Вашингтон, 8 вересня 2003 - У Сенаті триває збір підписів законодавців на підтримку резолюції, яка визнає голодомор 32-33 років геноцидом проти українського народу. Українська громада, яка виступає з підтримкою даної резолюції, зіткнулась з неочікуваними проблемами. Російське посольство у Вашингтоні виступило проти ухвалення такої резолюції.
З достовірних джерел стало відомо, що російська сторона намагається переконати як державний департамент США, так і законодавців не підтримувати ухвалення резолюції, що визнає голодомор в Україні, як геноцид проти українського народу.
На прохання радіо “Свобода” прес-секретар російського посольства Євген Хоришко з цього приводу заявив: “Ми категорично не погоджуємось з такою оцінкою голоду на Україні тридцятих років. Багато аспектів реалізації політики радянського керівництва того часу на чолі зі Сталіним були трагічними для багатьох народів на території СРСР, не тільки для українців ,але й для росіян, естонців,чеченців, казахів, кримських татар і багатьох інших. У даному випадку американські законодавці досить довільно дають політичні оцінки з далекосяжними наслідками. Це свідчить про нерозуміння американськими законодавцями самої юридичної суті терміну геноцид. Ще раз хочу підкреслити, що російська сторона категорично не погоджується з оцінками, які закладаються в резолюцію американських законодавців,” - каже Евген Хоришко.
Російські дипломати не підтримують визнання голодомору, як геноциду, навіть у випадку, якби у резолюції було вказано, що політика Сталіна була геноцидом проти самого російського народу.
„Політика колективізації і голод на Україні 30 років ніяким чином не підпадає під юридичне поняття “геноцид”. У російської сторони розуміння одне: ми не погоджуємось з формулюванням ситуації в Радянському Союзі тридцятих років, голоду на Україні і тих процесів, що проходили в період колективізації і з трактуванням усіх цих подій як геноциду”,– заявив прес-секретар російського посольства у Вашингтоні.
Та незважаючи на позицію росіян, збір підписів на підтримку резолюції, внесеної сенатором Найт Хорс Кембелом, триває.
Орест Дейчаківський, радник Гельсинкської комісії, співголовою якої є сенатор Кембел, поділився з радіо “Свобода” своїм баченням даного процесу.
Орест Дейчаківський: “Сім сенаторів погодились бути спонсорами даної резолюції і це означає, що вони конкретно підтримують цю резолюцію. Дуже важливо назбирати якнайбільше підписів. Українська громада тепер починає включатися у цей процес, вони дзвонять сенаторам, пишуть листи, пишуть імейли, де закликають своїх сенаторів підтримати цю резолюцію. Я думаю, що ця резолюція є важлива ,оскільки у ній вперше дуже конкретно говориться, що голодомор – це геноцид. Були резолюції в Конгресі і перед тим про голодомор, але ніякі з них так чітко не говорили про те, що голодомор таки є геноцидом,” - каже радник Гельсинкської комісії Орест Дейчаківський.
Варто зазначити, що паралельно з процесом ухвалення резолюції в сенаті, Українське представництво при Організації Об’єднаних Націй готує до внесення на розгляд Генеральної Асамблеї ООН резолюцію, яка б засуджувала голодомор в Україні, як акт геноциду проти українського народу. Якщо, незважаючи на протидію, ці резолюції будуть ухвалені, то вони будуть першим визнанням геноциду проти окремого народу на рівні американського законодавства та міжнородних правових норм.
З достовірних джерел стало відомо, що російська сторона намагається переконати як державний департамент США, так і законодавців не підтримувати ухвалення резолюції, що визнає голодомор в Україні, як геноцид проти українського народу.
На прохання радіо “Свобода” прес-секретар російського посольства Євген Хоришко з цього приводу заявив: “Ми категорично не погоджуємось з такою оцінкою голоду на Україні тридцятих років. Багато аспектів реалізації політики радянського керівництва того часу на чолі зі Сталіним були трагічними для багатьох народів на території СРСР, не тільки для українців ,але й для росіян, естонців,чеченців, казахів, кримських татар і багатьох інших. У даному випадку американські законодавці досить довільно дають політичні оцінки з далекосяжними наслідками. Це свідчить про нерозуміння американськими законодавцями самої юридичної суті терміну геноцид. Ще раз хочу підкреслити, що російська сторона категорично не погоджується з оцінками, які закладаються в резолюцію американських законодавців,” - каже Евген Хоришко.
Російські дипломати не підтримують визнання голодомору, як геноциду, навіть у випадку, якби у резолюції було вказано, що політика Сталіна була геноцидом проти самого російського народу.
„Політика колективізації і голод на Україні 30 років ніяким чином не підпадає під юридичне поняття “геноцид”. У російської сторони розуміння одне: ми не погоджуємось з формулюванням ситуації в Радянському Союзі тридцятих років, голоду на Україні і тих процесів, що проходили в період колективізації і з трактуванням усіх цих подій як геноциду”,– заявив прес-секретар російського посольства у Вашингтоні.
Та незважаючи на позицію росіян, збір підписів на підтримку резолюції, внесеної сенатором Найт Хорс Кембелом, триває.
Орест Дейчаківський, радник Гельсинкської комісії, співголовою якої є сенатор Кембел, поділився з радіо “Свобода” своїм баченням даного процесу.
Орест Дейчаківський: “Сім сенаторів погодились бути спонсорами даної резолюції і це означає, що вони конкретно підтримують цю резолюцію. Дуже важливо назбирати якнайбільше підписів. Українська громада тепер починає включатися у цей процес, вони дзвонять сенаторам, пишуть листи, пишуть імейли, де закликають своїх сенаторів підтримати цю резолюцію. Я думаю, що ця резолюція є важлива ,оскільки у ній вперше дуже конкретно говориться, що голодомор – це геноцид. Були резолюції в Конгресі і перед тим про голодомор, але ніякі з них так чітко не говорили про те, що голодомор таки є геноцидом,” - каже радник Гельсинкської комісії Орест Дейчаківський.
Варто зазначити, що паралельно з процесом ухвалення резолюції в сенаті, Українське представництво при Організації Об’єднаних Націй готує до внесення на розгляд Генеральної Асамблеї ООН резолюцію, яка б засуджувала голодомор в Україні, як акт геноциду проти українського народу. Якщо, незважаючи на протидію, ці резолюції будуть ухвалені, то вони будуть першим визнанням геноциду проти окремого народу на рівні американського законодавства та міжнородних правових норм.
