Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 17:13

Торгівля людьми в Грузії, Казахстані, Туреччині та Узбекистані


Петро Кагуй Торгівля людьми в Грузії, Казахстані, Туреччині та Узбекистані

Прага, 22 серпня 2003 року - У щорічній доповіді Державного департаменту Сполучених Штатів про торгівлю людьми у світі, яку оприлюднено минулого місяця , до найнижчої третьої категорії держав потрапили, зокрема, такі євразійські країни як Грузія, Казахстан, Туреччина та Узбекистан.

Йдеться про держави, які, за визначенням американського держдепартаменту, не повною мірою виконують мінімальні стандарти для запобігання незаконній торгівлі людьми і які не докладають значних зусиль для виконання цих стандартів.

Нагадаємо, що Україну було зараховано до другої категорії. Тобто, до держав, які все ж таки роблять значні зусилля, щоб наблизитися до мінімальних стандартів із запобігання так званій работоргівлі, в якій велику частку становить проституція.

Однак сьогодні мова піде не про Україну, а про згадані Грузію, Казахстан, Туреччину та Узбекистан. На ситуацію у цих країнах звертає увагу видання «Eurasianet.org», що діє завдяки підтримці Нью-Йоркського Інституту відкритої політики.

Стосовно Грузії у цьогорічній доповіді держдепартаменту США сказано, що це країна, звідки незаконно вивозять жінок, головним чином до Туреччини, Греції та Об’єднаних Арабських Еміратів з метою сексуальної експлуатації, для праці як домашньої прислуги та інших примусових робіт. Особливу стурбованість викликає те, що тисячі безпритульних дітей, а також і діти-сироти, які проживають у дитячих будинках, стають жертвами торговців людьми.

Щодо Казахстану, то влада цієї країни минулого року значно послабила свою увагу до проблеми работоргівлі, хоча вже цього року, 15 травня, нижня палата парламенту Казахстану схвалила довгоочікуваний проект про боротьбу з торгівлею людьми. Казахстан залишається країною постачання, транзиту, а також експлуатації жертв работоргівлі.

Тоді як Туреччина у першу чергу є державою, де використовують жертв сексуальної експлуатації, а також різної примусової праці. Разом з тим Туреччина залишається країною транзиту до низки європейських пунктів, куди везуть жінок та дівчат, проданих в сексуальне рабство. Більшість потерпілих із теренів колишнього Радянського Cоюзу, зокрема з Азербайджану, Грузії, Вірменії, Росії, України та Молдови.

І нарешті четверта країна, на яку звертає увагу видання «Eurasianet.org» - Узбекистан, який є передусім поставником рабської сили в цілях проституції та примусової праці. Великий розмах торгівлі людьми в Узбекистані пов’язаний з погіршенням економічної ситуації. За оцінками економістів, сьогодні за межею бідності опинилися від 40 - 80 % населення Узбекистану. Влада країни з весни цього року виявляє більшу увагу до проблеми работоргівлі і тісніше співпрацює з неурядовими організаціями для запобігання цьому лихові.

Видання «Eurasianet.org» пише, що Сполучені Штати мають можливість чинити більший тиск на Грузію, Казахстан, Туреччину та Узбекистан, щоб змусити їх активніше боротися з работоргівлею. Грузія та Узбекистан останнім часом є стратегічними партнерами США на Кавказі і в Середній Азії. А з Казахстаном американці тісно співпрацюють у нафтових та газових проектах.

Вже на сьогодні нових заходів для запобігання работоргівлі вживають в Узбекистані. Генеральна прокуратура провела операцію з виявлення структур, які нелегально вербують людей, особливу увагу було зосереджено на шлюбних агентствах і туристичних фірмах. Уряд Узбекистану також спростив механізм повернення жертв работоргівлі з-за кордону на батьківщину і дозволив окремим громадським групам проводити спеціальні уроки у державних школах. Більше уваги цій проблемі приділяють в національних засобах масової інформації. Державне телебачення розповідає про конкретні історії жертв работоргівлі, а деякі громадські організації проводять тематичні телепередачі, щоб загострити увагу громадськості до проблеми торгівлі людьми.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG