Прага, 5 серпня 2003 року - У наших передачах ми часто порушуємо тему війни у Чеченській Республіці. Багато мовиться про факти порушення прав людини, про перебіг основних подій другої російсько-чеченської війни, що триває уже майже 4 роки і яку офіційна Москва називає «антитерористичною операцією». Однак, дещо осторонь нашої уваги залишається життя пересічних чеченців, їхні настрої , як живуть вони в умовах війни і що найбільше їх турбує.
Днями з Чечні повернувся наш колега з російської редакції радіо «Свобода» Андрій Бабицький, який вже тривалий час відстежує події у Чеченській республіці. Ми попросили його поділитися своїми враженнями про життя та настрої пересічних чеченців.
Андрій Бабицький: «З року в рік ситуація у Чечні погіршується. І не дивлячись на усі обіцянки і заяви федеральних сил, у людей не з’являється жодного відчуття перспективи... Є проблеми, пов’язані з бідністю, зі зруйнованим господарством, але ці проблеми, найімовірніше, можна пережити. Думаю, що коли б справа обмежувалася лише цим, то сьогодні чеченці, гонимі в усій Росії, поверталися б додому тисячами, десятками тисяч. Але найстрашнішою є проблема безпеки. І вона не лише не вирішується, а перебуває у спектрі решти проблем, які обумовлюють існування людини у Чечні. І все це сплелося у міцний вузол. Зараз просто неможливо зрозуміти, які сили реально діють у Чечні, хто кого вбиває і за що.
За останні півроку в Чечні сформувалася катастрофічна сила, фактично колосальна банда. Це ті люди, які нині працюють під керівництвом промосковського Кадирова, це служби його безпеки, це якісь воєнізовані підрозділи. І ця сила фактично веде себе так, як може навіть не вели себе федеральні військовослужбовці в моменти якогось повального свавілля. Скажімо, якщо до федералів потрапляли люди, то була вірогідність, що їх можна викупити, що вони навіть без викупу повернуться, нехай навіть покалічені, зазнавши нестерпних тортур, але все-таки родичі їх побачать. А якщо хтось потрапляє до «кадировців», то як кажуть чеченці, шансів на повернення цієї людини немає жодних. Ïхня чисельність... називають різні цифри, від 5 до 8 тисяч. Вони на сьогодні контролюють у Чечні усю нафтову промисловість, ведуть полювання на прихильників Масхадова, на тих, хто пов’язаний з чеченським збройним опором. Люди пропадають ночами.
У багатьох з’явилося відчуття, що ця біда охопила буквально усе населення Чечні. Кожен сьогодні під загрозою, що вночі постукають, увірвуться якісь люди в масках і людина пропала. І жодних слідів потім не знайдеш.
Взагалі, я не розумію в даному випадку політику російської влади. У мене склалося враження, що вона, загалом, за 4-ри роки зробила з Кадирова справжнього бандита, яким він не був. Він був дуже складною, суперечливою постаттю, але він не був таким бандитом, який не задумуючись бере на себе кров по усій Чечні», - поділився своїми враження Андрій Бабицький.
Я також попросив нашого колегу із російської редакції розповісти, як налаштовані пересічні чеченці до президентських виборів, які офіційна Москва вирішила провести у Чечні восени цього року. Спершу Андрій Бабицький згадав про референдум, що був проведений у Чечні минулої весни. Посилаючись на дані соціологічних опитувань, він зауважив, що у цьому референдумі насправді взяли участь близько 62 % чеченських виборців, а не понад 90, як це повідомляли офіційно.
Андрій Бабицький: «Уявіть собі 3,5 роки в таких умовах, в такому свавіллі. Звичайно, люди втомилися і дуже багато з них повірили у ті заяви, з якими виступив Володимир Путін, пообіцявши, що після референдуму, після схвалення конституції у Чечні почне діяти закон і буде порядок. Але ситуація після референдуму жодним чином не покращилася, навпаки, вона погіршилася!
Щодо президентських виборів, то тут дещо інше. Я вважаю, що у списку кандидатів з”явилися політики, яким Чечня довіряє. Водночас існує загальна думка: хто б сьогодні не став на місце Кадирова – це буде суттєво краще.
За соціологічними даними, дуже високі рейтинги в Руслана Хазбулатова, в Асламбека Аслаханова і навіть у Сайдуллаєва Маліка, якого знають у Чечні лише як бізнесмена. Він пообіцяв вкласти в економіку Чечні 8 мільйонів доларів.
Люди прагнуть перемін. З чим вони будуть пов’язані: з виборами, з чимось іншим ,– невідомо. Але люди сподіваються, що якимось чином вдасться відсунути на бік це страхітливе свавілля, яке захлеснуло Чечню. І ,можливо, це буде зроблено через вибори, якщо федеральний центр прислухається до думки населення Чечні. Тобто, якісь надії залишаються, але їх все менше і менше. Тому що між Росією, російською владою і чеченським населенням ніякого реального прогресу не спостерігається», - наголосив Андрій Бабицький, наш колега із російської редакції радіо «Свобода».
Днями з Чечні повернувся наш колега з російської редакції радіо «Свобода» Андрій Бабицький, який вже тривалий час відстежує події у Чеченській республіці. Ми попросили його поділитися своїми враженнями про життя та настрої пересічних чеченців.
Андрій Бабицький: «З року в рік ситуація у Чечні погіршується. І не дивлячись на усі обіцянки і заяви федеральних сил, у людей не з’являється жодного відчуття перспективи... Є проблеми, пов’язані з бідністю, зі зруйнованим господарством, але ці проблеми, найімовірніше, можна пережити. Думаю, що коли б справа обмежувалася лише цим, то сьогодні чеченці, гонимі в усій Росії, поверталися б додому тисячами, десятками тисяч. Але найстрашнішою є проблема безпеки. І вона не лише не вирішується, а перебуває у спектрі решти проблем, які обумовлюють існування людини у Чечні. І все це сплелося у міцний вузол. Зараз просто неможливо зрозуміти, які сили реально діють у Чечні, хто кого вбиває і за що.
За останні півроку в Чечні сформувалася катастрофічна сила, фактично колосальна банда. Це ті люди, які нині працюють під керівництвом промосковського Кадирова, це служби його безпеки, це якісь воєнізовані підрозділи. І ця сила фактично веде себе так, як може навіть не вели себе федеральні військовослужбовці в моменти якогось повального свавілля. Скажімо, якщо до федералів потрапляли люди, то була вірогідність, що їх можна викупити, що вони навіть без викупу повернуться, нехай навіть покалічені, зазнавши нестерпних тортур, але все-таки родичі їх побачать. А якщо хтось потрапляє до «кадировців», то як кажуть чеченці, шансів на повернення цієї людини немає жодних. Ïхня чисельність... називають різні цифри, від 5 до 8 тисяч. Вони на сьогодні контролюють у Чечні усю нафтову промисловість, ведуть полювання на прихильників Масхадова, на тих, хто пов’язаний з чеченським збройним опором. Люди пропадають ночами.
У багатьох з’явилося відчуття, що ця біда охопила буквально усе населення Чечні. Кожен сьогодні під загрозою, що вночі постукають, увірвуться якісь люди в масках і людина пропала. І жодних слідів потім не знайдеш.
Взагалі, я не розумію в даному випадку політику російської влади. У мене склалося враження, що вона, загалом, за 4-ри роки зробила з Кадирова справжнього бандита, яким він не був. Він був дуже складною, суперечливою постаттю, але він не був таким бандитом, який не задумуючись бере на себе кров по усій Чечні», - поділився своїми враження Андрій Бабицький.
Я також попросив нашого колегу із російської редакції розповісти, як налаштовані пересічні чеченці до президентських виборів, які офіційна Москва вирішила провести у Чечні восени цього року. Спершу Андрій Бабицький згадав про референдум, що був проведений у Чечні минулої весни. Посилаючись на дані соціологічних опитувань, він зауважив, що у цьому референдумі насправді взяли участь близько 62 % чеченських виборців, а не понад 90, як це повідомляли офіційно.
Андрій Бабицький: «Уявіть собі 3,5 роки в таких умовах, в такому свавіллі. Звичайно, люди втомилися і дуже багато з них повірили у ті заяви, з якими виступив Володимир Путін, пообіцявши, що після референдуму, після схвалення конституції у Чечні почне діяти закон і буде порядок. Але ситуація після референдуму жодним чином не покращилася, навпаки, вона погіршилася!
Щодо президентських виборів, то тут дещо інше. Я вважаю, що у списку кандидатів з”явилися політики, яким Чечня довіряє. Водночас існує загальна думка: хто б сьогодні не став на місце Кадирова – це буде суттєво краще.
За соціологічними даними, дуже високі рейтинги в Руслана Хазбулатова, в Асламбека Аслаханова і навіть у Сайдуллаєва Маліка, якого знають у Чечні лише як бізнесмена. Він пообіцяв вкласти в економіку Чечні 8 мільйонів доларів.
Люди прагнуть перемін. З чим вони будуть пов’язані: з виборами, з чимось іншим ,– невідомо. Але люди сподіваються, що якимось чином вдасться відсунути на бік це страхітливе свавілля, яке захлеснуло Чечню. І ,можливо, це буде зроблено через вибори, якщо федеральний центр прислухається до думки населення Чечні. Тобто, якісь надії залишаються, але їх все менше і менше. Тому що між Росією, російською владою і чеченським населенням ніякого реального прогресу не спостерігається», - наголосив Андрій Бабицький, наш колега із російської редакції радіо «Свобода».
