Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 06:41

Дружини українських моряків, затриманих біля берегів Іраку, скаржаться на відсутність інформації про їхніх чоловіків


Володимир Притула Дружини українських моряків, затриманих біля берегів Іраку, скаржаться на відсутність інформації про їхніх чоловіків

Симферополь, 14 серпня 2003 - Дружини українських моряків, затриманих біля берегів Іраку, скаржаться на відсутність інформації про їхніх чоловіків. Сьогодні вони повідомили радіо “Свобода”, що звернулися до Президента України Леоніда Кучми з проханням сприяти поверненню українських моряків на Батьківщину.

Більшість членів екіпажу танкера “Навстар-1”, затриманого 9 серпня у Перській затоці Силами британсько-американської коаліції, є мешканцями кримського міста Керчі. Саме тут дружини українських моряків організували ініціативну групу, яка звернулася до Президента України Леоніда Кучми за допомогою і за інформацією. Каже дружина першого помічника капітана корабля Івана Зощенка пані Юлія:

“Наша ініціативна група дружин надіслала телеграму Президенту України з проханням допомогти нашим чоловікам, які перебувають на борту судна “Навстар-1” і потрапили у таку екстремальну ситуацію. Справа в тому, що у нас дуже мало інформації про те, що відбувається насправді, яка ситуація, в яких умовах вони утримуються, які їм висунуті претензії. Ми не маємо з ними жодного зв’язку, інформація з Міністерства закордонних справ України дуже скупа, керченська влада взагалі нічого не знає, а представник компанії з найму самоусунувся і просто не надає нам жодної інформації. Зокрема, у нас виникли серйозні проблеми з отриманням Судової ролі – документу, де внесені всі дані про членів екіпажу. Саме тому ми дуже стурбовані долею наших рідних. Найбільше гнітить саме відсутність інформації. І ми дуже сподіваємося на допомогу і на швидке повернення наших чоловіків”.

Як повідомила дружина 3-го помічника капітана Олега Маркевича пані Тетяна, Судова роль віднайшлася лише після настійливих вимог Міністерства закордонних справ України. Як виявилося, наймав моряків керченський приватний підприємець Костянтин Грицай, який має відповідну ліцензію Міністерства праці України і діяв у інтересах компанії “Навстар Шипінг” з Об’єднаних Арабських Еміратів. Каже Тетяна Маркевич: “Порт приписки судна – невідомий. А господар – з Арабських Еміратів. Найімовірніше,порт приписки все-таки Дубай. Судно ходить під панамським прапором. А команда набиралася тут, в Керчі, в січні нинішнього року. Екіпаж – усі громадяни України. Всі, 21 особа. Більшість з них – мешканці Керчі. Один із Севастополя, кілька з Одеси і, по-моєму, хтось із Херсона. Точно я не можу вам сказати”.

За її словами, іншого вибору, як найматися на таких сумнівних умовах і працювати на сумнівних судновласників, у керченських моряків немає. Колишні потужні судноплавні і рибальські компанії в Одесі, Севастополі, Керчі, інших українських портах або збанкрутували, або розпродані за безцінь. Українські моряки отримують зарплату набагато меншу, аніж їхні західні колеги, але раді і такому заробітку, оскільки треба утримувати сім’ї, - каже Тетяна Маркевич.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG