Прага, 5 серпня 2003 року - У новітній історії такого ще не було: прем’єр колишньої всесоюзної житниці Віктор Янукович прилітав до Росії просити хліба. А Москва пообіцяла українським друзям, «фактично братам», понад мільйон тонн зерна, - пише російська газета “Труд”.
Президент Володимир Путін запропонував поставку зерна на умовах товарного кредиту. Це означає, що Україна поверне Росії борг зерном із врожаю наступного року з невеликими відсотками, - зазначає московська газета.
Та чи вистачить Росії самій зерна чи може їй також доведеться закуповувати його за кордоном? Цьогорічний врожай зерна у Росії, як очікують, буде нижчий від минулорічного. Як і в Україні, у Росії, фактично, також немає державних запасів хліба, - наголошує російський оглядач і зауважує, що з середини липня, російські трейдери вже активно експортують пшеницю нового врожаю. Водночас українські трейдери, не дочекавшись, коли уряд України домовиться про закупівлю хліба, почали активно скуповувати пшеницю в Ростовській області та на Кубані. Це дало привід деяким аналітикам говорити, що поставки російської пшениці до України будуть набагато вищі від того об’єму, про який домовився у Москві Віктор Янукович. «Щоправда, - зауважує газета «Труд», треба віддати належне українським трейдерам: вони розраховуються за зерно відразу, причому готівкою, а не через рік. За рік багато води витече. І може статися так, що нинішні обіцянки українських державних чиновників вже нічого не вартуватимуть, - зауважує газета «Труд».
За словами директора російського Інституту кон''юнктури аграрного ринку Дмитра Рилька, окрім приватних домовленостей, також підписуються угоди про поставку пшениці між українськими і російськими прикордонними регіонами. «Ринок міг би й сам справитися з ситуацією. Але хліб у нас завжди стає об’єктом великої політики», - зауважив російський експерт Дмитро Рилько.
Про цьогорічну нестачу зерна в Україні пишуть не лише московські газети. Аналіз цієї проблеми у вівторок оприлюднило інтернет-видання «Transitions Online», яке досліджує проблеми посткомуністичного світу.
Як позитивні кроки названо останні рішення української влади щодо можливості передачі землі у приватну власність та спрощення механізму банківських кредитів для українських фермерів.
Однак, мовиться в аналізі, в Україні ще немає належного сільськогосподарського ринку. Монополісти, які скуповують зерно, змушують фермерів продавати пшеницю за надто низькими цінами. А це обезкровлює селян, позбавляє їх нормального прибутку. Вони не мають коштів, щоб захистити свої зернові культури від морозу чи засухи.
На думку експертів, держава повинна бути активним гравцем на ринку, викуповуючи надлишок зерна та продаючи його в період дефіциту, що забезпечить стійкість цін на хліб. І дуже важливо забезпечити прозорість сільськогосподарського ринку, щоб ціни не диктував уряд чи пов’язані з ним монополісти. Поки цього не станеться, Україна, яка має великий потенціал стати провідним сільськогосподарським виробником Європи, змушена буде покладатися на хорошу погоду чи добрих сусідів, щоб тримати свої зерносховища повними, - наголошує інтернет-видання «Transitions Online».
Президент Володимир Путін запропонував поставку зерна на умовах товарного кредиту. Це означає, що Україна поверне Росії борг зерном із врожаю наступного року з невеликими відсотками, - зазначає московська газета.
Та чи вистачить Росії самій зерна чи може їй також доведеться закуповувати його за кордоном? Цьогорічний врожай зерна у Росії, як очікують, буде нижчий від минулорічного. Як і в Україні, у Росії, фактично, також немає державних запасів хліба, - наголошує російський оглядач і зауважує, що з середини липня, російські трейдери вже активно експортують пшеницю нового врожаю. Водночас українські трейдери, не дочекавшись, коли уряд України домовиться про закупівлю хліба, почали активно скуповувати пшеницю в Ростовській області та на Кубані. Це дало привід деяким аналітикам говорити, що поставки російської пшениці до України будуть набагато вищі від того об’єму, про який домовився у Москві Віктор Янукович. «Щоправда, - зауважує газета «Труд», треба віддати належне українським трейдерам: вони розраховуються за зерно відразу, причому готівкою, а не через рік. За рік багато води витече. І може статися так, що нинішні обіцянки українських державних чиновників вже нічого не вартуватимуть, - зауважує газета «Труд».
За словами директора російського Інституту кон''юнктури аграрного ринку Дмитра Рилька, окрім приватних домовленостей, також підписуються угоди про поставку пшениці між українськими і російськими прикордонними регіонами. «Ринок міг би й сам справитися з ситуацією. Але хліб у нас завжди стає об’єктом великої політики», - зауважив російський експерт Дмитро Рилько.
Про цьогорічну нестачу зерна в Україні пишуть не лише московські газети. Аналіз цієї проблеми у вівторок оприлюднило інтернет-видання «Transitions Online», яке досліджує проблеми посткомуністичного світу.
Як позитивні кроки названо останні рішення української влади щодо можливості передачі землі у приватну власність та спрощення механізму банківських кредитів для українських фермерів.
Однак, мовиться в аналізі, в Україні ще немає належного сільськогосподарського ринку. Монополісти, які скуповують зерно, змушують фермерів продавати пшеницю за надто низькими цінами. А це обезкровлює селян, позбавляє їх нормального прибутку. Вони не мають коштів, щоб захистити свої зернові культури від морозу чи засухи.
На думку експертів, держава повинна бути активним гравцем на ринку, викуповуючи надлишок зерна та продаючи його в період дефіциту, що забезпечить стійкість цін на хліб. І дуже важливо забезпечити прозорість сільськогосподарського ринку, щоб ціни не диктував уряд чи пов’язані з ним монополісти. Поки цього не станеться, Україна, яка має великий потенціал стати провідним сільськогосподарським виробником Європи, змушена буде покладатися на хорошу погоду чи добрих сусідів, щоб тримати свої зерносховища повними, - наголошує інтернет-видання «Transitions Online».
