Прага, 24 липня 23003 – Події в Іраку й Ірані залишаються у центрі уваги західних коментаторів. Більшість оглядачів змальовують досить песимістичну картину іракської дійсності і перспектив виведення країни із політичної й соціально-економічної кризи. Коментатори критикують також політику США щодо Ірану, де триває політичний неспокій і де потрібна інтенсивніша міжнародна підтримка реформаторських сил.
Американський тижневик «Ньюзуік» у міжнародному виданні містить коментар свого кореспондента Адама Пайора, який був прикріплений до одного з американських військових підрозділів в Іраку. Автор порушує деякі проблеми тилового постачання коаліційних сил, проблеми спільного командування і соціальні проблеми населення Іраку. Він підкреслює, що нинішній стан речей викликає у нього глибоку стурбованість у справі майбутнього цієї країни. Хоча багато іракців переживають почуття радості у зв’язку з усуненням режиму Саддама Гуссейна, веде далі автор, американське командування не має елементарного розуміння Іраку і наслідків правління колишнього режиму. Американські підрозділи страждають від слабкої або цілком відсутньої координації і зв’язку між собою. Автор наводить приклад нарікань місцевого населення на брак бензину. Командування надсилає цистерни в інші частини країни за бензином, а пізніше виявляє, що заправні станції мають достатні запаси пального, проте ніхто не розпорядився продавати його. Автор вважає, що коаліційне командування не виявляє особливого інтересу в установленні нової влади в Багдаді. Тим часом іракці, які звикли до умов тоталітаризму, не вміють виявляти політичної ініціативи і навіть не мають поняття , як будувати демократичну державу. У світлі усіх цих проблем, пише на закінчення коментатор тижневика «Ньюзуік», створення іракського урядового комітету може започаткувати позитивний розвиток подій у цій країні.
Тим часом газета «Інтенешанел геральд трібюн» порушує проблеми сусіднього Ірану. Серед інших публікацій газета містить коментар саудівського аналітика від справ нафти і безпеки Навафа Обайда. Автор критикує риторичні погрози Вашингтона щодо Ірану, вважаючи їх помилковими і приреченими на провал. Автор рекомендує натомість повести гнучкішу політику щодо реформістів на чолі із президентом Гатамі та ісламського консервативного кліром з його верховним лідером аятолою Алі Гаменеї. Саме ці люди, як підкреслює автор, несуть відповідальність за спроби Ірану здобути ядерну зброю і за зв’язки з міжнародною терористичною мережею Аль Каїда. Президент Гатамі намагається, щоправда, не надто успішно усунути ісламський клір із політичного життя і, на думку автора, йому потрібно допомогти в цьому. Така допомога потребує дипломатичних зусиль з боку міжнародної спільноти. Тим часом погрози Буша на адресу Ірану, на думку коментатора, лише підсилюють позиції екстремістів. На закінчення автор закликає Вашингтон стати на підтримку прореформістських сил в Ірані.
Американський тижневик «Ньюзуік» у міжнародному виданні містить коментар свого кореспондента Адама Пайора, який був прикріплений до одного з американських військових підрозділів в Іраку. Автор порушує деякі проблеми тилового постачання коаліційних сил, проблеми спільного командування і соціальні проблеми населення Іраку. Він підкреслює, що нинішній стан речей викликає у нього глибоку стурбованість у справі майбутнього цієї країни. Хоча багато іракців переживають почуття радості у зв’язку з усуненням режиму Саддама Гуссейна, веде далі автор, американське командування не має елементарного розуміння Іраку і наслідків правління колишнього режиму. Американські підрозділи страждають від слабкої або цілком відсутньої координації і зв’язку між собою. Автор наводить приклад нарікань місцевого населення на брак бензину. Командування надсилає цистерни в інші частини країни за бензином, а пізніше виявляє, що заправні станції мають достатні запаси пального, проте ніхто не розпорядився продавати його. Автор вважає, що коаліційне командування не виявляє особливого інтересу в установленні нової влади в Багдаді. Тим часом іракці, які звикли до умов тоталітаризму, не вміють виявляти політичної ініціативи і навіть не мають поняття , як будувати демократичну державу. У світлі усіх цих проблем, пише на закінчення коментатор тижневика «Ньюзуік», створення іракського урядового комітету може започаткувати позитивний розвиток подій у цій країні.
Тим часом газета «Інтенешанел геральд трібюн» порушує проблеми сусіднього Ірану. Серед інших публікацій газета містить коментар саудівського аналітика від справ нафти і безпеки Навафа Обайда. Автор критикує риторичні погрози Вашингтона щодо Ірану, вважаючи їх помилковими і приреченими на провал. Автор рекомендує натомість повести гнучкішу політику щодо реформістів на чолі із президентом Гатамі та ісламського консервативного кліром з його верховним лідером аятолою Алі Гаменеї. Саме ці люди, як підкреслює автор, несуть відповідальність за спроби Ірану здобути ядерну зброю і за зв’язки з міжнародною терористичною мережею Аль Каїда. Президент Гатамі намагається, щоправда, не надто успішно усунути ісламський клір із політичного життя і, на думку автора, йому потрібно допомогти в цьому. Така допомога потребує дипломатичних зусиль з боку міжнародної спільноти. Тим часом погрози Буша на адресу Ірану, на думку коментатора, лише підсилюють позиції екстремістів. На закінчення автор закликає Вашингтон стати на підтримку прореформістських сил в Ірані.
