Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 03:00

Тема: Річниця зникнення Георгія Гонгадзе.


Василь Зілгалов Олександр Жир - полковник, депутат ВР України другого і третього скликання, член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, член партії “Реформи і порядок”; Олександр Єльяшкевич - депутат ВР України другого і третього скликання (телефоном); Микола Мельниченко - колишній працівник охорони Президента України, майор.

Київ-Прага, 16 вересня 2003 року.

Василь Зілгалов

Доброго вечора, шановні слухачі! В прямому ефірі, як завжди в цей час, “Вечірня Свобода”. У Празі ведучий Василь Зілгалов.

Сьогодні 16 вересня 2003 рік. ВР України хвилиною мовчання вшанувала пам’ять Георгія Гонгадзе і загиблих в Україні журналістів. Так саме цього дня 3 роки тому, як на бульварі Лесі Українки у Києві зник український журналіст Георгій Гонгадзе. Пізніше тіло без голови, яке з часом ідентифікували як тіло Г.Гонгадзе, було знайдене в Таращанському лісі на Київщині.

28 листопада 2000 року один із лідерів опозиції, голова СПУ Олександр Мороз, оприлюднив фрагменти плівок М.Мельниченка, котрі вказують на причетність найвищих посадовців до смерті Г.Гонгадзе.

Ключовий, як вважають представники міжнародної урядової організації журналістів “Репортери без кордонів”, свідок у справі Гонгадзе, колишній офіцер міліціонер І.Гончаров, помер 1 серпня 2003 року у київській в’язниці за досі нез’ясованих обставин. До сьогодні організатори смерті журналіста, його вбивці гуляють на свободі, як пишуть у своїй заяві “Репортери без кордонів”.

Генеральна прокуратура України уникає назвати хоча б один суттєвий факт на підтвердження успішного просування у напрямку розкриття цієї справи.

Сьогодні – День пам’яті Гонгадзе і, безумовно, найкращою пам’яттю йому, як пишуть і міжнародні спостерігачі, і в Україні, було б розкриття імен винних у його смерті на всіх рівнях. Якраз про це ми сьогодні вестимемо мову у “Вечірній Свободі” з нашими гостями.

Я нагадаю слухачам “Вечірньої Свободи” номер телефону київської студії, куди можна потелефонувати і поставити питання свої до наших сьогоднішній гостей: 490-29-05. Код Києва – 044.

Я вітаю сьогоднішніх гостей “Вечірньої Свободи”. З нами на зв’язку в київському бюро радіо “Свобода” - пан Олександр Жир, полковник, депутат ВР України другого і третього скликання, член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, член партії “Реформи і порядок”. А також Олександр Єльяшкевич, депутат ВР України другого і третього скликання. Нині він отримав політичний притулок в США. Як підкреслюють експерти і парламентарі в Києві, із-за загрози його життю з боку високих посадовців в Україні. Також з нами на зв’язку - Микола Мельниченко, колишній працівник охорони Президента України, майор.

Я хочу відмітити те, що наші сьогоднішні гості знають про справу Гонгадзе не зі шпальт сенсаційних видань чи телерадіомедій, а як зауважують експерти сьогодні, з набагато достовірніших джерел. Про що ми сьогодні не раз згадаємо (я сподіваюся) під час вечірнього ефіру “Вечірньої Свободи”.

На самому початку програми хочу повідомити слухачів, шановних гостей, що впродовж останніх днів ми намагалися з колегами запросити відповідальних осіб з Генеральної прокуратури, з МВС, з провладних політичних сил, чимало кого з профільних комісій ВР України, і всі вони відразу почувши, що йтиметься про відзначення пам’яті Г.Гонгадзе в прямому ефірі “Вечірньої Свободи”, категорично відмовлялися від участі в передачі.

У чому справа? Чому через три роки після зникнення Г.Гонгадзе, така чутлива реакція? Чому так реагують різні сили, без виключення, на цю справу? Чому таке нервування з боку провладних сил, такий страх, в решті-решт? В чому така сила впливу справи Г.Гонгадзе на українське суспільство? Пане Жир, що Ви скажете на цю тему? | Олександр Жир

Дякую. Я думаю, що ті три роки, які відділяють нас від того трагічного дня, коли загинув Г.Гонгадзе, говорити про ці три роки ми можемо тільки як про три роки брехні з боку Генеральної прокуратури і особисто Потебенька, про брехню з боку МВС, про брехню керівних посадових осіб СБУ. І сьогодні ця брехня стає наявна.

Ми можемо згадати, як брехав з трибуни ВР України Потебенько (Генеральний прокурор), як вводив в оману депутатів і суспільство пан Джига (на той час заступник міністра внутрішніх справ Кравченка), як брехав сам Кравченко.

Тобто, сьогодні приходити до студії і продовжувати брехню, це стає вже неможливим, тому що ми бачимо, що по справі зникнення журналіста ми сьогодні прямою мовою можемо називати замовників, ми можемо прямою мовою називати організаторів цього злочину, як це робилося сьогодні на Майдані. І люди повинні знати, що імена їм - Леонід Данилович Кучма, що це міністр Кравченко, це пан Литвин, це, на жаль, голова СБУ Леонід Деркач, які були організаторами цього злочину. Якщо хтось із них якимось чином уникне відповідальності, то він глибоко помиляється. Час відповідальності приходить. І запрошувати їх, я так думаю, найближчим часом буде не радіо “Свобода”, а прокурор незалежної України, який вестиме незалежне розслідування.

Друга причина. На сьогоднішній день є живі свідки кривавої діяльності Л.Д.Кучми і його оточення: це - народний депутат, мій колега, Олександр Єльяшкевич, це і Олексій Подольський.

На сьогоднішній день влада будь-яким чином робить спроби замовчати те, що є живі свідки, є ті люди, які постраждали від катувань від тортур, які чинило оточення Л.Д.Кучми. Тому це є пряма відповідь: вони просто на сьогоднішній день бояться відверто брехати, розуміючи, що час їх приходить до кінця.

Василь Зілгалов

Пане Жир, я розумію, що Ви багато працювали над цією справою і багато маєте інформації, але чи не дуже поспішно було з Вашого боку називати імена вже винних, якщо з точки зору юридичної, то це мав би встановити суд?

Олександр Жир

Ніхто не заперечує, і тим більше я, що тільки суд винесе рішення щодо діяльності цих осіб. Але ті факти, які були зібрані комісією ВР минулого скликання, ті додаткові факти, які вже зібрані комісією парламенту цієї каденції, про які говорив сьогодні на Майдані Незалежності Григорій Омельченко, вони переконують будь-кого в тім, що названі мною особи є організаторами вбивства журналіста Гонгадзе, що ці особи несуть персональну відповідальність за смерть і Гонгадзе, і інші злочини, які чинилися за останні роки в Україні. Тому, я готовий нести відповідальність у будь-якому судді, при будь-якому розгляді цієї справи за те, що я і сьогодні можу стверджувати. Це моє переконання, переконання на основі здобутих доказів, що ці особи на чолі з Л.Д.Кучмою “замаралися” на крові громадян України.

Василь Зілгалов

Дякую, і я пропоную всім нам послухати сьогоднішнє опитування на вулицях Києва, якраз з приводу справи Гонгадзе, якраз як люди реагують на це через три роки, після того як зник Георгій Гонгадзе.

Кореспондент

Чи існує свобода слова в Україні, на вашу думку, чи ні?

Респондент 1

Я думаю, що ні, тому що якби вона існувала, то він би не погиб, і не погибали б другі.

Кореспондент

Як Ви думаєте, як можна назвати таку країну, де гинуть журналісти?

Респондент 1

Я по-научному не знаю, а по простому погано, конечно. Отак.

Кореспондент

Як Ви ще думаєте, чи змінилося щось за той час, який минув від загибелі Георгія Гонгадзе зі свободою слова в Україні?

Респондент 2

Категорично ні. Нічого не змінилося. Та мама плаче бідна, в неї біленька голова, їй дуже шкода сина. Це я теж розумію, тому що в мене син, і внуки, такі вже дорослі хлопчики. Сім‘я зруйнована, надія мамина зруйнована, жінка за границею в Америці, вимушена була емігруватися. Я вважаю, що нічого не змінилося.

Респондент 3

Ну до свободи слова в нас ще дуже далеко, я так думаю. В людей ходить така думка, що єсть якась сила, яка все-таки стримує наших журналістів і не дає їм повної свободи для висловлення свого слова. Все-таки якась цензура є.

Респондент 4

Я хочу, так би мовити загострити це питання. Скажу, що відрізати людині голову – це легше для неї, аніж жити так, щоб не можна було сказати розумне слово в цій державі. Це країна темна, це країна, якою керують невігласи.

Респондент 5

Знаєте, такий анекдот єсть зараз цікавий, що раніше при Радянському Союзі, всі були як собаки. В буді сиділи в намордниках, гавкнути не можна було, але миску ставили перед будою. А зараз намордник зняли, ланцюг довжиною 50 метрів, гавкати можна скільки хочеш, тільки миска стоїть з борщем на 100 метрів. Достати до миски не можна. Суть, якщо без жартів говорити, із свободою слова в Україні жалюгідна. Ми не є ні європейською, мабуть, і не третьою країною в тому плані. Суть свободи слова не в тому, хто що може сказати, а тільки в тому, яку роль відіграє мас-медіа. Чи воно є власне тою владою, якою воно є в інших країнах. Зараз можна писати, говорити, цвірінькати, як кажуть, про що хочеш, а результату нема. Головне в відсутності свободи слова, на мій погляд, це відсутність реальної влади в мас-медіа.

Кореспондент

Чи змінилося щось за той час, що минув від смерті Георгія?

Респондент 6

Не бачу, чесно кажучи, я майже не бачу. Продовжується та ж сама політика. Люди не можуть висловлювати вільно думку. А ці люди, які висловлюють – студенти, їх виганяють з вузів. Тому це дуже не правильно. Кажуть, що ми живемо в демократичній країні, в демократичному суспільстві, але цього зовсім немає. Ми хочемо приблизитися до Європи, а більш схожі на країни якоїсь Азії або Африки.

Кореспондент

Як Ви вважаєте, чи існує зараз в Україні свобода слова?

Респондент 7

З моєї точки зору, я думаю, що все-таки існує. Зараз багато всяких газет і опозиційних і урядових єсть. Може людина висловитися. І даже я, от бачите, я говорю - нікого не боюся. Я все-таки думаю, що свобода слова в Україні існує.

Кореспондент

Тобто в плані свободи слова Україну можна назвати цивілізованою, демократичною.

Респондент 7

Так.

Василь Зілгалов

Пане Єльяшкевич, Ви самі відчули, як то кажуть, на свої шкірі, і от про те, що якраз говорили люди сьогодні на вулицях Києва. Що Ви можете сказати, якраз сьогодні, через три роки після зникнення, загибелі Георгія Гонгадзе? Що змінилося в Україні, як на вашу думку? Що Ви можете про цю справу сказати?

Олександр Єльяшкевич

Ви знаєте, на жаль, останній рік я знаходжуся за межами України. Тому що я змушений був попросити політичного притулку в США, щоб врятувати своє життя від Леоніда Кучми, безпосередньо. І це безпрецедентний випадок, коли США саме за таким формулюванням надали політичний притулок людині. Я буду ініціювати судовий процес у США, про це добре відомо. Але ще потрібен час, тому що це не простий процес не з юридичної точки зору, тут немає питань, хто замовив мене, хто входив до цього злочинного угрупування на чолі з Леонідом Кучмою. Питання в іншому. На жаль ми маємо справу з діючим поки що Президентом України. Для когось він діючий президент, для мене, як колишнього голови Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України – це людина, яка сфальсифікувала президентські вибори, яка незаконно займає вищу посаду в Україні. Так ось, безумовно коли Президент України є вбивцею і коли він замовляв страшні злочини. На жаль, мої колеги, багато з моїх колег - державних діячів замовчують ці питання, не так легко їх рушити вперед із швидкістю, якою хотілось би. Але, щоб ні в кого не було сумнівів, я сподіваюсь, що наступного року ми вже зустрінемось в Києві безпосередньо. Тому що будуть деякі зрушення в цих справах. Можна обговорювати питання, які стосуються юридичного процесу. Але громадяни України повинні зрозуміти, що той період, який характеризується пануванням Леоніда Кучми, він підходить до свого логічного завершення. І на жаль, ті втрати, які має Україна і людські втрати і втрати економічні, і втрати моральні - вони величезні. І своїм судовим процесом, до речі, я хочу вирішити ще одне питання. Це не тільки питання пов‘язане з відповідальністю Леоніда Кучми, Леоніда Деркача та інших вищих посадових осіб держави, які замовляли моє фізичне знищення. А вирішити питання, розсекретити рахунки родини Кучми і його оточення.

Я дещо не розумію, чому так мало на “Радіо Свобода” приділяється уваги безпосередньо фінансовому стану Леоніда Кучми та його родини. Тому що ця родина – найбагатша родина в Україні. І куди там родині Лазаренка про яку сьогодні говорять про те, скільки мільйонів є у Лазаренка, у його дружини чи у його родичів. Це мова йде вже про мільярди доларів. І якщо ви багато уваги приділяли, наприклад панові Пінчуку, то напевно пан Пінчук не зміг би так вільно спілкуватись і в США, і в деяких інших країнах, і дещо гальмувати процеси юридичної відповідальності, які все рівно відбудуться. Це просто питання часу.

Василь Зілгалов

Пане Єльяшкевич, Ви так чітко, впевнено кажете про нині діючого Президента, але ж, дивіться, він найближчими днями поїде з офіційним візитом до ООН.

Олександр Єльяшкевич

Я хочу це й підкреслити, тому що він їде не з офіційним візитом до США. Він їде з офіційним візитом як керівник країни до ООН. На жаль, в ООН вже така недобра традиція, коли багато диктаторів виступали з трибуни цієї поважної організації. Але це вже добре, що після того, як вони робили такі вояжі, такі візити до ООН, через деякий час вони позбавлялись не тільки влади, але і волі, і відповідали за те, що вони скоїли.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Єльяшкевич, ви залишайтесь з нами. Ми продовжуємо. Я тільки хотів нагадати, що Голова ВР Володимир Литвин сказав сьогодні, що нинішнього тижня в парламенті не буде слухань у цій справі – справі Гонгадзе – бо такої постанови не вносили до порядку денного на цей тиждень. Хоча цього вимагають і депутати, і міжнародні організації, і Національна спілка журналістів, і рідня Георгія Гонгадзе. Та Генеральна прокуратура заявляла нещодавно, що слідство наближається до завершення, але коли ми почуємо про його підсумки, залишається поки що неясним. Члени слідчої комісії ВР, зокрема пан Чорновіл відзначив, що сьогодні ця справа не може бути з політичних причин насамперед розкрита. А що стосується Генеральної прокуратури, то Генеральний прокурор Святослав Піскун в останні дні висловлював лише невдоволення заявами окремих членів парламенту і профільної комісії ВР котрі, на його думку, діють, цитую: “неетично, незаконно, аморально”. Кінець цитати. Мається на увазі, насамперед, оприлюднення адресатами Генерального прокурора, у даному випадку, прізвищ, які згадуються у листах колишнього міліціонера Ігоря Гончарова, котрий, як ми вже згадували сьогодні, помер у в‘язниці 1 серпня 2003 року. Що стосується листів Гончарові, ми вже розповідали чимало у наших програмах, але виникає питання: чому саме тепер, через 3 роки з‘явилися раптом ці листи. Може це комусь потрібно було саме тепер? Пане Жир?

Олександр Жир

Дякую. Я хочу сказати, що нас сьогоднішній день є багато бажаючих в Україні, хто хоче говорити будь про що: про якісь версії, про якісь листи. Не можна обходити, звичайно, увагою ці жахливі листи, і я хочу підкреслити, що комісія, яка працює у нинішній ВР на чолі з Григорієм Омельченком, провела експертизу, яка стверджує, що ці листи писав саме Гончаров, тобто, це – листи, написані конкретною особою. Але, хіба є у когось сумніви щодо того, хто організував, хто замовив вбивство журналіста Гонгадзе? Листи Гончарова, вони просто є складовою частиною, додатково додають інформацію щодо цієї жахливої картини. І я добре розумію пана Піскуна. Найбільш етично для нього – це замовчувати у будь-який спосіб те, що відбувається навколо розслідування кримінальної справи. У пана Піскуна лежить моя особиста заява, де я вимагаю прийняття рішення про проведення експертизи записів, які були зроблені в кабінеті президента Кучми, які були оприлюднені майором Мельниченко. І, ані Піскун, ані Президент, за будь-яких умов не погоджується на проведення такої експертизи, тому що це останній цвях буде щодо правління Леоніда Кучми. Тому, в будь-який спосіб і прокуратура загалом, і Піскун зокрема, пробують говорити про що завгодно, окрім замовника, яким є Леонід Данилович Кучма.

Василь Зілгалов

Якраз днями на замовлення Інституту політики у Києві Українське демократичне коло провело опитування населення України, і на питання “Як Ви вважаєте, розкриють чи ні убивство Георгія Гонгадзе?” відповіли так:

не розкриють ніколи –58%; розкриють до виборів 2004 року –5%; розкриють після виборів 2004 року –10%.

От як можна от оці скупі цифри в результаті опитування громадян у справі Гонгадзе прокоментувати, пане Єльяшкевич, як Ви вважаєте?

Олександр Єльяшкевич

Я – серйозна людина, і я не можу серйозно підходити до тези, що правоохоронна система України, яка підкоряється злочинцям, вона буде щось розслідувати. Тобто, Генеральна прокуратура і інші органи, які безпосередньо підпорядковані Кучмі, вони робили і роблять все для того, щоб захистити Кучму від майбутніх юридичних переслідувань. Але я, знаючи про це, і не розраховую на те, що в Україні щось може відбутися без зовнішнього тиску. Саме тому я і роблю свою справу за межами України, і саме цього боїться українська сторона. Тому вона замовчує усі ці процеси. Я хочу сказати, що справа Георгія Гонгадзе тісно пов’язана з моєю справою, тому що одна й та сама банда, одне й те саме злочинне угрупування займалось фізичним знищенням і Георгія Гонгадзе, і моїм особистим. Мені пощастило, Георгію Гонгадзе, на жаль, ні, його по-звірячому вбили, і за це потрібно відповідати тим вбивцям, які сьогодні, на жаль, займають вищі державні посади в Україні.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Єльяшкевич. Я нагадаю слухачам “Вечірньої Свободи”, що сьогодні у прямому ефірі “Вечірньої Свободи” ми обговорюємо одну тему – смерть Георгія Гонгадзе через три роки після його зникнення на бульварі Лесі Українки у Києві. В нас беруть в програмі участь пан Олександр Жир, полковник, депутат ВР другого і третього скликання, також Олександр Єльяшкевич, депутат ВР другого і третього скликання, нині він отримав політичний притулок у США у зв’язку з загрозою його життю з боку високих посадовців в Україні, і у нас також на зв’язку Микола Мельниченко, колишній представник охорони Президента України, майор.

Я хочу якраз звернутися до пана Мельниченка з таким питанням: чи допоможе, чи дасть змогу комплексне використання плівок уже відомих всім, і листів Ігоря Гончарова повністю розкрити цю справу, довести її до логічного завершення найближчим часом? Як Ви вважаєте, пане Мельниченко?

Микола Мельниченко

Доброго вечора, шановні слухачі. Це дуже важливе питання, але перед тим, як відповісти на нього, я б декілька слів хотів сказати.

Василь Зілгалов

Будь ласка.

Микола Мельниченко

Хотів би, щоб всі зрозуміли, що відбувається в Україні за часів стихійного лиха, яким є керування в Україні організованого злочинного угрупування на чолі з Кучмою. Воно займалося грабуванням народу і тих людей, які заважали їм це робити. Кучма та його оточення залякували, шантажували, купували, змовлялися, а коли у них нічого не получалося, вони вбивали людей. І справа Гонгадзе, і справа Єльяшкевича, і багато інших справ – це яскравий приклад цього. Ми сьогодні з вами говоримо про вбивство, звіряче вбивство, про справу Гонгадзе, якого по-звірячому вбили. Як сказав сьогодні Віктор Ющенко, що “Гонгадзе загинув, захищаючи Україну”. Кому незрозуміло сьогодні, що для того, щоб забезпечити краще життя для народу України, потрібно, щоб організоване злочинне угрупування на чолі з Кучмою не керувало Україною, а юридично відповідало за страшні злочини, скоєні ними? І потрібно не вихоплювати окремі справи, а потрібно розглядати в комплексі, і тільки комплекс дасть позитивний результат. Відповідаючи на Ваше запитання, комплекс повинен бути. Записи – це складова частина, справа Гонгадзе – це складова частина, справа Єльяшкевича – це складова частина однієї кримінальної справи, себто “справи Кучма”. І тільки комплексний розгляд тих всіх складових частин може призвести до бажаного результату для всіх нас, всіх українців. А той, хто, свідомо чи несвідомо, а мені багато відомо про те, хто і чому робить це, свідомо замовчує оці епізоди, включаючи справу Єльяшкевича, той не бажає відповідальності замовників над фізичною розправою над журналістом Георгієм Гонгадзе. Тому, обов’язково потрібен комплекс цих заходів.

Василь Зілгалов

Пане Мельниченко, зрозуміло, що комплекс, системне розслідування, а чи можливе воно сьогодні в Україні? Чи можливо сьогодні в Україні вирішити от якраз це таким чином як Ви кажете?

Микола Мельниченко

На сьогоднішній день, коли Україною керує банда, Україні це питання неможливо вирішити. Це питання потрібно вирішувати юридично, і в інших країнах, насамперед, на території США, де вже є практика подібних справ.

Василь Зілгалов

Дякую. Я нагадаю слухачам “Вечірньої Свободи” телефон нашого Київського бюро, куди можна зателефонувати і поставити нашим гостям запитання – 490-29-05, код Києва –044. Я знову звертаюся до пана Мельниченка. Сьогодні вже відомо фрагмент з листів Ігоря Гончарова, і там були названі деякі такі, як вважають, нові факти, і зокрема пан Омельченко говорив перед журналістами про ініціали Е.К.М., тобто особі якій ніби-то Ігор Гончаров передав попередження про те, що чекає Георгія Гонгадзе. Чи можете Ви щось конкретно от якраз з приводу цього і інших конкретних моментів листів Ігоря Гончарова сказати, пане Мельниченко?

Микола Мельниченко

Ну, з приводу листів Гончарова, я думаю, що всім зрозуміло, що в Україні скоєно очередне вбивство, замовне вбивство системою охоронних органів, за яким наблюдала Генеральна прокуратура. Мені, очевидно, зрозуміло, що Гончарова вбили. Мета – щоб Гончаров не зміг говорити, або щоб він не зміг спростувати інформацію, яка буде взята із його схованки, або щоб він не зміг спростувати інші якісь докази. Це зрозуміло. Єдине, чому вбили – це щоб обілити Кучму. Нам це зрозуміло. Далі, Кучма буде намагатися через своїх людей відвернути увагу і обговорювати інші питання, щоб люди, щоб журналісти не обговорювали питання замовників, якими є Кучма, Литвин, Деркач і Кравченко, щоб журналісти, щоб політична еліта обговорювали ініціали Е.К.М. Зараз в пресі дуже багато появляється видумок. Так, є видумка, що Євген Кирилович, ніби-то, Марчук з самого початку знав про те, що кабінет записується. Вигадка. Далі, вони намагаються перевернути дискусію в іншому руслі. Це все робиться для того, аби Кучма та його оточення відвести від них відповідальність, і це буде, на жаль, робитися далі до того часу, поки ми в комплексі не будемо розглядати злочини організованого злочинного угрупування, яке убивало журналістів –Гонгадзе, яке убивало народних депутатів – Єльяшкевича, яке скоювало інші тяжкі злочини.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Мельниченко, сьогодні Мирослава Гонгадзе заявила, що, ніби в Конгресі США має з’явитися документ, котрий стосується справи Гонгадзе. Чи відомо щось Вам, пане Єльяшкевич, з цього приводу?

Олександр Єльяшкевич

На жаль, мені відомо тільки те, що з’явилося в ЗМІ, я сподіваюся, що сьогоднішні документи і документи, які будуть з’являтися, вони корисні для справи, але все ж таки головне - це юридичні.. Я все роблю і буду далі робити, щоб якомога прискорити, пришвидшити початок процесу над Леонідом Кучмою. Але я вже казав, це залежить не тільки.. якщо хтось би хотів допомогти в цій справі з главних опозиційних діячів України, вони б вже давно це могли зробити. Я цю справу зроблю обов’язково, але, на жаль, вона робиться не так швидко, як мені б хотілося, і як потрібно було б для України. Тому що кожен день, кожна година, коли на чолі держави знаходиться злочинець, вона дуже важко обходиться, дуже дорого коштує для кожного громадянина України. Я казав вже про рахунки членів родини Леоніда Кучми, так от я хочу, щоб ці кошти, які є на цих рахунках, були використані на Україні для українського народу.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Єльяшкевич, пане Жир, як Ви бачите фінал цієї справи, має бути суд чи просто результати і некрологи загиблих свідків. Як це має виглядати, врешті-решт?

Олександр Жир

Я взагалі законослухняний громадянин, і я переконаний, що справа, кримінальна справа щодо загибелі Гонгадзе, як складова частина злочинного угруповання на чолі з Леонідом Даниловичем Кучмою, має бути завершена в суді, саме на території Україні, де Леонід Данилович повинен просити вибачення у громадян за ту біду, яку він ніс за роки свого правління. І говорити про те, що його зрозуміють після того, як помре, або когось зрозуміють, коли він помре, про що останнім часом говорить багато Леонід Данилович, то я хочу сказати, я особисто бажаю йому міцного здоров’я, бажаю, щоб він дожив щонайменше до 100 років, принаймні, щоб він, дивлячись людям в очі в Україні відповів за ті злочини, які він коїв.

Я переконаний, що в Україні відбудеться судове засідання щодо діяльності, кримінальної діяльності Леоніда Даниловича Кучми. Іншого бути не може. Але за часів правління такого процесу не буде, він неможливий, Генпрокурор ніколи не буде розслідувати справу об’єктивно, суд, який існує в Україні, на жаль, на сьогодні повністю, майже повністю підкоряється президенту Кучмі, тому завершення має бути суд.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Жир. Пане Мельниченко, як Ви вважаєте, яка установа скоріше – українська чи міжнародна поставить крапку після остаточного вияснення всіх винних у смерті Георгія Гонгадзе?

Микола Мельниченко

Я думаю, що пан Жир знає, що справа Гонгадзе не дуже легка справа, і деякі нюанси цієї справи, дійсно, вони можуть розпочатися на території США, тому ключовим моментом до того, що в Україні буде краще життя, буде справа Єльяшкевича. Тому що справа Єльяшкевича разом з справою Гонгадзе повинна розглядатися в комплексі, тому що справа Єльяшкевича, з юридичної точки зору, надзвичайно проста, і всі докази і доказова база по цій справі знаходиться тут, на території США, і навіть найкращі адвокати Кучми не можуть щось вигадати, щоб вигородити Кучму. Одна й та ж сама банда все це робила, тому потрібно робити все, щоб якомога швидше відбувся суд, судове засідання, судовий процес. І найшвидшим це може бути ще за часів правлення Кучми, і саме на території США, саме в цьому напрямку потрібно працювати, на території України судовий процес за режиму Кучми не може бути, тут я з паном Жиром погоджуюся, але не погоджуюся з тим, що тільки потрібно починати на території України, потрібно починати судовий процес на території на США, і той хто в цьому не допомагає, а заважає, вони грають під дудку Кучми.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Мельниченко, пане Єльяшкевич, Ваш прогноз.

Олександр Єльяшкевич

Я вважаю, що це ілюзія рахувати, ось будуть вибори, і ця влада дозволить провести демократичні вибори в Україні. Я багато знаю, як проходили вибори в Україні - і парламентські, і президентські, я був головою відповідних комісій ВР, і я вважаю, що до того часу, поки не почнуться юридичні процеси за межами України, ця влада ніколи свою владу не віддасть, тому що їм є що втрачати. Це величезні кошти, мільярди доларів, але окрім того є головне - це воля. Тому що за ті злочини, які вони скоїли і проти Георгія Гонгадзе, і проти українського народу, треба відповідати, і вони обов’язково будуть за це відповідати.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Єльяшкевич, і я нагадаю, що ми сьогодні у прямому ефірі обговорювали проблему смерті Георгія Гонгадзе якраз в день, коли три роки тому він зник на бульварі Лесі України у Києві, і до сьогоднішнього дня ця справа фактично не розкрита, в ній не поставлена юридично-правова крапка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG