Запоріжжя. 22 вересня 2003 - У такий спосіб запорізькі науково-технічні працівники вирішили залатати дірки, що впродовж 12-ти років зяяли на тлі закріпленої Конституцією державної “солов’їної”.
За словами головного “моторівця”, Героя України В’ячеслава Богуслаєва, ще на початку 90-х переклад технічної документації вилився б для підприємства у кругленьку суму: 40 мільйонів гривень. Сьогодні такі операції обійдуться “Мотору” у 50 мільйонів. Чому ж держава висуває вимоги, закріплює їх конституційно, проте не піклується про реальність виконання таких? Навіть нормативна база щодо технічних перекладів наразі відсутня, констатує В’ячеслав Богуслаєв.
“У нас немає жодного словника, немає жодного довідника у жодній галузі, підгалузі чи гілці будь-якої науки. Просто цього немає! Тому сьогодні дають вищу освіту людям і випускають, я так їх називаю, “суржики або виродки”. Вони не є сьогодні інженерами. Вони із задоволенням біжать на підприємство і вивчають усе, що у нас залишилось у спадок від СРСР ”.
Звиклі рятуватись власноруч, запорізькі науковці та інженерно-технічні працівники “Мотор Січі” вирішили розв’язати мовну проблему таким чином:
“Наше підприємство уклало 2 угоди : з Харківським авіаційним інститутом та Запорізьким технічним університетом – про створення двох словників: з аерокосмічної діяльності ( це з Харковом), а з матеріалознавства – із ЗНТУ”.
Перший словник уже готовий до друку. Зараз його вичитують фахівці, тривають фінішні підготовчі роботи. Насамперед, така література стане у пригоді студентам та викладачам вищої технічної школи, науковцям та інженерно-технічним працівникам вітчизняного промкомплексу. Говорить В’ячеслав Богуслаєв:
“Таким чином ми беремо участь у створенні науково-технічної української мови. Я вважаю, що загалом для України необхідно років 10-15, аби не лише створити нормативну базу, а й поступово переходити на зрозумілу єдину науково-технічну українську мову в Україні”.
Пан Богуслаєв підкреслює, що мета створення словників полягає в об’єднанні усього, що існувало в технічній мові раніше (а отже, зрозуміле старшому поколінню “технарів”), а також усього, чим просякнута сучасна інженерна думка Європи. Відтак Україну мають зрозуміти колеги як на Сході, так і на Заході.
“Я звертаю вашу увагу, що в науковому світі існує термінологія. Вона тримається на постулатах: терміни і визначення. Ці терміни і визначення мають міжнародний характер, вони не перекладаються ані зулуською, ані російською, ані українською мовами. Отже, саме ці терміни та визначення й стали підгрунтям майбутнього словника”.
Місцева термінологія, яку вживають вітчизняні виробники, також увійде до нових словників. Зважаючи на особливості укладання, така література матиме неабиякий попит серед українських промисловців та підприємців, а також тих, хто налагоджує з ними партнерські стосунки. Що ж до “Мотор Січі”, її російськомовне керівництво підтримує розвиток не лише української ділової мови, а й вітчизняної літератури, фінансуючи художні часописи: всеукраїнський журнал “Дніпро” та місцевий альманах “Хортиця”. Останній навіть друкується у видавництві “Мотор Січ”.
За словами головного “моторівця”, Героя України В’ячеслава Богуслаєва, ще на початку 90-х переклад технічної документації вилився б для підприємства у кругленьку суму: 40 мільйонів гривень. Сьогодні такі операції обійдуться “Мотору” у 50 мільйонів. Чому ж держава висуває вимоги, закріплює їх конституційно, проте не піклується про реальність виконання таких? Навіть нормативна база щодо технічних перекладів наразі відсутня, констатує В’ячеслав Богуслаєв.
“У нас немає жодного словника, немає жодного довідника у жодній галузі, підгалузі чи гілці будь-якої науки. Просто цього немає! Тому сьогодні дають вищу освіту людям і випускають, я так їх називаю, “суржики або виродки”. Вони не є сьогодні інженерами. Вони із задоволенням біжать на підприємство і вивчають усе, що у нас залишилось у спадок від СРСР ”.
Звиклі рятуватись власноруч, запорізькі науковці та інженерно-технічні працівники “Мотор Січі” вирішили розв’язати мовну проблему таким чином:
“Наше підприємство уклало 2 угоди : з Харківським авіаційним інститутом та Запорізьким технічним університетом – про створення двох словників: з аерокосмічної діяльності ( це з Харковом), а з матеріалознавства – із ЗНТУ”.
Перший словник уже готовий до друку. Зараз його вичитують фахівці, тривають фінішні підготовчі роботи. Насамперед, така література стане у пригоді студентам та викладачам вищої технічної школи, науковцям та інженерно-технічним працівникам вітчизняного промкомплексу. Говорить В’ячеслав Богуслаєв:
“Таким чином ми беремо участь у створенні науково-технічної української мови. Я вважаю, що загалом для України необхідно років 10-15, аби не лише створити нормативну базу, а й поступово переходити на зрозумілу єдину науково-технічну українську мову в Україні”.
Пан Богуслаєв підкреслює, що мета створення словників полягає в об’єднанні усього, що існувало в технічній мові раніше (а отже, зрозуміле старшому поколінню “технарів”), а також усього, чим просякнута сучасна інженерна думка Європи. Відтак Україну мають зрозуміти колеги як на Сході, так і на Заході.
“Я звертаю вашу увагу, що в науковому світі існує термінологія. Вона тримається на постулатах: терміни і визначення. Ці терміни і визначення мають міжнародний характер, вони не перекладаються ані зулуською, ані російською, ані українською мовами. Отже, саме ці терміни та визначення й стали підгрунтям майбутнього словника”.
Місцева термінологія, яку вживають вітчизняні виробники, також увійде до нових словників. Зважаючи на особливості укладання, така література матиме неабиякий попит серед українських промисловців та підприємців, а також тих, хто налагоджує з ними партнерські стосунки. Що ж до “Мотор Січі”, її російськомовне керівництво підтримує розвиток не лише української ділової мови, а й вітчизняної літератури, фінансуючи художні часописи: всеукраїнський журнал “Дніпро” та місцевий альманах “Хортиця”. Останній навіть друкується у видавництві “Мотор Січ”.
