Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 17:58

“Економічний журнал”


Марія Щур “Економічний журнал”

Прага, 21 вересня 2003 року.

Марія Щур

У п’ятницю 19 вересня в Ялті завершився дводенний самміт країн-учасниць Співдружності незалежних держав, на якому було ухвалено кілька десятків різних міжнародних документів, але головна увага була прикута до, так званого, Єдиного економічного простору, про початок створення якого в Лівадійському палаці оголосили президенти України, Росія, Білорусі та Казахстану. Втім не всі учасники цієї четвірки залишилися задоволеними. Деталі про цю зустріч подає наш кореспондент Володимир Притула.

Володимир Притула

Головна інтрига нинішнього самміту СНД – чи підпише Україна і в якому вигляді Угоду про створення ЄЕП і як на це відреагують інші учасники процесу – розв’язалася досить просто – так, президент України Леонід Кучма підписав усі рамкові документи про створення Єдиного економічного простору, але, як і пропонували український парламент та уряд, із застереженнями. І, як визнали самі учасники самміту, це стало результатом політичного тиску на українського президента. Тиску з боку політичної опозиції. Чи не тому і Леонід Кучма, і його російський колега Володимир Путін на підсумковій прес-конференції досить різко критикували опонентів підписання Україною Угоди про ЄЕП, називаючи їх «недалекими політиканами».

Сам Леонід Кучма переконаний, що, підписуючи рамкові документи про ЄЕП із застереженнями, він діяв відповідно до української Конституції.

Леонід Кучма

Я жодної хвилини не сумнівався, підписуючи сьогоднішній документ, що це в національних інтересах України. А те, що кожен президент, як гарант Конституції, має право діяти тільки згідно з Конституцією, то я думаю, що тут сумнівів жодних немає.

Володимир Путін

Втім, Леонід Кучма так і не поясним, які саме застереження він висунув і яких положень підписаних ним документів вони стосуються.

Володимир Путін тим часом пояснив, що українські застереження на суть підписаної угоди про ЄЕП не дуже вплинули.

Володимир Путін

Ми враховували і економічні, і політичні особливості кожної з сторін, в тому числі, й України. У самих документах закладені ці особливості і ми пішли на цей різнорівневий характер угоди, маючи на увазі, що принципи, тим не менш, залишаються спільними.

Що стосується застережень, то ми їх обговорювали, президент України нас про це поінформував. По суті це не вихолощує зміст угоди. Мова йде про те, що підписані документи не повинні суперечити Конституції України. Запевнюю вас, що вони не суперечать і Конституції Російської Федерації.

Володимир Притула

Білоруській і казахський лідери на цю тему промовчали, але Олександр Лукашенко досить різко відізвався щодо позиції України.

Олександр Лукашенко

Якщо вже почали говорити відверто, давайте говорити. Білорусь в принципі може підписувати будь-який документ, оскільки ми значно дальше просунулись у співпраці з Росією. І білоруська сторона прагне вироблення реального, радикального документа, пам’ятаючи про те, що ми не повинні повторити долю СНД. І що ж сталося? В результаті роботи над документом, на прохання української сторони, ми визначили різнорівневу і різношвидкісну інтеграцію. Тобто, відійшли від початкових домовленостей.

Зараз йде мова про застереження України – це її право. Ми знаємо про сильний політичний тиск на президента України. Але ж 75% українців, за інформацією Леоніда Кучми, сьогодні однозначно виступають за цю економічну інтеграцію! Тому перспектива повномасштабного приєднання до цього договору України існує. В ім’я цього майбутнього Білорусія і підписує цей документ, але поки що з великими сумнівами.

Володимир Притула

Олександр Лукашенко також заявив, що Білорусь робитиме реальні кроки лише після реалізації всіх положень Угоди і Концепції ЄЕП всіма державами, інакше – Білорусь нічого не робитиме. Схоже, президенти чотирьох країн, які підписали документи про створення Єдиного економічного простору, вирішили, за словами Леоніда Кучми, тримати горобця в руці, аніж ловити синицю в небі. Під синицею президент України, очевидно, мав на увазі європейські структури.

Марія Щур

Відвертість президента Білорусі Олександра Лукашенка на офіційній прес-конференції принесла несподіванки. З його слів, ініціатором Єдиного економічного простору був зовсім не президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, а президент Росії Володимир Путін. Проте в Москві у цьому ніколи і не сумнівалися. Розповідає наш кореспондент в російській столиці Віталій Портников.

Віталій Портников

«Все це відбулося, дякуючи президенту Російської Федерації Володимиру Володимировичу Путіну. Він поклав увесь свій авторитет на підписання Угоди про Єдиний економічний прості, - так вже через кілька хвилин після того, як стало відомо, що угода підписана, коли ще йшла прес-конференція керівників держав членів-співдружності, кореспондент Першого каналу російського телебачення, одного з найбільш контрольованих Адміністрацією Президента Росії, прокоментував роль Володимира Путіна у підписанні документів про Єдиний економічний простір.

Спостерігачі зазначають, може бути так, що тема Єдиного економічного простору буде однією з найважливіших у передвиборчій кампанії партій влади. Партій цих багато. Прихильників у них все менше і менше. Реєструють катастрофічне зменшення рейтингу партії «Єдина Росія». Якихось нових ідей, окрім ідеї: «разом з президентом» не існує. А от «разом з президентом, який збирає у єдину економічну зону колишні радянські республіки» - це щось більш приємне. Не дивно, що саме сьогодні на фронтоні готелю «Москва» з’явилася величезна цитата з Володимира Путіна:«Нам потрібна Росія єдина, сильна!»

До вчорашнього дня всі наголошували: ідею Єдиного економічного простору вигадав саме Нурсултан Назарбаєв. Він і запропонував її партнерам. Сьогодні акценти змінилися. Реальним прихильникам цієї ідеї і тим, хто зарекомендував себе не лише прихильником, але і ініціатором, був саме президент Володимир Путін.

Марія Щур

Те, хто був ініціатором об’єднання колишніх радянських республік у Єдиний Економічний Простір, не було таємницею і для західних оглядачів. Зокрема, коментатори у німецькомовній пресі писали, що Єдиний економічний простір – це новий кремлівський проект з відродження Радянського Союзу. Німецькі експерти також скептично ставляться до цього проекту і попереджають, що його втілення загрожує європейським планам України. Слово нашій кореспондентці у Німеччині Надії Кандибі.

Надія Кандиба

Входження до Єдиного економічного простору, принаймні, для України, яка прагне інтегруватися до західноєвропейських та міжнародних структур, принесе більше недоліків, ніж переваг. На думку членів групи німецьких консультантів при українському уряді, можливе створення митного союзу між Росією, Україною, Казахстаном та Білоруссю стане серйозною перешкодою на шляху вступу України і до Світової організації торгівлі. Подібної думки дотримується також співробітник мюнхенського Інституту Східної Європи Фолькер Вінценц:

Фолькер Вінценц

Такий крок може сповільнити просування України в напрямку Світової організації торгівлі та Європейського союзу. Все залежатиме від того, чи не суперечитиме угода про створення Єдиного економічного простору іншим міжнародним домовленостям України і особливо Договору про партнерство та співробітництво з ЄС, який передбачає скасування митних перешкод у двосторонніх торговельно-економічних відносинах

Надія Кандиба

Фолькер Вінценц зауважив, що нині дуже складно передбачити, в якому напрямку розвиватиметься Єдиний економічний простір. Росія наполягає на створенні митного союзу, Україна говорить передусім про зону вільної торгівлі. З огляду на таку невизначеність Фолькер Вінценц зазначив:

Фолькер Вінценц

Я сумніваюсь у тому, що Єдиний економічний простір взагалі колись буде дієздатною конструкцією. У минулому колишні радянські республіки вже не один раз намагалися створити подібні економічні зони. Але досі це робилося без особливого успіху.

Надія Кандиба

Водночас Фолькер Вінценц застеріг, що політичні заяви, які супроводжують цей процес, викликають відчуття невпевненості в інвесторів, що, принаймні в короткостроковій перспективі, може негативно вплинути на притік західних інвестицій.

Марія Щур

Відтоком інвестицій, нестабільністю та зниженням рівня життя погрожували шведам прихильники спільної європейської валюти в разі, якщо вони не схвалять євро на референдумі, проте минулої неділі шведські виборці сказали «ні». Про це у наступному матеріалі.

Ані активна урядова кампанія, ані почуття жалю з приводу трагічної смерті головного провідника урядових зусиль міністра закордонних справ Анни Лінд не переконали шведів відмовитися від своєї національної валюти на користь спільних європейських грошей. Із понад 80% виборців, що взяли участь у референдумі, 56% проголосували проти і лише 42% віддали свої голоси за. Те, що табір противників євра переміг з такою перевагою, стало гіркою поразкою для уряду прем’єр міністра Ґорана Персона, який сподівався на те, що його співвітчизники проголосують за відмову від шведської крони. Після голосування йому було складно приховати розчарування, а рішення виборців він пояснив так:

Ґоран Персон

Потрібно пам’ятати: в Швеції справи йдуть краще, ніж у решті Європи, і звичайно, переконати людей відмовитися від своєї валюти, розпрощатися з нею, і приєднатися до проекту, знаючи, що у нас справи кращі, - це нелегко.

Марія Щур

Коротко кажучи, шведи побоялися, що їхній, один з найвищих рівнів життя в Європі може зійти на середньоєвропейську відмітку, якщо вони приєднаються до євра. Натомість не вщухає євроентузіазм у бідніших, колишніх соціалістичних європейських країнах, що мають незабаром приєднатися до ЄС.

Запровадження євра призвело до різкого зростання цін в Італії і, за підрахунками фахівців, витягнуло додаткових 1000 єврів з кишені пересічного споживача. Про те, як з подорожчанням, ледь не комуністичними методами борються в Римі розповідає наш кореспондент Леонід Олексійчук.

Леонід Олексійчук

Вже другий рік поспіль в Римі з 1жовтня запроваджується своєрідна карткова система, так званий, продовольчий кошик з гарантовано стабільними і поміркованими цінами. І навіть технікам поточного ремонту водопроводу, опалення чи електрики, сумнозвісним своїм піратством, буде важче імпровізувати ціни, бо усталені мерією будуть опубліковані. Продовольчий же кошик цього року збільшено - вже не 45 продуктів, а 61 і вибір коштуватиме всього 12 євро. На них можна буде купити півкіло рису, 200 грамів в’яленого м’яса, 2,5 кілограма картоплі, 2 кілограма баклажанів, 800 грамів риби-зубатки, 630 грамів свинячих ковбасок. Це лише зразок одного з кошиків, бо їх можна буде компонувати на власний смак. Класична ж чашечка кави з бріошем коштуватиме всього 1 євро і 20 центів, а капучіно з бріошем - 1,5 євро. За старою ціною - це 3000 лір, те, що брали хіба що в найцентральніших барах на П’яцца Венеція. П’яцца Навона, тим часом, як в інших, для повсякдення те ж саме не перевищувало 2000 лір. Йдеться, отже не про повернення до звичних цін, а, принаймні, про посильне скромне вгамування розбуялого в Італії визиску комерсантів, які спритно скористалися переходом на євро, щоб поміняти лиш позначку, а цифру лишити незмінною, бо через торговельні махінації кошт життя практично подвоївся.

Цього вівторка провели страйк покупців, але з дуже сумнівними наслідками. Організатори хваляться, що взяло в ньому участь 50 % споживачів. Комерсанти ж сміються, бо насправді, кажуть, було ледве 10%. Та й що можна вдіяти навіть тотальним одноденним бойкотом проти віддавна і міцно об’єднаного здирства? Вимагати парламентського розслідування безконтрольної і безкарної спекуляції? Так уряд і парламентська більшість - прапороносці вільного ринку. Перестати їсти, одягатися, ходити в кіно і театри? До цього ще не дійшло, хоча витрачати стали набагато обережніше. чи скористатися порадою Оскара Уайльда, це ж він сказав, англійський класик:«Не виплачувати по рахунках - це єдина надія жити вічно в пам’яті комерсантів».

Марія Щур

Світова економіка одужує, але зростаючий бюджетний та торговельний дефіцит США загрожує не лише цій найбільшій у світі економіці, але і решті світу, попередили у п’ятницю 19 вересня представники Міжнародного Валютного Фонду, що разом із Світовим Банком проводили свою щорічну нараду. Цього разу в Дубаї, столиці Об’єднаних Арабських Еміратів.

«Вперше за досить довгий період часу ми настроєні досить оптимістично щодо повернення до нормального зростання у світовій економіці», - заявив головний економіст МВФ Кеннет Роґофф.

На думку МВФ, зростання світової економіки складе 3,2%, а наступного прискориться до 4,1%. Але воно не буде однаковим. Якщо США додадуть понад 2,5% до свого валового внутрішнього продукту цього року і майже 4% наступного, то європейці, за словами головного економіста МВФ, зможуть побачити зростання хіба що по телевізору.

«Американці мають найвище зростання, що його можна купити за гроші, які вони позичають у великих масштабах, для того, щоб прискорити відродження економіки», - сказав Роґофф, але це небезпечно для США.

Також економісти попередили про небезпеку подальшого падіння курсу американського долара. І уряди, на думку МВФ та Світового Банку, повинні бути готові вжити заходів щодо стабілізації долара. Натомість євро, за прогнозами залишатиметься міцним і гальмуватиме розвиток європейських економік. Економічне зростання в єврозоні вимірюватиметься лише піввідсотком цього року і нецілими двома наступного.

Марія Щур

Сьогодні в рубриці «Своя справа” Ірина Біла продовжить знайомство з підприємцями, для яких земля – є справжньою і єдиною годувальницею.

Ірина Біла

Однією з найбільших проблем селян є те, що вони, отримавши свої земельні паї і не знаючи до пуття, як цієї землею розпорядитися без техніки, без початкового капіталу, віддають їх в оренду якомусь із заїжджих бізнесменів. Ті ж, в свою чергу, обіцяють на їхні паї виплачувати, так званим, «натур продуктом» – урожаєм, або грошима. Часто-густо подібні обіцянки не виконуються. Пояснення бувають різні – непогода, неврожай тощо.

Селянам із села Южне, що в Ічнянському районі на Чернігівщині поталанило більше – їхні паї погодився взяти місцевий підприємець з сусіднього села Іван Пащенко. Попередній керівник сільгосппідприємства заборгував селянам за кілька років. Тож, господарство дісталося не з легких. Але у сорокатрьохрічного підприємця вже був досвід роботи на землі – кілька районних держадміністрацій до цього вже віддали йому в оренду сільгоспугіддя, була необхідна техніка: комбайни, оприскувачі, трактори. Нині директор приватного сільськогосподарського підприємства «Фортуна» Іван Пащенко вже майже розрахувався з усіма боргами. Доволі успішно вирощує зернові культури, цукровий буряк. Навіть ферми відновив з вирощування тваринництва – зараз його господарство має понад 2000 голів рогатої худоби, близько тисячі свиней. Але головне – що його підприємство змогло працевлаштувати місцевих жителів. Понад 400 селян з чотирьох найближчих сіл забезпечені роботою. І в той час, коли зараз люди масово виїжджають з села, він зумів переконати 9 сімей навпаки, переїхати жити в село, забезпечивши їх роботою. Зарплата, особливо порівняно з колгоспною у селян непогана. Скажімо, доярка заробляє 500-600 гривень на місяць. Механізатор в гарячу пору може й більше заробити. Зрозуміло, що проблем вистачає.

Серед найбільших вад українського законодавства, зокрема, що безпосередньо стосуються його підприємства, Іван Пащенко називає податки.

Іван Пащенко

Податкове законодавство у нас жорсткувате, зокрема, для сільгосппідприємств. По зарплаті відрахування великі йдуть для виробника, для того, хто зараз піднімається і на ноги стає... Хто став на ноги, можливо, там вже простіше трошки...

Ірина Біла

Політикою Іван Пащенко майже не цікавиться. Хіба що тоді, коли вона безпосередньо може стосуватися сільгоспвиробників. З газет читає «Сільські вісті», «Молодь України». Втім, читає далеко не всі публікації.

Іван Пащенко

Я не читаю тих статей, де плач. Той плач постійний, безкінечний, йому вже край прийшов... Я думаю, не треба за тим плакати, а треба показувати те нове, що зараз твориться.

Ірина Біла Не зважаючи, що має велике підприємство, молодий підприємець заможним себе не вважає.

Іван Пащенко Всі кошти, які є вони практично всі йдуть на погашення заборгованості, на підняття господарства: закупляємо нову техніку, хороше насіння пшениці, ячменя, кукурудзи, імпортні сорти буряків. Щоб воно добре виросло закуповуємо гербіциди...

Статків ніхто не може бачити, тому що їх у мене просто немає. Все йде в землю.

Ірина Біла

Щодо планів, то вони у директора сільгосппідприємства «Фортуна» доволі обширі.

Іван Пащенко

Плани такі: у нас трошки не вистачає орної землі. Тут взяли землі, які не орали до 10 років. Плануємо запровадити нові технології, вивчити агрохімічний склад ґрунтів, тому що заклад урожаю звідси йде. Поставити свою переробку, зокрема, пекарня у нас є, але ми її просто реставруємо. Хочемо побудувати свій млин - це з переробки для виготовлення макаронів і задовольняти потреби населення хлібом, мукою, макаронами. Переробну галузь завести, починаючи з поля і закінчуючи хлібиною. Ірина Біла

У Верховній Раді, віце-прем’єр з питань аграрного комплексу Іван Кириленко зізнався перед депутатами, що «управляти аграрним сектором по-старому вже неможливо, а по-новому ми ще не навчилися». Шкода, що урядовці вчаться повільніше, аніж самі селяни. Марія Щур

У минулій передачі ми розповіли про переяславського полковника Леонтія Полуботка, який був звинувачений гетьманом Іваном Мазепою у змові і втратив більшість своїх маєтностей. Згодом частина тих земель перейшла у власність лубенського полковника Леонтія Свічки, який заходився будувати там млини. Про полковника, підприємця і мецената Леонтія Свічку та його сина Лукьяна розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

Історія ділової активності батька і сина Свічок засвідчує ставлення підприємців Гетьманщини до права у тих випадках, коли влада та громада були недостатньо сильними.

1682 року осавул Лубенського полку Левко Назаренко на прізвисько «Свічка» придбав неподалік Пирятина на березі річки Удай місцевість під назвою «Круча». Саме там колишній власник тих земель князь Ярема Вишневецький ще перед Хмельниччиною почав будувати млин. Відтак, Леонтій Свічка, отримавши дозвіл тодішнього полковника Максима Ілляшенка, побудував на Удаї греблю і звів млин «об одному колесі», а через 3 роки прибудував до нього друге.

1688 року Свічка сам став Лубенським полковником і після конфіскації у Леонтія Полуботка маєтків навколо Кручі перебрав їх у свою власність. Він домігся згоди власників млинів на Удаї на зведення так званого «вешняка», тобто млина з одним колесом, з правом працювати тільки під час весняного паводка. Насправді ж полковник збудував млин з п’ятьма колесами, які перемелювали збіжжя цілий рік. Це посилювало конкуренцію серед мірошників, а підняття Свіччиною греблею рівня води в Удаї призвело до підтоплення млинів інших власників.

Нехтування нормами звичаєвого права та інтересами громади Свічка поєднував із побожністю та доброчинністю. Зокрема, він власним коштом спорудив надбрамну церкву Лубенського Мгарського монастиря. Саме як будівничий цього храму Свічка зображений на знаменитій іконі «Розп’яття» з Пирятина, де він стоїть на золотому тлі перед хрестом поруч з Марією та Іоанном.

Після смерті Леонтія Свічки 1699 року його вдова Домникія також молола борошно цілий рік, аж поки 5 травня 1711 року універсал гетьмана Івана Скоропадського заборонив їй це робити. А вже через 4 роки син Свічки Лук’ян почав незаконно будувати ще один млин, за що гетьман у своєму новому універсалі погрожував йому штрафом у 2 тисячі талярів.

Лук’ян не відреагував і на це попередження, а невдовзі, мобілізований до війська, самовільно залишив козацький табір. У своєму універсалі Скоропадський обіцяв йому позапечатувати млини і конфіскувати маєтності. Проте Свічка-молодший не тільки не зніс незаконно збудовані млини, а і почав без дозволу зводити нові. 29 серпня 1716 року гетьман видав ще один універсал, який починався зверненням «Свічко неразумний», а завершувався погрозою «млини розкидати і преч з місця позносити». Невідомо, чи виконав Свічка гетьманські приписи того разу, але через 170 років на тій самій Кручанській греблі працювали 4 млини.

Марія Щур

Генеральний суддя Василь Кочубей відомий в історії насамперед доносом на гетьмана Мазепу. Одночасно, він був одним з провідних підприємців Гетьманщини. Розповідь про гути і рудні Кочубея слухайте у нашій наступній передачі.

Ви слухали передачу «Економічний журнал». На все добре! Говорить радіо «Свобода».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG