЗМІ пов’язують це вбивство з групою т.зв. “перевертнів”. Спочатку Генпрокурор та його заступники говорили, що це – офіцери спецслужб. Потім говорили... з’ясувалося, що це – міліціонери. Але з повідомлень сайту “Україна кримінальна” ми знаємо, що тільки одна група міліціонерів була затримана в скоєнні таких тяжких злочинів. І це група, яку очолював один із керівників МВС (одного з підрозділів МВС) – Ігор Гайдай. То чому не сучасному керівництву МВС, Генеральному прокурору оголосити імена вбивць, вивести їх на відкритий процес?

Костянтин Малєєв

А це – одне з величезних питань, і до держави також. В державі повинні бути правила, за якими ця інформація є секретною. А на сьогодні є спокуса з боку чиновників будь-яку інформацію зробити секретною. І дуже дивна поведінка влади щодо вбивства Гонгадзе – сама наштовхує на підозру в бік цієї ж влади. Саме те, що це були міліціонери, саме те, що від самого початку в діях влади “відслідковувалась” спроба якось засекретити і зробити непрозорим... породили ці підозри, які існують зараз на адресу влади...

Данило Яневський

Підозри насправді набагато більші. Сьогодні народний депутат України Віктор Пинзеник, один із лідерів блоку “Наша Україна” та партії “Реформи та порядок”, заявив, що блок “Наша Україна” серйозно сприймає можливість введення військового стану в Україні напередодні 2004 року. Він дослівно сказав таке: “У нас є інформація про взагалі страшні сценарії, про можливі провокації з введення надзвичайного стану в Україні. Деякі російські політттехнологи, – говорив пан Пинзеник, – хотіли б побачити таке в Україні. На жаль, я не можу гарантувати достовірність цієї інформації, оскільки не вистачає фактів. Але блок “Наша Україна” серйозно враховує такий варіант і виробляє протидію такому розвитку подій”.

Дозвольте наївне запитання, пане Костянтине. Невже ви думаєте, що в нас країні можливо таке?

Костянтин Малєєв

Я не думаю, що це можливо. Але думаю, що є сили, які б цього хотіли. І які можуть, да, дійсно, розробляти такі плани.

Данило Яневський

Дякую вам сердечно.

Пане Сергію. Моє наступне запитання: а в журналістській “тусовці”, так би сказати, серйозно обговорюються плани дій на випадок таких...

Сергій Гузь

Власне, що стосується загибелі журналістів, всі дійшли до згоди, що щось треба робити. Поки що, можливо, не визначено чітких кроків, що робити, але, думаю, почати треба з того, щоб чітко називати прізвища всіх людей, яких журналісти підозрюють проти своїх колег. Бо поки що ми обходимо, не називаємо прізвищ бізнесменів, якихось чиновників від влади... Остерігаючись якихось наслідків за законом, який обмежує права журналістів, розголошувати досудову інформацію слідства...

Данило Яневський

Чи я вас правильно зрозумів? Ви говорите про те, що необхідно називати імена тих людей, яких журналісти підозрюють у скоєнні тих чи інших злочинів? Чи це не призведе до того, що ми будемо “огульно” звинувачувати цілком безневинних людей? Просто може створитися якийсь психоз у країні.

Сергій Гузь

Так, я думаю, що до цього просто треба підходити відповідально. Безперечно, що журналісти повинні перевірити всю цю інформацію. Покладатися треба тільки на факти. І зробивши цю всю інформацію відкритою, донісши її до людей, до громади, можна буде очікувати на зворотну реакцію людей. Бо поки що всі наші вимоги до влади, вимоги до журналістів розслідувати, захистити журналістів – вони безрезультатні.

З іншого боку, може, треба робити якісь інші кроки. Можливо, до якоїсь самоорганізації вдаватися.

Данило Яневський

А які кроки робить ваша незалежна медіа-профспілка, в сенсі цієї самоорганізації?

Сергій Гузь

Поки що ми намагаємося організувати солідарну колективну реакцію журналістів на такі події. Дуже часто трапляється, коли стається подія з журналістом відомим, ЗМІ повідомляють про це. Є якась реакція. А коли трапляється трагедія з журналістом провінційної газети чи ТБ, то часто про це не знають в країні, що загинув, чи покалічили, чи побили...

Данило Яневський

А журналісти, які працюють поза межами Києва, вони розуміють необхідність такої самоорганізації, чи вони думають, що це – ініціатива “скривджених” київських колег?

Сергій Гузь

По-різному реагують.

Данило Яневський

А як по-різному?

Сергій Гузь

Ті журналісти, які вже на собі відчували тиск погрози життю, ті готові до активних дій.

Данило Яневський

А де були такі факти? Ви можете конкретно сказати?

Сергій Гузь

Де були факти? Та, мабуть, кожен журналіст, який серйозно займається розслідуванням, пише про витрати бюджету місцевого (на рівні регіонів)... Якщо пишеш про те, як влада потратила бюджетні кошти, то досить швидко можна наразитись на погрози. Я особисто чув такі погрози в свою адресу. І я знаю дуже багато колег своїх, які чули такі погрози на семінарах з журналістських розслідувань. Всі... так чи інакше, всі з цим стикаються.

Данило Яневський

А хто бере участь у таких семінарах?

Сергій Гузь

Як правило, приїжджають журналісти, які вже мають досвід у таких розслідуваннях, і ми, власне, збирались, щоб обмінятися таким досвідом. І теж багато говорили про можливість захисту. Але на одному семінарі керівник Служби охорони бізнесменів, він сказав журналістам, що “якщо хтось захоче вас вбити, то неможливо захиститись”.

Данило Яневський

Я зрозумів. Пане Сергію, а які кроки після вбивства Володимира Єфремова (в сенсі організації журналістської спільноти) ви плануєте зробити?

Сергій Гузь

Так швидко важко сказати, що саме конкретно буде зроблено. Але ми, в першу чергу, спробуємо зв’язатися зі всіма журналістами, які відчувають серйозність ситуації. І зібратися разом, і домовитися про якісь певні колективні дії. В першу чергу, треба чітко збирати інформацію про те, хто це робить.

Данило Яневський

Ви в якийсь спосіб, вибачте, кореспондуєтесь із вашими іноземними колегами? В сенсі – з журналістськими організаціями?

Сергій Гузь

Так.

Данило Яневський

Якими?

Сергій Гузь

В першу чергу, Міжнародною федерацією журналістів. Потім – із різними інституціями, що займаються захистом свободи слова та журналістською діяльністю.

Данило Яневський

Які це організації? В яких країнах? От журналісти послухали цю програму, прочитали інформацію на сайті радіо “Свобода”... Куди б ви порадили їм звернутися?

Сергій Гузь

В Україні, в першу чергу, це Інститут масової інформації та “Репортери без кордонів”. Вони завжди швидко реагують на будь-які утиски журналістів. І саме цією роботою займався й Володимир Єфремов у Дніпропетровську. По-друге, – Міжнародна федерація журналістів...

Данило Яневський

А в Україні?

Сергій Гузь

“Айрекс ПроМедіа”. Вони досить часто допомагають. А в Україні, в першу чергу, – це, мабуть, Інститут масової інформації.

Данило Яневський

Дякую, пане Сергію. На запитання мої відповідав голова Київської незалежної медіа-профспілки Сергій Гузь. У нашій розмові брали участь заступник директора дослідницького центру “Імідж контроль” К. Малєєв.

Сердечно дякую всім, хто слухав випуск «Вечірньої свободи». Бажаю щастя, здоров’я, безпеки. Кохайтеся! Почуємось.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG