Доступність посилання

ТОП новини

“Права людини”


Надія Шерстюк “Права людини”

Київ, 21 серпня 2003 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Михайло Петренко. Вітаємо Вас, шановні слухачі!

Сьогодні у програмі ви почуєте:

Василь Соколенко

“...керівництво металургійного комбінату подало позов на незалежну профспілку...”

Володимир Ляшко

“...Суслов вважає, що його бізнесові справи не заладилися з тих пір, як не склалися відносини з керівником обласної держадміністрації Анатолієм Засухою...”

Богдана Костюк

“...вперше в історії існування в Києві громади вірних римо-католицької церкви її активісти вийшли під стіни Миколаївського костьолу з акцією протесту...”

Галина Терещук

“...попереджають автори путівника про рекет після перетину українського кордону і про злодюг та всяке інше страхіття, яке може трапитися з польським туристом в країні Україна...”

Надія Шерстюк

Конфлікт на Алчевському металургійному комбінаті, в результаті якого був побитий профспілковий лідер Юрій Калюжний, наразі переноситься у судову залу. Адміністрація підприємства подала позов до суду. Керівники заводу вважають, що незалежна профспілка завдала їм моральної шкоди, звинувативши їх у причетності до замаху на життя Юрія Калюжного. Профспілкові активісти, у свою чергу, подали зустрічний позов на дирекцію комбінату. З подробицями – Василь Соколенко.

Василь Соколенко

Ю.Калюжного побили рано-вранці в під’їзді будинку. Перед цим за ним стежили. Нападники носили з собою важкі залізні молотки. Не зважаючи на замовний характер побиття, прокуратура порушила карну справу, кваліфікуючи напад, як звичайне хуліганство.

Калюжний ще перебував у лікарні, а керівництво металургійного комбінату подало позов до суду на незалежну профспілку. Підставою для цього стала листівка, яку поширили профспілкові активісти. В ній серед іншого зазначалося: “Велика ймовірність міського криміналу з чиновним апаратом Алчевського металургійного комбінату не виключає і їх зацікавленість в усуненні Калюжного, як громадянина, як депутата міської ради, як голови незалежної профспілки”.

У позовній заяві комбінатовське начальство зробило висновок, що процитована фраза означає, що “в якості організаторів злочину вказано керівництво металургійного комбінату”.

Обурив дирекцію і напис на плакаті незалежної профспілки під час пікетування будинку міської ради. “Організована економічна злочинність Алчевського металургійного комбінату є замовником замаху на життя Юрія Калюжного”. Керівництво підприємства і у цьому випадку зрозуміло її так, що саме комбінат звинувачено у скоєні злочину, сума якого вимагає дирекція комбінату за завдану, як вона вважає, шкоду просто сміхотворна – 1 тисяча гривень. Коли згадати, що підприємство-велетень випускає щороку продукції більше, ніж на 2 мільярди гривень. У цьому випадку можна стверджувати, що йдеться не про відшкодування, а про тиск на активістів незалежної профспілки, - так вважають вільні профспілки Луганської області.

Ось як цю ситуацію прокоментувала в інтерв’ю для радіо “Свобода” одна з лідер Конфедерації вільних профспілок Тетяна Кисла.

Тетяна Кисла

Нас оборює те, що в самій позовній заяві перекручено зміст звернення незалежної профспілки, не говорячи вже про те, що позов не обґрунтований законом. Справа в тому, що національне законодавство гарантує висловлювання суджень. І ніхто в такому випадку не має права подавати до суду на громадян. Враховуючи це, лідери незалежної профспілки, вирішили, щоб в судових засіданнях брав участь голова профспілки Юрій Калюжний, який ще перебуває на лікарняному. Саме він може повідомити про ті факти, які свідчать, що побиття пов’язане з його виробничою діяльністю. Про що заявляли і вільні профспілки Луганщини, і незалежна профспілка Алчевського металургійного комбінату

Надія Шерстюк

Історію, що трапилася з підприємцем Іваном Сусловим, можна вважати типовою для сьогоднішньої України. Підприємці скаржаться, що їхня діяльність в Україні дуже часто супроводжується тиском і протиправними діями конкурентів, що виключає нормальне функціонування ринкових механізмів.

У випадку ж з Іваном Сусловим зловмисники пішли ще далі - вони вчинили замах на його життя і життя його рідних. Подібне на Київщині трапилося вперше. Розповідає Володимир Ляшко. Рубрика “Голоси скривджених”.

Володимир Просянов

8 серпня вночі на будинок керівника агропромислової корпорації “Сквира” невідомі кинули дві гранати. Зачепившись чи то за електродроти, чи то за високий фронтон гаражної будівлі, вони вибухнули, зірвавши залізо даху. За задумом злочинців, гранати, мабуть, мали перелетіти гараж і розірватися під відчиненим вікном кімнати, в якій спав син підприємця, голова міської ради Сквири Євген Суслов.

Злочин не вдався. На місці подій слідчі знайшли 2 чеки від бойових гранат. Родина Суслових пережила великий стрес. З тих під до Сквири зачастили міліцейські керівники обласного і республіканського рівня, тривають різні допити, перевірки документів.

Зрештою, до всього цього і подібних візитів підприємець звик. Суслов вважає, що його бізнесові справи не заладилися з тих пір, як не склалися відносини з керівником обласної держадміністрації Анатолієм Засухою та його дружиною, відомим підприємцем, а зараз - народним депутатом Тетяною Засухою. Вона - засновник потужної агрофірми “Світанок” у сусідньому Васильківському районі.

Про ці непрості стосунки між подружжям Засух і Сусловим досить докладно писали у грудні минулого року “Сільські вісті”. Зі сторінок газети Суслов звинуватив керівника області в тому, що той вимагав від нього грошову данину. Анатолій Засуха це спростував у пресі і подав позов на підприємця до суду. Зараз ця справа перебуває на розгляді в суді.

Суслов у низці інтерв’ю ставить під сумнів і добропорядність багатьох працівників місцевої міліції, звинувачує її у антизаконних діях. Іван Суслов розповідає:

Іван Суслов

Коли була надрукована перша стаття в газеті “Сільські вісті” 6 грудня, то з цього числа вони вже почали діяти суто по-бандитські. Ми зараз податки платимо, виконуємо все, що нам “положено”. Контролюючі органи нічого зробити не можуть. Намагалися підкинути мені “ствол”, машини зупиняли, гроші забирали, потравили мені на фермі племінних свиней (400 свиней), спалили мені склад готової продукції, спалили склад сіна.

Володимир Ляшко

Народний депутат Юрій Кармазін глибоко обурений тим, в яких умовах доводиться працювати підприємцю Івану Суслову.

Юрій Кармазін

Я вважаю, що все те, що відбувається, що ноги ростуть, і замовником всього цього може бути тільки людина близька до губернатора області пана Засухи, до голови райадміністрації пана Чопівського.

Володимир Ляшко

Василь Чопівський і виконуючий обов’язки начальника Сквирського райвідділу міліції Михайло Гладунський поки що відмовляється коментувати деталі подій у Сквирі і факт замаху на життя Івана Суслова та його рідних. Слідство, за словами пана Гладунського, має відповісти на всі запитання в цій непростій справі.

Надія Шерстюк

Для Києва пікети мешканців окремих будинків та кварталів стали звичним явищем. Кияни змушені вдаватися до таких заходів, щоб зберегти історичні куточки столиці від добудов або перебудов. Наша кореспондентка Богдана Костюк зустрілася з кількома киянами, небайдужими до долі історичного середовища міста. І ось що вдалося з’ясувати.

Богдана Костюк

У гарячу серпневу днину вперше в історії існування у Києві громади вірних римо-католицької церкви, її активісти вийшли під стіни Миколаївського костьолу з акцією протесту. Що спричинило цей захід, розповідає оглядач тижневика “Парафіяльна газета” Олексій Браславець.

Олексій Браславець

Парафія провела пікетування тихо, і воно мало таке молиттовне спрямування. Основна мета - привернути увагу громадскості до проблем костелу св. Миколая, і молитва за тих, хто наносить велику несправедливість цій святині. Проблема полягає в тому, що на пустій ділянці, яка перебуває поруч з костелом (за адресою вул. Червоноармійська 77/79), планується побудувати офісний центр багатоповерховий, з підземним паркінгом, який потенційно спроможний вчинити велику шкоду як фізичному стану костелу, оскільки офісний центр планується побудувати в межах охоронної зони костелу св. Миколая, так і нанести шкоду тому культурному, архітектурному містобудівному середовищу, яке склалося навколо пам’ятки архіектури, яким є костел св. Миколая.

Богдана Костюк

Дещо інша ситуація склалась у кварталі між вулицями Володимирською, Великою Житомирською і Десятинною, де без попередження мешканців навколишніх будинків, просто у центрі так званого “Київського акрополя” розпочалося будівництво чергового багатоповерхового адміністративно-готельного комплексу. І це при тому, що науковці вважають цей квартал серцем стародавнього Києва, що саме тут у десятому сторіччі розташовувалися знамениті град князя Володимира і княжий Дитинець, і тут досі археологи знаходять унікальні речі. Але сучасних можновладців не обходять ні історична спадщина, ні протести громадськості, - стверджують мешканці кварталу. Ось що сказала одна з них в інтерв’ю для РС:

Мешканка кварталу

Справа в тому, що між нашими будинками по вулиці Великій Житомирській №2 і №4 розпочато будіництво багатоповерхового офісно-готельного комплексу. Ми вважаємо, що дане будівництво розпочате з чисельними порушеннями будівельних норм, правил забудови міста Києва та законів України щодо забудови міста. Також порушені закони України про власність, про інформацію, про житло, про інвестиції, про архітектурну діяльність, про культурну та історичну спадщину (це - далеко не повний перелік порушень). Ділянка цієї забудови знаходиться на території історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”. Таким чином, будь-яке будівництво на таких ділянках повинно проводитися з бездоганним дотриманням всіх існуючих норм та правил.

Богдана Костюк

Досі ні вірні римо-католицької церкви, ні мешканці будинків по Великій Житомирській і Володимирській вулицях достукатись до влади не змогли. А відомий архітектор, президент Клубу естетичної непокори Лариса Скорик подібні новобудови називає “архітектурним тероризмом”, оскільки “це наше Богом, людьми і законами завіщане право та обов’язок жити у середовищі, яке ми покохали за його красу та історію, і передати його таки нашим нащадкам...”

Надія Шерстюк

І на закінчення програми – матеріал про те, чи почувають себе у безпеці іноземні туристи, які подорожують Україною. Найбільше число туристів, котрі відвідують Львів, - із Польщі. Особливо їхня кількість зросла після скандалу довкола відкриття польських військових поховань на Личаківському цвинтарі. Втім, чи почувають себе туристи у Львові безпечно? Тему продовжує Галина Терещук.

Галина Терещук

Днями Львів вперше відвідали дві студентки з Любліна. Уявлення про місто Лева вони мали лише із прочитаних статей у польській пресі. А приїхати у Львів їх спонукала цікавість до львівських архівів. Зі собою дівчата привезли путівник “Україна”, у якому чітко написано як потрібно підготуватися до мандрівки Україною.

У списку найнеобхідніших речей - ліхтарик, який стане у пригоді на темних вулицях міст і сіл, а ще врятує від відчинених глибоких люків. Про всяк випадок, варто взяти тепле покривало, як радить автор довідника, адже в автобусі може бути холодно, і звісно - гроші - євро або ж долари. Попереджають автори довідника своїх громадян і про рекет, який може перепинити автобус після перетину українського кордону і про злодюг на вокзалах і вулицях та всяке інше страхіття, яке може трапитися із польським туристом в країні Україна.

Тому переважно польські туристи приїжджають у Львів на один день. Їх супроводжує польський екскурсовод, продукти вони беруть зі собою. У Львові обов’язково відвідують Латинський собор, Вірменський квартал, площу Ринок, кілька музеїв, Личаківський цвинтар, Святоюрський собор. Вулицями вони ходять групами, оскільки налякані рівнем злочинності. Накупивши цигарки і горілчані вироби вони повертаються у Польщу.

Втім, чи насправді є небезпека для туриста у Львові? Найчастіше іноземці стають жертвами злодіїв під час прогулянок Високим Замком. Міліція воліє не називати кількість гостей міста, які постраждали від злочинців. Хоча відомі десятки випадків, коли туристів у важкому стані доставляли у шпиталь.

Не додає Львову туристичного шарму і кількість жебраків на вулицях. До кожного автобуса, який зупиняється чи то біля цвинтаря, чи в іншому місці приставлені жебраки - циганчуки. Вони чіпляються іноземцям за руки, просячи грошей (у поляків конкретно злотувки). Про цей “бізнес” добре знають правоохоронці, які отримують гроші за те, що не помічають жебраків і злодюг, приставлених до туристів.

Втім найбільше жахає картина, яку доводиться бачити щодня: як біля аварійних будинків в центральній частині Львова стоять групи туристів і слухають розповідь екскурсоводів.

Надія Шерстюк

На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк. Зі мною працював звукооператор Михайло Петренко. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG