Белград, 12 вересня 2003 – Одностороннi декларацiї сербських i косовських iнституцiй не впливатимуть на статус Косова, а дату початку дiалогу Белграда i Приштини визначить мiжнародна Контактна група на сесiї 23 вересня. Щодо прийому Сербiї i Чорногорiї до Європейського союзу, вiн залежить як вiд економiчних показникiв, так i вiд полiтики Белграда, зокрема коли йдеться про спiвробiтництво з Мiжнародним трибуналом у Гаазi. Це в ходi розмов з керiвниками Сербiї i Чорногорiї та з лiдерами окремих партiй демократичної опозицiї у Белградi зазначив Крис Патен. До Белграда вiн прибув з Приштини, де керiвникiв косовських iнституцiй також попередив, що одностороннi акти не сприяють врегулюванню кризи.
Документи у зв’язку з бажанням Сербiї i Чорногорiї приєднатися до Європейського союзу брюссельска адмiнiстрацiя пiдготує до кiнця березня наступного року, сказав комiсар у справах зовнiшньої полiтики. Президент Сербiї i Чорногорiї Светозар Марович, сербський прем’єр Зоран Живкович та голова уряду Чорногорiї Мило Дюканович запевнили спiврозмовника, що влади у Белградi й Подґорицi готовi докласти зусиль для досягнення стандартiв, яких вимагає Європейський союз.
Крис Патен нагадав, що Європейський союз пiсля скинення режиму Слободана Милошевича надав Сербiї i Чорногорiї допомогу на суму 1,6 мiльярда євро та що в Брюсселi наразi обговорюють пропозицiю надати ще 70 мiльйонiв євро. Гiсть висловив сподiвання, що найближчим часом буде укладена угода про вiльний вивiз текстилю з Сербiї до європейських країн. Щодо вивозу цукру, який заморожено через порушення процедури сербськими експортерами, Патен пообiцяв, що наступного мiсяця до Белграда прибуде делегацiя, котра докладно перевiрить заходи, до яких митнi та iншi органи вдаються для того, щоб унеможливити реекспорт.
Щодо донорської конференцiї, яка має вiдбутися у листопадi, белградськi урядовцi заявили, що вони вiд неї очiкують не так фiнансової допомоги, як iнвестицiй та участі європейських компанiй у приватизацiї сербської й чорногорської економiк.
Оглядачi зокрема важливим вважають факт, що Крис Патен зустрiвся й з лiдерами двох партiй демократичної опозицiї, так як це у четвер зробив мiнiстр закордонних справ Росiї Iгор Iванов. Мiжнародне спiвтовариство таким чином попереджає белградську владу, що вона повинна брати до уваги вимоги тих опозицiйних сил, якi виступають за прискорену розбудову демократичних iнституцiй та за обмеження повноважень виконавчої влади, котра, на думку опозицiї, манiпулює парламентом.
Документи у зв’язку з бажанням Сербiї i Чорногорiї приєднатися до Європейського союзу брюссельска адмiнiстрацiя пiдготує до кiнця березня наступного року, сказав комiсар у справах зовнiшньої полiтики. Президент Сербiї i Чорногорiї Светозар Марович, сербський прем’єр Зоран Живкович та голова уряду Чорногорiї Мило Дюканович запевнили спiврозмовника, що влади у Белградi й Подґорицi готовi докласти зусиль для досягнення стандартiв, яких вимагає Європейський союз.
Крис Патен нагадав, що Європейський союз пiсля скинення режиму Слободана Милошевича надав Сербiї i Чорногорiї допомогу на суму 1,6 мiльярда євро та що в Брюсселi наразi обговорюють пропозицiю надати ще 70 мiльйонiв євро. Гiсть висловив сподiвання, що найближчим часом буде укладена угода про вiльний вивiз текстилю з Сербiї до європейських країн. Щодо вивозу цукру, який заморожено через порушення процедури сербськими експортерами, Патен пообiцяв, що наступного мiсяця до Белграда прибуде делегацiя, котра докладно перевiрить заходи, до яких митнi та iншi органи вдаються для того, щоб унеможливити реекспорт.
Щодо донорської конференцiї, яка має вiдбутися у листопадi, белградськi урядовцi заявили, що вони вiд неї очiкують не так фiнансової допомоги, як iнвестицiй та участі європейських компанiй у приватизацiї сербської й чорногорської економiк.
Оглядачi зокрема важливим вважають факт, що Крис Патен зустрiвся й з лiдерами двох партiй демократичної опозицiї, так як це у четвер зробив мiнiстр закордонних справ Росiї Iгор Iванов. Мiжнародне спiвтовариство таким чином попереджає белградську владу, що вона повинна брати до уваги вимоги тих опозицiйних сил, якi виступають за прискорену розбудову демократичних iнституцiй та за обмеження повноважень виконавчої влади, котра, на думку опозицiї, манiпулює парламентом.
