Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:38

США – Курдистан


Сергій Драчук США – Курдистан

Прага, 29 липня 2003 – Однією із найскладніших післявоєнних проблем Іраку залишається Курдистан, де місцеве населення від самого початку воєнної акції в Іраку привітало і допомагало американським підрозділам. Нині, як пише коментатор газети «Уолл стріт джорнел» Джім Гоуґланд, курди потерпають, що історія знову може посміятися над ними.

Одна річ стала нині цілком очевидною: історична мрія курдів про незалежну державу не має жодних шансів на здійснення. Незважаючи на те, що цей народ налічує 25 мільйонів осіб, а терени, на яких живуть курди, перевершують не одну європейську країну, проблема полягає у тому, що ці терени поділені між Туреччиною, Іраном та Іраком. Ні Іран, ні тим більше Туреччина не зацікавлені у створенні курдської держави на півночі Іраку. Анкара боїться відновлення повстання курдів на її території, де вона десятиліттями придушує курдський національний рух і навіть заборонила курдську мову. Під час воєнної акції в Іраку Туреччина, не приховуючи свого невдоволення співпрацею курдів з американськими підрозділами, поставила перед Вашингтоном умову: у жодному випадку не допустити до створення курдської автономії і не дозволити курдам залишатися у своїх двох головних багатих нафтою містах на півночі Іраку – Кіркуку і Мосулі. Інакше турецький уряд погрозив надіслати свої війська в Північний Ірак. З огляду на членство Туреччини в союзі НАТО і її стратегічне розташування і на наявність на її території американських баз, держсекретар США вже раніше пообіцяв, що іракський Курдистан буде у складі Іраку, що курди не залишаться у двох своїх головних містах, а курдам пообіцяв, що турецькі війська не увійдуть на їхні терени. Хоча курди переважно мусульмани, вони належать до індоєвропейської групи народів, а не до арабів. Протягом історії курди постійно воювали з арабами, з персами й особливо з турками. Часто, як підкреслюють оглядачі, траплялись і внутрішні міжусобиці. Протягом останніх десятиліть найкривавіші битви відбувалися у турецькому Курдистані. Нині, перебуваючи під протекцією американських підрозділів у Північному Іраку, курди почали витісняти зі своїх теренів турків й іракських арабів, які поселялися тут за часів режиму Саддама Гуссейна. Нинішні часто стихійні акції курдів викликають занепокоєння коаліційного командування, невдоволення серед арабів і нові погрози з боку Туреччини. Тим часом курдські лідери залишаються абсолютно лояльними щодо американських сил в Іраку і сподіваються на їхній захист у випадку потреби. Автор згаданого на початку коментаря в газеті «Уолл стріт джорнел» Джім Гоуґланд наводить слова 30-річної давності одного з курдських лідерів Барзані. Барзані закликав тоді Вашингтон допомогти курдам у боротьбі проти режиму партії Саддама “Баат”, бо, як він передбачив, у регіоні буде війна за війною. Ми станемо 51-им штатом США, казав тоді Барзані, і постачатимемо нафту на Захід. Після цього, як підкреслює коментатор, почався геноцид іракських курдів, який був припинений лише після війни у Перській затоці, тобто після створення спеціальних зон на півночі і півдні Іраку.

Нині американське командування у перебігу формування нової іракської адміністрації має намір пропорційно впровадити до нового іракського уряду представників усіх етнічних, політичних і релігійних груп Іраку, в тому числі курдів, сподіваючись таким чином розв’язати курдську проблему.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG