Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 11:19

1. "Економічний націоналізм: що стоїть за новою ідеєю Українського союзу промисловців і підприємців?"<br> 2. Завтра - відкриття нової сесії Верховної Ради України.


Зиновій Фрис, Данило Яневський Анатолій Кінах - президент УСПП, колишній прем’єр-міністр України; Сергій Кіроянц - народний депутат України; Віктор Терен - народний депутат України (БЮТ);

Київ-Прага, 1 вересня 2003 року.

Зиновій Фрис

Говорить радіо “Свобода”!

Сьогодні, а також у п’ятницю, 5-го вересня, у "Вечірній Свободі" з вами Зиновій Фрис. Мені допомагають Артем Мостовий і Ангеліна Шкуренко.

Вітаємо вас, дорогі слухачі! Вітаємо усіх, хто навчається і навчає, з початком нового навчального року! Надзвичайний такий день ностальгійно-сентиментальний, як і сама осінь. До речі, з початком осені!

Вітаємо, нарешті, народних депутатів України, котрі завтра зберуться на перше засідання нової сесії. Власне, про це відкриття сесії – у нашій другій темі, яку проведе Данило Яневський. А дискутуватимуть з цього приводу народні депутати Сергій Кіроянц і Віктор Терен.

А наша перша тема звучатиме так: "Економічний націоналізм: що стоїть за новою ідеєю Українського союзу промисловців і підприємців?"

На цю тему ми дискутуватимемо з президентом Союзу, колишнім прем’єр-міністром України Анатолієм Кінахом.

"Вечірня Свобода" у понеділок, 1 вересня, першого осіннього дня. Відомий поет Данило Кононенко написав: “Минає літо – осеніє мати”.

У київській студії серед гостей - президент Союзу промисловців і підприємців України, колишній прем’єр-міністр Анатолій Кінах. Вітаю Вас, пане Кінах. Я вже казав, що Ви візьмете участь з першої теми, а це – 20 хвилин.

Пане Кінах, інформагенції сьогодні поширили Вашу заяву на УТ-1 про те, що Союз промисловців і підприємців домагатиметься, щоб "економічний націоналізм" як найвища форма економічного протекціонізму став одним з пріоритетів державної політики України. Здається, що Ви вперше щось подібне сказали: “український націоналізм”. Поясніть, будь ласка, що Ви розумієте під "економічним націоналізмом" саме в українських умовах?

Анатолій Кінах

Добрий вечір, шановні друзі. Я щиро вітаю і радий можливості не тільки прийняти участь в розмові, але й щиро від усього серця привітати всіх з великим святом – Днем знань. В 21-му столітті інвестиції в інтелект, інвестиції в професійність знання – це те, що є основою надійного і гідного майбутнього України, нашого суспільства і економіки.

Я впевнений в тому, що інтеграції України в економічну і політичну світову систему – це незворотній процес. Дуже важливо нам всім зрозуміти, що і ринкова економіка, і інтеграція – це, в першу чергу, жорстка конкуренція між товарами, між підприємствами і між державами, які дуже гостро, дуже наполегливо виборюють своє місце під сонцем. Тому головна функція держави, незалежно від її назви, в тому числі і України, - це, безумовно, захист просування національних, державних, економічних і політичних інтересів сучасними методами на основі прозорої ринкової конкуренції і створення механізмів концентрації інтелекту, фінансів, кадрів по тим напрямках, від яких буде залежати і місце України в світі. Це є основою для формулювання того змісту, яке ми вкладаємо в поняття і державного протекціонізму, і як вищого рівня державної підтримки власної економіки економічного націоналізму.

Я впевнений, що в розширенні ЄС, підготовці України до вступу в СОТ, глобалізації світової економіки ці питання повинні бути одними з найголовніших пріоритетів як української політики, так і правил гри в економіці. | Зиновій Фрис

Пане Кінах, скажіть, будь ласка, а в нинішніх українських умовах ось така активна політика економічного націоналізму не призведе до надмірної (я не знаю, як сказати) зазнайкуватості і нічим не виправданої, не обґрунтованої амбітності, до якогось окозамилювання, до паперотворчості, а в той самий час все залишатиметься по-старому?

Анатолій Кінах

Безумовно, така загроза існує. Тим більше з врахуванням, що ми (молода незалежна держава) маємо ще недостатньо досконалі механізми захисту просування власних економічних і політичних інтересів. Мова йде, в першу чергу, про таку серйозну прагматичну політику. Нам необхідно зрозуміти, що коли ми дозволяємо (як держава) імпорт ввезення, наприклад, на свою територію тієї продукції, тих товарів, які ми спроможні виробляти самі з врахуванням вимог до їх якості та конкурентоспроможності, то таким чином ми створюємо тисячі і тисячі робочих місць за кордоном (в Польщі, в Туреччині і в інших державах) і поповнюємо закордонні бюджети. Це питання необхідно переводити з площини декларації.

Я дуже не хотів би, що такі поняття як захист національного товаровиробника, державний протекціонізм, економічний націоналізм використовувалися лише в період передвиборчих кампаній для досягнення короткотермінових політичних дивідендів. Ці напрямки повинні наповнюватися відповідним змістом, виходячи з вимог до професіоналізму, моральності, вміння захищати державні інтереси тих, хто працює в структурах влади, і паралельно створюючи необхідні податкові, інвестиційні умови для розвитку малого, середнього бізнесу, регулятори для того, щоб підвищувати конкурентоспроможність української економіки як основу для підвищення добробуту людей і гідного місця України в світі.

Зиновій Фрис

Пане Кінах, ми тут відразу стикаємося з таким питанням, як права споживача. Чи при активному впроваджені цієї політики, за яку Ви висловлюєтеся, в Україні якраз не порушуватимуться права споживача, адже він має право вибирати: вибирати краще, вибирати те, що дешевше? Чи не станеться так, що в Україні буде багато українських товарів, але вони поступатимуться за якість, скажімо, перед тими ж польськими, і таким же чином мимоволі порушуватимуться права споживача? Пане Кінах, як тут бути в цій ситуації?

Анатолій Кінах

Я дуже вдячний Вам за важливе запитання. Безумовно, мова не йде про політику, на основі якої ми будемо примушувати українського громадянина споживати більш високу по ціні продукцію і більш низьку по якості тільки тому, що вона виробляється українськими підприємствами. Це абсолютно не припустимо. Мова йде про створення прозорої ринкової конкуренції, але з концентрацією всіх зусиль по тих напрямках, де самі спроможні виробляти конкурентноспроможну продукцію.

В Україні величезний науково-технічний, кадровий, природний потенціал. Як приклад, я міг би назвати деякі останні... Як тільки відчули США загрозу для внутрішнього ринку з боку виробників металургійної продукції, президент США Буш започаткував так звану “металургійну ініціативу”, і ринок закрили. Японія (держава з дуже ліберальною ринковою економікою) вже десятки років тримає 400-т відсоткове мито на імпорт рису, бо вона виробляє цей продукт в достатній кількості сама. Польща сьогодні має імпортне мито на автомобілі в обсягах 65% від їх митної вартості, тому що вона має власну автомобілебудівну промисловість, яка створює тисячі і тисячі робочих місць і поповнює польський бюджет. Польща захищає себе від імпорту тієї продукції, яку вона спроможна виробляти сама.

Таких прикладів дуже багато, в тому числі, і в державах з розвиненою економікою. Нам необхідно якомога швидше вчитися втілювати в життя сучасні ринкові прозорі механізми захисту власних інтересів. Це є основа нашого місця в світі і зростання економіки.

Зиновій Фрис

Пане Кінах, Ви згадали Америку, і я пригадав, що була така тривала історія навколо американських курей. Яка сьогодні ситуація: американські кури на українському ринку присутні, їх можна купити, скажімо, в Києві на базарі? Чим все це закінчилося?

Анатолій Кінах

Це також яскравий приклад. Мова йде про те, що, по-перше, наша власна економіка, агропромисловий комплекс, харчова промисловість спроможні забезпечити внутрішній ринок дуже якісною продукцією (м’ясом, птицею). Після того, як ми провели більш досконалі дослідження, то ми побачили, що та продукція, яка імпортується з США, несе в собі відповідну загрозу для здоров’я громадян України. Незважаючи на жорстку дискусію (це було при моєму уряді, починаючи з 2001-го року), ми заборонили імпорт м’яса птиці так званих “ніжок Буша” в Україну.

Що це нам дало? По-перше, за останні 2 роки наш “Птахопром” втричі підвищив обсяги свого виробництва, наситив ринок якісною продукцією, ми створили тисячі і тисячі додаткових робочих місць, поповнили бюджети. Зараз ця заборона поки що існує, хоча, на жаль, за останні місяці ми бачимо, що на переговорах деякі наші чиновники зробили крок назад.

Анатолій Кінах

Ми слідкуємо за цією ситуацією, бо мова йде не тільки про насичення ринку, але про охорону здоров’я громадян в Україні. Нам треба жорстко відстоювати цей пріоритет по відношенню до ринку. Дякую.

Зиновій Фрис

Дякую. І я нагадаю нашим слухачам, що в київській студії –колишній прем’єр-міністр, президент українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах. Пане Кінах, таке запитання: от з чого починати впроваджувати цей “економічний націоналізм”? Я пригадую, жив в Латвії, і там щось подіне впроваджувалось, тільки вони це не називали “економічним націоналізмом”, вони говорили, кидали такі лозунги: “Купуймо латвійські товари! Латвійські товари – найкращі!” Я пригадую, що був в ресторані парламенту чи кабінету міністрів, там забороняли продавати будь-які імпортні товари. Всі начальники, всі міністри харчувалися латвійськими товарами, вони пили якісь латвійські напої. Скажіть, будь-ласка, Ви були прем’єр-міністром, Ви і сьогодні, очевидно, користуєтеся послугами, скажімо, я не знаю, їдальні Кабміну, скажіть, там товар, є там іноземні товари?

Анатолій Кінах

Ви знаєте, у нас є дуже серйозні досягнення на ринку продовольчих товарів. Я вважаю, це нам необхідно і зберігати, і закріпити на майбутнє. 94-95% продовольчих товарів на внутрішньому ринку України – це товари нашого власного виробництва дуже високої якості, і це вже розуміє весь світ. І, безумовно, такі заходи, як прояв, в тому числі, справжнього патріотизму, можна використовувати, але головне –це використання і створення економічних умов, створення таких податкових, інвестиційних умов, таких економічних, фінансових регуляторів, які б давали державі максимально сконцентрувати наявний інтелект, кадри, ресурси по тим напрямам, які визначають наше місце у світі, а в нас є такі напрями: це і авіабудування, це судно і кораблебудування, це ракетно-космічний комплекс, це фізика високих енергій, це генна інженерія, це наш дуже потужний АПК, якому необхідні високі технології і сучасний менеджмент. Якраз держава повинна так формувати свою політику, мати таку стратегію, щоб вона наповнилася конкретним змістом, який відповідає національним пріоритетам і об’єктивним ринковим законам, щорічно, не зважаючи на склад в парламенті, чи назви уряду, і тільки тоді ми можемо бути впевненими, що Україна буде знову займати гідне місце в світовому розподілі праці. Оце є основою того державного протекціонізму і вищої його міри “економічного націоналізму”, який нам дуже необхідний в умовах жорсткої конкуренції, яка відбувається сьогодні на європейських і світових ринках. Дякую.

Зиновій Фрис

Пане Кінах, Ви говорите про космічні досягнення. Справді, вони є в Україні, і не тільки ці, але погляньмо на таку ситуацію: приїжджає в Україну, скажімо, на своєму авті якась людина – в Україні немає доріг, приїжджає в Київ, не обов’язково супер-багач, він не може поселитися, я не знаю, готель “Інтерконтиненталь”, тому що таких готелей в Україні немає. Як тут бути? Якраз от з цим новим лозунгом “економічного націоналізму” така людина скаже: “А навіщо мені ваш “економічний націоналізм”, якщо в вас доріг немає, в вас немає готелів, в вас немає того, того, й того... Як тут бути, в такій ситуації, пане Кінах? Що б Ви порадили?

Анатолій Кінах

Якраз це мається на увазі, що тут методом декларативних закликів чи обіцянок про сприятливий інвестиційний клімат нічого не зробиш, і Ви абсолютно праві. Коли ми маємо бажання залучати інвестиції в Україну, в світі головні інвестиції – це приватний капітал, ми повинні створювати інфраструктуру для залучення інвестицій: це і сучасні, надійні дороги, це високий рівень сервісу в готелях, це надійний зв’язок, це культура спілкування, і це, безумовно, регулятори податкові, інвестиційні системи, які нам необхідно. Більш того, нам інвестори сьогодні кажуть ще більш гостро, що якщо ви, українці, приймете якісні, сучасні податковий кодекс, але одночасно не піддасте захисту право власності, не створювати будете умови рівноправної конкуренції, то марно очікувати високих обсягів приватних інвестицій, тобто, це знову ж повинен бути комплексний підхід на сучасних ринкових законах, і кожний крок повинен бути також підсилювати і довіру, і авторитет до України як до надійного, прогнозованого партнера, і тоді будуть мати бажання будувати в нас готелі, будуть мати бажання залучати інвестиції для формування транспортної інфраструктури, а для нас це питання дуже важливе, бо ми держава з величезними транзитними можливостями, і будемо мати шанс поступово створювати сучасну економіку, яка буде конкурентноспроможною в дуже жорсткому світі, який нас оточує. Дякую.

Зиновій Фрис

Іншими словами, пане Кінах, ідея “економічного націоналізму”, за Вашими словами, має майбутнє в Україні, так?

Анатолій Кінах

Однозначно.

Зиновій Фрис

Ви в це вірите?

Анатолій Кінах

Я в це вірю.

Зиновій Фрис

Пане Кінах, очевидно, вже на закінчення, бо вже 24 хвилини – нам вже слід закінчувати, є слухач, який дуже добивається ефіру, він хоче, як я розумію, адресувати Вам якесь запитання. Будь ласка, ми слухаємо, кажіть, слухачу.

Слухач

Добрий вечір!

Зиновій Фрис

Добрий!

Анатолій Кінах

Добрий вечір!

Слухач

Президент української спілки Іван Голосевич. Я дуже добре знаю пана Анатолія Кириловича, я знаю Вас, пане Зиновію Фрис, от, бажаю ва всім здоров’я, по-перше, і, по-друге, я маленьке запитання задам, щоб багато не займати часу. Ситуація така: то, що ви сказали про продовольство і тому подібне, я би просто хотів би спитати, якщо б у нас в Україні розвити програму туризму, а вона дасть дуже багато місць і тому подібне, і там могли ж у ці програми туризму участвувати інваліди всіх категорій, і так далі, і так далі. Я не хочу багато займати часу, оце...

Зиновій Фрис

Я розумію. Зрозуміли Ваше запитання. Дякую Вам, слухачу. Пане Кінах, таку ідею висуває зустрічну слухач.

Анатолій Кінах

Дякую, шановний Іван Васильовичу, я вдячний Вам щиро за дуже слушну пропозицію. Україна, і це не тільки наша оцінка – це оцінка наших міжнародних партнерів, світового співтовариства – це держава з величезними природними ресурсами, можливостями. В нас проживають талановитий і працездатний народ, в нас велика історія, культура, якою можна пишатися. Тому туризм – це та галузь, яка може дати величезні поступлення в бюджет і створення робочих місць, що не менш важливо, підвищувати надалі авторитет і довіру до України. Я дуже радий, що в період, коли я очолював уряд, в 2002 році ми затвердили дострокову програму, державну програму розвитку туризму в Україні, а наприкінці літньої сесії парламенту України по нашій ініціативі затвердив відповідний закон України “Про розвиток туризму”, і це якраз той напрямок, який має величезний потенціал, де можуть працювати всі, в тому числі, Ваші товариші інваліди, які за рахунок власної праці забезпечували собі надійне майбутнє. Я щиро вдячний Вам за слушне запитання.

Зиновій Фрис

Дякую. І нагадаю, що гостем, єдиним гостем першої теми “Вечірньої Свободи” був колишній прем’єр-міністр України, президент українського союзу промисловців і підприємців Анатолі Кінах. Я прощаюся з вами, дорогі слухачі, до п’ятниці, у “Вечірній Свободі”. А зараз передаю мікрофон колезі Данилу Яневському. В нього свої гості, своя тема. Дякую за увагу, до побачення.

Данило Яневський

Завтра, у вівторок, 2 вересня, відкривається чергова сесія українського парламенту. За словами голови держави, головними завданнями, які стоять перед ВР, а також урядом, є: “Прийняття бюджету на 2004 рік, а також блоку економічних законів, зокрема, необхідних для завершення вступу України до СОТ, і приведення вітчизняного законодавства у відповідь з європейськими стандартами. Але головним політичним питанням сесії буде питання політичної реформи”, сказав Леонід Кучма. Про його значення – мій колега Віктор Міняйло.

Віктор Міняйло

Після зустрічі з Президентом більшовики разом з меншовиками, які до них долучилися, провели погоджувальну раду українського парламенту. Коли вона закінчилася, голова ВР України Володимир Литвин дуже коротко прокоментував наслідки зустрічі з Президентом: “Наскільки результатами нашої роботи рішення, які ми будемо приймати, головне питання, яке обговорювалось під час зустрічі – це спільна робота уряду і парламенту з підготовки бюджету. Звичайно, йшлося і про політичну реформу. Потрібно, щоб депутати ознайомились, обговорили у фракціях, а тоді зібрати підписи для цього законопроекту, таку кількість, яка була достатня для того, щоб відправити цей законопроект до Конституційного Суду.” Принаймні, на підписи маленької, але гордої фракції “Народно-демократичної партії”, Президент може розраховувати. Говорить голова НДП Валерій Пустовойтенко: “Я буду підтримувати таку пропозицію, і дай Боже, щоб нам вдалось тоді консолідувати роботу ВР. Я мав сьогодні розмову з Петро Симоненко. Він сказав, що їм підходить цей проект. Представники більшості, я думаю, що, якщо подивитись об’єктивно на цей законопроект, то політичну реформу треба обов’язково провести. Треба його проводити, хоч не всі це підтримують. Петро Симоненко підтвердив, що підтримує так званий “спільний законопроект” про зміни до Конституції: “Під тиском тієї позиції, яку ми задекларували, я маю на увазі ліві партії, і комуністи, і соціалісти представники адміністрації, які працювали над президентським законопроектом, вимушені були включити основні вимоги до того проекта, який сьогодні більш-менш можна називати спільним.”

Ми, в принципі, сьогодні готові до прийняття рішення, щоб відправити на розгляд до Конституційного Суду.” А от в лідера українських соціалістів Олександра Мороза дещо інший погляд на цю проблему: “На мій погляд, потрібно зберегти прямі всенародні вибори президента, навіть з тими повноваженнями, які, в певній мірі, обмежені. Тому що у стадії реформування політичної системи у такому перехідному становищі, в якому є сьогодні Україна, потрібно, щоб влада регулярніше зверталася за дозволом щодо своєї дії до народу.”

І за часів минулого розвиненого соціалізму, і за сучасного недорозвиненого капіталізму влада всі свої дії пояснювала інтересами народу. От і нині, заради народу, цей самий народ позбавляють права обирати собі президента. Якщо зміни до Конституції будуть внесені, то для народу обиратимуть президента народні депутати. Віктор Міняйло для “Радіо Свобода”, Київ.

Данило Яневський

Разом з вами, шановні слухачі, матеріал Віктора слухали і гості “Вечірньої Свободи” народні депутати Віктор Терен, блок Юлії Тимошенко та Сергій Кіроянц, депутат позафракційний. Добрий вечір, шановні гості. Отже, перше запитання формулюється саме по собі: Хто і чому хоче позбавити український народ права обирати собі лідера? Будь ласка, пане Кіроянц, Ваш варіант відповіді.

Сергій Кіроянц

Дайте мені усвідомити, що це значить, хто збирається позбавити український народ?

Данило Яневський

Іншими словами, інтрига полягає в тому, що узгоджений між Медведчуком, Морозом і Симоненком варіант передбачав обрання президента 337 голосами. Сьогодні Олександр Мороз заявив, що його партія буде підтримувати варіант всенародного обрання голови держави, Валерій Пустовойтенко, як ми чули це у випуску новин, сказав про те, що, все ж таки, президент буде обиратися парламентом. Іншими словами, люди, українські виборці, позбавлені права обирати президента, можуть бути позбавлені права обирати президента.

Сергій Кіроянц

Зараз мені більш зрозуміло це питання, я повинен сказати, що український народ навряд чи буде позбавлений права обирати президента. Я думаю, що це попередні ігри, якщо так можна сказати про ці намагання зараз прийняти рішення чи пролобіювати рішення про те, що парламент буде обирати президента, хоча у цій моделі я не бачу нічого поганого. Багато країн в світі мають приклади, коли президент обирається парламентом і нічого поганого в цьому нема. Для України, я вважаю, треба обирати президента всенародно. Я думаю, що так воно і буде.

Данило Яневський

Дякую, пане Терен, яка ваша думка?

Віктор Терен

Значить, Віктор Терен. Я хочу представити позицію блоку Юлії Тимошенко. Я абсолютно переконаний, що хоче позбавити український народ право вибору президента нинішній президент Кучма. І це однозначно. Чому? Тому що завдання цих кучмінських реформ на сьогоднішній день, це є не вдосконалення діючої влади, а знайдення тих технологій, які би пролонгували цю владу, які би продовжили повноваження Кучми і його компанії, скажімо так. І коли сьогодні буде обиратися парламентом президент, то це означатиме, що обиратимуть ті люди, які купили місця на округах, які не представляють волі українського народу. І я хочу сказати те, що посилання на те, мого шановного колеги, що у багатьох країнах, зокрема, очевидно, він мав на увазі. Ви мали на увазі Великобританію та Німеччину, де обирається голова виконавчої влади, обирає парламент, чехи теж. Але це є некоректним посиланням, тому що в цих країнах виборці наперед знають, перед виборами, хто в результаті перемоги на виборах стане прем‘єр-міністром або канцлером, хто візьме на себе відповідальність за ситуацію в країні. Буквально одна фраза, в мене є трохи в цьому піщаному годиннику, сьогодні, навіть не депутати будуть обирати президента. Ми будемо статистами, будуть обирати керівники великих фракцій, які скажімо так, дадуть команду депутатам. І сьогодні, це навіть не політбюро, це буде гірше. Сьогодні кілька людей будуть обирати президента і у людей відбирають останню можливість якось вплинути на цей процес. Тобто Україна може бути державою тільки тоді, коли вона буде демократичною, а сьогодні в злиденного українського народу забирають навіть це право – обирати президента.

Данило Яневський

Дякую, пане Вікторе. Ваша позиція зрозуміла. Тепер послухаємо ще одну мудру людину, будь ласка ваші 30 секунд в ефірі “Радіо Свобода”. Щось якісь проблеми зі зв‘язком ми маємо. Отже, шановні гості, Леонід Кучма ще сьогодні заявив, що не питання, які буде вирішувати Верховна Рада є настільки важливі, що визначатимуть рівень нашого життя в майбутньому. Які це питання, пане Сергію?

Сергій Кіроянц

Ну, я точно не можу сказати, що мав на увазі наш президент, але, я вважаю, що мова йде про політичну реформу і про ті моделі визначення влади, які можуть будуть в майбутньому існувати в нашій країні. До речі, до першого питання, коли говорив мій колега, пан Терен, що лідерів нашої держави будуть обирати керівники великих фракцій. Ну, тут є вихід з цього положення. Можна вийти з фракції, де керівники керують усіми процесами і голосувати самому, без керівників фракцій. Це стосовно тому, хто буде обирати і як це буде робитись.

Данило Яневський

Пане Вікторе, будь ласка, що це за такі важливі питання?

Віктор Терен

Ви знаєте, що ваше питання, я згоден із колегою в контексті, що він не знає, що мав на увазі наш президент, коли говорив. Він абсолютно правий, мій колега. Бо по-моєму взагалі ніхто не знає, що говорить наш президент. Президент теж говорить те, в залежності від того, хто в нього побував останній: чи Медведчук, чи хто інший. І в залежності від цього він буде говорити ту чи іншу позицію. Але я хочу сказати, що Президент міняє один за другим свої так звані законопроекти. Де спочатку він пропонував аби вибори проводилися одночасно і парламенту, і Президента і таким чином пролонгувати свої повноваження. Потім він говорив за парламент двохпалатний, люди це обговорювали, мільйони грошей викинуто на вітер. Хто відповість за ці гроші, де були витрачені на так зване “обговорення”. Зараз він пропонує щось інше, знаєте – то сумбур в людини. І тому коментувати Президента я не можу, це вище моїх сил. Але стосовно виходу з фракції і говорити, що ти хочеш, і тому треба категорично закласти в Конституцію, якщо людина пройшла по партійних списках, якщо вона представляє позицію Блока Юлії Тимошенко чи “Нашої України”, чи Олександра Мороза, чи кого, і потім, якщо вона виходить з цієї фракції, то вона якщо не має моральної совісті, скажімо, якщо не має моралі сама покласти депутатський мандат – її змушує цей закон. То, якщо вона не представляє цю партію, то вона не повинна мати місця в парламенті. І тоді, будь ласка не буде питання – вийди з фракції, говори те, що захочеш.

Данило Яневський

Дякую, пане Вікторе, в нас, наскільки я зрозумів все в порядку вже із зв‘язком. Слухаємо запитання, ваші 30 секунд, прошу.

Слухач

Добрий вечір.

Данило Яневський

Дай Боже здоров‘я.

Слухач

Я от слухаю вашу дискусію і незрозуміло про що вона йде. Конституція в Україні є, її треба тільки виконувати і в інтересах держави, в інтересах народу. А якщо треба якісь зміни, треба усунути цю владу і після виборів коли буде всенародно обраний президент робити ці зміни до Конституції. Дякую.

Данило Яневський

Дякую вам. Пане Сергію, яка ваша думка з приводу тих слів, які щойно пролунали?

Сергій Кіроянц

Я погоджуюсь повністю з тим, що сказав наш радіослухач, що треба виконувати Конституцію, але остається одне маленьке запитання: як це зробити? І на сьогодні ми вже обирали президента, і люди недовольні тим, що не виконується Конституція і прості закони. Ну, наприклад, ми самі робимо своїми руками собі проблеми. Наприклад, ми голосуємо за довічне обрання суддів, а ми знаємо, яка корупція твориться у судах. Ми голосуємо за те, щоб, наприклад, до нас звертається міліція, що дозвольте нам штрафувати людей на дорогах, а зараз по дорогах не можна їздити. Ви ж дивіться, що робиться. І це проблема не в Конституції, це проблема в тому, що її ніхто не хоче виконувати. А як це зробити – це складне запитання для мене.

Данило Яневський

Якби я мав право голосу на цій програмі, то я б сказав, що треба скасувати інститут інспекторів дорожнього руху, але пане Вікторе, будь ласка.

Віктор Терен

Я знову ж таки згоден абсолютно зі своїм шановним колегою. Бачите, ми сьогодні тут знаходимо спільну мову, якби так і у парламенті. Я хоче сказати тільки те, що справді треба робити зміни після виборів, не сьогодні. Треба міняти правила гри після виборів, це є однозначно. Але як це зробити? А зробити те, що Ви, мій шановний колега, не робите в парламенті. У першу чергу треба прийняти закон про пропорційну систему. І тоді буде політична сила, яка буде відповідати за ситуацію в країні, за те, що не виконується закон чи ким він не виконується. Тоді буде крайній. А сьогодні крайнього немає. Сьогодні купили за гроші місця на округах і немає політичної сили. “Наша Україна”, БЮТ, комуністи і Мороз перемогли на виборах – вони сьогодні знаходяться в опозиції. Це нонсенс. І справді, Конституцію треба виконувати. От вам приклад, як виконується і як не виконується закон. Київським апеляційним судом свого часу було прийняте рішення, була прийнята ухвала, що колишні керівники компанії ЄЕСУ є невинними, що вони не підлягають арешту, вони підлягають звільненню. І що? Лук‘янівське СІЗО не виконує рішення суду. І тоді депутати нашої фракції, багаторічний політв‘язень Степан Хмара, доктор економічних наук, професор Олександр Турчинов і інші, вся наша фракція, ми їдемо в СІЗО і вимагаємо...

Данило Яневський

Дуже перепрошую. Ми не говоримо сьогодні про кримінальну справу щодо Юлії Володимирівни Тимошенко.

Віктор Терен.

Ідеться не про Юлію Тимошенко, йдеться про вас. Ідеться про кожного з нас, кого можуть кинути в тюрму і коли є рішення суду про його звільнення, його не звільняють. Йдеться про будь-кого, про мене, про доярку врешті решт. Закон має виконуватися. Але в результаті це не виконано. Більше того, на депутатів порушені кримінальні справи.

Данило Яневський

Зрозуміло, пане Вікторе. Я зрозумів Вашу позицію, але прошу утриматись від особистих випадів проти гостей у нашій студії. Дякую Вам сердечно і надаю слово наступному радіослухачеві.

Слухач

Добрий вечір. Я хоче сказати перспективу реформи. Діло в тому, що якщо буде пропорційний закон, будуть вибираться депутати по пропорційній системі – ми вернемся туди, звідки прийшли.

Данило Яневський

Дякую Вам сердечно. Зрозуміла Ваша думка. Пане Сергію, я б хотів додати: сьогодні Володимир Литвин сказав, що на сесію виносяться 900 законопроектів 112 з яких – не узгоджені. А також є й такі, які можуть викликати політичне протистояння в сесійному залі. Про що йдеться? Про справу Гончарова, Гонгадзе чи про пропорційний виборчий закон, чи про щось інше?

Сергій Кіроянц

Я думаю що, по перше, спікер мав на увазі ті 112 законопроектів, які можуть викликати протистояння не тільки політичне. Він не мав на увазі ті проблеми, про які ви говорите. По перше, це, мабуть, мався на увазі законопроект про політичну реформу. Це питання №1 на сьогоднішній день. Але я хотів би зараз торкнутися дещо інших проблем, які можуть викликати суперечності у залі. Ну, наприклад, такий закон як “Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС”. Це дуже слушна проблема на сьогоднішній день. Ми повинні для себе вирішити, куди ми йдемо, чи потрібно нам зараз йти до ЕС? Тому що у нас державні посадовці говорять: один говорить, що треба туди вступати завтра, другий говорить, що треба облишити визначати строки і т.д. Я хотів би з цього приводу навести приклад Польщі, яка 11 років узгоджувала своє законодавство з законодавством країн ЕС. Вона має ціле відомство яке налічує три сотні спеціалістів. Вона має міністра європейської інтеграції і малого прем‘єр-міністра. Оце є шлях...

Данило Яневський

Пане Вікторе, Ваші тридцять секунд.

Віктор Терен

Я хочу сказати, що ця жінка, яка говорила тільки-но по телефону і каже: якщо вибори будуть по пропорційній системі, то ми вернемось туди, звідки прийшли. Вона абсолютно права. Ми прийшли з Європи. Київська Русь була європейською великою державою. Так от, демократизація України одним з елементів якої є пропорційна система означає повернення нас у Європу а не в російсько-московські концтабори і єдиний економічний простір яке сьогодні нам нав‘язує Кучма. Бо він сьогодні хоче все геть продати українське останнє, аби, знаєте, отримати собі гарантії. І одним з таких є єдиний економічний простір.

Данило Яневський

Пане Сергію, це принциповий і насправді політичний аспект в нашому житті, в житті української держави. Чи буде виноситись новий варіант пропорційного виборчого закону і як Ви персонально будете за це голосувати?

Сергій Кіроянц

Ну, це дуже складне питання. Мені докоряв мій колега, що я не підтримував пропозиції, які висловлювала опозиція. Я хочу сказати, що я підтримував ці пропозиції а він, мабуть, про це не знав.

Данило Яневський

Пане Вікторе, Ви будете голосувати за пропорційний виборчий закон?

Віктор Терен

Я депутат трьох скликань Верховної Ради. Я завжди голосував за демократичну Україну, а це означає, що це пропорційна система.

Данило Яневський

Дякую Вам сердечно. Дякую всім, хто був з нами сьогодні у “Вечірній Свободі”. Нагадаю: ми говорили про основні проблеми які чекають на ВР України чергова пленарна сесія якої відкривається завтра 2 вересня. На цю тему міркували разом з вами наші гості – народні депутати Віктор Терен (БЮТ) та позафракційний депутат українського парламенту Сергій Кіроянц. З вами був Данило Яневський. Почуємось. Кохайтеся!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG