Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 16:08

“Тиждень регіонів”


Тарас Марусик “Тиждень регіонів”

Київ, 19 липня 2003 року. Тарас Марусик

Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень реґіонів”. З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітає укладач та ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії – Михайло Петренко.

Сьогоднішню передачу розпочнемо з відзначення шістдесятиліття українсько-польського протистояння на Волині. Чимало мешканців Волинської області невдоволені перебігом подій під час акту примирення між Польщею та Україною та під час зустрічі президентів обох країн, що відбулася минулого тижня у волинському селі Павлівка. А представники молодіжних організацій краю обурені діями правоохоронних органів.

Про це розповів у понеділок наш волинський кореспондент Андрій Криштальський.





Андрій Криштальський

Голова волинської обласної організації Молодіжного націоналістичного Конгресу Ігор Гузь висловив рішучий протест із-за того, що представники міліції припинили функціонування молодіжного історико-краєзнавчого табору “Прощаниця”. Його учасники мали намір збирати інформацію для постраждалих від українсько-польського протистояння, однак були затримані.

Ігор Гузь

Ми перебували за півкілометра до села Переславичі Іваничівського району (це 5 км від Павлівки), де було здійснено працівниками МВС, зокрема “Беркуту”, нашого табору в грубій формі. Працівники МВС заявили, щоб ми покинули це місце, “загрузилися” в автобуси, і нас мали б відвести в невідомому напрямку.

В свою чергу, ми, як організатори табору, відмовилися від цього і близько біля години, провівши переговори, представники МВС здійснили штурм нашого табору в грубій формі. Зокрема і дівчат, і хлопців погрузили в автобуси, хоча ми чинили пасивний супротив. Після того повезли в невідомому напрямку у Луцьк, як пізніше з’ясувалося.

Андрій Криштальський

Лідер обласної організації Молодого руху Олена Халімон розповіла про безпрецедентні перешкоди, створені на шляху тих волинян, які бажали стати свідками акту примирення.

Олена Халімон

Нам перегороджували дорогу багато разів. Якщо не представники УМВС вимагали документів всіх необхідних, то, наприклад, було двічі перегороджено дорогу краном підйомним і один раз “камазом”. На що наші люди нічого не били, не перевертали, а просто відсували ці машини в бік.

Андрій Криштальський

Досить неоднозначними є оцінки зустрічі президентів обох сусідніх країн з боку волинських парламентарів. Зокрема, народний депутат Борис Загрева, якому управління державної охорони не дозволило взяти участь в урочистостях, сказав:

Борис Загрева

До честі президента, треба нагадати, що він нагадав полякам Холмщину, Підляшшя, тобто ті регіони, де поляки ще діяли з 39-го року, підпалюючи там села, українські православні храми і вбиваючи там людей. На мою думку, в цьому випадку не відбулося примирення - відбулася констатація фактів і запит до пошуку нормальних стосунків в ім’я майбутнього наших двох народів.

Андрій Криштальський

Більш радикально висловився народний депутат, керівник штабу блоку “НУ” в області Володимир Бондар.

Володимир Бондар

Прикро, що український президент не прийшов на могили людей, які загинули в цьому конфлікті, не вклонився їм. Натомість польський президент зробив це належним для нього баченням необхідності віддати шану польським громадянам, які загинули в цьому конфлікті. Тому я вважаю, що ніяка обставина не повинна змушувати найвищих посадових осіб держави принижувати національну гідність українців, національну гідність титульної нації, яка проживає на території даної держави.

Андрій Криштальський

Загалом, розмовляючи з пересічними волинянами, довелося почути чимало дорікань, але більшість задоволені з приводу того, що урочисті заходи пройшли в атмосфері спокою та толерантності.

Тарас Марусик

15 липня у Рівному та Луцьку відбулися прес-конференції учасників міжрегіонального молодіжного історико-краєзнавчого табору “Прощаниця”, присвяченого відзначенню 60-х роковин Волинської трагедії.

Послухайте репортаж нашої рівненської кореспондентки Валентини Одарченко.

Валентина Одарченко

Як відомо, учасників табору, серед яких були депутати місцевих рад, молоді просвітяни, рухівці, представники молодіжного націоналістичного конгресу та просто студенти і школярі (а за порядком у таборі слідкував священик), було затримано і застосовано силу з боку міліції і “Беркута”.

Як повідомила учасниця табору, заступник волинської організації Молодіжного націоналістичного конгресу Аліна Шпак, цей табір був утворений на виконання Указу Президента та рішень кількох обласних рад з метою збирати спогади очевидців тих подій. Однак вже 8 числа автобуси не випускали з Луцька. І тільки втручання волинських депутатів дещо змінило ситуацію. Щоправда, прізвища усіх немісцевих учасників правоохоронці ретельно переписали й супроводжували їх у всіх їхніх походах. Цей супровід відбувався спокійно і без взаємних претензій. Аж поки не розбили намети на ніч біля Переславич.

Цей запис Аліни Шпак зроблено під час автобусного арешту.

Аліна Шпак

Під’їжджає 6 машин-вантажівок з людьми в цивільному та наряд “Беркута”. Нам запропонували добровільно сідати в машини та їхати. На наші запитання, як і чому, почули відповідь, що на це є скарги місцевих жителів.

Валентина Одарченко

Коли молодь повідомила, що всі офіційні дозволи на табір у них є, їх оточили “беркутівці”. Хлопці й дівчата сіли колом, узявшись за руки, і тоді їх почали силоміць відтягувати й кидати в автобус.

Аліна Шпак

Цікаво, що найпершого відтягнули помічника консультанта народного депутата Бориса Загреви. Захопили також депутата міської ради. Нас усіх запхнули в автобус. Жодна людина не йшла самотужки. Є в людини поранена рука. Боюсь, що порване сухожилля чи розтягнуте.

Валентина Одарченко

Як реагували на дії правоохоронців учасники табору, розповів на прес-конференції керівник прес-центру рівненського молодого руху Ігор Гошовський.

Ігор Гошовський

Був наказ не чинити будь-який супротив. О 8.45 була третя активна спроба нас взяти. Ми до цього часу співали пісень. Коли нас вели в автобус, то особисто я бачив, як деяких несли відразу четверо, а по дорозі б’ючи ногами в живіт і кийками по спині. Нас завантажили в два автобуси і почали везти в невідомому напрямку, попередньо попередивши, що везуть на Павлівку. Проте ми розуміли, що це не так, тому що автобуси повернули зовсім в інший бік. Очевидно, нас везли в луцьке СІЗО.

Валентина Одарченко

Про те, що їх везуть у бік Луцька, хлопцям вдалося повідомити по мобільному телефону народних депутатів. Десь за 20 кілометрів від Горохова колона, яка їхала з Рівного до Павлівки, зустріла автобуси із затриманою молоддю. Рівненці на півгодини перекрили дорогу і таким чином змусили представників влади відпустити молодь. Автобуси із затриманими розвернули і в супроводі міліції разом з рівненською колоною дозволили повільно рухатися в бік Павлівки. Розповідає учасник табору, історик Віталій Поровчук.

Віталій Поровчук

Вони побачили, що зупинити колону, яка їде з доброю волею на вшанування пам’яті, з хоругвами, священиками, немає підстав. Тому представники влади до кращого не додумались, ніж перекрити дорогу великим трьохосним краном, який довелося штовхати вбік, аби звільнити дорогу. На під’їзді до Павлівки стояв так само трьохосний КАМАЗ. Людям довелося просто його посунути.

Але коли ми вже в’їхали в Павлівку і пішли на центральний майдан, нашому здивуванню й обуренню не було меж. До Павлівки стягнули, без перебільшення, кілька сотень співробітників міліції, солдатів і офіцерів внутрішніх військ МВС, які були обмундировані щитами, бронежилетами, великими дубинками, зброєю, машини з заґратованими вікнами (так звані “воронки”). Я не знаю навіть, що вони думали, але готували цю техніку для нас – це очевидно.

Валентина Одарченко

Хлопців вразило те, що до місця вшанування пам’яті загиблих на цвинтарі не були допущені також жителі села Павлівка та мешканці довколишніх сіл. Там були привезені з Іваничів та Горохова працівники райдержадміністрацій, бюджетних установ, дружини міліціонерів з заготовленими плакатами – так наша влада хотіла показати, що там начебто була присутня українська громадськість...

Одна зустріч все ж сталася – священиків УЦП Московського патріархату і процесії прочан Київського патріархату, котрій так і не вдалося потрапити до щойно відкритого пам’ятника. Була вона мирною і навіть привітною, бо процесії обмінялися вітаннями: “Слава Ісусу Христу”. Говорить Віталій Поровчук.

Віталій Поровчук

Тут узагалі ніхто не був налаштований на якийсь конфлікт – це однозначно. Коли ми вже поверталися, то побачили біля наших автобусів автобуси, в яких приїхали представники польських культурних товариств з Луцька, Львова, а також польські, – жодних конфліктів не було й не могло бути. Але влада нас сприймає за худобу...

Валентина Одарченко

Представники молодіжних організацій, котрі брали участь у таборуванні, звернулися до керівництва управлінь Міністерства внутрішніх справ у Волинській та Рівненській області з проханням розслідувати цей інцидент. З відповідними заявами вони звернулися також до Генерального прокурора.

Тарас Марусик

Ми продовжуємо слідкувати за подіями, які розгортаються довкола 36-ої української школи Донецька. З часу прямого етеру 6 липня, присвяченого цій темі, відбулися два нові судові засідання. Громадськість Донецька, батьківський комітет школи № 36 і далі ведуть боротьбу за конституційне право громадян України навчатися державною мовою.

Перше з двох судових засідань – позов батьків 30-и дев’ятикласників до районного відділу народної освіти з проханням дати можливість учням продовжити навчання українською мовою в десятому класі. Говорить голова Донецької обласної організації Всеукраїнського комітету оборони прав людини Євгенія Ратникова.

Євгенія Ратникова

На сьогоднішній день Ленінський районний відділ освіти надіслав відповіді 30-м дітям, які забажали б перейти на навчання в 10 клас українською мовою, і звернулися до районного відділу. Вони їм облудно відмовили, написавши, що “ви маєте отримати загальну середню освіту”, і дали перелік 5-6 шкіл, які абсолютно всі з російською мовою навчання. Тобто вони не дописують два слова: “Ви маєте отримати загальну середню освіту на українській мові”. Ви знаєте, це дійсно межує з такою впертою русифікацією.

Ви знаєте, якесь “Донецьке князівство” з назвою “Донецьк”, яке не підкоряється ніяким ні законам, ні Конституції, ні бажанням батьків, ні рішенням територіальної громади. Все ігнорується.

Тарас Марусик

Євгенія Ратникова з цим не погоджується, оскільки було проведене опитування в цьому районі Донецька. Вона сказала також, що були опитані батьки дітей до 6-ти років, які заявили, що готові віддати своїх дітей (а це 121 майбутній учень) в українську школу.

Нещодавно Євгенія Ратникова була присутня на зустрічі народного депутата України від цього округу, представника прем’єр-міністра у Верховній Раді Володимира Рибака з батьками учнів 36-ої школи і керівництвом міста та району. Пояснення від місцевої влади давав заступник міського голови, начальник управління освіти Валентин Лактіонов.

Євгенія Ратникова

Це колишній заступник Рибака, коли той був мером. Коли Лактіонов сказав про те, що немає коштів, на що Рибак повідомив: “Ви знаєте, я дуже дивуюся, бо коли я був мером, у нас був бюджет 200 мільйонів гривень, але я не закрив жодної школи. У вас сьогодні 420 мільйонів, і ви закриваєте школи”. Після того він виступив перед батьками і заявив, що його позиція зберегти школу і зробити все, щоб вирішити всі проблеми.

Він розуміє, що Януковичу, як кандидату в президенти, це дуже погана послуга, бо якщо Україна дізнається, що в нашому регіоні чиниться, ви розумієте, як все це буде оцінено. Але я вважаю, що сам Рибак наразився тут на ті ж самі граблі, які він сам і поставив своєю Партією регіонів. Він же домагається, щоб “Регіони” були самостійні – ось це самостійність нашого так званого “князівства Донецька”, яке ігнорує і нехтує усім абсолютно.

Тарас Марусик

Говорила голова донецької обласної організації Всеукраїнського комітету оборони прав людини Євгенія Ратникова.

Друге судове засідання відбулося 14 липня за позовом вищеназваної організації про визнання незаконним контрактів з директорами шкіл. Наступні судові розгляди з обох питань призначені на три дні поспіль – 30 і 31 липня та 1 серпня. Здається, тут прочитується певний поспіх.

А тим часом, ігноруючи рішення суду і трудове законодавство, пан Лактіонов звільнив директорку школи Ніну Прокопович 30 червня.

Говорить заступник голови обласного відділу Всеукраїнського товариства “Просвіта” Марія Олійник.

Марія Олійник

Районна і міська влада діє так, ніби нічого не сталося. Ніби школу ліквідовано, в зв’язку з цим вона звільнила незаконно директора школи, який знаходиться до закінчення контракту на лікарняному.

Тарас Марусик

Цікаво, що 2 липня Валентин Лактіонов надіслав листа Ніні Прокопович про те, що питання про трудові відносини з нею вирішуватимуться після її одужання, а паралельно підписав наказ про її звільнення, причому наказ видано російською мовою, що суперечить Конституції України і рішенню Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року.

Нещодавно темі 36-ої школи була присвячена передача на донецькому радіо, в якій була неправдива, на думку Марії Олійник, інформація.

Марія Олійник

Ми спробували спростувати інформацію Т.В.Єгоренко, голови Ленінської районної ради, яка просто невірно коментувала ці процеси, які проходь при ліквідації школи. Нас навіть з Є.М.Ратниковою навіть записали 11 хвилин, але ця інформація в ефір не вийшла.

Тарас Марусик

Отже виходить, що на комунальному підприємстві “Донецьке радіо”, яке очолює Давид Кравченко, панує цензура.

Марії Олійник продовжує.

Марія Олійник

Влада настільки цинічно ігнорує конституційне право на освіту державною мовою, що далі цього нічого немає, по-моєму. ЇЇ треба гнати і замінювати українською владою, а не імперською.

Тарас Марусик

Це була думка заступниці голови обласного відділу Всеукраїнського товариства “Просвіта” Марії Олійник.

Ми й далі відслідковуватимемо перипетії довкола 36-ої донецької школи, оскільки проблеми цього навчального закладу є справою державної ваги.









Ви слухаєте “Тиждень реґіонів”. Це огляд найважливіших матеріалів, які прозвучали на тижні, що минає, в програмах радіо “Свобода” “Україна реґіональна”. Перед мікрофоном – ведучий Тарас Марусик. Продовжуємо.

“Львівська державна податкова адміністрація чинить політичний тиск на «Львівську газету»”, - заявляють журналісти видання. Вони звернулися з листами про допомогу у вирішенні цієї ситуації до Національної спілки журналістів України, Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи, а саме Ганне Северінсен, а також у профільний комітет Верховної Ради України.

Далі - наша львівська колега Галина Терещук.

Галина Терещук

Редакція газети оприлюднила заяву з приводу ситуації, що склалася під час проведення планової перевірки податкової адміністрації останніми тижнями. Зауважу, що у вересні виповниться рік, відколи у Львові з’явилася нова щоденна газета, засновником якої є мистецьке об’єднання “Дзиґа”, середовище якого є політично активне. Свого часу чимало з “дзиґівців” були членами “Товариства Лева”, ініціаторами громадської організації “За правду”.

Отож, під час планової перевірки, працівники податкової обдзвонили рекламодавців і партнерів газети. Навіть тих, кого журналісти згадували у своїх публікаціях. Людей викликали на розмови для пояснень, вимагали документи про співпрацю з “Львівською газетою”.

Редактор Львівської газети Олег Онисько.

Олег Онисько

Перевірки наших рекламних клієнтів, що є зрештою зрозуміло (тобто, ці люди платять гроші). Дивним є те, що перед тим це не перевіряють в газеті. Приходять на фірми і питають про їхні договори з нами, навіть не з’ясувавши чи є ці договори в нас.

Галина Терещук

Під час планової перевірки службові машини “Львівської газети” супроводжували працівники податкової. До того ж, придбати “Львівську газету” в приватного розповсюджувача, а це переважно старші люди, особисто я не можу упродовж останнього тижня. Як зауважили у редакції газети, за вказівкою податкової адміністрації перевіряють лише тих продавців, які розповсюджують “ Львівську газету.”

Олег Онисько

Неоднозначно натякають, що питають у нас про ліцензію лише тому, що у нас є “Львівська газета”. Якщо поряд стоїть інший приватник, і немає “Львівської газети”, з ним таких розмов не відбувається. І всі роблять висновок, що “Львівську газету” не бажано, принаймні, в цей період продавати.

Галина Терещук

Комерційний директор газети Юрій Назарук.

Юрій Назарук

Заходячи без посвідки на перевірку, приходячи в кількості 10 осіб, представляючись начальником відділу, закриваючи нас в кабінеті, коли в редакції немає журналістів, виясняються стосунки: розказати, де насправді мається приховування податків...

Галина Терещук

Не оминула податкова адміністрація своєю увагою і засновника газети – мистецьке об’єднання “Дзиґа”. Сюди податківці навідались без посвідчення з відповідними печатками податківці вимагали показати внутрішні документи фірми, хоча ще не надали акт про останню планову податкову перевірку.

Кілька днів тому у Коломиї, що на Франківщині, податківці звинуватили приватного розповсюджувача у тому, що він торгує “Львівською газетою” з 2000 року. Насправді газета виходить з вересня 2002 року.

На думку редакції “Львівської газети”, тиск на видання здійснюється зумисне, щоби напередодні президентських виборів навести порядок в інформаційному просторі Західного регіону, а саме у Львові, який вирізняється своєю незалежною періодикою.

Начальник податкової адміністрації Львівщини Сергій Медведчук, рідний брат Глави адміністрації президента України і лідера СДПУ(о) Віктора Медведчука, на прес-конференції не назвав конкретних порушень, які допустило видання “Львівська газета”.

Сергій Медведчук зауважив...

Сергій Медведчук

Планова перевірка. Є питання до “Львівської газети”. Абсолютної “предвзятості” немає. Я скажу, в чому питання, щоб ви зрозуміли. Насамперед, ця газета декларує, що вона має тираж 10-16 тисяч, а насправді тираж – 4 тисячі.

Галина Терещук

Редакція газети має намір подати до суду на начальника Львівської державної податкової Сергія Медведчука, який на прес-конференції оприлюднив комерційну таємницю видання і перевищив своє службове становище. А голова профільного комітету Верховної Ради України Микола Томенко днями подасть депутатське звернення на ім’я голови ДПА України Юрія Кравченка щодо тиску з боку львівської податкової адміністрації на видання. Якщо ситуація не врегулюється, то 23 вересня на засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи Микола Томенко домагатиметься на час президентської кампанії в Україні запровадження мораторію на перевірки засобів масової інформації податковою адміністрацією.

Тарас Марусик

Засідання сесій місцевих рад є відкритими заходами і присутність журналістів на них гарантується законами України “Про висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування”, “Про місцеве самоврядування”, “Про друковані засоби масової інформації” та іншими законами. Проте в Кривому Розі певні журналісти систематично не допускаються на сесії міськради. Проти журналістів виставляються пікети міліції. Посадові особи прокуратури, обласної адміністрації не звертають уваги на журналістські протести.

З Дніпропетровська – наш власний кореспондент Геннадій Сахаров.

Геннадій Сахаров

У регламенті міської ради Кривого Рогу є цікава стаття за №13: “Представники державних органів районних рад, політичних партій, інших громадських організацій, трудових колективів, преси, телебачення запрошуються на засідання міськради або постійних комісій в разі необхідності”. Які місцеві мудрагелі таке придумали – не так важливо. Головне, що цей витвір бюрократичною думкою затвердженою депутатами шляхом голосування геть протизаконний. Журналісти на мають чекати запрошень і мають бути присутніми на будь-яких заходах, які не оголошені закритими для преси чи секретними, де таке оголошення має бути обов’язково обґрунтоване.

9 липня на сесії міської ради кордоном міліції не були допущенні позаштатний кореспондент всеукраїнської газети “Шлях перемоги” Валентина Кривда, редактор криворізької газети “Точка зору”, і помічник народного депутата України Григорія Омельченка Наталія Сокуренко, та заступник редактора газети “Право” Олена Костодінова, котрими до виконкому міської ради раніше були подані акредитаційні листи.

Валентина Кривда

По закінченні сесії всіх трьох ми з’явилися в кабінет Петровніна – керуючого справами, оскільки міліцейський кордон нам сказав, що вони отримали доручення саме від керуючого справами Петровніна В.Б. та заворгвідділом Радченко В.В. не допускати нас, оскільки запрошені лише представники муніципального ТРК “Родана” та “Червоного гірника” органами міської ради і, напевне, державного телерадіооб’єднання “Криворіжжя”. Петровнін відмовився від цих слів, але нам достеменно відомо, що міськвиконком міліції дає вже втретє такі доручення.

Геннадій Сахаров

Валентина Кривда, яку вже втретє поспіль не допускають до сесії міськради, зверталася з цього приводу до прокурора міста, до обласної адміністрації, але належної реакції на її заяву не було.

Наталія Сокуренко

Я, згідно закону України “Про статус народного депутата” (ст. 34 п.8), яка гласить, що “помічник-консультант народного депутата має право бути присутнім на засіданнях місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за його посвідченням”. Мені не потрібно ніякої акредитації, але 4 міліціонери перегородили мені дорогу на початку засідання сесійного. Я зверталася в оргвідділ і прохала їх, щоб мені не чинили перепони згідно чинного законодавства, і що я маю бути на сесії. Але якраз цей оргвідділ дав таку вказівку мене не допускати. Мене навіть не впустили в приміщення. А Олена Костатінова, вибачте, захотіла по нужді, то міліцейський кордон в супроводі двох мліціонерів ії водили до туалету і обратно.

Геннадій Сахаров

Головою міськради в Кривому розі є Ю.Любоненко, котрого в обласній адміністрації цінують як адміністратора і господарника. Треба зауважити, що міське господарство Кривого Рогу утримується, наприклад, обласному центру краще. Цієї зими, коли Дніпропетровськ замерзав без опалювання, у Кривому розі таких проблем не було.

Якби до адміністраторських здібностей додати ще й розуміння недопустимості порушень закону, то б міському голові не було б ціни, бо має бути соромно, що журналіста, як злочинця, водять до туалету під конвоєм міліції.

Тарас Марусик

Це була оглядова програма “Тиждень реґіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Михайло Петренко. На все добре, шановні слухачі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG