Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:36

“Країна-Інкогніто”


Сергій Грабовський “Країна-Інкогніто”

Київ, 19 серпня 2003 року.

Сергій Грабовський

Вітаємо вас, шановні слухачі!

Чи була Україна впродовж своєї історії чимось більшим, ніж, за висловом Василя Стуса, “нацією сержантів”, котрі тільки й переймалися, щоб перед кимось вислужитися? Чи мала вона помітний вплив на перебіг історичних подій? Такі запитання, хоч-не-хоч, а часом постають – не тільки у листах слухачів, а й у середовищі найпатріотичніших інтелектуалів України.

З вами сьогодні, як і завжди, Сергій Грабовський, журналіст “Радіо Свобода”, і Максим Стріха, доктор фізико-математичних наук, член Асоціації українських письменників.

Максим Стріха

У ХХ столітті Західна Європа кілька разів опинялася на грані катастрофи. У моменти внутрішніх криз і потрясінь над нею нависав меч першої у світі соціалістичної держави. Ця держава з моменту свого виникнення ніколи не приховувала свого прагнення до світового панування і, передусім, до опанування європейського простору, європейських ресурсів. Піднімімо ленінські тексти, документи Комінтерну, опубліковані в останній час деякі (зауважу - тільки деякі, бо головні досі засекречені!) сталінські документи – всюди ми знайдемо вагоме підтвердження цих тез.

Сергій Грабовський

Надамо слово другій людині в совєтській ієрархії революційного часу – главі Реввоєнсовєта Леву Троцькому. Цей запис дивом зберігся до наших часів

Лев Троцький

“Ныне трудящиеся люди, получившие при посредстве советской власти в свои руки управление государством, - они строят новую, Советскую Федеративную Россию, и эта новая Советская Россия протягивает свои руки к рождающейся Германии, и будет во всем мире единая Советская республика всех народов!”

Сергій Грабовський

Восени 1918 року Червона армія рушила на захід, щоб підтримати там революцію – але застрягла у білоруських болотах й українських лісах. 1919 року була здійснена друга спроба, також невдала. Настав 1920 рік, коли більшовикам вдалося приборкати майже всю Росію, Україну і Кавказ. Слово політологу Ігорю Лосєву.

Ігор Лосєв

Захопивши владу, більшовики в Росії швидко відчули, що історія не завжди іде за Марксом, і обіцяної світової революції може й не бути. Володимир Ленін відкрито заявляв, що без світової революції комунізм на теренах Росії не має історичної перспективи. Він казав: “Ми тільки почнем, а Захід продовжить революційні зміни!” Але російський детонатор не спрацював. Отже, якщо світова революція не відбувається сама по собі, внаслідок об’єктивних закономірностей, то її треба підштовхнути. І в 1920 році Ленін висуває гасло – “Промацати Європу багнетом”. Себто, принести несвідомим народним масам європейських країн революцію на “червоних” армійських багнетах. Найбільшу цінність в цьому сенсі становила Німеччина з її індустріальною потугою і промисловою культурою. Отож, невичерпні на той час людські ресурси Росії та високий технологічний рівень Німеччини якнайкраще надавалися для створення бази світової революції. Проте, між Росією і вагітною революцією Німеччиною була Польща.

Сергій Грабовський

Ще на початку 1920 року Ленін дав завдання: якнайшвидше звільнити головні сили Червоної армії для використання їх на Західному фронті проти Польщі з перспективою підтримки комуністів Німеччини у боротьбі за владу. Більшовики не приховували своїх прагнень, тому польська сторона встигла раніше розгорнути свої сили. Союзником Польщі у війні з совєтською Росією стала Українська Народна Республіка. Основні моменти бойових дій – у короткому нарисі Віталія Пономарьова.

Віталій Пономарьов

Відповідно до укладеної 20 квітня 1920 року у Варшаві угоди, уряд Польщі визнав незалежність Української Народної Республіки. 25 квітня 15 тисяч українських та 50 тисяч польських вояків перейшли кордон і з боями рушили на схід. До них приєдналися дві бригади Червоної Української Галицької Армії та частини Армії УНР, які брали участь у Першому Зимовому поході. Упродовж тижня союзники звільнили від більшовиків Козятин, Житомир, Бердичів, Коростень, а 7 травня вступили до Києва. Радянське командування перекинуло з Північного Кавказу на Правобережжя Першу кінну армію, і вже 14 травня червоноармійські частини Західного та Південно-Західного фронтів розпочали контрнаступ. На початку червня вони захопили Сквиру, Білу Церкву, Фастів, Бердичів, Житомир, а 12 червня – Київ. За місяць Червона армія вийшла до Збруча, і у Тернополі була проголошена Галицька Соціалістична Радянська Республіка.

На початку серпня польське військо відступило за Віслу, і уряд оголосив загальну мобілізацію та запис добровольців. 12 серпня П’ята польська армія вела бої на південний схід від Варшави, а Четверта армія та Третій кінний корпус більшовиків намагалися обійти столицю з півночі. 13 серпня бої йшли за містечко Радимін за 23 кілометри від Варшави.

14 серпня П’ята польська армія зупинила наступ червоних на річці Вкра та на околицях Варшави. А 16 серпня Третя та Четверта польські армії розпочали наступ з-за річки Вепш, проходячи з боями по 70 кілометрів щоденно. 18 серпня перейшли у наступ усі польські армії, і упродовж тижня Червона армія відійшла до Берестя та Липська. Перша кінна армія зазнала значних втрат при штурмі Львова і була розбита Шостою Січовою дивізією під Замостям, а Чотирнадцята армія – в районі Галича–Бучача–Чорткова.

Максим Стріха

Ця війна у масовій свідомості досі сприймається як польсько-радянська. Тим не менше, ця війна була скоріше польсько-українською (в сенсі - не поляки проти українців, а поляки з українцями) – проти Радянської Росії. Українці мали в тій війні власний інтерес, це - побудова своєї національної держави, не Радянської республіки, а української незалежної народної республіки, хоч і соціалістичної, бо соціалістичним було керівництво цієї держави.

Пам’ятаймо, що саме українці тоді, українські війська ще легітимно визнаної Української Народної Республіки були серед тих, хто створив “чудо на Віслі” і врятував Європу від занесеного меча більшовицької навали.

Сергій Грабовський

Більшовики були налаштовані справді серйозно. З листування Леніна і Сталіна у липні 1920 року:

Ленін: “Зінов‘єв, Бухарін і також я думаємо, що варто було б заохотити негайно революцію в Італії. Моя особиста думка, що для цього треба совєтизувати Угорщину, а також Чехію і Румунію”.

Сталін: “Тепер, коли ми маємо Комінтерн, переможену Польщу і більш чи менш дієздатну Червону армію, коли, з іншого боку, Антанта домагається перепочинку на користь Польщі для того, щоб реорганізувати, переозброїти польську армію, створити кавалерію і потім знову ударити, може бути, у союзі з іншими державами – в такий момент і за таких перспектив гріх було б не заохотити революцію в Італії... На порядок денний Комінтерну треба ставити питання про організацію повстання в Італії і таких ще не зміцнілих державах, як Угорщина, Чехія (Румунію доведеться розбити)...”

На виконання ленінської директиви командувач Західним фронтом Тухачевський підписав наказ, в якому говорилося: “Бійці робітничої революції! Спрямуйте свої погляди на Захід! На Заході вирішується доля світової революції. Через труп білої Польщі лежить шлях до світової пожежі. На багнетах понесемо щастя і мир трудящому людству. На Захід! На Вільно, Мінськ, Варшаву – марш!”

Третій кінний корпус Гая, на прапорах якого було написано “Дайош Варшаву! Дайош Берлін!”, вийшов до Вісли. Перша кінна армія Будьонного – до Львова. Тухачевський пізніше згадував: “Революція ззовні була можлива. Капіталістична Європа була збурена до основи, і якби не наші стратегічні помилки, не наш воєнний програш, то, може бути, Польська кампанія стала б з‘єднувальною ланкою між революцією жовтневою і революцією західноєвропейською”.

Максим Стріха

Однією із стратегічних помилок більшовиків стала недооцінка українського чинника...

Сергій Грабовський

1920 року український чинник став одним із головних у порятунку Західної Європи від тоталітаризму. Це стверджує Ігор Лосєв:

Ігор Лосєв

Більшовицькі керівники пропонували співпрацю Українській Народній Республіці і Західноукраїнській народній республіці щодо спільних дій проти європейських країн, зокрема, просили уряд ЗУНР пропустити Червону армію в Угорщину в обмін на допомогу проти поляків. Можна собі уявити, що сталося б з європейською цивілізацією, якби українці спокусилися на такі прожекти. Можливо, вся історія Старої Європи в 20 столітті була б іншою і навряд чи кращою. Напевно, європейці досконало вивчили б географію “архіпелагу” ГУЛАГ, забули б багато своїх буржуазних звичок в економіці і політиці, а нині були б змушені разом з нами вчитися елементарних основ демократії і ринкової економіки.

Сергій Грабовський

Утім, можливо, сучасний політолог перебільшує? Звернімося до документу тієї епохи, який засвідчує, яку саме “революцію ззовні” несла Червона армія на своїх багнетах. Одесит Ісаак Бабель, майбутній письменник, був працівником редакції газети “Красный кавалерист”, він пройшов разом з Першою кінною армією “червоних” всю її кампанію 1920 року. Тільки десять років тому був надрукований його щоденник, фрагменти з якого ви зараз почуєте:

“Житомир, 3 липня. Полки увійшли у місто на три дні, єврейський погром, різали бороди, це звичне, зібрали на ринку сорок п‘ять євреїв, відвели у приміщення скотобійні, тортури, різали язики, крики на всю площу. Підпалили шість будинків, будинок Конюховського на Кафедральній – оглядаю, хто рятував – з кулеметів, двірника, на руки котрого мати скинула з палаючого вікна немовля – прикололи, ксьондз приставив до задньої стіни драбину, таким чином рятувалися...

Хотин, 28 липня. Страшна правда – всі солдати хворі на сифіліс. Матяш одужує (майже не лікуючись). У нього був сифіліс, вилікував за два тижні... У Сєнєчки, у Герасі сифіліс, і всі ходять до баб, а вдома наречені. Солдатська виразка. Їдять товчений кришталь, п‘ють карболку, розмолочене скло. Всі бійці – оксамитові кашкети, зґвалтування, чуби, бої, революція і сифіліс.

Нівиця, 18 серпня.

Як ми несемо свободу, це жахливо. Апанасенко говорить завжди – сестру зарізати, поляків зарізати... Просування до Львова. Мало вдалий бій під Островом, але все ж поляки відходять. Відомості про оборону Львова – професори, жінки, підлітки. Апанасенко буде їх різати – він ненавидить інтелігенцію...

Сокаль, 26 серпня.

Чоботяр, сокальський чоботяр, пролетар. Чоботяр чекав Совєтську владу – він бачить жидожерів і грабіжників, і не буде заробітку, він спантеличений і недовірливо дивиться... Крамнички всі відчинені, крейда і смола, солдати нишпорять, лають жидів, заходять у квартири, жадібні очі, руки тремтять, незвичайна армія... Вночі буде грабунок міста – це всі знають”.

Максим Стріха

“Я все равно паду на той, на той далекой, на Гражданской, И комиссары в пыльных шлемах склонятся молча надо мной.” - Писав прекрасний російський поет Булат Окуджава. Реальна дійсність отих самих комісарів, про яку Булат Шалвович в силу багатьох очевидних причин не знав, була саме такою, як описав у своїх щоденниках Бабель.

Сергій Грабовський

Ще один “український вимір” війни 1920 року. Перед мікрофоном Ігор Лосєв.

Ігор Лосєв

Кінна армія Будьонного була розбита на ділянці фронту дивізії генерал-хорунжого УНР Марка Безручка. Українці звели порахунки з “червоними” за всі попередні удари і виступили силою, що визначила стратегічну ситуацію в усій Європі. Будьоновські коні не питимуть воду Рейну, Сени і Дунаю. А переможця Будьонного, видатного українського військового діяча, генерал-хорунжого Марка Безручка забуто, і на будинку Міністерства оборони України його бронзового барельєфу немає, на відміну від російського генерала Ватутіна. Ми, справді, країна з мовчазною історією.

Максим Стріха

Українець з мовчазною історією, але з історією, яка неминуче заговорить, - я вірю, що і на нашому Міністерстві оборони колись з’являться меморіальні дошки не російським генералам, не кривавому маршалові Жукову, весь військовий талант якого полягав в тому, щоб класти сотні й сотні тисяч людей на черговий наказ Сталіна, а тим українським полководцям, які справді виборювали незалежність своєї землі, і які справді рятували Європу з миром і добробутом, ту Європу, куди, врешті-решт, ми хочемо сьогодні.

Сергій Грабовський

Вели радіожурнал “Країна Інкоґніта” Максим Стріха і Сергій Грабовський. Історичні документи озвучив Олекса Починок. Хай вам щастить, і хай Україна розкриває вам свої загадки. Говорить “Радіо Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG