Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:49

“Розмова на часі”. Про останнє рішення парламенту України в економічній сфері.


Сергій Собуцький “Розмова на часі”. Про останнє рішення парламенту України в економічній сфері.

Київ, 19 липня 2003 року.

Сергій Собуцький

В ефірі українська програма радіо “Свобода”. Вітаємо усіх слухачів, до вашої уваги програма “Розмова на часі”, як завжди, щосуботи на нашій хвилі.

Сьогодні говоритимем про останнє рішення парламенту України в економічній сфері. Гості студії: Михайло Павловський – народний депутат України (“Блок Юлії Тимошенко”); Ксенія Ляпіна – координатор проектів Інституту конкурентного суспільства; Юрій Змій – експерт Інституту реформ з питань фіскальної політики.

Я вітаю вас в студії радіо “Свобода”. Традиційно ми працюємо в прямому ефірі, і протягом години, до 12-ої години за київським часом, будь ласка, телефонуйте, задавайте свої запитання, і десь за хвилин 5-10 гості будуть готові відповідати на них. Телефон одразу вам нагадаю: 490-29-05.

А почати пропоную із загальної такої характеристики, що було ухвалено останнім часом у Парламенті України, що стосується економічної сфери, а потім уже детальніше будемо розглядати найважливіші запитання. Прошу, пане Михайле. Що там таке найважливіше?

Михайло Павловський

Я хочу привернути увагу до того, що, якщо дивитись так, весну, початок літа, два останні тижні роботи, то, звичайно, економічні проблеми, питання – вони хвилюють всіх, і вони якраз розглядались у Верховній Раді, тим більше, що уряд запропонував ряд таких радикальних законопроектів, які мали одну мету – збільшити податкові надходження будь-якою ціною. І це зачепило всіх: і великі підприємства, і малий та середній бізнес. Але нікому це не йшло на користь. Найбільший резонанс і суперечки викликали наполягання уряду для того, щоб закон 12.77 “Про зміни до ПДВ”... Так-от, Верховна Рада відхилила цей законопроект досить одностайно, але уряд не здається, і знову йде. Я хотів би привернути увагу до того, що все-таки багато часу забрав якраз розгляд отої кризової ситуації, яка створилась з ажіотажем цін на ринку продуктів харчування, і тепер всі розуміють, і навіть з останніх заяв президента видно, що цього можна було уникнути. А для цього треба було діяти, трошки випереджаючи події, тому що ще в кінці квітня наш “Блок Юлії Тимошенко” запропонував провести спеціальний “День уряду з питань загрози продовольчої безпеки”. І тоді ми могли б спокійно розібратись, розробити заходи, але чомусь більшість не включала в порядок денний, а коли вже “пожар розгорівся”, то тоді почали його гасити, і, причому, не найбільш ефективними заходами. Іде отака сьогодні шкода від більшості, бо вона не може діяти самостійно, а потім шкодить тому самому уряду, бо його підставляє. Але ж Верховна Рада пішла на зустріч, щоб уряд вжив заходів, щоби погасити цю ситуацію, але так і не добились того, щоб він міг сказати, що ціни будуть повернені. Поступово спостерігає уряд, що відбувається, але досить пасивно. І є така думка, що ціни досягнули якоїсь межі, тот назад вони вже, як правило, не повертаються. І тому питання підвищення, от сьогодні вже, купівельної спроможності населення, зарплати, пенсії, знову ж таки актуальне, тому що ціни піднялися, хочем ми чи ні. Ціни деяких товарів на 100% піднялись, то збільшення зарплати на 10% нічого не дає.

Сергій Собуцький

І що буде з Нового року, в зв’язку з цими законопроектами, про які ми сьогодні ще будемо говорити, ще не відомо.

Михайло Павловський

Я останню фразу, щоб у нас була тема для розмови, оскільки я тут бачу, що у нас разом зі мною молоді люди-фахівці, то я хочу, щоб ми подивились на всі ці проблеми, які будем розглядати в зв’язку з тим, що сьогодні вступ до СОТ – це, я б сказав, закономірність, бо всі країни, які хочуть розвиватись, мають вступити до СОТ, але до СОТ можна вступати по-різному. Так виходить, що наш уряд дійде таким чином, що ми від вступу матимемо тільки СОТ, тому що вже такі давні члени СОТ. Майже ніхто не підписав всі секторальні угоди, які там є, а наш уряд (ще Україна не вступила в СОТ), а із 19-ти секторальних угод уже підписала 16. Знов виборола всіх, руйнуючи свій ринок, причому, я хочу сказати, що оскільки є представники, які займаються середнім і малим бізнесом, то буде страдати і малий бізнес, і великий.

Сергій Собуцький

Ми торкнемось ще під час сьогоднішньої програми і цих законопроектів, які були ухвалені. Я прошу інших учасників сьогоднішньої програми. Ксенія Ляпіна, прошу, аналіз останніх рішень параламенту.

Ксенія Ляпіна

Хочу підтримати думку пана Павловського, що у нас недобре складається у відносинах уряду до народу, скажімо так. По-перше, наполегливе і послідовне бажання уряду знищити єдине позитивне досягнення в політиці розвитку малого підприємництва (а саме – спрощену систему оподаткувань) свідчить, у принципі, про те, що уряд взяв курс на, скажімо так, ігнорування або знищення малого підприємництва. На мій погляд, це курс протирічить і політиці президента, яку він декларував, і, в принципі, політиці парламенту, яку парламент підтверджував своїм голосуванням за закон про державну підтримку суб’єктів малого підприємництва. Тобто, на мій погляд, сьогоднішня поведінка уряду свідчить про те, що, може, нарешті вони мають якусь політичну відповідальність нести, якщо вони вже її декларують. Тобто, якщо вони не справляються з поставленими перед ними задачами, то, можливо вже вчасно подумати про якісь кадрові зміни. Принаймні, задекларували політичну відповідальність, то давайте її нести – почнемо з цього. По-друге, – також цікаві акценти.

Дійсно, була продовольча криза. Зрозуміло, що різні є причини. Можна сказати, що вона була досить штучно викликана, але ким? Чомусь уряд вирішив покласти відповідальність за цю кризу і ввів, знову-таки, в наш “обіход” старий термін “спекулянти”. Шановні колеги, ну це не так. Фактично образили всю країну, бо дрібною торгівлею займається дуже велика кількість народу. Тобто країна знов стала країною спекулянтів. І всю відповідальність за цю кризу продовольчу намагаються покласти не на тих, хто міг дійсно штучно її утворити, режисуру цієї кризи здійснювати – тобто на великих суб’єктів, великих гравців цього ринку. Переклали відповідальність знов на дрібних торгівців, але дрібні торгівці простот виявили нормальну ринкову поведінку: коли є надпопит, то, відповідно, виникає збільшення цін. Це – нормальна, абсолютно природна ринкова поведінка, і за це отримали назву “спекулянти”. Мені здається, що це некоректне відношення до власного народу з боку уряду. Тобто таких прикладів, на жаль, уряд демонстрував нам на ротязі останніх кількох місяців дуже яскраво і дуже багато: неповага до народних депутатів, коли вони не голосують, чітко виявляють своє політичне відношення до закону “Про внесення змін до ПДВ”... Там навіть два закони були: один про паперове погашення боргів – тобто зняття з уряду всякої відповідальності, а друге –“Про знищення спрощеної системи”. Депутати чітко показали свою політичну волю, бо вони не голосують за цей закон, він не набирає навіть 200 голосів. Ні, три дні підряд, під тиском уряду голова Верховної Ради виставляє те ж саме, без жодних змін, голосування. На мій погляд, це просто неповага як до народу, так і до народних депутатів, які свою політичну волю певним чином продемонстрували. Таких прикладів, на жаль, було дуже багато. Тобто ілюзія про ринково-орієнтований уряд – вона за останні два місяці фактично просто розвіялась. Ми маємо уряд абсолютно не ринково-орієнтований.

Сергій Собуцький

А за осінь не будем говорити навіть, що буде з тою ілюзією. Прошу, пане Юрію, Ваш аналіз.

Юрій Змій

Окрім змін, які останнім часом пропонувались до закону “Про ПДВ”, парламент прийняв ще декілька законів, які мали вплив на підприємництво в сфері оподаткування – це, перш за все, зниження наставки оподаткування доходів фізичних осіб до 13-ти відсотків, або прийнятий відповідний закон “Про податок на доходи фізичних осіб”, і ще був прийнятий один закон “Про державний бюджет України на 2003 рік” та деяких інших законодавчих актів, які містили цілий перелік пунктів і положень, які чинять вплив на підприємницьке середовище. І основні з них – це, звичайно, скасування “спецпатенту” (це в продовження тієї теми, що почала пані Ксенія про наступ уряду на спрощену систему оподаткування). Це от цей спеціальний торговий патент був найлегшим бар’єром, який можна було ліквідувати, і уряд не “помедліл” це зробити. Торговий патент скасований, але дія його продовжена, по-моєму, до першого вересня. І ще були прийняті в цьому законі “Про внесення змін у державний бюджет” ряд змін, які стосуються окремої галузі (це алкогольної, тютюнової). Там була підвищена вартість ліцензії, підвищення ставки акцизного збору, і, відповідно, навіть була змінена система адміністрування цього акцизного збору, введена нова система. І, відповідно, це все впливає на розвиток підприємництва, і саме основне, на що потрібно звернути увагу при внесенні цих змін: що тут головне не ставки, і не то, як вони міняються, а головне – система адміністрування і порядок справляння податків. Тобто навіть приватні підприємці і фізичні особи – вони би провели підвищення ставки незначне. І це в них не так б’є по їхній роботі, як зміна порядку роботи. Чому саме страшне в законі про ПДВ – це не так страшно, що він буде платити там 20% ПДВ, а страшно те, що йому потрібно буде вести бухгалтерію, оскільки для того, щоб нарахувати цей податок, потрібно буде змінювати, фактично, систему своєї роботи, потрібно буде фіксувати всі свої обороти, нараховувати податки.

Сергій Собуцький

Дякую Вам за вступне слово.

Є вже слухач. Добрий вечір.

Слухач

Слава Ісусу Христу, учителю нашому. “Я не повинен жити краще від свого народу,” - сказав Довженко в “сурові” роки Другої світової війни. Вчора я був на панахиді, присвяченій пам’яті трагічно загиблого від цього креатурного режиму Святішого Патріарха Українського Володимира. Я не побачив там жодного обличчя ні позиції, ні опозиції. І ви розумієте, на українських теренах торжествує цинізм і хамство, тому я хочу задати конкретно депутату Павловському таке запитання коротеньке. Чому Ви не намагаєтесь закликати народ до збройного супротиву, бо ми маємо право на цей супротив?

Сергій Собуцький

Ви згідно теми задавайте запитання.

Слухач

Це який цинік в день національної скорботи може робити весілля? Ви розумієте? Це підкреслює вартість українського народу. Що це таке відбувається на наших українських теренах? Чи намагався бодай один з депутатів прожити на той мінімум, котрий не забезпечує жодного фізіологічного мінімуму? Дякую Вам за увагу.

Михайло Павловський

Зараз дуже коротко відповім. Справа в тому, що я з Вами не зовсім згоден, тому що сьогодні не стільки проявляється меншовартість народу, скільки меншовартість уряду. Вона проявляється в тому, що уряд не розробляє стратегії і не відстоює національних інтересів. А в деяких засобах масової інформації кажуть, що добробут народу зріс, тому що з’явилось 30 мільйонерів. Справа в тому, що ми маємо навіть лідерів в Європі серед найбагатших кримінальних олігархів. Але є такий дуже простий показник – ВВП на душу населення. Так-от, ми по ВВП на душу населення попадаєм в 10 найбідніших країн світу, а могли би бути однією з найбагатших країн. І тому я тепер хочу сказати так: “От ви тепер повинні всім роз’яснювати, що потрібно сьогодні підтримувати опозицію, тому що навіть через півроку президент повторює всі ті гасла, які висловлює опозиція: і реформу і тепер засуджує і каже, що можна було уникнути оцієї кризи цінової.

Тому, шановні, нам треба дуже серйозно віднестись до виборів, і от до вас звертаюсь, щоб ви, коли йдуть вибори, то не продавайтесь, щоб за 10 гривень йти, як сьогодні прийшли люди до Шуфрича, бо він гроші обіцяв і не дав. І я хочу так трошки узагальнити те, що мої колеги сказали. От дивіться, чому так уряд сьогодні, я б сказав, панічно шукає надходження?.. Тому що 13% – це зниження податку, тобто ніби йде з одного боку, а з іншого боку, – уряд же нічого не робить для того, щоб наростити виробництво. Якби ми наростили виробництво, тоді є чим займатись, а для цього треба розробити стратегію, організувати великі підприємства так, щоб оцей малий і середній бізнес міг обслуговувати, тому що весь світ так будує. Є національні компанії, а їх обслуговують сотні тисяч малих підприємств. А в нас нема що обслуговувати, тому що згортається і те, й інше. І, до речі, сьогодні йде загроза знов малому бізнесу, якщо уряд знов не турбується про нього. Якщо ми маємо СОТ на тих умовах, які уряд сьогодні робить, то знов буде наш дрібний бізнес витіснений, тому що іноземний товар фірми самі привезуть, самі організують торгівлю, і знов всі ці люди будуть викинуті, тому треба іти через організацію власного виробництва, тоді це вирішується. А такої тези немає. І, до речі, був спеціальний семінар про інноваційний розвиток, а уряд робить все можливе, щоб його не було. Тому сьогодні всі відчули (і дрібний, і середній бізнес), що нам треба використати ці потенційні можливості, які закладені в Україні. В нас не використаний талант і працьовитість народу.

Сергій Собуцький

Дякую, Михайле. Давайте, знову ж таки, повернемось до ПДВ. Якщо можна так поставити запитання, наскільки вагомі ті пільги, тобто зниженя ПДВ до 17%, у порівнянні із знищенням інших пільг, які були? Прошу, пані Ксенія.

Ксенія Ляпіна

Я б хотіла прокоментувати наступним чином. Давайте подивимось, що зробили от з зниженням прибуткового податку: багатші стали багатшими (це, ніби-то, нормальна, ліберальна позиція). Але давайте подивимось, яка кількість цих багатших, яка кількість тих бідніших, які, в принципі, нічого не виграють від цього зниження, тому що ми рахували, що 13% - це десь до 460 грн., і стільки зараз і сплачується. Тобто реально ніякого виграшу людина мати не буде, ніякого підвищення мати не буде. Нарахування на заробітну плату не понижені, і, відповідно, жодного підвищенння заробітних плат малих, які менші, скажімо, еквіваленту 100 доларів, фактично не відбудеться. Підвищення відбудеться великих заробітних плат. Там є виграш, і дуже суттєвий, особливо там, де переходило бар’єр 40 %. Це добре, я погоджуюсь з цим, але чому це треба робити за рахунок бідних? Чому це робиться за рахунок того, щоб забрати пільги і якісь нормальні умови у малого бізнесу? І через це, фактично, його примусити поповнювати бюджет. Не через податки, через штрафи –отут я абсолютно погоджуюсь з колегою. Вся система була спрямована на те, щоб поповнювати бюджет від малого підприємництва навіть не через підвищення сплати податків, а через погіршення системи адміністрування і через “взімання” з них і в “кармани”, і в бюджет. Це некоректна система. Те ж саме і про ПДВ. Оце зниження на 3%. Хто від нього виграє? Лише великі суб’єкти з великими обсягами виробництва – там, де ПДВ сплачувалось у великих обсягах. 3% навіть для середнього бізнесу (ми проводили таке мікроопитування серед наших контактних клієнтів). Безумовно, приємно сплачувати менше, але на скільки суттєво менше? Тобто для малого і середнього бізнесу це практично невідчутно. А от погіршення було відчутно дуже сильно.

Михайло Павловський

Я хочу тільки розвинути думку, чому саме серед штрафи. Справа в тому, що там була дуже цікава така пропозиція уряду в цьому законі, щоб ввести поняття “фіктивна накладна”. А от тепер, ви розумієте, доведи, що вона нефіктивна. А з іншого боку, підприємець чомусь повинен нести відповідальність за когось іншого. Тобто створювались умови для тиску, для штрафів, для хабарів.

Сергій Собуцький

Дякую. Є дзвінок. Добрий день.

Слухач

Добрий день. Михайло Антонович. У мене до вас таке питання. От ми, як народ знаємо, що найкращий прем’єр був в Україні – це не Ющенко, а Тимошенко Юлія. Та чого вам не запропонувати б Верховнії Раді розділити поняття, щоб посаду прем’єр-міністра міг обирати народ, адже народ все це знає. Дякую.

Михайло Павловський

Я Вам дуже дякую. Я хочу подовжити Вашу думку. Є навіть монографія стратегії розвитку суспільства, яка вийшла в 2001 році, аналізувала діяльність уряду, в якому працювала Тимошенко. І що цікаво, що я найшов там сім правильних кроків з точки зору економіки. Чому вона трошки пожвавилась і стала краще? І, до речі, з тих семи кроків шість належить Юлії Тимошенко, але вона зробила для себе особисто один такий крок, за який тепер розплачується: вона забрала гроші у кримінальних олігархів, що президент казав, що 50% тіньової економіки, то вона звідти забрала 10 млрд., і, до речі, на енергоринку тоді зовсім не було заборгованості, ніхто не відключав світло. А зараз, до речі, на енергоринку, де був повний порядок, 16 млрд. заборгованість, і такої заборгованості ще ніколи не було. Тобто, ви бачите, що от я знову підтримую своїх колег, що в уряду просто немає страегії.

Сергій Собуцький

Дякую. Є телефонний дзвіночок. Людина з мобільного телефонує. Добрий день. Слухаємо Вас.

Слухач

Добрий день. Олександр з Києва. Уже давно всім ясно, що уряд – це люди середнього, так би мовити, розуміння ситуації, але з величезними амбіціями в плані особистого збагачення. Це вже давно всім зрозуміло. Тому я вважаю, що опозиція повинна надіслати відкритого листа президенту з запрошенням його на телебачення для дискусії про стан в Україні. І такі дискусії повинні стати регулярними, тому що вже так набридло все це, бо це все етапи одного шляху.

Сергій Собуцький

А як Ви оцінюєте останнє рішення економічного плану парламенту?

Слухач

Я це оцінюю також негативно. Єдине, що було гарне – це коли єдиний податок зробили, так було менше можливості задавити дрібних підприємців, бо великих цим не задінеш. Я просто хочу Вам сказати, що опозиція повинна відкрито, через “Свободу”, через газети, звертатись до президента.

Сергій Собуцький

Запитання у Вас до наших гостей є?

Михайло Павловський

Я коротенько скажу. Опозиція запропонувала уряду і більшості Верховної Ради розглянути питання про діяльність міністра економіки Валерія Хорошковського, який зруйнував бюджет Криму в інтересах своєї фірми “Союз-Віктан”. І не підтримали цього рішення. Більше того, був уряд, який розглядав спеціальне засідання уряду. А Хорошковський до цього часу працює. Оце зруйнувати бюджет цілого регіону. Взагалі, якщо прийшов в уряд, то ти повинен на час зупинити свій бізнес, а діяти в інтересах народу цілого. А тут, бачите, хватає, хто якомога більше, швидше. Так що я підтримую позицію, що треба і президенту звертати увагу на реакцію народу.

Сергій Собуцький

Дякую. Пане Юрію.

Юрій Змій

Я хотів просто продовжити оцю тему, яку ми зачепили, щоб цифрами озвучити ці тези, які прозвучали. Наприклад, сам голова податкової адміністрації Юрій Кравченко називає втрати бюджету від цих всіх знижень податку 9,5 млрд. грн. Це – близько 20% бюджету України. Тобто це означає, що прийняття цих законів якраз викличе втрату цієї суми. По-друге, я хотів би звернути увагу на таку характерну рису прийняття цих рішень, що тексти самих же документів самі депутати отримують вже перед голосуванням, тобто вони не читають ці документи. Вони в цей же день ставляться перед фактом, вони повинні прийняти цей закон. Тобто ми, за підтримки проекту, кожен місяць здійснюєм випуск такого журналу “Економічний вісник” (це аналіз поточного та перспективного законодавства України, яке має вплив на підприємницьке середовище). І ось ми часто стикаємся з такою проблемою, що не можем отримати текст законопроекту до голосування. Це означає, що суспільство відокремлюється від тих рішень, які приймає влада. Якраз саме задача таких організацій, як наша, донести якось до широкого загалу оці рішення, які повинні бути прийняті.

Сергій Собуцький

Дякую. Пані Ксенія?

Ксенія Ляпіна

Я хотіла би прокоментувати цю ситуацію, не називаючи прізвища, але була така історія на засіданні Комітету по фінансах і банківській діяльності, на якому мені довелося бути присутньою, коли один депутат спитав, отримавши отаку здоровенну порівняльну табличку, сказав, що я її тільки отримав, а ви від мене очікуєте, що я зараз маю проголосувати за те, що от комітет рекомендує цей законопроект. Знаєте, що йому відповіли? Сказали: “Довіряйте авторитетам”. Після цього я сказала, що тепер знаю, хто приймає рішення в Верховній Раді. Це законодавство авторитетів. Тобто така технологія роботи влади, на мій погляд, не є демократією.

Михайло Павловський

Я хочу підтримати пані Ксенію в тому, що уряд діє абсолютно непрозоро, і коли було парламентське слухання, то виступали фахівці, і казали, що ми не можемо нічого оцінити, тому що уряд все приховує. Оце тільки через парламентське слухання щось почали говорити. І, дійсно, сьогодні дуже велика небезпека, що уряд має дуже великий вплив на більшість. Вночі написали закон, а зранку його треба приймати. Тобто сьогодні йде якраз дуже великий руйнівний вплив Адміністрації президента.

Сергій Собуцький

Дякую. Мусимо перерватися на невеличку рекламну паузу. Є черговий дзвіночок. Десь нема слухача. А тим часом, пропоную повернутися до єдиного податку. Слухач повернувся. Відкладаєм трошки. Добрий день. Представтесь.

Слухач

Київ, Микола. Я би дуже хотів пану Павловському такі 2 запитання. Перше має відношення до того, що ви зараз обговорюєте. Коли створювали цей уряд, уряд Януковича, це створювала його так звана більшість, яка була створена самі знаєте як. І більшість говорила, що вона відповідальна. Таке у мене конкретне питання: у чому полягає відповідальність? Я, наприклад, якщо зріжу дерево незаконно в себе у дворі – так я відповідаю, бо мене оштрафують. Звичайно, я не маю на увазі, що якщо я в Закарпатті зріжу 10000 гектарів, так мене ніхто не оштрафує, но це інше.

Сергій Собуцький

Дякую. Відповдальність уряду взагалі, і нинішнього зокрема.

Михайло Павловський

Справа в тому, що такого механізму відповідальності немає. Більше того, ми в цьому не раз вже переконувались, що більшість прикриває уряд і окремих міністрів там, де вони мають відповідати. Бачите, було поставлене питання про того ж міністра економіки Хорошковського, бо більшість навіть це питання не проголосувала. Це питання не розглядалося. Тому це тільки слова і гасла. І нам треба всім разом обрати таку Верховну Раду, яка б створила таку більшість, яка не буде ходити під п’ятою Адміністрації президента чи уряду, а буде мати незалежну свою політику, буде формувати уряд, з якого буде вимагати відповідальності перед народом.

Сергій Собуцький

Пане Михайле, мушу Вам заперечити, що про це ми весь час говоримо і весь час ми закінчуєм тим, що народ обирає того, кого він вартий. Є ще дзвіночок. Добрий день.

Слухач

Добрий день. Валерій з Києва. У мене таке питання. Наша держава сьогодні не враховує інтереси рядового громадянина, то навіщо мені така держава? І якщо громадянин не може свої права захистити перед будь-яким чиновником, то навіщо мені такий закон? І взагалі – навіщо мені такий уряд, який не може забезпечити ні мою безпеку, ні мою економічну безпеку. Це держава чи шарага?

Михайло Павловський

Так, це дійсно пародія на державу, тому що чим відрізняються розвинені держави від таких “бананових республік”, як сьогодні Україна? Що там уряд захищає свого виробника, підприємця, кожну людину. Зачепіть американця, то ви війну розпочнете. А тут в нас сьогодні взагалі, ну я не кажу, що півмільйона в рабстві, тому сьогодні виникає питання, і я хочу офіційно сказати конкретно у відповідь: “А що ж зробить конкретно опозиція для того, щоб це зробити в Верховній раді?” Я хочу сказати, що лише опозиція представила стратегічні законопроекти, а “Блок Юлії Тимошенко” навіть закон з засади національних інтересів України. І, що цікаво, під впливом Адміністрації президента, тої ж більшості, але навіть не винесли на голосування той проект. Тобто не потрібна стратегія, а потрібна оця “мутна водичка”, звідки потім виявляється, що у нас ростуть мільярдери, а народ бідніє. Ми маємо найгірший стандарт життя в Європі. З одного боку, в десятці найбагатших людей, а з іншого – в десятці найбідніших країн світу. От в чому полягає парадокс. Я викладаю в найбільшому в Європі технічному університеті. Європа визнала найкращих фахівців в галузі високих технологій готує Україна. І якщо машинобудування скоротилось, і легка промисловість, то легка промисловість ще більшає в сто разів, а уряд взагалі не говорить про розвиток науковомістких галузей. А це значить, що їх не буде, то розумні ваші діти нікому не потрібні. От вони повинні покинути Україну. І, до речі, 90000 молодих фахівців вже покинули Україну, 60000 вчених. А всього 7 млн. виїхали з України. Це працездатний народ. Тобто тут є проблема, і над цією проблемою має думати уряд, а він не думає про це.

Сергій Собуцький

Дякую. Є ще дзвіночок. Добрий день. Представтесь.

Слухач

Добрий день. Вас турбує голова громадської організації “Об’єднання інвалідів працівників побутових послуг” Пишний Петро Петрович. Я по єдиному податку. Наші депутати та керівництво країни хочуть вивести з єдиного податку збір на пенсійне страхування, соціальне страхування. Я вважаю, що вивід цих зборів на окремо сплату – воно так і повинно бути. Але я вважаю, що зменшити сплату за сам єдиний податок на ту суму, що виводиться з нього. Чому я так кажу? Тому що в нас люди часто мають інвалідність. Ось у мене заступник по Деснянському району отримав інвалідність, і від призначеної йому пенсії він буде мати тільки те, що він працював, мав стаж до того, як він став підприємцем. Так само підприємці не мають лікарняних, відпусток, соціально незахищені.

Сергій Собуцький

Дякую, зрозуміло. Я думаю, що слово Юрію і Ксенії.

Юрій Змій

Просто тут проблема в тому, що єдиний податок зараховується до місцевих бюджетів, а пенсійний і соціальний – до відповідних фондів. Тобто, якщо Ви ці нарахування виключите з єдиного податку, то тоді місцевий бюджет повинен погодитись на те, що його доходи знизяться – тобто тут зачіпаються інтереси двох сторін. Таку систему важко запровадити.

Ксенія Ляпіна

Я б хотіла сказати, що, по-перше, все вже змінилось, про це вже не варто навіть згадувати, вже прийнято парламентом новий закон “Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування”, який передбачає окрему сплату пенсійних внесків. Але що вдалося? Що, скажімо, не вдалося нам зеберегти? Нам не вдалося зберегти будь-який спрощений порядок сплати на найманих працівників, тобто там, де є підприємець, у якого є наймані працівники, він буде сплачувати на них внески до Пенсійного фонду на загальних підставах – тобто 32% на фонд заробітної плати. Ми оцінювали, наскільки це є велика шкода. В принципі, по нашому такому мікроопитуванню, дуже великої шкоди від того нема, через те, що облік фонду заробітної плати вівся підприємцями, бо вони сплачували з нього прибутковий податок. Єдине що – обсяг адміністрування суттєво не збільшиться... Але більше, тут я абсолютно погоджуюсь з нашим слухачем... Відповідно, якщо, от наприклад, в одну корзину ми кладемо більше, то в другу корзину ми не можемо покласти більше, ми можемо покласти тільки менше, бо з однієї вівці дві шкури “зодрати” просто неможливо. Через це ми маємо йти на зменшення бюджетних обов’язків такого підприємця, і це призведе до певних втрат. Але втратять і місцеві бюджети. Але прийняли політичне рішення, що більше сплачувати у соціальні фонди (тобто збільшити соціальну відповідальність підприємців). Але треба розуміти, що шкура одна. Якщо ми збільшили цю соціальну відповідальність через соціальні фонди, то, безумовно, від них буде менше надходити до бюджетів, і на це треба йти з відкритими очами.

Сергій Собуцький

Дякую. Є ще дзвіночок. До чергової рекламної паузи ще встигаємо. Добрий день. Представтесь.

Слухач

Олександр, Київ. Слава на всю Україну Опозиції! Не думаєте ви змінювати якось ситуацію опозиції по всіх мітингах і так далі, бо поки неефективно “работаєте”? У нас судова система “кишенькова”, то як зупинити цей геноцид? Дякую.

Сергій Собуцький

Дякуємо за запитання, але, нагадаю нашим слухачам, що ми розглядаємо сьогодні останнє рішення парламенту України в економічній сфері. В зв’язку з цим, оскільки небагато часу залишається, то задавайте, будь ласка, такі запитання.

А про єдиний податок якраз до рекламної паузи все-таки пропоную поговорити ще. От те, що є зараз уже, – частково поговорили. От які прогнози на осінь? Все-таки, уряд налаштований так, як я зрозумів з останніх публікацій, ще більше тиснути в цьому плані, ще більше пільг, скажімо так, у малого бізнесу забрати. Які ваші прогнози? Що може бути з єдиним податком восени?

Ксенія Ляпіна

Я б хотіла сказати вже не тільки як експерт, але таки анонсувати наші дії вже як голова Ради приватних підприємців України. Ми також не сидимо, склавши руки, ми збираємо підписи, і це будуть сотні тисяч підписів із зверненням до президента з проханням зняти пана Азарова. Ми вважаємо, що ця людина не має права обіймати посаду, яку він обіймає, через те, що він просто чинив супротив політиці президента щодо розвитку малого підприємництва. Ми вважаємо, що політичну відповідальність треба нести. От питав нас слухач, що таке “політична відповідальність”. Оце вона і є. Якщо народ звертається до президента з проханням зняти відповідного члена уряду, який супротивить нормальній політиці президента, то це треба робити. Я не знаю, наскільки нам це вдасться, але, принаймні, ми не сидимо склавши руки. Щодо розгляду восени питання спрощеної системи оподаткування. По-перше, воно обов’язково має відбутися через те, що, оскільки змінена система сплати внеску в пенсійне забезпечення, то просто необхідно змінювати вже дизайн спрощеної системи оподаткування. Тобто просто інакше буде подвійне оподаткування, якщо залишиться незмінним указ президента. Відповідно, треба приймати цей закон. Але ж, знов-таки, треба його приймати, виходячи з чітких якихось принципів. Ці принципи добре відомі. По-перше, не збільшувати обсяг адміністрування (тобто фіксована сплата – значить фіксована). По-друге: розумійте, що з однієї вівці не можна зідрати дві шкури... Тобто, якщо ви збільшили соціальну відповідальність, то ми не можемо збільшувати бюджетну відповідальність. І по-третє, що спрощена система оподаткування – це навіть не пільга, це спеціальні умови.

Сергій Собуцький

Дякую. Перериваємось на чергову рекламну паузу. Є телефонний дзвіночок. Слухаєм Вас. Добрий день. Представтесь, Ви уже в ефірі.

Слухач

Доброго дня вам. Степан Андрійович, місто Київ. В мене таке запитання. Я вибирав депутата, який дійсно все обіцяв, із “Нашої України”. Я був на зустрічі із Ющенком, але ось прийняла Верховна Рада таке: за телефон платити абонентну плату. Я – інвалід, але виходить, що ПДВ в мене перевищує навіть розмови, не говорячи вже за абонентну плату. В мене там получається гривня з чимось розмов на місяць, а плачу я 8.82. То що ж я дальше можу голосувати, за кого в цій державі? І я запитую на телефонному вузлі: “Скажіть, що таке абонентна плата? Це те, що в Вас підключений телефон”. Але ж він не використовує енергію. Він виключений, трубка положена.

Сергій Собуцький

Зрозуміло. Дякуєм за запитання. Хто прокоментує?

Михайло Павловський

Я хочу повернутись до ПДВ. Якраз Степан Андрійович загострив це питання. І я хочу, як фахівець, сказати, що взагалі найрадикальніший спосіб, щоб вирішити всі проблеми з ПДВ, треба скасувати взагалі цей податок. Багато країн світу живуть без нього, тому що ПДВ придумали в Європі в 60-ті роки для того, щоб стримати перевиробництво, а в нас яке перевиробництво? Пенсії не хватає, щоб купити саме необхідне, як от Степан Андрійович каже. Тому, при сьогоднішній більшості, це питання важко ставити, але Степан Андрійович ходіть не тільки на зустріч з Ющенко, а ще й з Юлією Тимошенко, то будете активно розуміти і знати, що хто пропонує. Я чому кажу про Тимошенко, тому що саме в її блоці розроблені такі стратегічні економічні засади, як вивести Україну, як підняти купівельну спроможність, як забезпечити не тільки пенсіонерів, але й проблеми для молоді. Є навіть спеціальний закон Юлії Тимошенко, як забезпечити житлом молодь (причому, конкретно – не то, що, як сьогодні один будинок побудували на всю Україну і показали в День молоді, а в нас 132000 молодих людей на черзі, тому треба в сто раз збільшити). Тому сьогодні в опозиції явні три фракції. Треба підтримувати опозицію, а центральні ЗМІ не слухати зовсім, бо вони належать отим кримінальним олігархам, які вирішують всі свої проблеми.

Сергій Собуцький

Дякую. Є уже останній на сьогодні дзвіночок. Добрий день.

Слухач

Добрий день. Будь ласка, скажіть, як ми можем так любити Україну? Давайте порівняєм Україну з Португалією. Вони 20 років назад їздили на ослах, а зараз в магазинах у них все імпортне... Крім вина, у них нічого нема. Україна 10 років була заможна держава. Португалія дивується, що Україна літала в Космос (вони не знають, що це таке). Португалії дає гроші Євросоюз, вони вкладють в будівництво дорог і будинків. Куди ж наші гроші йдуть? Я раджу направити наших в Португалію. Там 2 млн. працює українців, щоб навчили їх роботи. В Португалію наших депутатів, прем’єрів.

Сергій Собуцький

Дякуєм Вам.

Михайло Павловський

Питання правильно взагалі ставиться, але все полягає в тому, що всі наші біди не від меншовартості народу, а від меншовартості уряду і Адміністрації президента, яка не турбується, зраджує національні інтереси, не думає про народ, а думає лише про себе. От в чому вся наша біда. Тому сьогодні єдиний вихід нашій державі – це однозначно підтримувати лише опозицію. А опозиція змінить курс, і будемо рухатись коло розвинутих держав, а не туди, до “бананових республік”. Тобто все сьогодні є, треба тільки розуміти, бо закликали завжди вірити, а я закликаю не вірити нашим центральним засобам масової інформації, тому що вони відображають інтереси тих, хто не відображає інтересів народу.

Сергій Собуцький

Дякую. На завершення програми хочу задати таке запитання, що жодної схвальної думки, здається, не прозвучало в нас сьогодні ні від слухачів, ні від нас. Давайте з іншої точки зору підйдемо на завершення програми. Є от щось позитивне за той час, що діє уряд?

Михайло Павловський

Є одне страшне негативне: уряд декларує весь час, що буде збільшувати зовнішньоекономічні запозичення. Сьогодні, до речі, щоб наші радіослухачі знали, якби не було оцих зовнішньоекономічних боргів, то ми могли би зразу в два рази збільшити бюджет, а уряд каже, що давайте ми ще раз візьмемо ніби на вигідних процентах. Але ж ви розумієте, що треба це все віддати. Розрахуватись має ця молодь, кількість якої сьогодні різко зменшується. Тому уряд не каже, що “давайте наростимо виробництво науковомістке, давайте цим талановитим людям дамо роботу, створимо конкурентноздатну продукцію, сконцентруємось на тому, щоб Україна була конкурентною державою”. Бо сьогодні вже сказав один слухач, що Україна стартувала в реформі, за визначенням Альберт Гора, з сьомого місця в світі з точки зору НТП. Сьогодні ООН оцінює 160 країн, і нам виділили 139 місце. Це мені прикро. От я професор, я вчу ваших дітей – і вони всі талановиті. Я читав лекції в Парижі, в Пекіні і прийшов висновку, що найталановитіші – це наші студенти. Але біда в тому, що вони найбідніші.

Сергій Собуцький

Дякую. Дуже коротко, пане Юрій, пані Ксенія.

Юрій Змій

Позитивна риса діяльності уряду в тому, що він звернув увагу на головні проблеми, що пільги повинні бути ліквідовані, але не на ті пільги. В нас є 11млрд. податкових пільг без приватного підприємництва, і от їх потрібно ліквідовувати. І ще корисна риса щодо приватного підприємництва – це те, що за ось цим мільйоном приватних підприємців, які здійснюють малий бізнес, заховались інші приватні підприємці, які працюють як конвертаційні центри валюти, які використовують приватні підприємства для того, щоб виплачувати зарплату в конвертах. І от потрібно якраз реформувати цю систему.

Сергій Собуцький

Дякую. Буквально два слова, пані Ксенія, завершальних.

Ксенія Ляпіна

На жаль, я не можу нічого доброго сказати про роботу уряду, я поки що не помічала якихось дійсно позитивних рис в цілому. Були окремі позитивні риси конкретних членів уряду, які робили певні кроки по прозорості, по обговоренню, по проведенні якихось заходів, але, на жаль, наслідки поки що негативні.

Сергій Собуцький

Дякую за участь у програмі. Цей випуск був підготовлений за сприяння “Українського освітнього центру реформ”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG