Київ, 24 липня 2003 року.
Богдана Костюк
Рада Європи вирішила включити Україну до здійснення програми “Культурна політика і культурне розмаїття”, мета якої – проаналізувати стан із забезпеченням культурних прав європейських етносів. І, якщо раніше Україна виглядала величезною “білою плямою”, розташованою у географічному центрі Європи, то тепер вона має шанс зайняти гідне місце серед європейських народів, у першу чергу – у сфері культурної спадщини та культурних надбань. На цьому наголосили експерти з питань культури Ради Європи британець Кевін Робінс і боснієць Ігор Гаон, чий візит до Києва і став відправною точкою для долучення України до названої вище програми.
Здійснення програми “Культурна політика і культурне розмаїття” Рада Європи розпочала два роки тому. Першим етапом було долучення держав – членів Європейського Союзу; потім до програми приєдналися країни, які стануть членами ЄС упродовж наступного року. А буквально днями Рада Європи вирішила, що такі держави, як Україна, Боснія і Ґерцеговина та інші, мають чималий внесок у європейську культурну скарбницю і, отже, мають право на участь у здійсненні програми. Своїми враженнями від відвідин Києва ділиться експерт з питань культури від України Олександр Буценко.
Олександр Буценко
Спершу я скажу про враження іноземних колег. Вони були справді дуже здивовані тим, як тут проводиться політика міжкультурного розуміння, міжетнічного розуміння.
Україна, справді, єдина з країн і колишнього Радянського Союзу, і колишнього Східного блоку, де не відбувається гострих і збройних конфліктів на етнічному грунті, на релігійному грунті. Є ,звичайно, у нас сварки. Ми це знаємо, постійні і політичні сварки... Але не доходить до таких глибоких конфліктів, що певною мірою відбиває ту політику, той курс політичний, який взяла собі на озброєння Україна вже з перших років своєї незалежності.
Інша справа, що таке розмаїття і заходів, які стосуються культурних меншин, і різних ухвалених законів, різних актів, не підкріплюються економічною допомогою, з одного боку, і тут доводиться працювати багатьом на ентузіазмі, керуючись бажанням досягти якоїсь злагоди, досягти якогось порозуміння, досягти якогось культурного рівня. А з другого боку, досі залишається роз’єднаним інформаційний простір. Ми не знаємо, що у нас відбувається у різних районах міста Києва і в різних регіонах України.
Богдана Костюк
Посол Боснії і Ґерцеговини при Раді Європи Ігор Гаон переконаний, що відсутність інформації про культурне розмаїття України у світових медіа призводить до втрат – і не лише у культурній, а й у політичній сферах.
Ігор Гаон
Ми втрачаємо час, тому що інформаційний обмін відбувається так швидко і взаємний вплив культур різних етносів став таким швидким, що, досліджуючи окремі національні культури, ми у підсумку доходимо висновку, що ці культури у наш час доповнюють і подеколи підтримують одна одну. І на мапі європейських культур Україна не помітна, тому що її культура, така розмаїта і така багата, не представлена ані на сторінках європейської преси, ні в Інтернеті. Мені здається, що українські посадовці просто не розуміють, якого величезного впливу набуває за доби глобалізації так звана інформаційна реклама української культури.
Богдана Костюк
А британський колега Ігоря Гаона – професор Кевін Робінс додав, що участь України у здійсненні програми “Культурна політика і культурне розмаїття” може бути призупинена, якщо Рада Європи не побачить нових кроків замість старих декларацій з боку офіційного Києва.
Богдана Костюк
Рада Європи вирішила включити Україну до здійснення програми “Культурна політика і культурне розмаїття”, мета якої – проаналізувати стан із забезпеченням культурних прав європейських етносів. І, якщо раніше Україна виглядала величезною “білою плямою”, розташованою у географічному центрі Європи, то тепер вона має шанс зайняти гідне місце серед європейських народів, у першу чергу – у сфері культурної спадщини та культурних надбань. На цьому наголосили експерти з питань культури Ради Європи британець Кевін Робінс і боснієць Ігор Гаон, чий візит до Києва і став відправною точкою для долучення України до названої вище програми.
Здійснення програми “Культурна політика і культурне розмаїття” Рада Європи розпочала два роки тому. Першим етапом було долучення держав – членів Європейського Союзу; потім до програми приєдналися країни, які стануть членами ЄС упродовж наступного року. А буквально днями Рада Європи вирішила, що такі держави, як Україна, Боснія і Ґерцеговина та інші, мають чималий внесок у європейську культурну скарбницю і, отже, мають право на участь у здійсненні програми. Своїми враженнями від відвідин Києва ділиться експерт з питань культури від України Олександр Буценко.
Олександр Буценко
Спершу я скажу про враження іноземних колег. Вони були справді дуже здивовані тим, як тут проводиться політика міжкультурного розуміння, міжетнічного розуміння.
Україна, справді, єдина з країн і колишнього Радянського Союзу, і колишнього Східного блоку, де не відбувається гострих і збройних конфліктів на етнічному грунті, на релігійному грунті. Є ,звичайно, у нас сварки. Ми це знаємо, постійні і політичні сварки... Але не доходить до таких глибоких конфліктів, що певною мірою відбиває ту політику, той курс політичний, який взяла собі на озброєння Україна вже з перших років своєї незалежності.
Інша справа, що таке розмаїття і заходів, які стосуються культурних меншин, і різних ухвалених законів, різних актів, не підкріплюються економічною допомогою, з одного боку, і тут доводиться працювати багатьом на ентузіазмі, керуючись бажанням досягти якоїсь злагоди, досягти якогось порозуміння, досягти якогось культурного рівня. А з другого боку, досі залишається роз’єднаним інформаційний простір. Ми не знаємо, що у нас відбувається у різних районах міста Києва і в різних регіонах України.
Богдана Костюк
Посол Боснії і Ґерцеговини при Раді Європи Ігор Гаон переконаний, що відсутність інформації про культурне розмаїття України у світових медіа призводить до втрат – і не лише у культурній, а й у політичній сферах.
Ігор Гаон
Ми втрачаємо час, тому що інформаційний обмін відбувається так швидко і взаємний вплив культур різних етносів став таким швидким, що, досліджуючи окремі національні культури, ми у підсумку доходимо висновку, що ці культури у наш час доповнюють і подеколи підтримують одна одну. І на мапі європейських культур Україна не помітна, тому що її культура, така розмаїта і така багата, не представлена ані на сторінках європейської преси, ні в Інтернеті. Мені здається, що українські посадовці просто не розуміють, якого величезного впливу набуває за доби глобалізації так звана інформаційна реклама української культури.
Богдана Костюк
А британський колега Ігоря Гаона – професор Кевін Робінс додав, що участь України у здійсненні програми “Культурна політика і культурне розмаїття” може бути призупинена, якщо Рада Європи не побачить нових кроків замість старих декларацій з боку офіційного Києва.
