Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 20:30

Робота їде в Україну


Марія Щур Робота їде в Україну

Прага, 23 липня 2003 – Поки українці, переважно із Західної України, продовжують шукати роботу за кордоном, західноєвропейські компанії створюють робочі місця у них на батьківщині. Дедалі більше західних компаній відкривають виробництва у західних областях України, спокусившись дешевими цінами на робочу силу, енергію та сировину, а також географічну близькість до західноєвропейських ринків. Інвесторів було б більше, зауважують оглядачі, якби хаотична бюрократія та жахливі умови для ведення бізнесу не відлякували всіх, крім найсміливіших.

Ще кілька років тому лише великі міжнародні корпорації могли ризикнути прийти в Україну, але згодом до них почали долучатися і менші компанії. Якщо у серпні 2001 року сміливців, які інвестували у Львівській, Волинській та Закарпатській областях, знайшлося лише 25, то з часом їхня кількість зросла. Чеська автомобільна компанія “Skoda”, що є підрозділом концерну “Volkswagen”, однією з перших прийшла на український ринок. Від квітня і сама німецька фірма вирішила складати свої автомобілі в Україні на ужгородському заводі “Єврокар”. Минулого тижня у місті Стриї Львівської області відбулося відкриття нового заводу концерну “Leoni”, що виробляє бортові електромережі для автомобілів компанії “General Motors” та “Opel”. Остання компанія, до слова, уже збирає свої автомобілі у Запоріжжі. “Leoni” має намір інвестувати близько 45 мільйонів євро та збільшити кількість робітників з нинішніх 330 до 4 тисяч.

«Проте таких якісних інвестицій, які б використовували високу кваліфікацію української робочої сили насправді мало, і найбільше західні компанії інвестують у нетехнологічне виробництво, зокрема текстильне та деревообробне», - говорить в інтерв’ю часопису “Business Central Europe” Андрій Бейзик, директор дорадчої компанії “Western Management Consulting”. Кількість робітників рідко перевищує 200 осіб, та й розмір самих інвестицій поки що скромний: від 100 до 600 тисяч євро.

Серед найбільших інвесторів – данські фірми. Зокрема компанія “Raitex” перевела своє виробництво з Польщі до України, розрахувавши, що за ці самі гроші можна найняти удвічі більше робітників. Крім “Raitex” до Західної України прийшли ще 4 данські текстильні компанії і одна взуттєва. Італійці заснували деревообробні та меблеві фабрики, а польська та японська компанії розпочали виробництво сидінь для автомобілів.

Поки що інвесторів приваблюють лише низькі українські зарплати, що дає можливість для великих заощаджень, якщо перевести виробництво навіть із сусідньої Польщі до України. Низька ціна сировини також важливий чинник. Наприклад, данська компанія “МР Lager”, що інвестувала близько півмільйона доларів у невеличку деревообробну фабрику, підрахувала, що виробництво деревини в Україні удвічі дешевше, ніж у Західній Європі, а саме дерево на чверть дешевше, ніж у Данії.

Незважаючи на ці вигоди, інвестори скаржаться, що працювати в Україні дуже складно. Експортерам доводиться «вибивати» повернення податку на додану вартість, ще й чекати на гроші по кілька місяців. Далі до нечисленних працюючих у західній Україні підприємств полюбляють заходити усілякі можливі інспектори, а службовці, що завідують ліцензіями, видають їх лише за певну матеріальну винагороду. Цим оглядачі пояснюють те, що попри всі вигоди свого розташування, зокрема Львівська область отримала лише 200 мільйонів доларів із загальних 5 мільярдів інвестицій, що прийшли в Україну від часу незалежності.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG