В Криму пам''ятають, як роз''єднана українська, російська і кримськотатарська громадськість півострова об''єдналася і виступила проти ГКЧП і місцевої партноменклатури

Симферополь, 19 серпня 2003 - Сьогодні виповнюється 12 років від дня заколоту у Радянському Союзі, коли частина радянського керівництва спробувала усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова. Ці події безпосередньо торкнулися і Криму. Тут пам''ятають, як роз''єднана українська, російська і кримськотатарська громадськість півострова у серпні 1991 року об''єдналася і виступила проти ГКЧП і місцевої партноменклатури. Сьогодні на цю тему у Симферополі відбулася прес-конференція представників Всекримського руху виборців за громадянський мир і міжнаціональну злагоду.

Події дванадцятирічної давнини, пов’язані з проголошенням ГКЧП – “Державного комітету надзвичайного стану СРСР” – мають безпосередній стосунок до Криму. Саме тут перебував “фороський в’язень” – тодішній радянський лідер Михайло Горбачов, заблокований на своїй дачі . І саме тут роз’єднана за національною ознакою демократична опозиція під загрозою реваншу ортодоксальних комуністів уперше об’єдналася і змогла спільно виступити проти партійної номенклатури, яка чіплялася за владу. Уже 20 серпня 1991 року представники демократичних сил заснували Координаційну раду із захисту демократії в Криму. Тоді ж кілька опозиціонерів і журналістів, у тому числі – Тетяна Коробова, спробували проникнути на фороську дачу Михайла Горбачова. Ця спроба виявилася невдалою, а ось Координаційна Рада розгорнула активну діяльність з протидії ГКЧП. Розповідає голова Всекримського руху виборців за громадянський мир і міжнаціональну злагоду Владислав Хмеловський, який на початку 90-х був одним із лідерів опозиційного “Громадянського Форуму Криму”:

“Туди входили українські організації , політичні партії і громадські рухи, російський рух у різних його проявах, Організація кримськотатарського національного руху (ОКНД), – всі вони тоді стали складовою частиною опозиційного руху в Криму. Ми ухвалили звернення до кримчан, яке з допомогою кримських татар видрукували у вигляді листівки і масово поширювали у Криму. І серед нас знайшлися люди, які вже 19 серпня вийшли на вулицю з протестами. Це Анатолій Лось та Олександр Канаф’єв, які з плакатами проти ГКЧП протестували на центральному майдані Симферополя. Правоохоронці їх по-звірячому побили. Олександр Канаф’єв утримувався в Залізничному райвідділі внутрішніх справ, де над ним теж знущалися. За це ніхто н так і не був покараний. Від цих побоїв Олександр Канаф’єв пізніше помер, тому що ці удари призвели до онкологічного захворювання в районі шиї”, – сказав Владислав Хмеловський.

Він заявив, що уроки серпневого заколоту 1991 року ГКЧП не слід забувати. І один з головних таких уроків : лише об’єднавшись, демократичні сили можуть протистояти реакції. Як тільки партноменклатурі вдалося підкинути ідею російського сепаратизму в демократичному середовищі Криму стався розкол і партноменклатурі на чолі з Миколою Багровим і Леонідом Грачем вдалося зберегтися при владі, - заявив Владислав Хмеловський. Він продовжує:

“Те, що не були зроблені потрібні висновки, не були покарані ці люди, посадовці, які підтримали ГКЧП, призвело до того, що сьогодні, через 12 років у Криму, в Україні залишилися при владі ті ж люди, і йде гальмування усіх соціально-економічних , демократичних перетворень, що тримає Україну у стані недорозвинутості. Та бюрократія, що залишилася при владі, здійснила реформи в лапках в інтересах номенклатурного класу”, - заявив колишній лідер Громадянского Форуму Криму Владислав Хмеловський.