Варшава, 22 вересня 2003 - Тема Єдиного економічного простору, що викликала стільки емоцій в Україні, практично, залишилася непоміченою у засобах масової інформації Польщі. З одного боку, через те, що в цей же час відбувалося кілька більш важливих для Польщі подій, таких як підписання польсько-російської угоди про візовий режим та дискусії на тему майбутньої конституції Європейського Союзу. З іншого ж боку, через те, що ніхто не був знайомий з подробицями домовленостей між президентами чотирьох пост-радянських країн, що зустрілися у Криму.
Практично жоден з польських політиків чи економічних експертів не прокоментував так званої ялтинської угоди. Відгукнулися на цю подію тільки газетні коментатори, котрі професійно займаються країнами колишнього Радянського Союзу. Потрібно зауважити, що, коментуючи підписання угоди про створення Єдиного економічного простору президентами Росії, України, Білорусі і Казахстану, всі вони висловлювали подібні думки, що буває не так уже й часто.
Провідною думкою усіх цих коментарів було припущення, що, найімовірніше, ЄЕП чекає така ж доля, як і багатьох попередніх такого типу ініціатив. Є значна підозра , писав спеціаліст зі східних питань газети «Жечпосполіта» Славомир Поповський, що всі ці домовленості залишаться на папері, а всі спостерігачі за цією подією були глядачами чергового своєрідного інтеграційного театру.
Притому відомо, хто в цьому спектаклі претендує на роль головного інтегратора , розвиває цю думку «Газета виборча». «Коли журналісти питали президента Кучму про внесені ним поправки, – пише газета, – то відповів не він, а президент Росії, котрий сказав, що все згідно з конституцією України.
«Виборча» робить спробу визначити ролі також інших учасників: «Коли президенти вийшли до журналістів, було видно, що Кучма помітно знервований, а Лукашенко дивиться на нього скоса.
Невідомо, чого Кучмі вдалося досягти, однак під кінець зустрічі на нього помітно ображеним був лідер Білорусі Олександр Лукашенко» .
Польські журналісти найбільше уваги приділяли ролі президента Кучми. Кореспондент газети у Москві, добрий знавець української тематики Марцин Войцеховський висловив думку, що найбільше на цій афері втратив президент України.Кучма зрештою не вперше вислав з Ялти суперечливі сигнали про напрямки розвитку України , пише Марцин Войцеховський, тепер його декларації не викликатимуть довіри ні в Брюселі, ні в Вашингтоні, ні в Москві. Кучма правитиме у Києві ще рік, і так виглядає, що для України це буде ще рік дороги в нікуди.
Практично жоден з польських політиків чи економічних експертів не прокоментував так званої ялтинської угоди. Відгукнулися на цю подію тільки газетні коментатори, котрі професійно займаються країнами колишнього Радянського Союзу. Потрібно зауважити, що, коментуючи підписання угоди про створення Єдиного економічного простору президентами Росії, України, Білорусі і Казахстану, всі вони висловлювали подібні думки, що буває не так уже й часто.
Провідною думкою усіх цих коментарів було припущення, що, найімовірніше, ЄЕП чекає така ж доля, як і багатьох попередніх такого типу ініціатив. Є значна підозра , писав спеціаліст зі східних питань газети «Жечпосполіта» Славомир Поповський, що всі ці домовленості залишаться на папері, а всі спостерігачі за цією подією були глядачами чергового своєрідного інтеграційного театру.
Притому відомо, хто в цьому спектаклі претендує на роль головного інтегратора , розвиває цю думку «Газета виборча». «Коли журналісти питали президента Кучму про внесені ним поправки, – пише газета, – то відповів не він, а президент Росії, котрий сказав, що все згідно з конституцією України.
«Виборча» робить спробу визначити ролі також інших учасників: «Коли президенти вийшли до журналістів, було видно, що Кучма помітно знервований, а Лукашенко дивиться на нього скоса.
Невідомо, чого Кучмі вдалося досягти, однак під кінець зустрічі на нього помітно ображеним був лідер Білорусі Олександр Лукашенко» .
Польські журналісти найбільше уваги приділяли ролі президента Кучми. Кореспондент газети у Москві, добрий знавець української тематики Марцин Войцеховський висловив думку, що найбільше на цій афері втратив президент України.Кучма зрештою не вперше вислав з Ялти суперечливі сигнали про напрямки розвитку України , пише Марцин Войцеховський, тепер його декларації не викликатимуть довіри ні в Брюселі, ні в Вашингтоні, ні в Москві. Кучма правитиме у Києві ще рік, і так виглядає, що для України це буде ще рік дороги в нікуди.
