Київ, 30 серпня 2003 року.
Тарас Марусик
Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень реґіонів”. З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітає укладач та ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії – Михайло Петренко.
28 серпня парламентська газета “Голос України” оприлюднила своєрідну бомбу, що дає зрозуміти, які сили намагаються поставити підніжку українському літакобудуванню. Йдеться про документ, який називається “План піар-супроводу проекту “МС”. Під абревіатурою “МС” мається на увазі запорізький завод “Мотор Січ” – провідне підприємство з виготовлення двигунів до літаків і вертольотів, яке поставляє чимало продукції і в Росію.
Документ, очевидно, розроблено у високих кабінетах Росії, і він спрямований на створення негативного іміджу як заводу “Мотор-Січ”, так і Київському авіаційному комплексу ім. Антонова, і всій літакобудівній галузі України. За задумом авторів акції, вона має довести неспроможність України запустити в серійне виробництво літаків АН-70 та АН-140.
За даними газети, на цю “піар-акцію” їй виділили близько півтора мільйонів доларів США. Як сприйняли в Запоріжжі цю новину? Про це – в матеріалі нашої запорізької кореспондентки Лесі Кленович.
Леся Кленович
Україна – авіаційна держава. Вона спроможна робити усе необхідне для авіабудування. А також надавати будь-які послуги на авіаційному ринку, що їх вимагає сьогодення. У цьому переконаний голова правління, генеральний директор ВАТ “Мотор Січ”, Герой України В’ячеслав Богуслаєв. “А “брудна гра” довкола нових моторівських проектів, зокрема АН-70, АН-140 та АН-148, спрямована проти України, проти її авіабудівної галузі, зрештою, проти Президента Кучми,” - стверджує пан Богуслаєв. Йдеться, насамперед, про укладання урядових угод на постачання в Україну іноземних літаків того ж класу, яким наразі займаються вітчизняні авіабудівники. Говорить В’ячеслав Богуслаєєв.
В’ячеслав Богуслав
Нас ховають усі: на Сході і Заході, на Півночі й Півдні! Але, якщо до цієї похоронної процесії приєднається власний керівник, керівник нашої держави… Я тільки можу скласти подяку нашому Президентові. Завдяки йому авіаційна промисловість в Україні ще тримається. І він сьогодні вже висловив своє ставлення до таких угод. Не можна цього робити ні в якому разі! Саме у цьому полягає моє звернення до громадськості нашої країни. Щоб не допустити ще одну помилку, які були допущені протягом 12-ти років нашої незалежності!
Леся Кленович
В принципі, немає нічого дивного у тому, що апогей “брудного піару” припадає на час підготовки українських авіабудівників до 6-го міжнародного авіасалону “МАКС-2003”.
До експозиції “Мотор Січ” підготувалась у всеозброєнні. І виступили успішно. Зокрема, на авіасалоні були представлені двигуни для літаків та гелікоптерів АІ-22, Д-436-148, ВК-1500 (три модифікації), ВК-2500 та АІ-222-25, виготовлений, до речі, спільно з московським заводом “Салют”. Крім того, саме для експонування на “МАКСі” моторівці разом із російськими колегами “поставили на крило” три машини “ТУ-304”.
Продовжується робота над військово-транспортним літаком АН-70. За повідомленням газети “Ізвєстія”, 22 листопада російська Держдума планує обговорити питання про фінансування програми створення АН-70 (з федерального бюджету РФ у розмірі 190 мільйонів рублів). Але, у тому ж номері “Ізвєстій” (від 27.07.03) йдеться про наміри ВПС Росії відмовитися від подальшої участі у програмі створення літака АН-70 на користь російської машини ТУ-330. Посилаються на брак коштів та невисоку надійність машини. Неохайність чи ідеологічний хід?
Не менший тиск та численні перешкоди “Мотору” доводиться долати й у просуванні нового безпрецедентного проекту АН-148. А цю машину В’ячеслав Богуслаєв вважає унікальною! “Адже новий АН з 50-70-ма пасажирами на борту зможе долати відстані у 6, 9, навіть, 11 тисяч кілометрів абсолютно без дозаправлення! У такій техніці на часі зацікавлені усі розвинуті країни світу”, - каже пан Богуслаєв.
В’ячеслав Богуслав
Тому літак АН-148, попри перепони, перешкоди або спеціально створені бар’єри, ми зробимо! Ми зробимо і запрошуємо усіх невіруючих на викочування. Орієнтовно – у грудні плануємо вивести літак з ангару, поставити його на повітряні випробування. Наступного року ми плануємо завершити такі випробування і розпочати потім сертифікаційні роботи.
Леся Кленович
Складатимуть АН-148, ймовірно, у Харкові за участю київських колег з АНТК Антонова. В’ячеслав Богуслаєв поділився думкою і щодо інших проблем виробничої діяльності “Мотор Січі”. Але це – вже наступна тема.
Тарас Марусик
На Луганщині далеко неоднозначну реакцію викликало рішення обласної ради про присвоєння Леоніду Кучмі звання “Почесний громадянин Луганщини”. Обласна влада ініціювала ухвалення такого рішення напередодні приїзду президента до Луганська. 12-13 вересня тут мають відбутися урочистості з нагоди 65-ї річниці утворення області. Луганські комуністи з низкою громадських організацій вимагають скликання позачергової сесії обласної ради і скасування згаданого рішення. З подробицями – наш луганський кореспондент Василь Соколенко.
Василь Соколенко
Аргументи можновладців, ініціаторів присвоєння звання “Почесний громадянин Луганщини” Л.Кучмі зводилися і до того, що, мовляв, Л.Кучма 7 разів відвідував шахтарський регіон, зробив дуже багато для того, щоб підняти його економіку. А один із депутатів обласної ради заявив, що, мовляв, Л.Кучма гідний такого звання тому, що він представляє нашу державу в людській іпостасі.
Контраргументи опозиційно налаштованих лідерів громадських і партійних організацій були конкретнішими, і якщо вони майже всі обмежувалися висловлюванням свого незадоволення з цього приводу у пресі, то комуністи Луганщини ініціювали в місті Алчевську збір підписів за скасування згаданого рішення обласної ради. Обком Компартії заявив категорично: “ Мешканці нашої області в своїй більшості незадовільно сприйняли рішення про присвоєння Кучмі незаслуженого почесного звання. Більше того, вони обурені тим, що з ними навіть не порадилися, а поставили перед фактом”.
Луганський обком Компартії закликав підтримати ініціативу мешканців Алчевська щодо збору підписів, які протестують проти присвоєння Кучмі цього звання.
Проти рішення обласної ради виступили і вільні профспілки Луганщини. Ось що з цього приводу заявила в інтерв’ю для радіо “Свобода” один із їх лідерів Тетяна Кисла.
Тетяна Кисла
Я як громадянин України і як керівник профспілкової організації не схвалюю таке рішення так, як не згодна з цим, і тому що президент як гарант Конституції не лише не забезпечив конституційні гарантії, а навпаки, на нашу думку, тільки констатує факти корупції, і в якісь мірі своєю бездіяльністю сприяє процвітанню корупції як в органах виконавчої влади, так і в судах, і в прокуратурі та в інших органах державної влади.
Василь Соколенко
А правління Луганського комітету захисту прав людини заявило зі сторінок преси, що ця подія – символічний знак нашого часу, який в історії країни пов’язуватиметься з іменем Кучми.
Тарас Марусик
Змінимо тему.
Учасники українсько-угорської екологічної експедиції “Тиса-2003” на прес-конференції, яка відбулася в Ужгороді, повідомили про ситуацію, що склалася на цій річці.
У верхів’ях Тиса настільки зміліла, що плоти-бокори довелося перетягувати руками. Учасники експедиції, яка пройшла давнім водним шляхом предків, поділилися цікавими спостереженнями. Далі – наша закарпатська кореспондентка Анастасія Осадчук.
Анастасія Осадчук
Українсько-угорська експедиція під назвою “Тиса-2003” успішно подолала на спеціально виготовлених плотах-бокорах давній маршрут предків, які сплавляли Тисою ліс. Водний маршрут видався нелегким. Учасники експедиції пройшли 220 км за 6 днів. Експедиція видалася фізично важкою особливо у верхів’ях Тиси, де рівень води катастрофічно знизився на 3,5 м від історичного мінімуму. Доводилося штовхати плоти буквально руками. Траплялися і екстремальні ситуації: перекидалися плоти, плавали і шапки учасників і шматки плотів, заважала непогода. Але всі учасники повернулися здорові і непошкоджені. Та краще про це розповідають самі герої-екологи.
Говорить угорський учасник експедиції, заступник директора Гортобатського національного парку, гідробіолог Петер Голайош.
Петер Голайош
Дуже повчальна була ця експедиція. Головним було те, що ми не тільки колегам, але й цілому світу довели, що на плотах можна здійснювати таку подорож.
Анастасія Осадчук
Зараз – слово українському учаснику експедиції, керівнику екологічної організації “Природа” Роману Офіцинському.
Роман Офіцинський
Були тут пороги, залишки будівельних конструктивів. Ніхто не прибирав. Вода створює штучні пороги, там насипають греблі, а не забирають залишки. Ніхто ж не дивиться серйозно на відповідальність працівників.
Практично всі ЗМІ писали про те, як 300 га нашої території зникло, бо кордон проходить посередині русла. Лише поговорили тоді. Територією України просувається Тиса і далі. Видно і далі, що румунські водники насипають і далі відбивають територію. І це сприймається нормально. Я вже не кажу про ці каналізаційні відводи, які зливаються в Тису. Тобто ціль експедиції – показати що ця проблема є проблемою загальнодержавної уваги. Досі в тих документах і зустрічах вона фігурує як абстракція.
Практичні кроки, принаймні українська сторона, не робить. Румунія це робить з точки національного інтересу. Угорці все облаштували так, щоб уникнути повені. Україна, на жаль, не приділяє уваги Тисі як об’єкту прискіпливої уваги. Ці аспекти будуть, мабуть, покладені в основу офіційного документу, який надійде за результатами експедиції і, напевне, буде ходити владними коридорами.
Я хотів би, що подальші рішення були більш оптимальними для того, щоб ми Тису зберегли, зберегли для своїх нащадків.
Анастасія Осадчук
Під час експедиції на основі її команди учасників домовлено створити клуб, який відкритий для усіх любителів природи з метою дослідження екологічного стану Тиси, запобіганням повеням та ерозійним процесам.
Тарас Марусик
Ви слухаєте “Тиждень реґіонів”. Це огляд найважливіших матеріалів, які прозвучали на тижні, що минає, в програмах радіо “Свобода” “Україна реґіональна”. Перед мікрофоном – ведучий Тарас Марусик. Продовжуємо.
У Симферополі відбулася позачергова сесія кримського парламенту. Привід для її скликання стала необхідність внесення змін до Республіканського бюджету АРК на 2003 рік. Як пояснив спікер Борис Дейч, Верховна Рада України внесла доповнення до закону про Державний бюджет. Згідно з ними, Крим цього року отримає з Києва додаткові 107 з половиною мільйонів гривень. Цю суму, що складає майже п’яту частину кримського республіканського бюджету, і поділили на позачерговій сесії депутати Верховної Ради автономії. Але більшу увагу журналістів привернули інші два питання. Детальніше про них розповідає Володимир Притула.
Володимир Притула
Кілька десятків людей похилого віку сьогодні пікетували Верховну Раду Криму, яка зібралася на свою позачергову сесію. Пікетувальники вимагали зниження цін на хліб і відставки кримських керівників – прем’єра Сергія Куницина і спікера Бориса Дейча. Якщо теми хліба кримські депутати торкнулися лише поверхово, коли вносили зміни до республіканського бюджету, то персональне питання Бориса Дейча стало чи не головним на позачерговій сесії.
Один з членів президії місцевого парламенту Євген Михайлов запропонував присвоїти спікеру Борису Дейчу з нагоди його 65-річчя високе звання “Почесний кримчанин”. Пропозицію гаряче підтримав перший заступник спікера Василь Кисельов.
Василь Кисельов
Мало хто може сьогодні заперечити мені: за ці півтора року він працює, перепрошую, як тато Карло! Із семи ранку і до пізньої ночі. Так не працював досі ніхто. Тут сидять Цеков, Гриценко, коли вони були спікерами і ваш покірний слуга, вибачте, ми так не працювали!
Володимир Притула
Заявив Василь Кисельов. Його пропозицію підтримав 81 депутат, проти – 1, не голосували 13.
Борис Дейч був дещо збентежений, але задоволений.
Борис Дейч
Ви мене ставите у незручне становище. Я вам всім вдячний, звичайно. Проте можу сказати – бачить Бог, що я просив, щоб цього не робити, але, оскільки, ви вже зробили, то я обіцяю вам працювати ще більше.
Володимир Притула
Сказав “почесний кримчанин” Борис Дейч.
Один із депутатів, який не голосував і попросив не називати його прізвища, у розмові з кореспондентом радіо Свобода висловив думку, що Борису Дейчу слід би було наполягти і відмовитися від цього звання, поки він очолює парламент автономії. Адже навіть екс-спікер Леонід Грач, який дуже любить, за оцінками журналістів, різні нагороди, з етичних міркувань не пішов на цей крок. А так виходить, що пану Дейчу доведеться підписувати постанову про власне нагородження.
Проте, присутня на позачерговій сесії директор єдиної в Криму української гімназії Наталя Руденко ладна була зробити Бориса Дейча тричі “почесним кримчанином”, оскільки саме спікер виступив з ініціативою, яка стала невеличкою сенсацією: він запропонував депутатом продати однин з найбільших і найкомфортабельніших санаторіїв “Ай-Даніль”, який перебуває у кримській власності. Отримані кошти на пропозицію Бориса Дейча парламент автономії розпорядився направити на будівництво приміщення єдиної в Криму української гімназії.
А покупцем престижного кримського санаторію, що належить Верховній Раді Криму, стало одне з найбільших металургійних підприємств світу – Маріупольський комбінат імені Ілліча, який має сплатити до бюджету автономії не менше 27 з половиною мільйонів гривень. Саме в таку суму оцінюється вартість проекту будівництва української гімназії в Симферополі.
Як заявив на сесії прем’єр-міністр автономії Сергій Куницин, це – дуже вчасне рішення, бо Крим міг втратити санаторій “Ай-Даніль”, причому, абсолютно безкоштовно, оскільки на нього вже претендують представники 4-х українських політико-економічних груп, і можна було б очікувати, що офіційний Київ розпорядився б передати елітний санаторій якомусь силовому відомству, що перебуває під контролем тієї чи іншої групи.
Як повідомили у Фонді майна АРК, вже за півроку гроші маріупольських металургів будуть у Криму, і в української гімназії вперше за шість років її існування з’явився шанс.
Тарас Марусик
Такого шансу, здається, вже не має 36-а школа міста Донецька з українською мовою навчання. Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 27 серпня виявилося на боці міської ради, яка ще 18 квітня цю школу закрила. Про останні події довкола цієї школи слухайте передачу радіо “Свобода” “Про і контра” в неділю, 31 серпня.
У Дніпропетровську відбулася перша зустріч новопризначеного голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Володимира Яцуби з керівниками обласних проводів політичних партій і громадських організацій. З Дніпропетровська повідомляє Геннадій Сахаров.
Геннадій Сахаров
Володимир Яцуба розпочав чергове засідання політради при голові облдержадміністрації наступною заявою:
Володимир Яцуба
Для мене головне - підтримка, у тому числі, усіх політичних партій. Якщо це буде, якщо ми будемо, не зважаючи на різницю у наших політичних поглядах, у організаційних, політичних, кадрових питаннях, якщо ми розумітимемо, що тільки разом ми можемо відстояти інтереси території, на якій проживаємо, ми отримаємо результат. Тому я готовий до розмови, готовий до відповідей, запитань. Постараюся відверто і лаконічно відповідати на ваші запитання.
Геннадій Сахаров
Запитань вистачало, але спершу один з партійців, поздоровивши нового голову адміністрації, підніс йому букет квітів, що викликало спротив у таборі опозиційних партій, і заяву, що вони квіти дарувати не збиралися. Володимир Яцуба, щоб розрядити ситуацію, жартома підніс подаровані квіти Іванові Шулику, голові обласної організації Української Народної партії. У відповідь Іван Шулик, котрий є координатором політичного об''єднання опозиційних партій і громадських організацій "Дніпропетровщина за європейський вибір", зачитав заяву об''єднання, підписану головами обласних організацій Народної партії, партії "Батьківщина", УРП "Собор", Соціалістичної партії, СДПУ Буздугана, партії "Реформи і порядок" і парті "Солідарність". У заяві сказано, що партії і громадські організації, які входять до об''єднання, і які свого часу на знак протесту проти використання їх як статистів у засіданнях політради, вийшли зі складу політради, відновлюють свою участь у її засіданнях. І то з причини звільнення з посади колишнього голови адміністрації Миколи Швеця, відставки котрого вони активно добивалися.
Висловивши надію на те, що політрада при новому голові адміністрації стане дієвим органом, за результатами засідань якого реалізуватимуться дієві заходи, заявники зажадали звільнення з посад заступника голови адміністрації з питань внутрішньої політики Петра Кравченка, заступниці голови з питань освіти і культури Тетяни Кравченко, голови управління охорони здоров''я Романа Василишина, начальника обласної санепідемстанції Сергія Риженка, заступника голови з питань житлово-комунального комплексу Леоніда Турчина.
Зажадано також припинення русифікації області, руйнації культури, відновлення статусу реформованої обласної філармонії, припинення закриття українських шкіл у Дніпропетровську, втручання у ситуацію з затопленням уранової шахти у місті Жовті Води. Висловлене також нерозуміння з приводу балотування Володимира Яцуби на довиборах депутата обласної ради.
Володимир Яцуба відповів, що звільнення та призначення на посади - його особиста прерогатива, та що у цьому він керуватиметься адміністративною необхідністю. Своє балотування на виборах до обласної ради він пояснив необхідністю впливу на рішення ради та контролю за діяльністю органів управління областю, а також тим, що свого часу він балотувався до облради і має намір це реалізувати.
Відповідаючи на численні запитання, пан Яцуба вдавався до спогадів про своє перебування на керівних посадах у Дніпропетровську. Цікавою була дискусія Володимира Яцуби як колишнього першого секретаря Дніпропетровського міськкому КПУ з першим секретарем обкому Компартії Віктором Борщевським. Суть позиції Володимира Яцуби у цій дискусії зводиться до заяви, що колись він теж був таким щирим комуністом, але ті часи минули та натяку на безперспективне майбутнє КПУ.
У перебігу спілкування голів обласних громадських організацій і партій вистачало і підлабузливої запопадливості, і пропозицій кандидатур на посади у обладміністрації, і просто бажання засвітитися перед новим керівником області. На закінчення зустрічі Володимир Яцуба сказав, що він вважає спілкування з керівниками партійних та громадських організацій необхідною складовою процесу державотворення, та що ці зустрічі обов''язково проводитимуться не рідше, ніж раз на три місяці.
Тарас Марусик
Це була оглядова програма “Тиждень реґіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Михайло Петренко. На все добре, шановні слухачі. Зустрінемось в передачі “Про і контра” 31 серпня у 20-й годині.
Тарас Марусик
Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень реґіонів”. З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітає укладач та ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії – Михайло Петренко.
28 серпня парламентська газета “Голос України” оприлюднила своєрідну бомбу, що дає зрозуміти, які сили намагаються поставити підніжку українському літакобудуванню. Йдеться про документ, який називається “План піар-супроводу проекту “МС”. Під абревіатурою “МС” мається на увазі запорізький завод “Мотор Січ” – провідне підприємство з виготовлення двигунів до літаків і вертольотів, яке поставляє чимало продукції і в Росію.
Документ, очевидно, розроблено у високих кабінетах Росії, і він спрямований на створення негативного іміджу як заводу “Мотор-Січ”, так і Київському авіаційному комплексу ім. Антонова, і всій літакобудівній галузі України. За задумом авторів акції, вона має довести неспроможність України запустити в серійне виробництво літаків АН-70 та АН-140.
За даними газети, на цю “піар-акцію” їй виділили близько півтора мільйонів доларів США. Як сприйняли в Запоріжжі цю новину? Про це – в матеріалі нашої запорізької кореспондентки Лесі Кленович.
Леся Кленович
Україна – авіаційна держава. Вона спроможна робити усе необхідне для авіабудування. А також надавати будь-які послуги на авіаційному ринку, що їх вимагає сьогодення. У цьому переконаний голова правління, генеральний директор ВАТ “Мотор Січ”, Герой України В’ячеслав Богуслаєв. “А “брудна гра” довкола нових моторівських проектів, зокрема АН-70, АН-140 та АН-148, спрямована проти України, проти її авіабудівної галузі, зрештою, проти Президента Кучми,” - стверджує пан Богуслаєв. Йдеться, насамперед, про укладання урядових угод на постачання в Україну іноземних літаків того ж класу, яким наразі займаються вітчизняні авіабудівники. Говорить В’ячеслав Богуслаєєв.
В’ячеслав Богуслав
Нас ховають усі: на Сході і Заході, на Півночі й Півдні! Але, якщо до цієї похоронної процесії приєднається власний керівник, керівник нашої держави… Я тільки можу скласти подяку нашому Президентові. Завдяки йому авіаційна промисловість в Україні ще тримається. І він сьогодні вже висловив своє ставлення до таких угод. Не можна цього робити ні в якому разі! Саме у цьому полягає моє звернення до громадськості нашої країни. Щоб не допустити ще одну помилку, які були допущені протягом 12-ти років нашої незалежності!
Леся Кленович
В принципі, немає нічого дивного у тому, що апогей “брудного піару” припадає на час підготовки українських авіабудівників до 6-го міжнародного авіасалону “МАКС-2003”.
До експозиції “Мотор Січ” підготувалась у всеозброєнні. І виступили успішно. Зокрема, на авіасалоні були представлені двигуни для літаків та гелікоптерів АІ-22, Д-436-148, ВК-1500 (три модифікації), ВК-2500 та АІ-222-25, виготовлений, до речі, спільно з московським заводом “Салют”. Крім того, саме для експонування на “МАКСі” моторівці разом із російськими колегами “поставили на крило” три машини “ТУ-304”.
Продовжується робота над військово-транспортним літаком АН-70. За повідомленням газети “Ізвєстія”, 22 листопада російська Держдума планує обговорити питання про фінансування програми створення АН-70 (з федерального бюджету РФ у розмірі 190 мільйонів рублів). Але, у тому ж номері “Ізвєстій” (від 27.07.03) йдеться про наміри ВПС Росії відмовитися від подальшої участі у програмі створення літака АН-70 на користь російської машини ТУ-330. Посилаються на брак коштів та невисоку надійність машини. Неохайність чи ідеологічний хід?
Не менший тиск та численні перешкоди “Мотору” доводиться долати й у просуванні нового безпрецедентного проекту АН-148. А цю машину В’ячеслав Богуслаєв вважає унікальною! “Адже новий АН з 50-70-ма пасажирами на борту зможе долати відстані у 6, 9, навіть, 11 тисяч кілометрів абсолютно без дозаправлення! У такій техніці на часі зацікавлені усі розвинуті країни світу”, - каже пан Богуслаєв.
В’ячеслав Богуслав
Тому літак АН-148, попри перепони, перешкоди або спеціально створені бар’єри, ми зробимо! Ми зробимо і запрошуємо усіх невіруючих на викочування. Орієнтовно – у грудні плануємо вивести літак з ангару, поставити його на повітряні випробування. Наступного року ми плануємо завершити такі випробування і розпочати потім сертифікаційні роботи.
Леся Кленович
Складатимуть АН-148, ймовірно, у Харкові за участю київських колег з АНТК Антонова. В’ячеслав Богуслаєв поділився думкою і щодо інших проблем виробничої діяльності “Мотор Січі”. Але це – вже наступна тема.
Тарас Марусик
На Луганщині далеко неоднозначну реакцію викликало рішення обласної ради про присвоєння Леоніду Кучмі звання “Почесний громадянин Луганщини”. Обласна влада ініціювала ухвалення такого рішення напередодні приїзду президента до Луганська. 12-13 вересня тут мають відбутися урочистості з нагоди 65-ї річниці утворення області. Луганські комуністи з низкою громадських організацій вимагають скликання позачергової сесії обласної ради і скасування згаданого рішення. З подробицями – наш луганський кореспондент Василь Соколенко.
Василь Соколенко
Аргументи можновладців, ініціаторів присвоєння звання “Почесний громадянин Луганщини” Л.Кучмі зводилися і до того, що, мовляв, Л.Кучма 7 разів відвідував шахтарський регіон, зробив дуже багато для того, щоб підняти його економіку. А один із депутатів обласної ради заявив, що, мовляв, Л.Кучма гідний такого звання тому, що він представляє нашу державу в людській іпостасі.
Контраргументи опозиційно налаштованих лідерів громадських і партійних організацій були конкретнішими, і якщо вони майже всі обмежувалися висловлюванням свого незадоволення з цього приводу у пресі, то комуністи Луганщини ініціювали в місті Алчевську збір підписів за скасування згаданого рішення обласної ради. Обком Компартії заявив категорично: “ Мешканці нашої області в своїй більшості незадовільно сприйняли рішення про присвоєння Кучмі незаслуженого почесного звання. Більше того, вони обурені тим, що з ними навіть не порадилися, а поставили перед фактом”.
Луганський обком Компартії закликав підтримати ініціативу мешканців Алчевська щодо збору підписів, які протестують проти присвоєння Кучмі цього звання.
Проти рішення обласної ради виступили і вільні профспілки Луганщини. Ось що з цього приводу заявила в інтерв’ю для радіо “Свобода” один із їх лідерів Тетяна Кисла.
Тетяна Кисла
Я як громадянин України і як керівник профспілкової організації не схвалюю таке рішення так, як не згодна з цим, і тому що президент як гарант Конституції не лише не забезпечив конституційні гарантії, а навпаки, на нашу думку, тільки констатує факти корупції, і в якісь мірі своєю бездіяльністю сприяє процвітанню корупції як в органах виконавчої влади, так і в судах, і в прокуратурі та в інших органах державної влади.
Василь Соколенко
А правління Луганського комітету захисту прав людини заявило зі сторінок преси, що ця подія – символічний знак нашого часу, який в історії країни пов’язуватиметься з іменем Кучми.
Тарас Марусик
Змінимо тему.
Учасники українсько-угорської екологічної експедиції “Тиса-2003” на прес-конференції, яка відбулася в Ужгороді, повідомили про ситуацію, що склалася на цій річці.
У верхів’ях Тиса настільки зміліла, що плоти-бокори довелося перетягувати руками. Учасники експедиції, яка пройшла давнім водним шляхом предків, поділилися цікавими спостереженнями. Далі – наша закарпатська кореспондентка Анастасія Осадчук.
Анастасія Осадчук
Українсько-угорська експедиція під назвою “Тиса-2003” успішно подолала на спеціально виготовлених плотах-бокорах давній маршрут предків, які сплавляли Тисою ліс. Водний маршрут видався нелегким. Учасники експедиції пройшли 220 км за 6 днів. Експедиція видалася фізично важкою особливо у верхів’ях Тиси, де рівень води катастрофічно знизився на 3,5 м від історичного мінімуму. Доводилося штовхати плоти буквально руками. Траплялися і екстремальні ситуації: перекидалися плоти, плавали і шапки учасників і шматки плотів, заважала непогода. Але всі учасники повернулися здорові і непошкоджені. Та краще про це розповідають самі герої-екологи.
Говорить угорський учасник експедиції, заступник директора Гортобатського національного парку, гідробіолог Петер Голайош.
Петер Голайош
Дуже повчальна була ця експедиція. Головним було те, що ми не тільки колегам, але й цілому світу довели, що на плотах можна здійснювати таку подорож.
Анастасія Осадчук
Зараз – слово українському учаснику експедиції, керівнику екологічної організації “Природа” Роману Офіцинському.
Роман Офіцинський
Були тут пороги, залишки будівельних конструктивів. Ніхто не прибирав. Вода створює штучні пороги, там насипають греблі, а не забирають залишки. Ніхто ж не дивиться серйозно на відповідальність працівників.
Практично всі ЗМІ писали про те, як 300 га нашої території зникло, бо кордон проходить посередині русла. Лише поговорили тоді. Територією України просувається Тиса і далі. Видно і далі, що румунські водники насипають і далі відбивають територію. І це сприймається нормально. Я вже не кажу про ці каналізаційні відводи, які зливаються в Тису. Тобто ціль експедиції – показати що ця проблема є проблемою загальнодержавної уваги. Досі в тих документах і зустрічах вона фігурує як абстракція.
Практичні кроки, принаймні українська сторона, не робить. Румунія це робить з точки національного інтересу. Угорці все облаштували так, щоб уникнути повені. Україна, на жаль, не приділяє уваги Тисі як об’єкту прискіпливої уваги. Ці аспекти будуть, мабуть, покладені в основу офіційного документу, який надійде за результатами експедиції і, напевне, буде ходити владними коридорами.
Я хотів би, що подальші рішення були більш оптимальними для того, щоб ми Тису зберегли, зберегли для своїх нащадків.
Анастасія Осадчук
Під час експедиції на основі її команди учасників домовлено створити клуб, який відкритий для усіх любителів природи з метою дослідження екологічного стану Тиси, запобіганням повеням та ерозійним процесам.
Тарас Марусик
Ви слухаєте “Тиждень реґіонів”. Це огляд найважливіших матеріалів, які прозвучали на тижні, що минає, в програмах радіо “Свобода” “Україна реґіональна”. Перед мікрофоном – ведучий Тарас Марусик. Продовжуємо.
У Симферополі відбулася позачергова сесія кримського парламенту. Привід для її скликання стала необхідність внесення змін до Республіканського бюджету АРК на 2003 рік. Як пояснив спікер Борис Дейч, Верховна Рада України внесла доповнення до закону про Державний бюджет. Згідно з ними, Крим цього року отримає з Києва додаткові 107 з половиною мільйонів гривень. Цю суму, що складає майже п’яту частину кримського республіканського бюджету, і поділили на позачерговій сесії депутати Верховної Ради автономії. Але більшу увагу журналістів привернули інші два питання. Детальніше про них розповідає Володимир Притула.
Володимир Притула
Кілька десятків людей похилого віку сьогодні пікетували Верховну Раду Криму, яка зібралася на свою позачергову сесію. Пікетувальники вимагали зниження цін на хліб і відставки кримських керівників – прем’єра Сергія Куницина і спікера Бориса Дейча. Якщо теми хліба кримські депутати торкнулися лише поверхово, коли вносили зміни до республіканського бюджету, то персональне питання Бориса Дейча стало чи не головним на позачерговій сесії.
Один з членів президії місцевого парламенту Євген Михайлов запропонував присвоїти спікеру Борису Дейчу з нагоди його 65-річчя високе звання “Почесний кримчанин”. Пропозицію гаряче підтримав перший заступник спікера Василь Кисельов.
Василь Кисельов
Мало хто може сьогодні заперечити мені: за ці півтора року він працює, перепрошую, як тато Карло! Із семи ранку і до пізньої ночі. Так не працював досі ніхто. Тут сидять Цеков, Гриценко, коли вони були спікерами і ваш покірний слуга, вибачте, ми так не працювали!
Володимир Притула
Заявив Василь Кисельов. Його пропозицію підтримав 81 депутат, проти – 1, не голосували 13.
Борис Дейч був дещо збентежений, але задоволений.
Борис Дейч
Ви мене ставите у незручне становище. Я вам всім вдячний, звичайно. Проте можу сказати – бачить Бог, що я просив, щоб цього не робити, але, оскільки, ви вже зробили, то я обіцяю вам працювати ще більше.
Володимир Притула
Сказав “почесний кримчанин” Борис Дейч.
Один із депутатів, який не голосував і попросив не називати його прізвища, у розмові з кореспондентом радіо Свобода висловив думку, що Борису Дейчу слід би було наполягти і відмовитися від цього звання, поки він очолює парламент автономії. Адже навіть екс-спікер Леонід Грач, який дуже любить, за оцінками журналістів, різні нагороди, з етичних міркувань не пішов на цей крок. А так виходить, що пану Дейчу доведеться підписувати постанову про власне нагородження.
Проте, присутня на позачерговій сесії директор єдиної в Криму української гімназії Наталя Руденко ладна була зробити Бориса Дейча тричі “почесним кримчанином”, оскільки саме спікер виступив з ініціативою, яка стала невеличкою сенсацією: він запропонував депутатом продати однин з найбільших і найкомфортабельніших санаторіїв “Ай-Даніль”, який перебуває у кримській власності. Отримані кошти на пропозицію Бориса Дейча парламент автономії розпорядився направити на будівництво приміщення єдиної в Криму української гімназії.
А покупцем престижного кримського санаторію, що належить Верховній Раді Криму, стало одне з найбільших металургійних підприємств світу – Маріупольський комбінат імені Ілліча, який має сплатити до бюджету автономії не менше 27 з половиною мільйонів гривень. Саме в таку суму оцінюється вартість проекту будівництва української гімназії в Симферополі.
Як заявив на сесії прем’єр-міністр автономії Сергій Куницин, це – дуже вчасне рішення, бо Крим міг втратити санаторій “Ай-Даніль”, причому, абсолютно безкоштовно, оскільки на нього вже претендують представники 4-х українських політико-економічних груп, і можна було б очікувати, що офіційний Київ розпорядився б передати елітний санаторій якомусь силовому відомству, що перебуває під контролем тієї чи іншої групи.
Як повідомили у Фонді майна АРК, вже за півроку гроші маріупольських металургів будуть у Криму, і в української гімназії вперше за шість років її існування з’явився шанс.
Тарас Марусик
Такого шансу, здається, вже не має 36-а школа міста Донецька з українською мовою навчання. Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 27 серпня виявилося на боці міської ради, яка ще 18 квітня цю школу закрила. Про останні події довкола цієї школи слухайте передачу радіо “Свобода” “Про і контра” в неділю, 31 серпня.
У Дніпропетровську відбулася перша зустріч новопризначеного голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Володимира Яцуби з керівниками обласних проводів політичних партій і громадських організацій. З Дніпропетровська повідомляє Геннадій Сахаров.
Геннадій Сахаров
Володимир Яцуба розпочав чергове засідання політради при голові облдержадміністрації наступною заявою:
Володимир Яцуба
Для мене головне - підтримка, у тому числі, усіх політичних партій. Якщо це буде, якщо ми будемо, не зважаючи на різницю у наших політичних поглядах, у організаційних, політичних, кадрових питаннях, якщо ми розумітимемо, що тільки разом ми можемо відстояти інтереси території, на якій проживаємо, ми отримаємо результат. Тому я готовий до розмови, готовий до відповідей, запитань. Постараюся відверто і лаконічно відповідати на ваші запитання.
Геннадій Сахаров
Запитань вистачало, але спершу один з партійців, поздоровивши нового голову адміністрації, підніс йому букет квітів, що викликало спротив у таборі опозиційних партій, і заяву, що вони квіти дарувати не збиралися. Володимир Яцуба, щоб розрядити ситуацію, жартома підніс подаровані квіти Іванові Шулику, голові обласної організації Української Народної партії. У відповідь Іван Шулик, котрий є координатором політичного об''єднання опозиційних партій і громадських організацій "Дніпропетровщина за європейський вибір", зачитав заяву об''єднання, підписану головами обласних організацій Народної партії, партії "Батьківщина", УРП "Собор", Соціалістичної партії, СДПУ Буздугана, партії "Реформи і порядок" і парті "Солідарність". У заяві сказано, що партії і громадські організації, які входять до об''єднання, і які свого часу на знак протесту проти використання їх як статистів у засіданнях політради, вийшли зі складу політради, відновлюють свою участь у її засіданнях. І то з причини звільнення з посади колишнього голови адміністрації Миколи Швеця, відставки котрого вони активно добивалися.
Висловивши надію на те, що політрада при новому голові адміністрації стане дієвим органом, за результатами засідань якого реалізуватимуться дієві заходи, заявники зажадали звільнення з посад заступника голови адміністрації з питань внутрішньої політики Петра Кравченка, заступниці голови з питань освіти і культури Тетяни Кравченко, голови управління охорони здоров''я Романа Василишина, начальника обласної санепідемстанції Сергія Риженка, заступника голови з питань житлово-комунального комплексу Леоніда Турчина.
Зажадано також припинення русифікації області, руйнації культури, відновлення статусу реформованої обласної філармонії, припинення закриття українських шкіл у Дніпропетровську, втручання у ситуацію з затопленням уранової шахти у місті Жовті Води. Висловлене також нерозуміння з приводу балотування Володимира Яцуби на довиборах депутата обласної ради.
Володимир Яцуба відповів, що звільнення та призначення на посади - його особиста прерогатива, та що у цьому він керуватиметься адміністративною необхідністю. Своє балотування на виборах до обласної ради він пояснив необхідністю впливу на рішення ради та контролю за діяльністю органів управління областю, а також тим, що свого часу він балотувався до облради і має намір це реалізувати.
Відповідаючи на численні запитання, пан Яцуба вдавався до спогадів про своє перебування на керівних посадах у Дніпропетровську. Цікавою була дискусія Володимира Яцуби як колишнього першого секретаря Дніпропетровського міськкому КПУ з першим секретарем обкому Компартії Віктором Борщевським. Суть позиції Володимира Яцуби у цій дискусії зводиться до заяви, що колись він теж був таким щирим комуністом, але ті часи минули та натяку на безперспективне майбутнє КПУ.
У перебігу спілкування голів обласних громадських організацій і партій вистачало і підлабузливої запопадливості, і пропозицій кандидатур на посади у обладміністрації, і просто бажання засвітитися перед новим керівником області. На закінчення зустрічі Володимир Яцуба сказав, що він вважає спілкування з керівниками партійних та громадських організацій необхідною складовою процесу державотворення, та що ці зустрічі обов''язково проводитимуться не рідше, ніж раз на три місяці.
Тарас Марусик
Це була оглядова програма “Тиждень реґіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Михайло Петренко. На все добре, шановні слухачі. Зустрінемось в передачі “Про і контра” 31 серпня у 20-й годині.
