Прага, 31 серпня 2003 року.
Марія Щур
Вітаю Вас, шановні слухачі, на хвилях радіо «Свобода». В ефірі «Економічний журнал».
Тривають переговори між Україною і Росією про створення консорціуму з управління українськими газогонами. Черговий, щоправда, не дуже успішний раунд переговорів відбувся на початку минулого тижня. Розповідає Мар’яна Драч.
Мар’яна Драч
Українські та російські урядовці на переговорах у Києві у вівторок не змогли домовитися про модель консорціуму з управління газотранспортної системи України. Як припускають оглядачі, таку модель, мабуть, вдасться визначити вже після президентських виборів в Україні, занадто це гостре питання. Наразі у Києві та Москві обіцяють продовжити консультації до 1-го грудня.
Водночас є попередня домовленість збудувати нову гілку газопроводу по лінії "Новопсков-Ужгород." Директор енергетичних програм Центру імені Разумкова у Києві Володимир Саприкін вважає, що це свідчить про те, що гальмується першочергова ідея консорціуму. Україна вже зараз має потужності для збільшення експорту на 20-40 мільярдів кубометрів газу на рік, але немає грошей саме на модернізацію, стверджує експерт.
А зараз слово офіційному представникові, міністрові палива та енергетики України Сергію Єрмилову.
Пане Єрмилов, Ви сказали про те, що задоволені результатами засідання засновників консорціуму. Цитую Ваші слова: "Зроблено наступний крок до економічної та енергетичної незалежності України." Може Ви поясните, що Ви мали на увазі? Російська преса, зокрема, газета "Коммерсант" уважає, що навпаки, саме "Газпром" у Києві домігся свого, бо тепер знову говорять про концесію газотранспортної системи України.
Сергій Єрмилов
Одним з пунктів протокольного рішення цього засідання, дійсно, є «опрацювати подальший варіант концесії». Далі крапка. Я вважаю, що вигоду отримує і Україна, і Росія.
У чому вигода України? Ми весь час останні 2-3 роки говоримо про те, що Україна не застрахована від того, щоб витрачати обсяги транзиту природного газу через власні території. Це головна причина того, що Україна пішла на створення газотранспортного консорціуму. Після вчорашніх рішень можна сказати, що газотранспортний консорціум вже буде створений. Тобто, Україна не лише не втратить обсягів транзиту, а ще буде додатковий розвиток газотранспортної системи приблизно на 30 мільярдів кубічних метрів природного газу на рік до Європи.
Мар’яна Драч
Ви маєте на увазі плани добудови нової гілки газопроводу, так?
Сергій Єрмилов
Так.
Мар’яна Драч
Скажіть, будь ласка, деякі оглядачі вважають, що Росія підтримала таку ідею для того, щоб отримати більшу частку в консорціумі?
Сергій Єрмилов
Я не думаю, що сьогодні можна обговорювати питання часток в консорціумі, бо ще зарано. Після остаточного опрацювання техніко-економічного обґрунтування бізнес-плану, технічного завдання, коли будуть визначені обсяги фінансування нової побудови, можна буде говорити про частку тієї або іншої сторони. Але це буде частка на побудову нової гілки.
Мар’яна Драч
Наскільки я розумію, то енергетики розраховують, що до добудови цієї нової гілки долучиться Німеччина і вона надасть кошти на цей проект?
Сергій Єрмилов
Це передбачено тристоронньою заявою: двох президентів і канцлера Німеччини.
Мар’яна Драч
Коли саме відбудуться консультації німецької сторони з Україною і Росією з цього приводу, чи є у Вас інформація?
Сергій Єрмилов
Консультації відбуваються. Вони йдуть постійно на двосторонньому рівні і було декілька зустрічей, до речі, я дві з них проводив, на тристоронньому рівні, на рівні експертів. Готується тристороння зустріч на високому рівні. Російська сторона вже надала склад делегації Росії на тристоронній зустрічі на високому рівні.
Мар’яна Драч
А коли це відбудеться, Ви ще не знаєте?
Сергій Єрмилов
Це передбачалося наприкінці серпня, але, я думаю, що термін буде трошки перенесено.
Марія Щур
У вівторок перший віце-прем’єр міністр України Микола Азаров зустрівся з іноземними послами, яким він роз’яснював наміри України створити спільний економічний простір з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Судячи з реакції присутніх, віце-прем’єрові, не дуже вдалося переконати іноземних дипломатів у тому, що інтеграція на схід не заважатиме інтеграції на захід. Але посудіть самі. Слово Ганні Стеців.
Ганна Стеців
Україна провела сім раундів переговорів групи високого рівня зі створення єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном.
Підготовлені проекти документів, за словами Миколи Азарова, який очолює робочу групу на цих переговорах, не підлягатимуть переглядові. Це угода про формування ЄЕП, концепція ЄЕП та так звана «дорожня карта», себто, графік заходів, які треба здійснити кожній зі сторін в процесі інтеграції в єдиний економічний простір.
Микола Азаров так розшифрував саме поняття «єдиний економічний простір»:
Микола Азаров
Це простір, на якому мають діяти єдині засади, що забезпечують вільне пересування товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Це узгоджена торгова політика тією мірою, якою це необхідно для забезпечення рівноправної конкуренції.
Ганна Стеців
Микола Азаров зробив акцент на творенні зони вільної торгівлі з Росією. Він сказав, що угоду про зону вільної торгівлі Україна з Росією вже має і нині діє ця угода, одначе Росія вилучила зі списку цієї угоди понад 150 найменувань товарів, в яких Україна особливо зацікавлена. Зокрема, до зони вільної торгівлі не входять на сьогодні енергоносії.
«Почався переговорний процес, які Ви маєте гарантії того, що Росія і в Єдиному економічному просторі не вилучить енергоносії з зони вільної торгівлі, адже російська преса пише, що російські енергоносії ніколи не будуть у зоні вільної торгівлі?» - запитав Азарова тимчасовий повірений посольства Німеччини в Україні пан Шмідт.
М. Азаров відповів:
Микола Азаров
Ми однозначно домовилися, що зона вільної торгівлі охоплюватиме, серед іншого, і енергоносії.
Ганна Стеців
При цьому Азаров додав, що російських газет він не читає і також майже не читає українських, але при цьому додав:«Я маю запевнення у цьому російських лідерів». Азаров зазначив, що йому відомо про те, що Росія веде переговори з Європейським Союзом про творення зони вільної торгівлі “Росія - ЄС” і що Росії доведеться так чи інакше переходити на світові ціни за енергоносії. Ці слова віце - прем’єра викликали німе здивування в присутніх. Адже, якщо Росія так чи інакше перейде на світові ціни за енергоносії, то що дасть Україні вступ в ЄЕП?
Втім, іноземних послів цікавили питання, в основному, стратегічні. Наприклад, посол Єгипту запитував, чи реверс нафтопроводом «Одеса-Броди-Гданськ»( якщо реверс таки буде) не означатиме, що Україна відкидає ідею європейської інтеграції на невизначений період.
На це питання Микола Азаров відповідав:
Микола Азаров
Я не знаю висловлювань жодного нашого державного керівника, який би про це говорив. Ніхто ніде з них не заявляв про те, що переноситься або відкидається стратегічний вибір України на інтеграцію в Європейський Союз.
Ганна Стеців
Далі Азаров додав: «Ось бачите, я в уряді уповноважений з питань євроатлантичної інтеграції і саме тому я очолюю робочу групу з питань творення Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном»...
І знову німе запитання в очах іноземних дипломатів, які не зовсім розуміли, яка тут логіка: уповноважений з Європейської інтеграції, а працює в цілком протилежному напрямі?
Втім, треба сказати, що цілком чітко Азаров відповів на запитання про терміни вступу України в СОТ. Україна не буде чекати Росію, а вступить в СОТ так, як планує: в липні 2004 року, - сказав Азаров.
Насамкінець мені вдалося запитати віце-прем’єра, чи не вважає він, що досягнуті домовленості зі вступу України в ЄЕП стануть перешкодою на шляху інтеграції України в Євросоюз. Микола Азаров відповів:
Микола Азаров
Ніяких перешкод я не бачу в підписаних угодах. Я б не підписав жодної угоди, якби вона містила такі перешкоди.
Марія Щур
Різко скритикував наміри Києва щодо Спільного Економічного простору відомий економіст Андерс Ослунд. Розповідає Сергій Собуцький. Сергій Собуцький
Напередодні підписання договору про Єдиний економічний простір між Україною Росією, Білоруссю і Казахстаном у середині вересня, дедалі більше політологів висловлюють сумніви щодо доцільності цього проекту. Директор програми американського фонду Карнегі Андерс Ослунд наголосив на недієздатності нового утворення, на яке, за його словами, очікує сумна доля усіх починань в рамках СНД. Натомість пан Ослунд вважає, що Україні краще спочатку стати членом Світової організації торгівлі, адже згідно з світовою практикою, чим менша держава, тим простіше потрапити їй до СОТ. Якщо ж економіка України розглядатиметься в контексті 4 країн, серед яких є такі географічні гіганти, як Росія, СОТ може назавжди залишитися нездійсненною мрією українських прозахідних політиків. «Це те саме, якби уряд України проголосив, що країна не має наміру вступати до СОТ впродовж багатьох наступних років», - говорить пан Ослунд.
Попри декларації міністра економіки України Валерія Хорошковського щодо можливості вступу України до СОТ вже цього року, американський експерт Андерс Ослунд вважає, що за останні 4 місяці Київ, навпаки, віддалився від СОТ.
Марія Щур
Російська нафтова компанія «Тюмень Ойл» та британська «Брітіш Петороліум» оголосили у п’ятницю 29 серпня про початок спільної діяльності. Таким чином, вони перебрали повний фінансовий та оперативний контроль над активами компаній в Росії та Україні, що їх було внесено у спільний холдинг. Сума трансакцій становить 6 з половиною мільярдів доларів і є найбільшою за всю історію інвестицією у російську економіку.
Тему продовжує з Москви Віталій Портников.
Віталій Портников
Бажання об’єднати активи Тюменської нафтової компанії та компанії «Брітіш петроліум» було вже схвалено на міжнародному рівні і в нього залишалося досить небагато політичних ризиків, - зазначила в інтерв’ю російським засобам масової інформації аналітик компанії Олена Савчик Ренесанс капітал». Нагадаю, що Міністерство з антимонопольної політики схвалило рішення щодо об’єднання російських та українських активів Тюменської нафтової компанії та компанії «Брітіш петроліум» на суму 18 мільярдів доларів.
Міністр Ілля Южанов підписав прохання про створення нового нафтогазового холдингу «Тюменська нафтова компанія - Брітіш петроліум лімітид» ще 25 серпня. Наприкінці липня рішення про об’єднання активів схвалили Європейська Комісія та Антимонопольний комітет України. Російському міністерству було потрібно більш, ніж місяць, щоб схвалити рішення про об’єднання активів. Затримка була пов’язана з багатофакторністю угоди між ТНК та «Брітіш петроліум».
Разом із цим, міністерство схвалило рішення і не виступило з будь-якими вимогами до компаній. Це пояснюється тим, що участь «Брітіш петроліум» в російському ринку є настільки незначною, що якихось претензій до цієї компанії, саме з точки зору російської економіки, сьогодні пред’явити не можливо.
Нова компанія «ТНК-Брітіш лімітід» досить серйозно зацікавлена у найшвидшому закінченні процесу консолідації, а найбільш прийнятний для цього термін закінчується вже наприкінці цього року, - зазначив аналітик компанії «Тройка-діалог» Валерій Нестеров. Отже, можна сказати, що найближчим часом на російському енергетичному ринку з’явиться новий гравець, гравець досить цікавий, адже прихід «Брітіш петроліум» - це найбільша іноземна інвестиція в російську економіку.
Марія Щур
У рубриці «Українські підприємці в історії» ми продовжуємо розповідати про економічне піднесення Гетьманщини часів Івана Мазепи та про провідних тодішніх підприємців, серед яких переважали генеральна і полкова старшина та заможні міщани. Одним з таких підприємців був багатий купець з українського міста Стародуба Спиридон Ширай.
Про стародубського промисловця та війта Ширая розповідає ведучий рубрики Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
Стародубський купець Спиридон Ширай був успішним підприємцем і очолював міську владу. Він виконував окремі господарські та фінансові доручення гетьмана Мазепи і посвоячився з козацькою старшиною.
Спиридон Ширай походив із сотенного містечка Погара на ріці Судості, яка впадає у Десну. Оселившись у найбільшому тоді торговому центрі Гетьманщини – полковому місті Стародубі, він зайнявся торгівлею прядивом, тобто волокнами конопель, льону та вовни. Згодом Ширай перейшов і до закордонної торгівлі, переважно з Ригою та Архангельськом. 1681 року він був обраний війтом (тобто, головою маґістрату) Стародуба і з невеликими перервами обіймав цю посаду упродовж двадцяти семи років.
Невдовзі по обранні війтом Ширай, не полишаючи торгівлі, починає скуповувати земельні ділянки навколо міста і угіддя в Щербиницьких, Денисківських, Хвоєвських лісах та у Топальській сотні. На своїх землях він засновує численні млини та буди, тобто поташні заводи. А про соціальну вагу війта-підприємця свідчить хоча б прохання стародубського полковника Семена Самойловича до князя Василя Ґоліцина поклопотати перед урядом Польщі у ділових інтересах Ширая.
Гетьман Іван Самойлович надав Шираєві у власність село Солову, а гетьман Іван Мазепа – село Синин з правом на «послушенство» селян. За війтівською посадою він отримав село Азарівку, проте домігся гетьманського дозволу на розділ Азарівки на урядову і приватну частини, закріпивши другу у свою власність. А 1705 року Мазепа своїм універсалом надав право Спиридону Шираєві на місці одного з його поташних заводів: «людьми заграничними слободку оселити і, греблю висипавши, млин построїти». За іменем засновника слобідка, а згодом село, отримали назву «Спиридонова Буда».
Разом із стародубським полковником Михайлом Миклашевським та генеральним осавулом Андрієм Гамалією Ширай заснував компанію з виробництва поташу. 1691 року компаньйони дістали дозвіл Мазепи (цитата) «на одному місці в тракті Гомельським, а на другому місці між Мглином і Почеповим, завести буди і робити на них поташ або смалчуг».
«Значний обиватель стародубівський», Ширай через шлюби своїх дітей породичався з полковниками Михайлом Миклашевським і Тимофієм Олексійовичем та з іншою старшиною Стародубського полку. Відтак, його нащадки стали одними з найзначніших землевласників північної Гетьманщини. Марія Щур
Не меншу соціальну вагу, ніж Спиридон Ширай у Стародубі, мав тоді у Києві підприємець Максим Васильківський. Про те, як колишній підданий Києво-Печерської лаври Максим посвоячився з гетьманами Самойловичем та Мазепою, слухайте у нашій наступній передачі.
Вже відлунали святкові салюти та урочисті привітання з нагоди Дня незалежності України. Багатьом незалежність створила сприятливі передумови для створення власного бізнесу, про який годі було мріяти за радянських часів. В нашій рубриці «Своя справа» мова піде про підприємців, які заснували власний бізнес майже водночас із здобуттям Україною незалежності. Своєю діяльністю вони сприяли створенню держави, що мала б назву – Україна, без додатку “радянська”. Слово Ірині Білій.
Ірина Біла
Наприкінці 80-х років, коли в Радянському Союзі забуяла гласність і перебудова, і Москва значно послабила ідеологічні підпруги для союзних республік, група молодих музикантів вирішила створити перший україномовний фестиваль сучасної пісні “Червона рута”. Мета фестивалю була вивести українську пісню з тенет тодішньої провінційності і сприяти розвиткові сучасної української популярної музики. Аби домогтися цього необхідні були також студії звукозапису, професійні музичні інструменти, словом, якісне технічне та матеріальне забезпечення музикантів, композиторів, аранжувальників, звукорежисерів. Структур, які б могли задовольнити ці вимоги на той час в Україні ще не існувало. Аби їх створити музикантам потрібні були гроші й досвід. А цього у молодих музикантів, які кілька років як закінчили консерваторію, якраз і не було. За допомогою вони вирішили звернутися до підприємців з Великобританії – країни-лідера з виробництва студій звукозапису, музичних інструментів тощо. Про те, як вдалося переконати англійців інвестувати кошти в українську культуру згадує директор українсько-британського спільного підприємства “Комора” Олег Репецький. Олег Репецький
Люди на Заході, бізнесмени звикли вірити, у першу чергу, навіть не документам, а вони дивляться на людей, на їхні особисті якості. Це не такий простий і не короткий шлях був, щоб вони переконалися, що варто вкладати певні кошти і зусилля. Але все ж таки, можливо традиції завоювання різних територій у світі у англійців і користування цим досить міцні, і все таки вони пішли на цей певний ризик. Бо розумієте, 1991рік - це ... Якраз ми домовилися на «Червоній Руті» у Запоріжжі з ними остаточно тоді, коли був путч. Це дивно, але ми змогли їх переконати і нам повірили.
Ірина Біла
Втім, навіть здобувши довіру і фінансову підтримку авторитетних підприємців з Великобританії, не так легко було тоді в 91 –му зареєструвати власне підприємство. Продовжує Олег Репецький.
Олег Репецький
Створити власне підприємство у ті роки було не так просто. Це зумовлено багатьма причинами. По-перше, не врегульованістю державних правил. 1991 рік - вже не Радянський Союз, ще не Україна... Дуже тяжко було, бо з одного боку були ніби то якісь пільги, якісь заохочення для іноземних інвестицій, з іншого боку - страшні бюрократичні перепони для того, щоб щось здійснювати по цивілізованому. З іншого боку, було цікаво, тому що це була нова справа для всіх і багато ентузіазму було. тут не було в першу чергу якихось матеріальних вигод, тим більше, що розумієте, що цей бізнес, якщо можна назвати бізнесом - це не нафта, газ, не автомобілі, де великі гроші, де відразу прибутки і т.д.
Ірина Біла
Багато з того, про що мріялося на початку 90-х вдалося здійснити. Нині це солідна фірма, що займається продажем музичних інструментів та музичного обладнання, має кілька студій, технічно супроводжує концерти українських та зарубіжних зірок.
Втім, дещо із запланованого так і не вдалося втілити. Але це, як зауважив Олег Репецький, передусім зумовлене не таким, як тоді бачилося, економічним і суспільним розвитком держави. Сподівання були набагато більшими. Втім, нині директор підприємства “Комора” продовжує дивитися в майбутнє з оптимізмом.
Олег Репецький
Я переконаний у тому, що у найближчі роки будуть якісь кардинальні зміни в Україні, в плані більш зрозумілої зовнішньої і внутрішньої політики і, в тому числі, економічної політики. Потенціал економічний в Україні дуже великий. Музичні традиції українського народу дуже великі, тому для нас роботи та роботи. Головне, щоб були правильно вибрані пріоритети в державі. Коли зрозумілі правила, коли зрозуміло чого прагне держава, народ, суспільство, тоді дуже легко йдуть інвестиції.
Ірина Біла
Але ніякі інвестиції не зможуть підняти загальний рівень культури в суспільстві, – переконаний підприємець. Адже культура – це не просто розваги, не лише забезпечення певної еліти, або якоїсь частини суспільства піснями та святами. Це, передусім, базовий елемент, на якому може і повинно побудуватися майбутнє українське суспільство.
Звучить пісня «Мамай».
Марія Щур
Цією піснею, що має назву «Мамай» у виконанні лауреата фестивалю «Червона рута» гурту «Кому вниз», я, Марія Щур, прощаюся з Вами, на все добре і залишайтесь на хвилі «Свободи».
Марія Щур
Вітаю Вас, шановні слухачі, на хвилях радіо «Свобода». В ефірі «Економічний журнал».
Тривають переговори між Україною і Росією про створення консорціуму з управління українськими газогонами. Черговий, щоправда, не дуже успішний раунд переговорів відбувся на початку минулого тижня. Розповідає Мар’яна Драч.
Мар’яна Драч
Українські та російські урядовці на переговорах у Києві у вівторок не змогли домовитися про модель консорціуму з управління газотранспортної системи України. Як припускають оглядачі, таку модель, мабуть, вдасться визначити вже після президентських виборів в Україні, занадто це гостре питання. Наразі у Києві та Москві обіцяють продовжити консультації до 1-го грудня.
Водночас є попередня домовленість збудувати нову гілку газопроводу по лінії "Новопсков-Ужгород." Директор енергетичних програм Центру імені Разумкова у Києві Володимир Саприкін вважає, що це свідчить про те, що гальмується першочергова ідея консорціуму. Україна вже зараз має потужності для збільшення експорту на 20-40 мільярдів кубометрів газу на рік, але немає грошей саме на модернізацію, стверджує експерт.
А зараз слово офіційному представникові, міністрові палива та енергетики України Сергію Єрмилову.
Пане Єрмилов, Ви сказали про те, що задоволені результатами засідання засновників консорціуму. Цитую Ваші слова: "Зроблено наступний крок до економічної та енергетичної незалежності України." Може Ви поясните, що Ви мали на увазі? Російська преса, зокрема, газета "Коммерсант" уважає, що навпаки, саме "Газпром" у Києві домігся свого, бо тепер знову говорять про концесію газотранспортної системи України.
Сергій Єрмилов
Одним з пунктів протокольного рішення цього засідання, дійсно, є «опрацювати подальший варіант концесії». Далі крапка. Я вважаю, що вигоду отримує і Україна, і Росія.
У чому вигода України? Ми весь час останні 2-3 роки говоримо про те, що Україна не застрахована від того, щоб витрачати обсяги транзиту природного газу через власні території. Це головна причина того, що Україна пішла на створення газотранспортного консорціуму. Після вчорашніх рішень можна сказати, що газотранспортний консорціум вже буде створений. Тобто, Україна не лише не втратить обсягів транзиту, а ще буде додатковий розвиток газотранспортної системи приблизно на 30 мільярдів кубічних метрів природного газу на рік до Європи.
Мар’яна Драч
Ви маєте на увазі плани добудови нової гілки газопроводу, так?
Сергій Єрмилов
Так.
Мар’яна Драч
Скажіть, будь ласка, деякі оглядачі вважають, що Росія підтримала таку ідею для того, щоб отримати більшу частку в консорціумі?
Сергій Єрмилов
Я не думаю, що сьогодні можна обговорювати питання часток в консорціумі, бо ще зарано. Після остаточного опрацювання техніко-економічного обґрунтування бізнес-плану, технічного завдання, коли будуть визначені обсяги фінансування нової побудови, можна буде говорити про частку тієї або іншої сторони. Але це буде частка на побудову нової гілки.
Мар’яна Драч
Наскільки я розумію, то енергетики розраховують, що до добудови цієї нової гілки долучиться Німеччина і вона надасть кошти на цей проект?
Сергій Єрмилов
Це передбачено тристоронньою заявою: двох президентів і канцлера Німеччини.
Мар’яна Драч
Коли саме відбудуться консультації німецької сторони з Україною і Росією з цього приводу, чи є у Вас інформація?
Сергій Єрмилов
Консультації відбуваються. Вони йдуть постійно на двосторонньому рівні і було декілька зустрічей, до речі, я дві з них проводив, на тристоронньому рівні, на рівні експертів. Готується тристороння зустріч на високому рівні. Російська сторона вже надала склад делегації Росії на тристоронній зустрічі на високому рівні.
Мар’яна Драч
А коли це відбудеться, Ви ще не знаєте?
Сергій Єрмилов
Це передбачалося наприкінці серпня, але, я думаю, що термін буде трошки перенесено.
Марія Щур
У вівторок перший віце-прем’єр міністр України Микола Азаров зустрівся з іноземними послами, яким він роз’яснював наміри України створити спільний економічний простір з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Судячи з реакції присутніх, віце-прем’єрові, не дуже вдалося переконати іноземних дипломатів у тому, що інтеграція на схід не заважатиме інтеграції на захід. Але посудіть самі. Слово Ганні Стеців.
Ганна Стеців
Україна провела сім раундів переговорів групи високого рівня зі створення єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном.
Підготовлені проекти документів, за словами Миколи Азарова, який очолює робочу групу на цих переговорах, не підлягатимуть переглядові. Це угода про формування ЄЕП, концепція ЄЕП та так звана «дорожня карта», себто, графік заходів, які треба здійснити кожній зі сторін в процесі інтеграції в єдиний економічний простір.
Микола Азаров так розшифрував саме поняття «єдиний економічний простір»:
Микола Азаров
Це простір, на якому мають діяти єдині засади, що забезпечують вільне пересування товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Це узгоджена торгова політика тією мірою, якою це необхідно для забезпечення рівноправної конкуренції.
Ганна Стеців
Микола Азаров зробив акцент на творенні зони вільної торгівлі з Росією. Він сказав, що угоду про зону вільної торгівлі Україна з Росією вже має і нині діє ця угода, одначе Росія вилучила зі списку цієї угоди понад 150 найменувань товарів, в яких Україна особливо зацікавлена. Зокрема, до зони вільної торгівлі не входять на сьогодні енергоносії.
«Почався переговорний процес, які Ви маєте гарантії того, що Росія і в Єдиному економічному просторі не вилучить енергоносії з зони вільної торгівлі, адже російська преса пише, що російські енергоносії ніколи не будуть у зоні вільної торгівлі?» - запитав Азарова тимчасовий повірений посольства Німеччини в Україні пан Шмідт.
М. Азаров відповів:
Микола Азаров
Ми однозначно домовилися, що зона вільної торгівлі охоплюватиме, серед іншого, і енергоносії.
Ганна Стеців
При цьому Азаров додав, що російських газет він не читає і також майже не читає українських, але при цьому додав:«Я маю запевнення у цьому російських лідерів». Азаров зазначив, що йому відомо про те, що Росія веде переговори з Європейським Союзом про творення зони вільної торгівлі “Росія - ЄС” і що Росії доведеться так чи інакше переходити на світові ціни за енергоносії. Ці слова віце - прем’єра викликали німе здивування в присутніх. Адже, якщо Росія так чи інакше перейде на світові ціни за енергоносії, то що дасть Україні вступ в ЄЕП?
Втім, іноземних послів цікавили питання, в основному, стратегічні. Наприклад, посол Єгипту запитував, чи реверс нафтопроводом «Одеса-Броди-Гданськ»( якщо реверс таки буде) не означатиме, що Україна відкидає ідею європейської інтеграції на невизначений період.
На це питання Микола Азаров відповідав:
Микола Азаров
Я не знаю висловлювань жодного нашого державного керівника, який би про це говорив. Ніхто ніде з них не заявляв про те, що переноситься або відкидається стратегічний вибір України на інтеграцію в Європейський Союз.
Ганна Стеців
Далі Азаров додав: «Ось бачите, я в уряді уповноважений з питань євроатлантичної інтеграції і саме тому я очолюю робочу групу з питань творення Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном»...
І знову німе запитання в очах іноземних дипломатів, які не зовсім розуміли, яка тут логіка: уповноважений з Європейської інтеграції, а працює в цілком протилежному напрямі?
Втім, треба сказати, що цілком чітко Азаров відповів на запитання про терміни вступу України в СОТ. Україна не буде чекати Росію, а вступить в СОТ так, як планує: в липні 2004 року, - сказав Азаров.
Насамкінець мені вдалося запитати віце-прем’єра, чи не вважає він, що досягнуті домовленості зі вступу України в ЄЕП стануть перешкодою на шляху інтеграції України в Євросоюз. Микола Азаров відповів:
Микола Азаров
Ніяких перешкод я не бачу в підписаних угодах. Я б не підписав жодної угоди, якби вона містила такі перешкоди.
Марія Щур
Різко скритикував наміри Києва щодо Спільного Економічного простору відомий економіст Андерс Ослунд. Розповідає Сергій Собуцький. Сергій Собуцький
Напередодні підписання договору про Єдиний економічний простір між Україною Росією, Білоруссю і Казахстаном у середині вересня, дедалі більше політологів висловлюють сумніви щодо доцільності цього проекту. Директор програми американського фонду Карнегі Андерс Ослунд наголосив на недієздатності нового утворення, на яке, за його словами, очікує сумна доля усіх починань в рамках СНД. Натомість пан Ослунд вважає, що Україні краще спочатку стати членом Світової організації торгівлі, адже згідно з світовою практикою, чим менша держава, тим простіше потрапити їй до СОТ. Якщо ж економіка України розглядатиметься в контексті 4 країн, серед яких є такі географічні гіганти, як Росія, СОТ може назавжди залишитися нездійсненною мрією українських прозахідних політиків. «Це те саме, якби уряд України проголосив, що країна не має наміру вступати до СОТ впродовж багатьох наступних років», - говорить пан Ослунд.
Попри декларації міністра економіки України Валерія Хорошковського щодо можливості вступу України до СОТ вже цього року, американський експерт Андерс Ослунд вважає, що за останні 4 місяці Київ, навпаки, віддалився від СОТ.
Марія Щур
Російська нафтова компанія «Тюмень Ойл» та британська «Брітіш Петороліум» оголосили у п’ятницю 29 серпня про початок спільної діяльності. Таким чином, вони перебрали повний фінансовий та оперативний контроль над активами компаній в Росії та Україні, що їх було внесено у спільний холдинг. Сума трансакцій становить 6 з половиною мільярдів доларів і є найбільшою за всю історію інвестицією у російську економіку.
Тему продовжує з Москви Віталій Портников.
Віталій Портников
Бажання об’єднати активи Тюменської нафтової компанії та компанії «Брітіш петроліум» було вже схвалено на міжнародному рівні і в нього залишалося досить небагато політичних ризиків, - зазначила в інтерв’ю російським засобам масової інформації аналітик компанії Олена Савчик Ренесанс капітал». Нагадаю, що Міністерство з антимонопольної політики схвалило рішення щодо об’єднання російських та українських активів Тюменської нафтової компанії та компанії «Брітіш петроліум» на суму 18 мільярдів доларів.
Міністр Ілля Южанов підписав прохання про створення нового нафтогазового холдингу «Тюменська нафтова компанія - Брітіш петроліум лімітид» ще 25 серпня. Наприкінці липня рішення про об’єднання активів схвалили Європейська Комісія та Антимонопольний комітет України. Російському міністерству було потрібно більш, ніж місяць, щоб схвалити рішення про об’єднання активів. Затримка була пов’язана з багатофакторністю угоди між ТНК та «Брітіш петроліум».
Разом із цим, міністерство схвалило рішення і не виступило з будь-якими вимогами до компаній. Це пояснюється тим, що участь «Брітіш петроліум» в російському ринку є настільки незначною, що якихось претензій до цієї компанії, саме з точки зору російської економіки, сьогодні пред’явити не можливо.
Нова компанія «ТНК-Брітіш лімітід» досить серйозно зацікавлена у найшвидшому закінченні процесу консолідації, а найбільш прийнятний для цього термін закінчується вже наприкінці цього року, - зазначив аналітик компанії «Тройка-діалог» Валерій Нестеров. Отже, можна сказати, що найближчим часом на російському енергетичному ринку з’явиться новий гравець, гравець досить цікавий, адже прихід «Брітіш петроліум» - це найбільша іноземна інвестиція в російську економіку.
Марія Щур
У рубриці «Українські підприємці в історії» ми продовжуємо розповідати про економічне піднесення Гетьманщини часів Івана Мазепи та про провідних тодішніх підприємців, серед яких переважали генеральна і полкова старшина та заможні міщани. Одним з таких підприємців був багатий купець з українського міста Стародуба Спиридон Ширай.
Про стародубського промисловця та війта Ширая розповідає ведучий рубрики Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
Стародубський купець Спиридон Ширай був успішним підприємцем і очолював міську владу. Він виконував окремі господарські та фінансові доручення гетьмана Мазепи і посвоячився з козацькою старшиною.
Спиридон Ширай походив із сотенного містечка Погара на ріці Судості, яка впадає у Десну. Оселившись у найбільшому тоді торговому центрі Гетьманщини – полковому місті Стародубі, він зайнявся торгівлею прядивом, тобто волокнами конопель, льону та вовни. Згодом Ширай перейшов і до закордонної торгівлі, переважно з Ригою та Архангельськом. 1681 року він був обраний війтом (тобто, головою маґістрату) Стародуба і з невеликими перервами обіймав цю посаду упродовж двадцяти семи років.
Невдовзі по обранні війтом Ширай, не полишаючи торгівлі, починає скуповувати земельні ділянки навколо міста і угіддя в Щербиницьких, Денисківських, Хвоєвських лісах та у Топальській сотні. На своїх землях він засновує численні млини та буди, тобто поташні заводи. А про соціальну вагу війта-підприємця свідчить хоча б прохання стародубського полковника Семена Самойловича до князя Василя Ґоліцина поклопотати перед урядом Польщі у ділових інтересах Ширая.
Гетьман Іван Самойлович надав Шираєві у власність село Солову, а гетьман Іван Мазепа – село Синин з правом на «послушенство» селян. За війтівською посадою він отримав село Азарівку, проте домігся гетьманського дозволу на розділ Азарівки на урядову і приватну частини, закріпивши другу у свою власність. А 1705 року Мазепа своїм універсалом надав право Спиридону Шираєві на місці одного з його поташних заводів: «людьми заграничними слободку оселити і, греблю висипавши, млин построїти». За іменем засновника слобідка, а згодом село, отримали назву «Спиридонова Буда».
Разом із стародубським полковником Михайлом Миклашевським та генеральним осавулом Андрієм Гамалією Ширай заснував компанію з виробництва поташу. 1691 року компаньйони дістали дозвіл Мазепи (цитата) «на одному місці в тракті Гомельським, а на другому місці між Мглином і Почеповим, завести буди і робити на них поташ або смалчуг».
«Значний обиватель стародубівський», Ширай через шлюби своїх дітей породичався з полковниками Михайлом Миклашевським і Тимофієм Олексійовичем та з іншою старшиною Стародубського полку. Відтак, його нащадки стали одними з найзначніших землевласників північної Гетьманщини. Марія Щур
Не меншу соціальну вагу, ніж Спиридон Ширай у Стародубі, мав тоді у Києві підприємець Максим Васильківський. Про те, як колишній підданий Києво-Печерської лаври Максим посвоячився з гетьманами Самойловичем та Мазепою, слухайте у нашій наступній передачі.
Вже відлунали святкові салюти та урочисті привітання з нагоди Дня незалежності України. Багатьом незалежність створила сприятливі передумови для створення власного бізнесу, про який годі було мріяти за радянських часів. В нашій рубриці «Своя справа» мова піде про підприємців, які заснували власний бізнес майже водночас із здобуттям Україною незалежності. Своєю діяльністю вони сприяли створенню держави, що мала б назву – Україна, без додатку “радянська”. Слово Ірині Білій.
Ірина Біла
Наприкінці 80-х років, коли в Радянському Союзі забуяла гласність і перебудова, і Москва значно послабила ідеологічні підпруги для союзних республік, група молодих музикантів вирішила створити перший україномовний фестиваль сучасної пісні “Червона рута”. Мета фестивалю була вивести українську пісню з тенет тодішньої провінційності і сприяти розвиткові сучасної української популярної музики. Аби домогтися цього необхідні були також студії звукозапису, професійні музичні інструменти, словом, якісне технічне та матеріальне забезпечення музикантів, композиторів, аранжувальників, звукорежисерів. Структур, які б могли задовольнити ці вимоги на той час в Україні ще не існувало. Аби їх створити музикантам потрібні були гроші й досвід. А цього у молодих музикантів, які кілька років як закінчили консерваторію, якраз і не було. За допомогою вони вирішили звернутися до підприємців з Великобританії – країни-лідера з виробництва студій звукозапису, музичних інструментів тощо. Про те, як вдалося переконати англійців інвестувати кошти в українську культуру згадує директор українсько-британського спільного підприємства “Комора” Олег Репецький. Олег Репецький
Люди на Заході, бізнесмени звикли вірити, у першу чергу, навіть не документам, а вони дивляться на людей, на їхні особисті якості. Це не такий простий і не короткий шлях був, щоб вони переконалися, що варто вкладати певні кошти і зусилля. Але все ж таки, можливо традиції завоювання різних територій у світі у англійців і користування цим досить міцні, і все таки вони пішли на цей певний ризик. Бо розумієте, 1991рік - це ... Якраз ми домовилися на «Червоній Руті» у Запоріжжі з ними остаточно тоді, коли був путч. Це дивно, але ми змогли їх переконати і нам повірили.
Ірина Біла
Втім, навіть здобувши довіру і фінансову підтримку авторитетних підприємців з Великобританії, не так легко було тоді в 91 –му зареєструвати власне підприємство. Продовжує Олег Репецький.
Олег Репецький
Створити власне підприємство у ті роки було не так просто. Це зумовлено багатьма причинами. По-перше, не врегульованістю державних правил. 1991 рік - вже не Радянський Союз, ще не Україна... Дуже тяжко було, бо з одного боку були ніби то якісь пільги, якісь заохочення для іноземних інвестицій, з іншого боку - страшні бюрократичні перепони для того, щоб щось здійснювати по цивілізованому. З іншого боку, було цікаво, тому що це була нова справа для всіх і багато ентузіазму було. тут не було в першу чергу якихось матеріальних вигод, тим більше, що розумієте, що цей бізнес, якщо можна назвати бізнесом - це не нафта, газ, не автомобілі, де великі гроші, де відразу прибутки і т.д.
Ірина Біла
Багато з того, про що мріялося на початку 90-х вдалося здійснити. Нині це солідна фірма, що займається продажем музичних інструментів та музичного обладнання, має кілька студій, технічно супроводжує концерти українських та зарубіжних зірок.
Втім, дещо із запланованого так і не вдалося втілити. Але це, як зауважив Олег Репецький, передусім зумовлене не таким, як тоді бачилося, економічним і суспільним розвитком держави. Сподівання були набагато більшими. Втім, нині директор підприємства “Комора” продовжує дивитися в майбутнє з оптимізмом.
Олег Репецький
Я переконаний у тому, що у найближчі роки будуть якісь кардинальні зміни в Україні, в плані більш зрозумілої зовнішньої і внутрішньої політики і, в тому числі, економічної політики. Потенціал економічний в Україні дуже великий. Музичні традиції українського народу дуже великі, тому для нас роботи та роботи. Головне, щоб були правильно вибрані пріоритети в державі. Коли зрозумілі правила, коли зрозуміло чого прагне держава, народ, суспільство, тоді дуже легко йдуть інвестиції.
Ірина Біла
Але ніякі інвестиції не зможуть підняти загальний рівень культури в суспільстві, – переконаний підприємець. Адже культура – це не просто розваги, не лише забезпечення певної еліти, або якоїсь частини суспільства піснями та святами. Це, передусім, базовий елемент, на якому може і повинно побудуватися майбутнє українське суспільство.
Звучить пісня «Мамай».
Марія Щур
Цією піснею, що має назву «Мамай» у виконанні лауреата фестивалю «Червона рута» гурту «Кому вниз», я, Марія Щур, прощаюся з Вами, на все добре і залишайтесь на хвилі «Свободи».
