Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 07:01

“Сюжети”


Надія Степула “Сюжети”

Київ, 1 серпня 2003 року.

Надія Степула

Дорогі слухачі! До вашої уваги – новий випуск радіожурналу “Сюжети”, З вами – автор і ведуча – я, Надія Степула та звукорежисер – Наталя Антоненко.

Вітаємо вас! Сьогодні ви почуєте, чому “наша планета мовби збожеволіла від казки про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера”, довідаєтеся про деякі творчі таємниці автора книги – письменниці Джоан Роулінг і ще про дещо.

Книгами Джоан Роулінг про маленького чарівника Гаррі Поттера захоплюються і діти і дорослі. Письменниця ж не тільки пожинає солодкі плоди слави, але й має зі своєї творчості трохи клопотів. Тим часом рейтинг популярності книг Джоан Ролінг не спадає, а таємниця її популярності кожен і далі пояснює по-своєму. Кандидат філософських наук, заступник головного редактора журналу “Сучасність” Сергій Грабовський окреслює деякі аспекти популярності “Гаррі Поттера”:

Сергій Грабовський

Шалена і неочікувана популярність серії книг про Гаррі Поттера серед найрізноманітніших соціально-демографічних груп сучасного світу - це свідчення того, що ідеї, на яких ґрунтовані твори, влучили у якусь з чільних больових точок цивілізації. Якщо придивитися уважніше, досить легко сказати, яку саме. Власне, хто такі всі ці чарівники - і добрі, і злі, і навіть суцільно забюрократизовані постаті з міністерства магії. Це люди, які врешті-решт здобувають майже необмежену владу над світом предметів – як природними, так і штучними речами тією чи іншою мірою, але всі вони живуть не для того, щоб збагачуватися, пиячити чи мінятися дівчатами.

У всіх є те, що зветься нематеріальними, або надматеріальними інтересами. Світ магів, у якому живе Гаррі Поттер, значно багатобарвніший і багатовимірніший, ніж світ маглів, тобто звичайних людей з їхніми нескінченно зростаючими матеріальними потребами. Одним із наслідків розвитку цивілізації виявилося те, що вона перетворилася на щось нецікаве для тих, кому світ речей не закрив очі. Відтак і шалена популярність Гаррі Поттера стала виявом масового протесту проти руху до глухих кутів, куди заганяє себе цивілізація. Гаррі Поттер – ци символ альтернативи, це принада свободи, яка не відкидає речей, не тікає в аскезу, не ігнорує факт боротьби зла і добра, а перебуває у постійному діалозі зі світом. Гаррі Поттер – це непатетичний гімн людській небайдужості, у тому числі, і до себе. І зовсім невипадково ці книги народилися у лоні європейської культури – тієї самої, яка народилася і сформувалася як унікальний двигун світової цивілізації, здатний часом кидати цю цивілізацію на манівці, але настільки потужний, щоб витягнути її з цих манівців.

Надія Степула

Цікаво порівняти оригінальне та перекладне україномовне видання “Гаррі Поттера”. Тим більше, коли це роблять підлітки – саме ті адресати, для яких книги Джоан Роулінг і були створені передусім.

Своїми думками ділиться Ярослава Стріха, учениця Малої Академії наук у Києві.

Ярослава Стріха

Нині читачу вже неохоче захоплюватися неосяжним ідеалом героя Короля Артура. Його кумир має бути своїм хлопцем з опізнаваними клопотами і радощами та наділений певними природними властивостями, про котрі нам залишається лише мріяти. Писати треба про читача. Ні про інше він читати не схоче. І справді, якщо магічні декорації цих книжок замінити на буденніші – уроки нумерології на звичайнісіньку алгебру , то отримаємо надзвичайно точну замальовку з життя сучасних школярів. Крім того, щоб там не говорили надміру екзальтовані представники старшого покоління, молодь також стомилася від жорстокості і байдужості.

Альтернативою ж до реальності і подекуди надміру жорсткого кіно може виступити саме література. Недарма зараз шалено зросла популярність добрих книжок , у яких надія ніколи не вмирає, а добро завжди перемагає зло. В книжках Роулінг збереглися всі найкращі риси попередників - добрий гумор, захопливий сюжет, затишна атмосфера, певні спільні сюжетні елементи. Викликає подив той факт, що книжки і фільми про Поттера заборонили в кількох країнах за пропаганду сатанізму і ще якихось жорстких “ізмів”. Чи доводилося вам читати оригінальні казочки?

Ті, що побутували в народі ще до літературної обробки Шарля Перро та братів Грім? Казочки розраховані за сучасними мірками радше на дорослих – з ґвалтом, некрофілією. Ні? Тоді вам пощастило, і залишається лише констатувати той факт, що казочки з відомих збірок, хоч і не вплинули на розвиток гуманності, суттєво змінили уявлення про дитячу літературу.

Та попри всі старання недоброзичливців, Поттер ані трохи не втратив популярності і 5 книга “Гаррі Поттер і орден Фенікса” стала найдовгоочікуванішою новинкою цього року. Надія Степула

Над феноменом Гаррі Поттера розмірковує ровесниця Ярослави – Анастасія Степула, учениця Олександрійської гімназії.

Анастасії Степула

На мою думку, феномен Гаррі Поттера полягає у тому, що ця наївна казочка, яка була написана для розваги дітей, але нею почали захоплюватися дорослі люди і перетворили цю казочку в культову річ, і можливо, захоплення масове Гаррі Поттером провоковане тим, що люди намагаються втекти від реальності, хочуть перейти в той світ, де всього з махом чарівної палички можна всі свої проблеми вирішити допомогти собі в житті. Це річ, яку цікаво читати довше, над якою цікаво розмірковувати, і коли читаєш або дивишся фільм , думаєш: от якби в моїй ситуації життєвій зараз можна було б так зробити – просто якось по-чарівному все вирішити.

Мені здається, що такі ж думки виникають у дуже великої кількості людей. У нашому столітті, у попередньому столітті люди якось наукою перекреслили все чарівне у своєму житті, все намагалися пояснити з точки зору науки, все намагалися перекреслити, все, що у що вірили наші предки, все те чарівне - все раціоналізувати. Насправді, мені здається, що зараз люди повертаються до цього повільно, але вони, може, зрозуміли, що наукою не можна все пояснити. Такі речі, як Віра, як Надія, як Любов, на мою думку, людина собі вигадала сама для того, щоб полегшити своє існування, тобто якщо людина знає, що коли вона вірить, наприклад, в Бога і вона знає, що є інший світ, що коли вона помре, вона попаде в рай або в пекло. І коли в неї є ця віра, вона якось живе, вона не так сильно боїться життя. А смерть – це логічна частина життя. Гаррі Поттер – це є якесь кінематографічним або літературним відображенням мрій багатьох людей, бо кожен з нас у дитинстві мріяв про якусь чарівну паличку або про те, щоб мати якісь порошок, щоб перетворити якусь вчительку в жабу. Це є снотворне для нас - людей, які живуть своїми проблемами, які прагнуть якогось вивільнення, чекають чуда.

Надія Степула

Йдучи углиб часу, відшукуючи те, що часом сховане і шукаючи у дні нинішнім проекції початків, моя колега із Праги Людмила Ваннек змалювала портрет Джоан Роулінг “в інтер’єрі” часу і його творчого освоєння письменницею. Послухаймо цей звуковий портрет.

Людмили Ваннек

Джоан Роулінг має одну нездійсненну мрію - найбільше їй хотілося б стати невидимою. Цю таємницю вона відкрила 4 тисячам дітей у лондонському Альберт-холлі, які прийшли на публічне читання її останньої книги з серії про юного чарівника книги “Гаррі Поттер і орден Фенікса”. Своє перше публічне читання письменниця провела перед лише двома слухачами, котрі випадково опинилися в книгарні. Сьогодні Роулінг каже, що ті двоє були просто типовими ввічливими британцями, яким не лічило вийти, коли хтось читає вголос свій твір. З того часу минуло сім років. І тепер, коли письменниця відоміша за будь-яку поп-зірку чи футболіста, не тільки у Великобританії, а й у світі, а багатша, ніж сама королева Єлизавета ІІ, потрапити на зустріч з нею ой як нелегко. В одному з своїх останніх інтерв`ю авторка Гаррі Поттера зізнається: “ У мене немає більше відчуття, що я щось втрачаю в своєму житті. Я дійсно щаслива жінка зараз. Дуже, дуже щаслива”.

А починалося все, як у казці Андерсена про гидке каченя, котре перетворилося на чудового лебедя. Зараз навіть кажуть, що якби Джоан Роулінг не мала б такої біографії, її варто було в вигадати. Однак, нагадаємо про дати і числа.

Народилася 31 липня 1965 року, інакшими вимірами – за знаками Зодіаку - Лев, за китайським гороскопом - Змія , за гороскопом друїдів - Кипарис, за міфологічним - Сирена, за гороскопом древніх аріїв – Лисиця, а за квітковим - Шипшина. Місце народження Чиппінг, Англія. Першу свою оповідку, зараз кажуть - казку – написала, коли їй було 6 років - про хворого кролика казка.

Після школи вступила до університету в місті Ексетер , вивчала французьку – так хотіли батьки, які вважали, що донька може зробити кар’єру двомовної секретарки. Тепер Джоан каже: “Щоб стати найгіршою в світі секретаркою, я пустила на вітер кілька років”. Панна Джоан завжди намагалася щось писати, але тоді – безуспішно. Однією з її професій була вчителька англійської в Португалії, де Джоан працювала за фахом.

Там же народилася ідея про хлопчика, який виявив, що він чарівник і потрапив до школи чародіїв. І там же в Португалії народилася і дівчинка – але вже справжнє втілення – донька від тележурналіста, з яким Джоан одружилася. Ім’я доньки Джесіка, ім’я ж тележурналіста рідко хто згадує, кажуть, що роль португальця в одному з фільмів про Джоан Роулінг міг би зіграти Антоніо Бандерас. Після народження Джесіки Джоан повертається до Единбурга, у Шотландію. Про цей час найохочіше згадують журналісти, як одинока мати без коштів на існування прагне завершити найважливіший роман свого життя, і поки дитина спить в нетопленому помешканні, Джоан сидить і пише в кафе чи не на серветках свій твір про хлопчика Поттера.

1996 рік. “Гаррі Поттер і філософський камінь” завершено. Як тепер кажуть, домогосподарка посилає його до видавництва, і звичайно, роман потрапляє до... смітника.

Але, як у казках завжди буває, потім - до агентства – у нашому випадку, Блумсбері, і все йде вгору. Кількість гонорарів, рахунків у банку, історій про хлопчика-чарівника, будинків, чи краще сказати, палаців, ще один казковий шлюб з коханим, ще одне дитя, ще один, чи важко сказати скільки , мільйон , ще один виграний процес проти журналістів, котрі порушили приватну сферу і так далі, так далі... Але все вгору і вгору і вгору.

Зараз Джоан Роулінг каже, що з нетерпінням чекає на той момент, коли в її житті настане “після Гаррі Поттера”, і каже, що хотіла би бути невидимою, бо хотіла б знову сидіти в якійсь кав’ярні. А ще перед 4 тисячами юних читачів, які зібралися в лондонському Альберт-холлі, авторка Гаррі Поттера зізналася, що насправді не вірить у магію чародіїв. Але вірить у магію кохання і уяви, хоча вірить і в магію чисел. Адже 5 том історії про хлопчика чарівника “Гаррі Поттер і орден Фенікса” вже майже 2 мільйони разів пройшов через касовий чек. І це лише в Британії в перші дні продажу книги.

Надія Степула

У колах літературних та білялітературних, особливо – українських – чомусь давно прижилася думка про те, що слава до письменника неодмінно має приходити… тільки після його смерті. Винятки до уваги, як правило, не беруться… Подібна думка іноді зустрічається і в контексті оцінки творчості письменників інших народів… Тінь слави, яка оповиває і саму письменницю Джоан Роулінг, ї її твори – можливо, насправді є “ілюзією”,”димом”, і “мусить викликати усмішку в мудреців”, - як сказав би Джорж Байрон. – Але чи не краще розібратися з тими всіма “ілюзіями” та поглядом “мудреців” за життя, яке, Богу дякувати, триває? Щоб не повторювати вслід за теж мудрими античними філософами, які пустили світом – блукати з епохи в епоху – забуте сьогодні прислів’я про те, що “посмертна слава – завжди запізніла”?…

Дорогі слухачі, на сьогодні радіожурнал “Сюжети” відзвучав. З вами були – я, Надія Степула - автор і ведуча та Наталя Антоненко, звукорежисер.

Дякуємо за увагу і зичимо вам чарівних сюжетів! Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG