Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 18:14

“VITA NOVA”


Павло Вольвач “VITA NOVA”

Київ, 24 вересня 2003 року.

Павло Вольвач

Доброго дня, шановні радіослухачі! В ефірі радіожурнал “Віта Нова”.

Львівський Форум видавців відгомонів і відклекотав, але відгомін його ще довго вчуватиметься в Україні. Власне, тенденції, визначені форумом, визначатимуть напрямні стратегії і тактики українського книжкового ринку. Тон у цій справі, звісно ж, задаватимуть лідери. І хоча головні призи нинішнього книжкового свята дісталися не харківському видавництву “Фоліо”, воно перебуває в авангарді українського книговидавництва. Про деякі аспекти життєдіяльності “Фоліо”, а також про новинки, з якими видавництво з‘явилося у Львові, повідав його директор Олександр Красовицький.

Кореспондент

Пане Красовицький, я хотів би, а би Ви розповіли чим нинішній ярмарок особливо прикметний, чим він відрізняється від попередніх і чим він характерний саме для вашого видавництва? З якими новинками воно приїхало до Львова?

Олександр Красовицький

Цей ярмарок, не можна сказати, що він зовсім відрізняється од того, що було, але ситуація на книжковому ринку стала стабільніша. Тому видавництва почувають себе краще і могуть планувати свою діяльність, і друкувати книжки, наприклад, до Форуму. Призначати тут прем‘єри книжок.

Кореспондент

А ще рано говорити про якісь тут тенденції, які впливають на цьому ярмарку, на цьому Форумі, тенденції в книговидавництві, нові напрямки?

Олександр Красовицький

Основна головна тенденція, що зростають наклади книжок, які друкуються в Україні на свобод ний ринок, а не на замовлення якихось фондів чи спонсорів.

Кореспондент

І насамкінець, аби Ви розповіли про прем‘єри “Фоліо” на нинішньому напрямку.

Олександр Красовицький

Це нова серія сучасних зарубіжних авторів, перекладених українською мовою. Вона почалась з видання Патріка Зюскінда “Парфуми”.

Кореспондент

Це видання про яке скільки говорили, але нажаль воно було тільки російською мовою.

Олександр Красовицький

Воно було російською, воно було колись давно у Всесвіті маленьким накладом. І це вже друга книжка українського Акуніна, нова книжка Покальчука “Шабля і стріла”, збірка “Українські сороміцькі пісні” і велика книжка “Кримінальная Україна” Андрія Кокотюхі. І вже друга книжка сучасного київського автора Влади Лузіної “Моя лоліта”.

Кореспондент

Пане Олександре, на останок Ви заговорили і вжили це слово майбутнє. Робота Форуму ще триватиме три чи чотири дні, але ж все ж таки, зараз ви б могли коротко сформулювати основні стратегічні напрямні для вашого видавництва, які Ви винесли б звідси. Яка перспектива для “Фоліо”?

Олександр Красовицький

По-перше перспектива – це видання українських авторів, на щастя для нас і нажаль для українського ринка мало видавництв, які видають сучасну українську художню літературу. “Кальварія”, “Класика”, “Критика”, “Фоліо” і все майже. По-друге – це видання зарубіжної класики українською мовою, і третя тенденція – це, те що ми спробували працювати на українському ринку конкуруючи з сверхдешевими російськими виданнями “Покитіф”. На Україні мало авторів, яких можна так видавати, але видання Загребельного в легкій обкладинці.

Кореспондент

Є перспектива, тобто варто попробувать, позмагаться принаймні.

Олександр Красовицький

Вже є не тільки перспективи, а вже є статистика, яка показує, що це змагання успішне.

Кореспондент

Дякую вам, пане Олександре і успіхів.

Павло Вольвач

Нагадаємо це був директор харківського видавництва “Фоліо” Олександр Красовицький. Якщо Львів заповідається на книжкову Мекку України, то для багатьох інтелектуалів світу Київ відомий саме як центр проведення міжнародного кінофестивалю “МОЛОДІСТЬ”. Початки фестивалю сягають радянської доби, але справжнім вибухом сучасного інтелектуального кіно стало відновлення незалежності України. І, мабуть, недарма бренд київської кіно–МОЛОДОСТІ означає, за словами відомого польського режисера Єжі Гофмана, відкриття нових імен, фільмів і технологій кіно-індустрії. І, зрозуміло, молодості, як стану душі і поглядові на життя притаманні усілякі “новинки”, “цікавинки” і прем’єри, про які нам розповість київська Кореспондентка Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Один з “хресних батьків” міжнародного кінофестивалю МОЛОДІСТЬ Андрій Халпахчі найголовнішою новиною назвав “прихильність кіно-фесту до своїх традицій”. А чи не найкращою традицією фестивалю, окрім демонстрації нових фільмів відомих режисерів і нових стрічок початківців, є так звані “додаткові цікавинки”. Тридцять третя МОЛОДІСТЬ, за словами пана Халпахчі, підготувала кіно-гурманам розкішне меню у цій галузі.

Андрій Халпахчі

Мабуть, найголовніше – це “Кампус талантів”, це великий проект, який нам було запропоновано здійснити разом з Берлінським міжнародним кінофестивалем. Що таке “Кампус Талантів”? Це альтернативна кіно-лабораторія, це кіновуз, який відбувається в рамках фестивалю. 4 години на день буде працювати цей кіновуз. Це не просто майстерня, а й якісь зустрічі з гостями фестивалю. Це спланована робота.

Богдана Костюк

Друга цікавинка фестивалю пов’язана з ініціативою Посольства Франції і Французького культурного центру в Україні – представити на МОЛОДОСТІ режисерські дебюти “зірок” французького кіно. Таких, як Венсан Кассель, Жерар Депардьє та інші. І, нарешті, на солодке у меню цьогорічної МОЛОДОСТІ видання спецвипусків “Кінокола”, про що Андрій Халпахчі каже.

Андрій Халпахчі

Цього року, нарешті, ми разом з нашими партнерами – журналом “Кіноколо” і порталом “Кіноколо” робимо свою газету “Кіноколо-Молодість”. Тобто це газета фестивалю, яка є традицією. Така традиція існує на всіх великих фестивалях.

Богдана Костюк

І, звичайно, однією з найвизначніших подій стане відкриття кіно-фесту МОЛОДІСТЬ-2003 світовою прем’єрою фільму Єжі Гофмана «Стара легенда», або «Коли Сонце було Богом», з Богданом Ступкою у головній ролі. Залишається сказати, що Київ вітатиме фестиваль і насолоджуватиметься його фільмами упродовж десяти днів – з 25-го жовтня по 2-ге листопада. З Києва для програми Віта Нова, Богдана Костюк.

Павло Вольвач

Отже, осінь у Києві – пора завізна і, напевно, фестивальний люд валом посуне до золотоголової столиці. Як співає Тарас Чубай,”та невдовзі прийде осінь і ми всі розбіжимося по русифікованих містах”. Наразі, нам не йдеться про русифікацію, та й кожен вільний сам вибирати, куди бігти – прописка ж таки відмінена, нехай і формально. Той же таки Тарас Чубай тепер, дейкують, перебрався до Києва. Принаймні останнє оприявнення митця відбулося саме тут, у золотоверхому, а ще конкретніше – в палаці “Україна”. “Світло і сповідь” – так Тарас Чубай нарік свій сольний концерт, на котрому побував мій колега Тарас Марусик.

Тарас Марусик

Перший такий масштабний музичний проект Тараса Чубая мав назву “Світло і сповідь”. В концерті взяли участь відомі львівські колективи “Віртуози Львова” і “Пікардійська терція”. Перша частина концерту була повністю присвячена батькові музиканта, на вірші якого він створив свої музичні композиції. Говорить Тарас Чубай.

Тарас Чубай

Зараз Ви почуєте голос людини, яка написала всі ці вірші. Це голос людини, яка сумувала і виховала мене. Це голос Грицька Чубая – мого батька.

Тарас Марусик

І знову Тарас Чубай.

Тарас Чубай

Мрія збулася і нарешті Ви зараз його почуєте цілком.

Тарас Марусик

В перерві я попросив іншого відомого львівського музиканта Віктора Морозова висловити своє враження від першої частини.

Віктор Морозов

Мене взагалі зворушило мало не до сліз, бо я все-таки дуже близький був його колега і Тарас бачив як він виростав. І фактично перші пісні його чув. І мені здається, що батько якби був зараз живий він би шалено пишався сином, тому що якраз, Тарас дуже вдало відчув власне ту внутрішню музику сховану в віршах Грицька, і мені здається, вони взагалі ніби таким дуетом, такий якійсь потойбічний дует. Тому що мені часто в інтонаціях Тараса вчувається інтонація Грицька, і іноді здається, що то Грицько, фактично, голосом Тараса відтворює свої вірші. Мені здається, що це дуже вдала інтерпретація, ніхто краще б того не зробив.

Тарас Марусик

Говорив львівський музикант Віктор Морозов. На концерт прийшов також лідер фракції “Наша Україна” у Верховній Раді Віктор Ющенко.

Віктор Ющенко

Ви знаєте, я хочу говорить зараз оптимістично, тому що це людина про яку ми говорим представляє, на мій погляд одну із самих сучасних модернових сторінок українського пісенного мистецтва. Яскравих, українських співаків такого калібру, як Тарас все меншає й меншає і тому, можливо, з однієї сторони і росте його цінність, росте його унікальність, що він залишається у своїй вірі до національного мистецтва. І власне кажучи, це те, що мене привело в цей зал, подякувати йому за те, що він є, привести своїх дівчат, кому два роки, кому чотири роки, кому трохи більше. Це спосіб демонстрації своєї шани до цієї людини.

Тарас Марусик Це був Віктор Ющенко. В другій частині концерту Тарас Чубай виконав твори з останнього альбому “Наш Івасюк”, а також пісні з попередніх альбомів. Звучить уривок з однієї з найвідоміших пісень Тараса Чубая на слова Костя Москальця “А вона”. А так сприймала творчість переповнена зала “України”. Тарас Марусик, для “Радіо Свобода”, Київ.

Павло Вольвач

Яскравим прикладом у цьому плані може слугувати постать мого давнього знайомого, письменника Гурама Петріашвілі. Для когось він грузинський літератор і політик у вигнанні, для когось – університетський викладач, а ще для декого – “ліцо кавказской національності”, в котрого не завадило б перевірити документи. Для мене ж він – уособлення грузинського характеру, власне, самої грузинськості, що втілюється не в хрестоматійних торговцях мандаринами, а якраз у таких людях, як Гурам. “Ро гора хар? – Як справи?” – питаю я у Гурама, зустрівшись. “Не так, як хотів би я, але й не так, як хотіли б наші вороги!” – хитро посміхається в бороду батоні Гурам. За будь-яких обставин він лишається оптимістом. А які останні радощі від Гурама?

Гурам Петріашвілі

Остання радість, вот вчора мені подзвонили з нашего посольства. Є там у мене друг Аміран Бежуашвілі і він мені сказав, що приходь, говорить, візьми газету (це є у нас така літературна газета “Наші письменники”, так називається) і там надруковано, як жінка-грузинка читає мою казку італійським дітям.

Павло Вольвач

Так що відбулося, скажіть нам.

Гурам Петріашвілі

Випустили в Італії, це є місто Боргоманеро, це північ Італії. Там випустили таку книжку, яка називається “Один вік у домі фантазії”. Це є книжка, де є грузинські народні казки. І що для мене дуже було радісно, як автору, що ця книжка починається з моєї казки. Там тільки одна казка у якої є автор, це я. Там є казка про скрипаля і про маленького птаха, а решта – це народні казки. Газета “Інформаторе” про це писала, що виступала Гуну Геладзе, яка виступала по грузинськи і розповідала...

Павло Вольвач

Хто організував видання цієї книжки, ваше посольство?

Гурам Петріашвілі

Ні, ні, ще вони зробили, мерія цього міста, Боргоманеро, і культурний фонд “Марафа”, ось так називається. Зараз ми без Москви, без посередників, ми можемо вже спілкуватись зі світом.

Павло Вольвач

Гураме, вибач, що перебиваю, таке важке життя - непросте, нелегке, - тим більше ти відірваний від батьківщини, але тим не менше грузинському письменнику пишуться казки. І це добре, як на мене. А буде ще письменник Гурам Петріашвілі ще писати казки?

Гурам Петріашвілі

Справа в тому, що я письменник, я у першу чергу я – казкар. Про мене написала Світлана Короленко, дуже гарно написала, що там, у його віршах не розумієш, коли починається вірш, коли закінчується казка, чи коли казка закінчується і починаються вірші.

Павло Вольвач.

А є у творчій шухляді Гурама Петріашвілі щось нове?

Гурам Петріашвілі

Ті читачі, які мене люблять в Грузії, а їх є багато, у них буде дуже великий сюрприз, що я написав дуже багато тут, дуже багато у мене написано. Я навіть не знаю, скільки треба томів щоб це можна було скласти разом.

Павло Вольвач

Ну що ж, Гураме, будемо сподіватись, що таки твої труди тут, в Україні, втіляться у томи і томи які примножать грузинську духовність і читачі, спраглі читачі, які пам‘ятають тебе, люблять тебе ще не один раз зустрінуться з улюбленим митцем, письменником Гурамом Петріашвілі. Я дякую тобі за розмову. А з вами шановні слухачі я прощаюся до на ступної зустрічі, нагадавши, що в ефірі був радіожурнал “Віта Нова”. Його підготував і провів я, ведучий Павло Вольвач. Всіх вам гараздів і бувайте здорові! Говорить “Радіо Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG